Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 лютого 2026 року Справа№200/8481/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати підйомної допомоги за передіслокацію на підставі наказів начальника Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях: від 26.04.2022 року №60-ОС/дск, з 24.02.2022 року передислоковано до м. Івано-Франківськ; від 24.05.2024 року №346-ОС/дск, з 30.05.2024 року передислоковано до м. Дніпро; від 03.06.2024 року №355-ОС/дск, з 04.06.2024 року передислоковано до м. Покровськ Донецької області; від 22.08.2024 року №569-ОС/дск, з 26.08.2024 року передислоковано до м. Дніпро.
- зобов'язання нарахувати та виплатити підйомну допомогу за передислокацію на підставі наказів начальника Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях: від 26.04.2022 року №60-ОС/дск, з 24.02.2022 року передислоковано до м. Івано-Франківськ; від 24.05.2024 року №346-ОС/дск, з 30.05.2024 року передислоковано до м. Дніпро; від 03.06.2024 року №355-ОС/дск, з 04.06.2024 року передислоковано до м Покровськ Донецької області; від 22.08.2024 року №569-ОС/дск, з 26.08.2024 року передислоковано до м. Дніпро у розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця.
В обґрунтування позову посилається на те, що виключений зі списків особового складу з 17.08.2025 року на підставі підпункту "б" пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України - підпункту "г" (через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий із батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісті або безвісті відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України) пункту 3 частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", що підтверджується наказом ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 14.08.2025 р. № 576-ОС/дск.
Позивач є учасником бойових дій.
Позивач проходив службу у 2 управлінні ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з дислокацією у м. Маріуполі Донецької області, тобто було постійне місце розташування яке після початку повномасштабного вторгнення місце дислокації позивача неодноразово змінювалось наказами начальника Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях: від 26.04.2022 року №60-ОС/дск, з 24.02.2022 року передислоковано до м. Івано-Франківськ; від 24.05.2024 року №346-ОС/дск, з 30.05.2024 року передислоковано до м. Дніпро; від 03.06.2024 року №355-ОС/дск, з 04.06.2024 року передислоковано до м. Покровськ Донецької області; від 22.08.2024 року №569-ОС/дск, з 26.08.2024 року передислоковано до м. Дніпро.
За вищевказані періоди позивач не перебував у відрядженнях, що також вказує на передислокацію частини до нового місця її дислокації.
Після звільнення зі служби, розрахунок по грошовому забезпеченню з позивачем був проведений не у повному обсязі.
Підйомна допомога військовослужбовцям, у тому числі на членів сім'ї, виплачується не більш як за два переїзди військовослужбовця протягом календарного року, а тому не виплачена підйомна допомога у зв'язку із передислокацією військової частини за час проходження служби.
Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, не погодившись із позовними вимогами надав до суду відзив на позовну заяву, мотивований наступним.
Жоден з наданих представником позивача доказів не підтверджує факт передислокації ГУ СБУ, в якому позивач проходив військову службу у спірний період.
В свою чергу, як слідує зі змісту витягів з наказів ГУ СБУ (від 26.04.2022 № 60- ОС/дск, від 24.05.2024 № 346-ОС/дск, від 03.06.2024 № 355-ОС/дск, від 22.08.2024 № 569-ОС/дск), ці накази стосуються передислокації позивача, а не передислокації ГУ СБУ.
Про передислокацію особового складу ГУ СБУ також йдеться і в наказах Голови СБ України від 09.04.2022 № 246/ДСК «Про передислокацію Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях» та від 26.04.2024 № 209/ ДСК «Про внесення змін до наказу Голови СБУ від 09.04.2022 № 246/ДСК…».
Відповідно до пункту 3 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначені умови, за наявності однієї з яких військовослужбовцям у разі їх переїзду на нове місце військової служби в інший населений пункт виплачується підйомна допомога. До їх числа належать: 1) переїзд на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку із призначенням на військову посаду; 2) переїзд на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку із зарахування до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців; 3) переїзд на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з передислокацією військової частини.
