02 лютого 2026 року м. Житомир справа № 200/5530/25
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 03.07.2025 №416дск "Про результати службового розслідування" в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "догана".
В обґрунтування позову зазначає, що вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки в ході службового розслідування у нього не було відібрано пояснень, не було належним чином повідомлено про факт проведення службового розслідування, підстави його проведення. Вказує, що був позбавлений можливості реалізувати права, передбачені пунктом 3 розділу IV Порядку №608. Крім того, мета призначення службового розслідування та предмет дослідження під час службового розслідування є різними.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У відзиві відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Усною ухвалою від 22.12.2025, занесеною до протоколу судового засідання, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Встановлено, що позивач з 26.10.2024 є командиром військової частини НОМЕР_2 .
Наказом від 12.05.2025 №265дск командиром оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " призначено службове розслідування з метою з"ясування причин та умов, за яких посадовими особами НОМЕР_3 омбр та НОМЕР_4 омбр не здійснюються заходи щодо підготовки інженерних загороджень для оборони АДРЕСА_1 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб.
За наслідками службового розслідування складено акт, якому зроблений висновок, що за порушення виконавської дисципліни за порушення вимог пункту 1 додатку №5 Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ ЗСУ, частина НОМЕР_5 (бригада), затвердженого наказом командувача Сухопутних військ ЗСУ від 30.12.2016 №8, пункту 5.2.15, 6.2.4 Настанови з оперативної роботи штабів, частина ІІ (військова частина), затвердженого наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ від 29.06.2016 №08, статей 11,16,30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади підполковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення догана.
За результатами службового розслідування командиром оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " прийнято наказ від 03.07.2025 №416дск "Про результати службового розслідування", яким наказано за порушення виконавської дисципліни за порушення вимог пункту 1 додатку №5 Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ ЗСУ, частина НОМЕР_5 (бригада), затвердженого наказом командувача Сухопутних військ ЗСУ від 30.12.2016 №8, пункту 5.2.15, 6.2.4 Настанови з оперативної роботи штабів, частина ІІ (військова частина), затвердженого наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ від 29.06.2016 №08, статей 11,16,30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади підполковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення догана.
Позивач вважає такий наказ протиправним тому звернувся з позовом.
Відповідно до листа т.в.о. начальника Головного оперативного управління Генерального штабу від 11.11.2025 з 26.07.2025 повноваження розформованого ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " покладені на військову частину НОМЕР_1 .
Надаючи правову оцінку спірному наказу, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 4 статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Положеннями статті 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 17 Статуту визначено, що на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 26 Статуту, військовослужбовців залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права і командирів щодо їх застосування визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно з положеннями статей 1, 2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту, Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
бути пильним, зберігати державну таємницю;
додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно із частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Положеннями статті 48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); г) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
В силу вимог пунктів 83-86 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб'єктові у сфері протидії корупції.
У разі якщо ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, встановлено під час проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця Збройних Сил України чи одержано інформацію про вчинення ним такого правопорушення, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та начальникові відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок №608).
Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку №608, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу II Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку №608, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №608, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Згідно з пунктами 1-6 розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу VI Порядку №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Таке службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Результати службового розслідування фіксуються у акті службового розслідування, в якому і мають бути відображені усі зазначені вище складові, надана належна оцінка усім обставинам, встановленим під час проведення такого службового розслідування з урахуванням пояснень особи, відносно якої воно проведено, та, відповідно, має міститися висновок з урахуванням усіх обставин, встановлених під час проведення службового розслідування.
Спірним наказом командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 03.07.2025 №416дск "Про результати службового розслідування", командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади підполковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "догана" за порушення виконавської дисципліни за порушення вимог пункту 1 додатку №5 Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ ЗСУ, частина НОМЕР_5 (бригада), затвердженого наказом командувача Сухопутних військ ЗСУ від 30.12.2016 №8, пункту 5.2.15, 6.2.4 Настанови з оперативної роботи штабів, частина ІІ (військова частина), затвердженого наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ від 29.06.2016 №08, статей 11,16,30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
Прийняттю вказаного наказу передувало службове розслідування, призначене наказом від 12.05.2025 №265дск, за наслідками проведення якого складено акт.
Звертаючись із означеним позовом позивач посилається на те, що під час проведення службового розслідування порушено його права, визначені наведеним вище Порядком, зокрема, не повідомлено про підстави для проведення службового розслідування, не забезпечено можливості надати пояснення щодо предмету розслідування.
Суд погоджується з доводами позивача, з огляду на таке.
Як встановлено судом, наказом від 12.05.2025 №265дск командиром оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " призначено службове розслідування з метою з"ясування причин та умов, за яких посадовими особами 93 омбр та 28 омбр не здійснюються заходи щодо підготовки інженерних загороджень для оборони н.п.Костянтинівка, а також встановлення ступеня вини посадових осіб.
Пунктом 3 розд. IV Порядку № 608 передбачено права військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
З метою забезпечення вказаних прав військовослужбовця пунктом 2 розд. IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зокрема, наділені правом: запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування); отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді.
