Рішення від 30.01.2026 по справі 340/7271/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7271/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанови від 02.09.2025 р. №КР000002/2025 та №КР000005/2025.

В обґрунтування позовних зазначено, що актом перевірки характеристик продукції від 08.05.2025 за №006/2025/РП відповідачем виявлено, що позивачем порушено вимоги пунктів 1.2 та п.1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, а саме: дзеркало бічне 01/03/06 Чорне EL та наконечник кермової тяги правий. За результатом проведеної перевірки відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.05.2025р., а саме: №006/2025/РП/001 - про тимчасову заборону надання продукції на ринку - дзеркало бічне 01/03/06 Чорне EL, артикул 130514; №006/2025/РП/002; №006/2025/РП/007 - про тимчасову заборону надання продукції на ринку наконечник кермової тяги правий ТМ «APPLUS», артикул НОМЕР_1 . Вказує, що на виконання зазначених рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів позивачем: вилучено (припинено розповсюдження) 08.05.2025р. зазначену продукцію; здійснено взаємодію із постачальником (третя особа) - накладні надані відповідачу - шляхом проведення телефонних перемовин та особистих зустрічей (уповноважених осіб) протягом наданого терміну для усунення виявлених порушень та приведення продукції у відповідність до норм чинного законодавства; внаслідок не усунення третьою особою порушення - продукцію повернуто останнім. Проте, відповідачем, проведено перевірку стану виконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.08.2025, яким констатовано невиконання позивачем останніх - ненадання сертифікатів відповідності та доказів, що підтверджують вилучення товару з обігу, що відображено в рішенні від 22.08.2025 №006/2025/РП/001-008/ЗМР. На підставі зазначених документів, було складено протокол №002-003/2025/РВР від 22.05.2025, яким констатовано не виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.05.2025р. - ненадання сертифікатів відповідності на зазначену продукцію, з урахуванням наданих пояснень взаємодію по ланцюгу постачання підтверджено відповідачем. На підставі протоколу було складено постанови від 02.09.2025 №КР00002/2025 та №КР/000005/2025 про накладання на позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу 34000,00грн. за кожне порушення, а всього 68000,00 грн. Позивач вважає, що прийняті постанови про застосування штрафу є незаконними та такими, що підлягають скасуванню з підстав того, що позивач придбав вказану продукцію у третьої особи, перемовини з вимогою про надання документів сертифіката відповідності та, у випадку необхідності, маркування продукції, саме з контрагентами-постачальниками, вказує на дотримання позивачем вимог рішень від 08 травня 2025 року та вчинення залежних від нього дій на їх виконання. Враховуючи те, що у конкретних правовідносинах, виконання вимог рішень про вжиття обмежувальних заходів залежить від суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання, а тому виключає можливість усунення встановлених порушень лише за волі позивача.

Ухвалою судді від 29.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (а.с.47).

Заперечуючи проти задоволення позову представником відповідача надано відзив на позовну заяву (а.с.50-65), в якому зазначено, що керуючись Законом України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Законом України “Про загальну безпечність нехарчової продукції, наказу від 02 травня 2025 року № 006/2025 співробітниками Відділу проводилась планова перевірка характеристик продукції у торгівельних та складських приміщеннях «AUTOMAN», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де провадить свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . В ході перевірки характеристик продукції, встановлений факт розповсюдження продукції: дзеркало заднього виду ТМ «ELEGANT», артикул: 130514, зазначена за порядковим номером 1 у додатку 1 до акту перевірки характеристик продукції від 08 травня 2025 року № 006/2025/РП, відсутній сертифікат відповідності. В ході перевірки органом державного ринкового нагляду від уповноваженої особи ФОП ОСОБА_1 - Бабкова М.О., надано документи, видаткова накладна від 15 квітня 2025 року № 24465; сертифікат відповідності партії компонентів від 03 травня 2025 року №UA.005.004794-25, виданий ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (кількість зазначеної продукції у партії - 1000 шт.). Однак, здійснивши аналіз наданих документів, органом державного ринкового нагляду встановлено, що даний сертифікат відповідності не відповідає формі та змісту сертифікату відповідності, наведеній у Додатку 9 Порядку № 521, а саме: не вказано номер(и) окремого(их) затвердження(нь) та/або протоколу(ів) випробувань, найменування організації(ій), що його видала, дата(и) видання. Тому, на думку представника такий сертифікат не може бути прийнятий до уваги. Товар - наконечник рульової тяги ТМ «APPLUS», артикул: 16106АР, зазначений за порядковим номером 4 у додатку 1 до акту перевірки характеристик продукції від 08 травня 2025 року № 006/2025/РП, відсутній сертифікат відповідності. В ході перевірки перевіряючим надано видаткова накладна від 05 квітня 2024 року № 378; сертифікат відповідності партії компонентів від 20 лютого 2025 року № 04-2025АР (кількість зазначеної продукції у партії - 300 шт.) виданий на підставі сертифікату типу UA*46F(b)*0822*00. Однак, здійснивши аналіз наданих документів, органом державного ринкового нагляду встановлено, що даний сертифікат відповідності не відповідає формі та змісту сертифікату відповідності, наведеній у Додатку 9 Порядку № 521. Державною службою України з безпеки на транспорті прийняті такі рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року №006/2025/РП/001 та від 08 травня 2025 року №006/2025/РП/007 щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку в яких, на думку представника, конкретизовано, що саме потрібно вжити суб'єкту господарювання та встановлено строк на його виконання до 08 серпня 2025 року. Відділом проводилась перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до якої було складено акт від 22 серпня 2025 року № 003/2025/РВР, в якому зазначено стан виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. У встановлений у рішенні строк ФОП ОСОБА_1 , 08 серпня 2025 року надіслала до Укртрансбезпеки повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року, проте не надала документів підтверджуючих факт виконання рішення в частині тимчасової заборони надання продукції на ринку до приведення продукції, у відповідність до вимог чинного законодавства. Таким чином, вважає, що ФОП ОСОБА_1 не виконала рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку, чим порушила вимоги пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». За результатом розгляду акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22 серпня 2025 року № 003/2025/РВР, протоколу № 002-003/2025/РВР від 22 серпня 2025 року винесено постанови про накладення штрафу від 02 вересня 2025 року №КР000002/2025 та №КР000005/2025, які вважає такими, що винесені у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах повноважень наданих відповідачу. Враховуючи наведене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті №689 від 23.04.2025 року (а.с.101) та направлення на проведення перевірки Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (далі за текстом - Відділ) від 02.05.2025 року №006/2025 співробітниками Відділу проводилась планова перевірка характеристик продукції, а саме нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, у торгівельних та складських приміщеннях “AUTOMAN», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де проводить господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 . (а.с.103) Копію направлення позивачкою отримано під підпис 05.05.2025 року. (а.с.103зв.)

