02 лютого 2026 року
м. Київ
справа №932/13340/25
провадження №К/990/1634/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 26 вересня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України,
07 січня 2026 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
12 січня 2026 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Одночасно автором в касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши доводи якого та матеріали касаційної скарги, суд, із урахуванням положень частини третьої статті 329 КАС України, дійшов висновку про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.
Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування частини першої статті 289 КАС України та абзацу першого частини першої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», викладених у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2025 року у справі № 303/5363/24 у подібних правовідносинах.
По тексту касаційної скарги автор, покликаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження рішення, вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, а саме: статті 9 Конвенції про статус біженців від 1951 року, до якої Україна приєдналася Законом України «Про приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців» від 10.01.2002 року №2942-ІІІ та частини другої статті 289 КАС України, в період дії воєнного стану в Україні.
Варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України автор скарги повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку автора скарги відповідна норма повинна застосовуватися.
Зазначені автором касаційної скарги норми права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі норми взагалі не застосовувались судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні.
З огляду на це, Суд відхиляє покликання автора касаційної скарги на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, автор касаційної скарги вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Проаналізувавши підстави, на яких подана касаційна скарга у цій справі, Верховний Суд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 26 вересня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у цій справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328 - 332, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати поважними причини пропуску Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області строку на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 26 вересня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 932/13340/25 і поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 26 вересня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 932/13340/25 за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
3. Витребувати з Шевченківського районного суду м. Дніпра матеріали адміністративної справи № 932/13340/25.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
5. Установити десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська