Справа № 214/10845/21
1-кп/214/490/26
26 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021041750000817 від 03.09.2021, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
29.09.2025 до суду надійшло клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог зазначених в клопотанні прокурор вказав, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за ознаками: незаконного придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту у великих розмірах.
22.09.2021 ОСОБА_6 був затриманий у порядку ст.208 КК України та 23.09.2021 йому було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді від 24.09.2021 до підозрюваного ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, дія якого неодноразово продовжувалась, останній раз ухвалою судді від 14.02.2022 строком до 14.04.2022.
20.12.2021 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, направлений до суду для розгляду, який 11.01.2021 ухвалою суду було призначено до судового розгляду. В подальшому обвинувачений ОСОБА_6 , не зважаючи на дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в судові засідання не з'являвся, про причини своєї неявки суду не повідомляв. Згодом було встановлено, що ОСОБА_6 03.03.2022 виїхав за межі України через пункт пропуску Грушів, ділянка кордону з Республікою Польща. Ухвалою суду від 17.11.2022 було оголошено у розшук обвинуваченого ОСОБА_6 , а провадження у справі зупинене. На теперішній час, не зважаючи на вжиті заходи, фактичне місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_6 не встановлено, останній на територію України не повертався. Враховуючи, що обвинувачений тривалий час переховується від суду, з метою проведення судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, наявні підстави для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому прокурор вказав, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Переховування обвинуваченого від суду, не виконання покладених на нього слідчим суддею обов'язків, а саме, залишення меж територію м. Кривого Рогу без дозволу органів досудового розслідування або суду, відсутність міцних соціальних зв'язків у м. Кривому Розі, свідчать про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Враховуючи вказані обставини, виникла необхідність вжити заходів щодо забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, його участі у судовому розгляді кримінального провадження та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, шляхом обрання до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на зазначені в ньому підстави.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, з приводу клопотання прокурора покладались на розсуд суду.
Дослідивши подане клопотання та надані прокурором матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, з огляду на підстави, якими обґрунтовується доцільність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Ухвалою суду від 17.11.2022 зупинене судове провадження кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021041750000817 від 03.09.2021, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, до розшуку обвинуваченого.
Ухвалою суду від 02.10.2024 надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч.2 ст.307 КК України, для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали був встановлений до 02 квітня 2025 року.
Також встановлено, що 29.09.2025 прокурор звернувся до суду з клопотанням про оголошення обвинуваченого ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
Ухвалою суду від 26 січня 2026 року відмовлено у задоволені клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
Відповідно до вимог ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до положень ч. 1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
З аналізу вищезазначених процесуальних норм закону суд приходить до висновку, що законодавець визначив повноваження суду застосовувати запобіжні заходи під час судового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким умисним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років, при цьому наявні підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. ОСОБА_6 не працевлаштований, немає стабільного офіційного джерела доходу, залишив межі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду, чим порушив визначені йому, ухвалою слідчого судді від 14.02.2022, процесуальні обов'язки, а також, може незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Отже суд, враховуючи встановлені вище обставини, приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин, суд вважає, що наявні підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
В свою чергу, судом встановлено, що ОСОБА_6 03.03.2022 виїхав за межі України через пункт пропуску Грушів, ділянка кордону з Республікою Польща, що підтверджується відомостями з електронної системи «Аркан ЦП».
Отже, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 виїхав за межі території України та місце перебування останнього не встановлено, враховуючи, що він не оголошений у міжнародний розшук та немає достатніх відомостей вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
При цьому, прокурором не надано достатніх доказів, що з 17.11.2022 по теперішній час органами досудового розслідування вжито всіх можливих оперативно-розшукових заходів по встановленню місця знаходження обвинуваченого ОСОБА_6 .
За таких обставин, суд вважає, що виключена можливість розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 , а отже, відсутні підстави для задоволення клопотання, виходячи з вимог ч.6 ст.193 КПК України.
Керуючись ст.ст. 34, 131, 132, 176, 177, 193, 370-372, 375, 376, 395 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений о 15:25 год. 30 січня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1