05.05.2025 року позивачці вручено вимогу про надання документів протягом строку проведення перевірки до 06.05.2025, зокрема щодо дзеркала заднього виду бічне ТМ «ELEGANT», артикул: 130514 та наконечник рульової тяги ТМ «APPLUS», артикул: 16106АР. (а.с.8)

За результатами перевірки посадовими особами Відділу складено акт перевірки характеристик продукції №006/2025/РП від 08.05.2025 року (а.с.82-86) З текстом акту ФОП ОСОБА_1 ознайомлена під підпис 08.05.2025 року. (а.с.86.)

В ході перевірки характеристик продукції, встановлений факт розповсюдження продукції, зокрема:

- дзеркало заднього виду ТМ «ELEGANT», артикул: 130514, зазначена за порядковим номером 1 у додатку 1 до акту перевірки характеристик продукції від 08 травня 2025 року №006/2025/РП, а саме: відсутній сертифікат відповідності,

- наконечник рульової тяги ТМ «APPLUS», артикул: 16106АР, зазначена за порядковим номером 4 у додатку 1 до акту перевірки характеристик продукції від 08 травня 2025 року № 006/2025/РП, а саме: відсутній сертифікат відповідності,

чим порушено вимоги пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17 серпня 2012 року № 521.

Державною службою України з безпеки на транспорті прийнято 08 травня 2025 року рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема:

№ 006/2025/РП/001 щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку в якому конкретизовано, що саме потрібно вжити суб'єкту господарювання та встановлено строк на його виконання до 08 серпня 2025 року (а.с.118-119);

№ 006/2025/РП/002 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, визначено строк на його виконання до 08 серпня 2025 року (а.с.120-121);

№ 006/2025/РП/007 щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку в якому конкретизовано, що саме потрібно вжити суб'єкту господарювання та встановлено строк на його виконання до 08 серпня 2025 року (а.с.122-123);

№ 006/2025/РП/008 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог в якому конкретизовано, що саме потрібно вжити суб'єкту господарювання та встановлено строк на його виконання до 08 серпня 2025 року (а.с.122-123).

У подальшому, відділом проводилась перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до якої було складено акт від 22 серпня 2025 року №003/2025/РВР, в якому зазначено стан виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.78-81):

- не виконала рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року № 006/2025/РП/001, у встановлений у рішенні строк ФОП ОСОБА_1 , а саме: 08 серпня 2025 року вх. № 35090/0/22-25 надіслала повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року, проте не надала документів підтверджуючих факт виконання рішення в частині тимчасової заборони надання продукції на ринку до приведення продукції у відповідність, а саме: дзеркало заднього виду ТМ «ELEGANT», артикул: 130514 у відповідність пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку №52;

- не виконала рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року № 006/2025/РП/002, у встановлений у рішенні строк ФОП ОСОБА_1 , а саме: 08 серпня 2025 року вх. № 35090/0/22-25 надіслала до Укртрансбезпеки повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року, проте не надала документів підтверджуючих факт виконання рішення в частині приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, а саме: дзеркало заднього виду ТМ «ELEGANT», артикул: 130514 у відповідність пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку №521;