У розвиток цих положень Закону, наказом Центрального управління Служби безпеки України 22.11.2021 № 390, яким затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Служби безпеки України підйомної допомоги. Згідно з пунктом 3 цього Порядку, право на отримання підйомної допомоги для військовослужбовців виникає: на дату фактичного вступу до виконання посадових обов'язків - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на військову посаду; на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів; на дату прибуття до нового місця дислокації органу, підрозділу, закладу та установи, зазначену в приписі,- для військовослужбовців, які переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт.
Як слідує зі змісту наведених нормативно-правових актів, ними у числі однієї з умов для виплати підйомної допомоги є переїзд на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з передислокацією військової частини. При цьому право на її отримання виникає у військовослужбовця СБУ на дату прибуття до нового місця дислокації органу. Таким чином ці норми Закону та Порядку не можуть бути застосовані у правовій ситуації позивача, оскільки у спірний період дислокація ГУ СБУ не була змінена. Замість цього мала місце передислокація позивача. Але дана обставина не визначена чинним законодавством як підстава для виплати підйомної допомоги.
Виходячи з умовного припущення про факт передислокації ГУ СБУ до м. Івано-Франківськ з 24.02.2022, а також використовуючи 24.02.2022 як дату прибуття позивача до нового місця дислокації органу, то в такому випадку 24.02.2025 сплинув трирічний строк для звернення позивача щодо отримання підйомної допомоги.
Відтак, у випадку умовного припущення про факт передислокації ГУ СБУ до м. Івано-Франківськ з 24.02.2022, позов в цій частині не підлягав би задоволенню, оскільки через сплив трирічного строку звернення, позивач втратив би право на отримання підйомної допомоги.
Представник позивача надала відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позовні вимоги підтримала та вказала, що строк звернення з даним позовом не пропущений.
Відповідач надав заперечення, у яких вказав наступне.
Представник позивача стверджує, що оскільки позивач переїхав (передислокувався) з одного населеного пункту до іншого, який є новим місцем проходження військової служби, то він набув право на підйомну допомогу. При цьому як правову підставу для цього права позивача його представник зазначає пункту 3 Порядку виплати військовослужбовцям Служби безпеки України підйомної допомоги, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України 22.11.2021 № 390 (далі - Порядок № 390). Зокрема згідно з пунктом 3 Порядку № 390, для військовослужбовців, які переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт, право на отримання підйомної допомоги для військовослужбовців виникає на дату прибуття до нового місця дислокації органу, підрозділу, закладу та установи, зазначену в приписі. Отже, як слідує зі змісту цієї норми умовою для виплати підйомної допомоги є переїзд на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з передислокацією військової частини. При цьому право на її отримання виникає у військовослужбовця СБУ на дату прибуття до нового місця дислокації органу.
Порядок № 45 як і Порядок № 390 не визначає переїзд (передислокацію) військовослужбовця в інший населений пункт, як достатню умову для виплати підйомної допомоги. Для її отримання такий переїзд військовослужбовця повинен бути пов'язаний з передислокацією військової частини.
Порядок № 45 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки він поширюється лише на військовослужбовців ЗСУ.
Представник позивача надала заперечення, у яких вказала, що передислокація позивача пов'язана виключно з проходження служби. Відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Єдиним способом захисту прав позивача є сплата підйомної допомоги, що є компенсацією витрат які понесені позивачем з передислокацією.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Наказом Головного управління Служби безпеки України від 14 серпня 2025 року № 576-ОС/дск позивач звільнений з військової служби.
Відповідно до листа відповідача від 01.10.2025 № 78/5-1009 позивача: наказом начальника Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях від 26.04.2022 року №60-ОС/дск, з 24.02.2022 року передислоковано до м. Івано-Франківськ; наказом начальника Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях від 24.05.2024 року №346-ОС/дск, з 30.05.2024 року передислоковано до м. Дніпро; наказом начальника Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях від 03.06.2024 року №355-ОС/дск, з 04.06.2024 року передислоковано до м. Покровськ Донецької області; - наказом начальника Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях від 22.08.2024 року №569-ОС/дск, з 26.08.2024 року передислоковано до м. Дніпро.
Копії витягів із вказаних наказів надано відповідачем до матеріалів справи.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011- ХІІ).
Відповідно до ч. 3 ст. 9-1 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем наказу від 26.04.2022 № 60-ОС/дск) було визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
Суд зазначає, що вказана норма не зазнавала змін в подальших редакціях Закону № 2011 - ХІІ та є чинною станом на дату розгляду справи по суті.
