Справа № 212/13417/25
1-кп/212/649/26
02 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду м. Кривого Рогу клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 62025170030016703 від 20.08.2025 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в в місті Кривому Розі, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, солдату резерву взводу резерву солдатського складу роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , який на час скоєння кримінального правопорушення перебував на посаді кухаря господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 1 танкового батальйону військвої частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ), Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-ІХ, Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІХ, Указом від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІХ, Указом від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-ІХ, Указом від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-ІХ та Указом від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-ІХ у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні постійно продовжувались, у тому числі із 05 годин 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб, Указом Президента України від 15.04.2025№ 235/2025, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4356-IX від 16.04.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Останні раз, Указом Президента України від 07 серпня 2025 року №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.07.2025 №4524-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 07.08.2025 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №124 від 28 квітня 2025 солдата ОСОБА_4 , зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду кухара господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 1 танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 , набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
При цьому, солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно залишив місце несення служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов'язок нести військову службу, у порушення вимог абзаців 2, 3, 5, 7 ст. 11, ст. 16, абзаців 5, 8, 9 ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року, та абзаців 2 та 6, ст. 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, 05 липня 2025 року о 08:30 годині без поважних причин, був відсутній у строю на території постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , командуванню про причини свого неприбуття не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, та продовжував перебувати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , до 22.10.2025 року.
Так, 22.10.2025 року ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, добровільно та з власної ініціативи прибув до відділення ВСП в місті Кривий Ріг, чим припинив вчиняти кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення).
Протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України за ознаками: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
Прокурор Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону звернувся до суду із клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки він виявив бажання проходити військову службу, та отримав відповідну письмову згоду командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 .
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Так, ОСОБА_4 добровільно виявив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
Кримінальне правопорушення підозрюваний ОСОБА_4 вчинив вперше, добровільно звернувся із клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, та отримав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_1 про продовження військової служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 44 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно письмової згоди командира військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2025 року, майор ОСОБА_6 не заперечує щодо подальшого проходження військової служби ОСОБА_4 на вакантній посаді солдата резерву взводу резерву солдатського складу роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про судимість , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до кримінальної відповідальності за ст. 407, 408 КК України не притягувався.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 після вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України добровільно звернувся із клопотанням про намір повернутися для продовження проходження військової служби та активно сприяв розкриттю злочину, суд вважає можливим клопотання прокурора задовольнити та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, закривши провадження по справі.
Керуючись ч.5 ст. 401 КК України, ст. 284, 286, 288, 314, 369 КПК України, суд
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Закрити кримінальне провадження № 62025170030016703 від 20.08.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після набрання ухвалою законної сили протягом 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовій службі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_7