- не виконала рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року № 006/2025/РП/007, у встановлений у рішенні строк ФОП ОСОБА_1 , а саме: 08 серпня 2025 року вх. № 35090/0/22-25 від 08 серпня 2025 року надіслала до Укртрансбезпеки повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року, проте не надала документів підтверджуючих факт виконання рішення в частині тимчасової заборони надання продукції на ринку до приведення продукції, а саме: наконечник рульової тяги ТМ «APPLUS», артикул: 16106АР у відповідність пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку №521;

- не виконала рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року № 006/2025/РП/008, у встановлений у рішенні строк ФОП ОСОБА_1 , а саме: 08 серпня 2025 року вх. № 35090/0/22-25 надіслала до Укртрансбезпеки повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року, проте не надала документів підтверджуючих факт виконання рішення в частині приведення продукції, а саме: наконечник рульової тяги ТМ «APPLUS», артикул: 16106АР у відповідність пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку № 521.

Позивачка з вказаним актом була ознайомлена та надала зауваження, де вказала, що викладене в акті не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам, оскільки було проведено тісну взаємодію з постачальником продукції по ланцюгу постачання, шляхом проведення переговорів та повернення товару, надані видаткові накладні та накладні на повернення. (а.с.80зв.)

Державною службою України з безпеки на транспорті прийнято рішення від 22 серпня 2025 року № 006/2025/РП/001-008/3МР про внесення змін до рішення(нь) в якому зазначено наступне: (а.с.114-117) рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року не виконані. За результатами перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішення(нь) відповідно до акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року № 006/2025/РП або за результатами розгляду органами державного ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб'єктами господарювання, прийнято рішення внести такі зміни:

1. Обмежувальний (корегувальний) захід, визначений пунктом а) частини другої рішення про вжиття обмежувальних (коеигувальних) заходів від 08 травня 2025 року № 006/2025/РП/001, № 006/2025/РП/007 замінити на пункт б) частини другої цього Рішення, а саме: «заборона надання продукції на ринку»;

2. Зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов'язані з ним дії, що має виконати суб'єкт господарювання викласти у такій редакції: «Вжити заходів щодо заборони надання продукції на ринку»;

3. Частину 3 цих рішень від 08 травня 2025 року №006/2025/РП/001, №006/2025/РП/007, викласти в такій редакції: «Термін виконання рішення: « 30 листопада 2025 року».

4. Встановити новий термін повідомлення суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання цих рішень від 08 травня 2025 року №006/2025/РП/001, №006/2025/РП/007 до 30 листопада 2025 року.

5. Обмежувальний (корегувальний) захід, визначений пунктом а) частини другої рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року №006/2025/РП/002, №006/2025/РП/008 змінити на пункт б) частини другої цих рішень а саме: «заборона надання продукції на ринку».

6. Зміст обмежувального (корегувального) заходу від 08 травня 2025 року №006/2025/РП/002, №006/2025/РП/008 та пов'язані з ним дії, що має виконати суб'єкт господарювання викласти у такій редакції: «Вжити заходів щодо заборони надання продукції на ринку».

7. Частину третю цього Рішення від 08 травня 2025 року №006/2025/РП/001, №006/2025/РП/008 викласти в такій редакції: «Термін виконання рішення: « 30 листопада 2025 року».

8. Встановити новий термін повідомлення суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 травня 2025 року №006/2025/РП/002, №006/2025/РП/008 до « 09 жовтня 2025 року».

Також, відповідачем складено протокол № 002-003/2025/РВР від 22 серпня 2025 року про виявлене(і) порушення вимог п.2 ч.4 ст.44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», в якому зазначено, що відповідно до акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22 серпня 2025 року №003/2025/ РВР у ФОП ОСОБА_1 встановлено невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. (а.с.112-113)

Позивачці направлялося повідомлення від 22.08.2025 року про виклик для розгляду справи про порушення п.2 ч.2 ст.44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», на 02 вересня 2025 року з 09:00 години до 12:00 години (а.с.38-39).

За результатом розгляду акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22 серпня 2025 року № 003/2025/РВР, Протоколу № 002-003/2025/РВР від 22 серпня 2025 року винесено постанови про накладення штрафу від 02 вересня 2025 року №КР000002/2025 та №КР000005/2025, за порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме не виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону. (а.с.108-109, 109зв.-110зв.)

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі Закон №2735-VI).

Статтею 2 Закону №2735-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.

Якщо технічними регламентами встановлено спеціальні вимоги щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямовані на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами.

Застосування положень цього Закону не перешкоджає органам ринкового нагляду вживати заходів, передбачених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Згідно зі статтею 3 Закону №2735-VI, законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (частина перша статті 4 Закону №2735-VI).

Відповідно до частини 1, 2 статті 10 Закону №2735-VI , ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення), визначено, що Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністраінфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із підпунктом 15-1 пункту 5 Положення, Укртрансбезпека здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 (далі - Постанова № 1069) затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами третім, четвертим, п'ятим якого визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно - правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.