Суд наголошує на тому, що приписами статей 84, 85 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України передбачено, що службове розслідування призначається відносно конкретного військовослужбовця, якого командир вирішив притягти до дисциплінарної відповідальності з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини.
Крім того, з аналізу вищенаведених норм висновується, що службове розслідування, як діяльність зі збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про наявність в діях військовослужбовця складу правопорушення, проводиться стосовно конкретної особи (осіб), яка (які) під час проведення службового розслідування має (мають) комплекс гарантованих їй (їм) прав, як-от: права відмовитися від давання пояснень або ж, навпаки, права надати письмові пояснення щодо обставин вчинення проступку (правопорушення) разом з власними доказами правомірності своїх дій (доказами невинуватості); права заявляти клопотання, в тому числі про приєднання до матеріалів службового розслідування нових документів, про отримання пояснень від осіб, які мають відношення до події, що розслідується, про ознайомлення з матеріалами розслідування тощо; зрештою, права на захист, яке включає і право на користування допомогою адвоката.
Отже, статус військовослужбовця під час службового розслідування, як особи щодо якої призначено та проводиться таке розслідування, означає набуття цим військовослужбовцем статусу повноправного учасника службового розслідування, який, користуючись наданими йому правами, може доводити перед особою (особами), який (які) його проводять, факт відсутності у його діяннях складу дисциплінарного проступку (правопорушення).
Звідси випливає, що рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може бути прийняте лише за умови забезпечення йому усіх відповідних прав і тільки у тому випадку, якщо його вина у вчиненні дисциплінарного проступку (правопорушення) буде встановлена уповноваженою особою (особами) з дотриманням визначеного законом порядку проведення службового розслідування, який, серед іншого, передбачає надання військовослужбовцю можливості реалізувати вищезазначені права.
Це важливо не лише в цілях забезпечення особі гарантованих їй законом прав, але й з точки зору неухильного дотримання презумпції невинуватості.
В цьому зв'язку суд застосовує практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права, зокрема рішення від 10 лютого 1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції", в якому ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази доведення позивачу факту призначення службового розслідування, підстави для його призначення. Крім того, наказ про призначення службового розслідування взагалі не містить прізвищ осіб, щодо яких воно призначене.
Також, відсутні докази відібрання пояснень від позивача щодо предмету службового розслідування, фіксування факту відмови у наданні пояснень, ознайомлення його про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування.
Службове розслідування щодо позивача проводилося без його участі та повідомлення про таке розслідування.
Крім того, як вже зазначалось, пунктом 3 розділу II Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Суд наголошує, що службове розслідування призначається з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини.
В межах спірних правовідносин, службове розслідування призначалося наказом з метою з"ясування причин та умов, за яких посадовими особами 93 омбр та 28 омбр не здійснюються заходи щодо підготовки інженерних загороджень для оборони н.п.Костянтинівка, а також встановлення ступеня вини посадових осіб.
В той же час у п.4.2 акту службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 , будучи відповідальним за виконання бойових розпоряджень старших командирів не здійснював належний контроль за виконання вимог бойового розпорядження командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №3369/оту/78/57дск від 24.03.2025, що визначало командирам частин, зокрема, надання що п"ятниці до 17.00 схем інженерного обладнання позицій бригад. Вказаними діями вчинив дисциплінарне правопорушення.
Разом з тим, вказане не було предметом для призначення службового розслідування. Службове розслідування призначалося з іншою метою.
Аналогічно, у спірному наказі зазначено, що комісією проведено службове розслідування з метою з"ясування причин та умов, за яких посадовими особами 93 омбр та 28 омбр не здійснюються заходи щодо підготовки інженерних загороджень для оборони АДРЕСА_1 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб.
Встановлено, що командири 93 омбр та 28 омбр допустили порушення виконавської дисципліни, не здійснили належний контроль за виконанням бойового розпорядження командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 24.03.2025 щодо надання інформації в підсумковому бойовому донесенні про хід інженерного обладнання позицій бригад щоденно.
Тобто, посадовими особами ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", здійснювалось дослідження питання, за яке на позивача накладено дисциплінарне стягнення, яке не було метою та предметом призначення службового розслідування, чим порушено вимоги Порядку №608 та Дисциплінарного статуту.
З огляду на встановлені судом обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, що має наслідком визнання протиправним та скасування, прийнятого за наслідками його проведення, спірного наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення .
Відповідно до приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, особливо в ситуації, коли в спірних правовідносинах особа притягнута до відповідальності без проведення службового розслідування.
У ході розгляду справи знайшли підтвердження обставини, що відповідачем не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, протиправно видано оскаржуваний наказ, яким притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих рішень у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до положень процесуального законодавства покладено саме на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують правомірність оскаржуваного наказу відповідач не надав, з огляду на що, позов слід задовольнити.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) про визнання протиправним та скасування наказу в частині, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 03.07.2025 №416дск "Про результати службового розслідування" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "догана".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
02.02.26