ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" грудня 2010 р. cправа № 2a-4098/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області - не з'явився
відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 901,36 грн., -
19.11.2010 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі -позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку та нарахованої пені в розмірі 901,36 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за 2010 рік протиправно, в порушення статті 4 Закону України "Про систему оподаткування", частини 5 статті 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" не сплачено в повному обсязі єдиний податок за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності та нараховану пеню в розмірі 901,36 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду письмове клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Поштові відправлення із повістками повернулися на адресу суду із відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання". Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.11.2010 року місце проживання відповідача значиться: вул. Малицької, 7/38, м. Калуш, Івано-Франківська область, тобто адреса, за якою відправлено повістки про виклик (а.с. 17, 27). Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Причини неявки відповідач суду не повідомив, своїм правом подачі письмового заперечення проти адміністративного позову не скористався. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлялося про розгляд справи, судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що відповідач 28.04.2010 року зареєстрований виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області, як фізична особа -підприємець, якому видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_2 від 28.04.2010 року (а.с. 6).
30.04.2010 року відповідач подав до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, у відповідності до якої застосовано до відповідача в 2010 році спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, про що останньому видано свідоцтво про сплату єдиного податку (а.с. 7, 8). Ставка єдиного податку на один місяць у відповідності до обраного відповідачем виду діяльності, згідно рішення Калуської міської ради Івано-Франківської області "Про ставки єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності" від 29.03.2007 року за №249, становить 150 грн. (а.с. 31, 32). За 2010 рік відповідачем сплата єдиного податку в повному обсязі не здійснена.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пункт 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" за №727/98 від 07.07.1998 року встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема в статті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва -фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до частини 2 статті 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Згідно частини 5 статті 2 вказаного Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Статтею 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" визначено, що відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету -43 відсотки; до Пенсійного фонду України -42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування -15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення -4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
Абзацом 1 пункту 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на Державну податкову адміністрацію України покладено повноваження по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сплата єдиного податку є обов'язком відповідача, що передбачений частини 5 статті 2 вказаного Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Як встановлено судом, відповідач допустив заборгованість зі сплати єдиного податку за 2010 рік в розмірі 900,00 грн. Крім того за несплату відповідачем єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності позивачем нараховано пеню в розмірі 1,36 грн.
Згідно підпункту 1.1 пункту 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.
Враховуючи вищевикладене, нарахована пеня в розмірі 1,36 грн. за несплату відповідачем єдиного податку, на переконання суду, є його податковим боргом.
Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було надіслано першу податкову вимогу від 27.05.2010 року на суму боргу 300,00 грн. та другу податкову вимогу від 02.07.2010 року на суму боргу 301,36 грн.(а.с. 9, 10). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
В контексті вказаних вище вимоги Закону суд зазначає, що частиною 5 статті 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" визначено строки сплати єдиного податку, розмір якого встановлюється відповідно до частини 2 статті 2 даного Указу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити заборгованість зі сплати єдиного податку та нарахованій пені за 2010 рік в розмірі 901,36 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід бюджету податковий борг в сумі 901 (дев'ятсот одна) гривня 36 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 17.12.2010 року.