Статтею 8 Закону №2735-VI визначено, що обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати документацію, визначену частиною п'ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону №2735-VI до повноважень органів ринкового нагляду, з метою здійснення ринкового нагляду, в межах сфер їх відповідальності, зокрема, належить проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування).

Приписами статті 15 Закону №2735-VI визначені права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, зокрема:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта:

а) торговельні та складські приміщення суб'єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону;

в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції з дотриманням вимог Митного кодексу України;

3) вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку та за рахунок органів ринкового нагляду до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, залучених у встановленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов'язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №2735-VI, заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно із положеннями статті 23 Закону №2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Перевірки характеристик продукції проводяться, зокрема у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:

1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;

2) позапланові:

а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), об'єднань суб'єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання;

б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що:

- він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;

- продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Згідно із ч. 2. ст. 24 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:

а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції (ч. 3 ст. 24 Закону № 2735).

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №2735-VІ якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Відповідно до статті 29 Закону №2735-VI, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточняються у відповідних технічних регламентах.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно із частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно із частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону №2735-VI встановлено, що обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Згідно норм ч. 3-5 ст. 30 Закону №2735-VI приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб'єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про:

1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування);

2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Положеннями частини 1 статті 31 Закону №2735-VI передбачено, що заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до ч.4 ст.12 Закон України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони.

Отже, підставою для тимчасової заборони надання продукції на ринку та в подальшому заборони надання продукції на ринку є встановлення органом ринкового нагляду того, що продукція не відповідає встановленим вимогам, становить серйозний ризик, є небезпечною.

В силу ч.5 ст.33 Закону №2735-VI будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

За правилами ч.7 ст.33 Закону № 2735-VI у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 34 Закону №2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.

Отже, органом ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності за результатом проведення планової чи позапланової перевірки характеристик продукції, у тому числі відбору зразків продукції та їх експертизи, може прийматися рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, зокрема, щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку. Водночас суб'єкт господарювання відповідно до Закону має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 11.02.2025 у справі №340/1859/22.

Водночас, за ч.5 ст.34 Закону №2735-VI перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За потреби може бути проведено обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертизу (випробування) зразків продукції.

Проте в матеріалах справи відсутні докази наявності обґрунтованих підстав вважати, що продукція становить серйозний ризик, є небезпечною.

Також відсутні в матеріалах справи докази проведення Укртрансбезпекою відбору зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) для встановлення того, що продукція не відповідає встановленим вимогам, становить серйозний ризик або є небезпечною.

Відповідно до частини 6, 8, 12 ст.34 Закону №2735-VI під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання.

У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.

Порядок здійснення контролю стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2011 року № 1017 затверджено «Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів» (далі за текстом Порядок №1017), яким визначено процедуру здійснення контролю стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (далі - рішення).

Контроль стану виконання рішень здійснюється органами державного ринкового нагляду (далі - органи ринкового нагляду) шляхом проведення: 1) аналізу повідомлень про виконання рішень, поданих суб'єктами господарювання, яких стосуються такі рішення; 2) перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень; 3) моніторингу результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, повинен у встановлений у рішенні строк подати органу ринкового нагляду, що прийняв рішення, повідомлення про його виконання за формою згідно з додатком.

Повідомлення про виконання рішення подається суб'єктом господарювання незалежно від ступеня або результативності виконання ним рішення.

Суб'єкт господарювання може додавати до повідомлення документи або їх копії, які підтверджують факт результативності виконання рішення.

Під час проведення аналізу повідомлення про виконання рішення орган ринкового нагляду: 1) вивчає і аналізує відомості, які містяться в повідомленні, доданих до нього документах (їх копіях) та рішенні; 2) робить висновок про достатність та достовірність інформації, яка міститься в повідомленні та доданих до нього документах (їх копіях), а у разі виникнення сумнівів у достовірності такої інформації - обґрунтовує їх на підставі фактичних даних; 3) робить висновок про ступінь та результативність виконання суб'єктом господарювання рішення.

Орган ринкового нагляду на підставі повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення оформляє довідку про результати аналізу виконання рішення.

У разі коли за результатами аналізу повідомлення про виконання рішення встановлено, що інформація, яка міститься в повідомленні та доданих до нього документах (їх копіях), є недостатньою для підтвердження факту результативності виконання рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності такої інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання рішення. Перевірка стану виконання рішення проводиться також у разі неподання суб'єктом господарювання повідомлення про його виконання в установлений у рішенні строк.

Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду визначає ступінь та результативність виконання суб'єктом господарювання такого рішення.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI, до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.

При визначенні розміру штрафу за порушення враховуються всі обставини його вчинення, зокрема характер, передумови і причини порушення, факт повторного вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф, кількість відповідних порушень, вчинених особою протягом останніх трьох років, ступінь вини особи, наявність або відсутність негативних наслідків порушення, їх масштаб та можливість їх усунення. (ч.5 ст.44 Закону №2735-VI)

Згідно ч.ч.6, 7 ст.44 Закону №2735-VI адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.

Підстави звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності визначені статтею 45 Закону №2735-VI.

Так, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;

2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписів державних органів;

4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;

2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності установлює Закон України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 року № 2736-VI (далі - Закон № 2736-VI).

Статтею 1 Закону № 2736-VI визначено, що: виробник -це:

фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;

уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);

імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні);

ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

небезпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, що не відповідає визначенню терміна "безпечна нехарчова продукція", зазначеному у цій статті;

постачання продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2736-VI дія цього Закону поширюється на всю продукцію, стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення її безпечності, за винятком видів продукції, зазначених у частині третій цієї статті.

Виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію (стаття 4 Закону № 2736-VI).

Продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством (частина перша статті 5 Закону №2376).

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 2736-VI, доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України (частина перша статті 11 Закону №2736-VI).

Відповідно до акту перевірки, рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та оскаржуваної постанови відповідача, вбачається, що Відділом встановлено відсутність сертифікатів відповідності на дзеркало заднього виду ТМ «ELEGANT», артикул: 130514, та наконечник рульової тяги ТМ «APPLUS», артикул: 16106АР, що є порушенням п.п.1.2, 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України №521 від 17.08.2012 (далі - Порядок №521).

Порядок визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) категорій M, N, O, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах (далі - обладнання) відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - Угода). (п.1.1. Порядку №521)

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 Порядку на кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

На кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.

Згідно п.12.4 Порядку №521 введення в обіг обладнання допускають за наявності сертифіката відповідності обладнання, який додають до кожної партії обладнання.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України від 15.01.2015 № 124-VIII "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", результати оцінки відповідності (протоколи випробувань, документи про відповідність тощо) вимогам технічних регламентів, проведеної в інших державах, визнаються і приймаються в Україні згідно з положеннями чинних міжнародних договорів України, які передбачають взаємне визнання результатів оцінки відповідності.

Так, суд зауважує, що згідно преамбули Наказу Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 вказано, що він прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання" (надалі - Постанова №738).

У Постанові КМУ №738 указано, що вона прийнята з метою виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року (далі - Угода), адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу та до законодавчого врегулювання.

Підпунктом 1-1 пункту 1 Постанови № 738 установлено, що надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), вимоги щодо типу яких встановлені прийнятими до застосування в Україні єдиними технічними приписами (Правилами Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй, що є додатками до Угоди), дозволяється за наявності: маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Угоди): або маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання; або інформації про сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди (зокрема України); або інформації про сертифікат Європейського Союзу про затвердження типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий уповноваженим органом держави - члена Європейського Союзу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 27 березня 2019 року "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності" (надалі - Постанова № 367) внесені зміни до Постанови № 738 та, зокрема, скасовано вимогу отримання в Україні сертифікату типу або сертифікату відповідності, виданого уповноваженим органом України для автозапчастин, що були офіційно затверджені за типом конструкції у країнах ЄС або в одній із Договірних Сторін Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів (Женевська Угода 1958 року).

Законом України № 1448-ІІІ від 10 лютого 2000 року, Україна приєдналася до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, підписаної 20 березня 1958 року в м. Женеві, з поправками 1995 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Цим Україна заявила про намір застосовувати на своїй території Правила ЄЕК ООН, які є додатком до Женевської Угоди 1958 року і містять відповідні технічні приписи.

Відповідно до ст. 1 Женевської Угоди 1958 року, для цілей цієї Угоди термін «офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил» вказує на адміністративну процедуру, через яку компетентні органи Договірної Сторони після проведення необхідних перевірок заявляють, що транспортний засіб, предмети обладнання або частини, подані виготовлювачем, відповідають приписам цих Правил. Надалі виготовлювач засвідчує, що всі транспортні засоби, предмети обладнання та частини, що з'явились на ринку, були виготовлені у повній відповідності до офіційно затвердженого типу.

Згідно із ст. 2 Угоди, кожна Договірна Сторона, що застосовує Правила, головним чином через офіційне затвердження за типом конструкції, надає офіційні затвердження за типом конструкції і знаки офіційного затвердження, описані в будь-яких Правилах, для цих типів колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, на які поширюються ці Правила, за умови, що вона має технічну компетенцію і задоволена заходами по забезпеченню відповідності цього виробу офіційно затвердженому типу, як передбачено в Додатку 2. Кожна Договірна Сторона, що застосовує Правила через офіційне затвердження за типом конструкції, відмовляє в наданні офіційних затверджень за типом конструкції і знаків офіційного затвердження, на які поширюються ці Правила, якщо згадані вище умови не виконані.

Статтею 3 Женевської Угоди 1958 року встановлено, що колісні транспортні засоби, предмети обладнання або частини, стосовно яких будь-яка Договірна Сторона надала офіційне затвердження за типом конструкції відповідно до статті 2 цієї Угоди і які були виготовлені або на території Договірної Сторони, що застосовує ці Правила, або на території іншої країни, і вказаної Договірною Стороною, яка належним чином офіційно затвердила типи колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, що розглядаються, вважатимуться такими, що відповідають законодавству всіх Договірних Сторін, що застосовують зазначені Правила через офіційне затвердження за типом конструкції.

У разі офіційного затвердження типу обладнання або частин згідно з Правилами ЄЕК ООН орган затвердження Договірної сторони Женевської угоди 1958 видає повідомлення про офіційне затвердження за типом конструкції, яке визнається усіма Договірними сторонами. Це надає право виробнику маркувати знаком офіційного затвердження «Е» кожен предмет обладнання та/або частину, що належать до офіційно затвердженого типу. Водночас Женевська угода 1958 передбачає можливість перевірки чинності наданих затверджень типу шляхом комунікації між органами затвердження Договірних сторін.

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №738 має вищу юридичну силу за наказ Мінінфраструктури від 17.08.2012 №521, норми якого не приведені у відповідність до Постанови КМУ №738.

Таким чином, надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення, може здійснюватися на підставі маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року/директив та регламентів Європейського Союзу або інформації про сертифікат типу обладнання, виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди /держави члена Європейського Союзу, що встановлено Постановою №738.

Відповідно до ст. 1. Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності надання на ринку" - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності. Тобто, зазначена вище норма постанови КМУ № 738 декларує, що для надання на ринку України частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах достатньо лише маркування знаком офіційного затвердження типу, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року або інформації про сертифікат типу, виданий компетентним органом Договірної Сторони Угоди (зокрема України), якщо відповідне маркування не наноситься.

Отже, суд зазначає, що вказана норма покладає обов'язок на орган ринкового нагляду при перевірці встановити наявність щодо продукції однієї з перелічених вище вимог. Якщо відсутнє відповідне маркування - запитується інформація про сертифікат типу обладнання, і навпаки.

Однак, органом ринкового нагляду в акті перевірки не встановлено невідповідність характеристик продукції відповідним вимогам, встановленим постановою КМУ № 738 та Женевською Угодою 1958 року для надання їх на ринку.

Не встановлено відсутність як одночасно і відповідного маркування і Інформації про сертифікат типу обладнання.

Судом встановлено, що позивачка на виконання вимоги відповідача надала до органу ринкового нагляду:

стосовно продукції дзеркало заднього виду ТМ «ELEGANT», артикул: 130514 - видаткову накладну від 15.04.2025 року № 24465 (а.с.28зв) та копію сертифікату відповідності партії компонентів від 03.05.2025 №UA.005.004794-25, виданий ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (кількість зазначеної продукції у партії-1000 шт.). (а.с.29зв.-30);

стосовно продукції наконечник рульової тяги ТМ «APPLUS», артикул: 16106АР - видаткову накладну від 05.04.2024 року №378 (а.с.26 зв.) та сертифікат відповідності партії компонентів від 20.02.2025 року № 04-2025АР (кількість зазначеної продукції у партії - 300 шт.), виданий ТОВ "АЛТЕМА" на підставі сертифікату типу UA*46F(b)*0822*00 (а.с.27зв.-28).

Проте, відповідач, здійснивши аналіз наданих сертифікатів, встановив, що такі не відповідають формі та змісту сертифікату відповідності, наведеній у Додатку 9 до Порядку №521, а саме: не вказано номер(и) окремого(их) затвердження(нь) та/або протоколу(ів) випробувань, найменування організації(ій), що його видала, дата(и) видання.

Розділом VI додатку 4 до Порядку № 521 визначено перелік технічних приписів та вимог щодо частин та обладнання, які можуть бути встановлені на КТЗ, зокрема на дзеркала заднього виду. В пункті 23 розділу VI додатку 4 Порядку № 521 зазначається позначка вимог до документів, необхідних для індивідуального затвердження дзеркал заднього виду, які відповідають вимогам Правил ЄЕК ООН R46 («Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дзеркал заднього огляду і колісних транспортних засобів стосовно встановлення дзеркал заднього огляду») - «Х1+А»; «Х2+А»; «В».

В пункті 69 розділу VI додатку 4 Порядку № 521 зазначається позначка вимог до документів, необхідних для індивідуального затвердження типу рульових тяг, які відповідають вимогам «Технічних вимог, параметрів та методів випробувань згідно з пунктом 1 розділу VII цього додатка» -«Х4» («Х4» - протокол випробувань).

«X1» - окреме затвердження типу або окреме затвердження типу та інформаційний пакет;

«Х2» - ХІ або окреме затвердження типу;

«Х4» - протокол випробувань;

«А» - маркування щодо відповідності Правил ЄЕК ООН;

«В» - при підтвердженні відповідності складових частин одного типу в кількості, яка є недостатньою для проведення сертифікації та коли випробування передбачають руйнівні методи, що підтверджується висновком, наданим технічною службою, допускається застосовувати обмежені вимоги технічних приписів, зазначених у розділі IV цього додатка.

Окрім того, суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 не надано до органу державного ринкового нагляду сертифікати типу (його копію) UA*46A(b)*0822*00 разом з додатками до них (інформаційний пакет, прізвища, посади та зразки підписів осіб, уповноважених підписувати сертифікаті відповідності затвердженому типу партії компонента(ів)/вузла(ів)), що у свою чергу не дає можливості підтвердити повноваження особи, яка підписала наданий сертифікат відповідності.

Відділом були прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Слід зазначити, що, встановивши обов'язок суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими законом вимогами, законом чи підзаконним актом не встановлено способу та порядку такої співпраці, що сприяло б юридичній визначеності у спірних відносинах.

При цьому, суд погоджується з твердженням відповідача, що встановлена законом вимога «співпрацювати» з усіма суб'єктами у ланцюгу постачання та з органами державного ринкового нагляду, хоч і не містить конкретних дій, які повинен вчиняти розповсюджувач у межах співпраці, покладає на нього обов'язок вчиняти дії, які необхідні, зважаючи на конкретні обставини, для приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Водночас, вибір переліку таких дій закон залишає за суб'єктами господарювання. Саме вони, співпрацюючи між собою, мають визначитися ким, за чий рахунок та в який спосіб має бути приведено продукцію у відповідність із встановленими вимогами, оскільки ці питання належать до суб'єктів господарювання у ланцюгу постачання.

Залишаючи обрання конкретних способів приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами на розсуд суб'єктів господарювання, закон захищає їх від надмірного втручання органу ринкового нагляду у господарську діяльність. Разом з тим, якщо така співпраця є неефективною або суб'єкти господарювання її уникають, орган ринкового нагляду має бути про це проінформований і може вживати відповідних заходів відповідно до закону, зокрема, вносити зміни до своїх рішень.

Щодо невідповідності наданих позивачем сертифікатів формі та змісту сертифікату відповідності, наведеній у Додатку 9 до Порядку №521, суд зазначає.

Порядком ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 17.08.2012 № 521, визначено процедуру ведення та користування реєстром сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання (далі - Реєстр).

Реєстр - це електронна база даних, що містить інформацію про сертифікати типу колісного транспортного засобу та обладнання (далі - сертифікати типу) та сертифікати відповідності транспортних засобів або обладнання (далі - сертифікати відповідності).

Адміністратор - Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті, яка веде Реєстр, організовує його функціонування, здійснює заходи з технічного та технологічного створення і супроводження програмного забезпечення Реєстру, надання доступу до Реєстру, вносить записи до Реєстру, забезпечує збереження та захист даних, що містяться в Реєстрі, перевіряє чинність документів за даними Реєстру, здійснює комплекс програмних, технологічних та організаційних заходів щодо забезпечення захисту інформації, яка міститься в Реєстрі, від несанкціонованого доступу, а також виконує інші функції, передбачені цим Порядком.

Користувачі - Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство внутрішніх справ, Державна митна служба, які отримують доступ до бази даних Реєстру шляхом перегляду інформації в реальному часі або отримання зареєстрованих у Реєстрі даних. З метою виконання своїх владних повноважень інші органи державної влади мають право одержувати інформацію з Реєстру на безоплатній основі.

До Реєстру вносяться сертифікати типу та сертифікати відповідності.

Реєстрація сертифікатів у Реєстрі здійснюється Адміністратором за повідомленнями уповноважених органів із завіреними копіями сертифікатів типу або за наданими виробниками переліками виданих сертифікатів відповідності. Такі переліки повинні містити інформацію, яка зазначена у пункті 2.5 цього розділу, за винятком інформації, що міститься в сертифікаті типу. На вимогу Адміністратора виробники надають завірені копії сертифікатів відповідності. За погодженням з Адміністратором допускається попереднє передавання копій документів електронними засобами зв'язку.

Реєстрація сертифікатів здійснюється шляхом внесення Адміністратором відповідних відомостей до Реєстру.

Про сертифікати відповідності компонентів, окремих технічних вузлів та їх партій Адміністратор вносить до Реєстру такі відомості: торгове найменування виробника (марка); найменування продукції і тип(и); кількість у партії; познака документа, згідно з яким партію виготовлено чи ввезено в Україну; номер(и) затвердження(нь) типу(ів) КТЗ, до складу якого належить(ать) компонент(и) чи окремий(і) технічний(і) вузол(ли); дата(и) видачі затвердження(нь) типу(ів) КТЗ, до складу якого належить(ать) компонент(и) чи окремий(і) технічний(і) вузол(ли); місце видачі сертифіката відповідності; дата видачі сертифіката відповідності.

Доступ Користувача до інформації Реєстру залежно від рівня технічного забезпечення Реєстру реалізується шляхом встановлення програмного забезпечення з доступом до бази даних Реєстру в режимі перегляду в реальному часі або надання один раз на день зареєстрованих у Реєстрі даних. З метою виконання своїх владних повноважень органи державної влади одержують зареєстровані в Реєстрі дані на безоплатній основі відповідно до запитів цих органів. Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за відомостями, зазначеними в пунктах 2.4, 2.5 розділу ІІ цього Порядку.

Згідно із додатком 7 до Порядку №521, яким визначені вимоги до оформлення та ідентифікації сертифікатів та повідомлень, сертифікати типу, повідомлення та сертифікати відповідності оформлюються на бланках формату А4.

Сертифікати відповідності КТЗ або обладнання засвідчуються підписом керівника та печаткою виробника.

Сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження засвідчуються підписом керівника та печаткою Уповноваженого органу або органу із сертифікації.

Ідентифікація сертифіката типу (повідомлення) здійснюється за реєстраційним номером. Реєстраційний номер сертифіката типу (повідомлення) в загальному випадку містить чотири розділи.

Реєстраційний номер сертифікату відповідності КТЗ або обладнання не присвоюється. Ідентифікацію сертифіката відповідності КТЗ складають позначення типу та ідентифікаційний номер КТЗ (VIN). Ідентифікацію сертифіката відповідності обладнання складають позначення типу та познака документа, згідно з яким партію виготовлено чи ввезено в Україну.

Отже, суд зауважує, що відповідальність за повноту, достовірність та правильність заповнення, оформлення сертифікатів відповідності партії компонентів, окремих технічних вузлів несе суб'єкт - уповноважений орган з сертифікації, який склав та видав такий сертифікат, а не суб'єкт господарювання - позивач, якому разом із придбаною продукцією надано сертифікат відповідності.

Так, суд зазначає, що позивачем, як розповсюджувачем продукції, на виконання рішень відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вчинено відповідні дії: припинено розповсюдження продукції; здійснено взаємодію із постачальником продукції протягом наданого терміну для усунення виявлених порушень та приведення продукції у відповідності до норм чинного законодавства; направлено до ТОВІ «Рівнестандарт» заяву про надання протоколів випробувань. Відповідачем у свою чергу, на спростування таких доводів позивача, не надано будь-яких доказів та обґрунтувань.

Також, суд враховує, що позивачем вказану продукцію було повернуто постачальнику, про що повідомлялося відповідачу та надано відповідні докази.

Отже, враховуючи той факт, що позивачка придбала продукцію у третьої особи, перемовини з вимогою про надання документів - сертифіката відповідності та, у випадку необхідності, маркування продукції, саме контрагенту-постачальнику, припинення розповсюдження даної продукції, вказує на дотримання позивачем вимог рішень від 08 травня 2025 року та вчинення залежних від нього дій на їх виконання.

З огляду на викладене, відповідачем не доведено невиконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, відповідно відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за п.2 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI.

Суд зазначає, що ринковий нагляд та контроль ґрунтується, зокрема, на наступних принципах:

- пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам;

- об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції;

- додержання прав і захист інтересів суб'єктів господарювання, споживачів (користувачів) під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

- результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень.

Принципами права визнаються об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів.

Правозастосовча діяльність, особливо в частині накладення штрафних санкцій, повинна базуватись на чітко визначених принципах законності, обґрунтованості, доцільності, які забезпечують її правомірність, справедливість та ефективність.

Принци адекватності адміністративно-господарських санкцій, який включає в себе такі поняття як пропорційність, співмірність, доцільність передбачає, що індивідуальний тягар санкцій може покладатись на особу правовим актом держави лише тією мірою, яка необхідна для досягнення певної легітимної мети.

Вимога доцільності передбачає зіставлення обраних засобів із метою обґрунтування їх відповідності саме вказаній меті, їх ефективності з огляду на ієрархію цілей.

Правові засоби мають бути адекватними, відповідними головній меті права, а також цілям інституту права.

Для визначення доцільності будь-якого засобу повинні враховуватись, з одного боку розмір та інтенсивність втручання в основне право, а з іншого важливість мети.

Загалом принцип пропорційності ґрунтується на конституційних принципах правової держави й верховенства права та може визначатись як основоположний принцип права, спрямований на забезпечення в правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими й мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються. Таким чином, застосування певного виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.

Це означає, що, визначаючи вид стягнення органи контролю повинні врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків.

У постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №820/5458/17 висловлено правову позицію, що суд враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій та наголошує, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 34 000,00 грн. за кожне порушення, є непропорційним вартості товару, рівню загрози суспільним інтересам, безпідставною та суперечить меті, визначеній Законом №2735-VІ, а також основним принципам ринкового нагляду і контролю продукції.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наслідками судового розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятої ним оскаржуваної постанови.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судового збору 968,96 грн. (а.с.45).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102, ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу від 02.09.2025 №КР000002/2025 та №КР000005/2025.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА

Попередній документ

133729854

Наступний документ

133729856

Інформація про рішення:

№ рішення:	133729855
№ справи:	340/7271/25
Дата рішення:	30.01.2026
Дата публікації:	04.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (30.01.2026)
Дата надходження:	24.10.2025
Предмет позову:	Про визнання дій протиправними та скасування постанови

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КАРМАЗИНА Т М

3-я особа:

Крачковський Артем Іванович

Шащенко Сергій Олександрович,

відповідач (боржник):

Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті

позивач (заявник):

Фізична особа-підприємець Бізяєва Лілія Олександрівна

представник позивача:

Бабков Максим Олексійович