Наказом СБУ від 22.11.2021 № 390 затверджено «Порядок виплати військовослужбовцям Служби безпеки України підйомної допомоги» (далі - Порядок № 390).
Відповідно до п. 1 Наказу № 390 цей Порядок визначає механізм призначення та виплати підйомної допомоги військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, а також тим, які перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу Служби безпеки України (далі - військовослужбовці), у разі переїзду до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (далі - військові навчальні заклади), строк навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв'язку з передислокацією підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, навчальних, наукових, науково-дослідних та інших закладів, установ Служби безпеки України, а також штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України (далі - органи, підрозділи, заклади та установи).
Пунктом 2 Наказу № 390 військовослужбовцям, які переїхали до нового місця військової служби, виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім'ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби.
Відповідно до п. 3 Наказу № 390 право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає:
на дату фактичного вступу до виконання посадових обов'язків - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на військову посаду;
на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;
на дату прибуття до нового місця дислокації органу, підрозділу, закладу та установи, зазначену в приписі,- для військовослужбовців, які переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт.
Розмір підйомної допомоги обчислюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату фактичного вступу до виконання посадових обов'язків або на дату прибуття до нового місця дислокації органу, підрозділу, закладу та установи, а також на членів сім'ї - на дату реєстрації їх місця проживання у населеному пункті за новим місцем військової служби військовослужбовця.
Пунктом 4 Наказу № 390 встановлено, що виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) на підставі наказу керівника (начальника) органу, підрозділу, закладу та установи.
У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата вибуття з попереднього місця військової служби, дата прибуття на нове місце військової служби та дата фактичного вступу до виконання посадових обов'язків.
Пунктом 6 Наказу № 390 встановлено, що підйомна допомога та добові в разі переїзду на нове місце військової служби на членів сім'ї військовослужбовця виплачуються після реєстрації їх місця проживання у населеному пункті за місцем військової служби (проживання) військовослужбовця відповідно до наказу керівника (начальника) органу, підрозділу, закладу та установи.
Крім того, у наказі та рапорті зазначаються дата вибуття членів сім'ї військовослужбовця з населеного пункту (за попереднім місцем проживання), дата прибуття їх на нове місце військової служби (проживання) військовослужбовця, що мають збігатися з відповідними датами, зазначеними у проїзних документах (за їх наявності), дата реєстрації членів сім'ї військовослужбовця за новим місцем військової служби (проживання) військовослужбовця, а також чи є дружина (чоловік) військовослужбовцем.
Для виплати підйомної допомоги та добових на членів сім'ї військовослужбовця, які переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт, до рапорту також додаються:
копії сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім'я, по батькові, реєстрацію попереднього місця проживання і реєстрацію нового місця проживання повнолітніх членів сім'ї військовослужбовця, завірені підписом військовослужбовця;
довідки про реєстрацію місця проживання членів сім'ї військовослужбовця (якщо такої інформації немає в паспорті громадянина України, якщо паспорт у формі картки або його немає), видані уповноваженим органом реєстрації проживання громадян;
копії свідоцтв про народження неповнолітніх членів сім'ї військовослужбовця, завірені підписом військовослужбовця;
довідка підрозділу кадрового забезпечення про склад членів сім'ї військовослужбовця, які на дату їх приїзду на нове місце служби військовослужбовця зазначені в його особовій справі.
Якщо дружина і чоловік є військовослужбовцями, підйомна допомога на кожного з них виплачується за новим місцем їх військової служби, а на членів сім'ї - з місячного грошового забезпечення одного з них (за їх бажанням).
Відповідно до п. 7 Наказу № 390 підйомна допомога та добові виплачуються на членів сім'ї військовослужбовця, які на дату їх приїзду на нове місце служби військовослужбовця зазначені в його особовій справі, а саме:
на дружину (чоловіка) незалежно від віку і працездатності, шлюб з якою (яким) зареєстрований до дати прибуття військовослужбовця на нове місце служби або прийому (призову) на військову службу за контрактом (призовом);
на дітей військовослужбовця і його дружини (чоловіка), у тому числі усиновлених, які не досягли повноліття (в тому числі непрацездатних незалежно від віку);
на непрацездатних батьків або усиновителів військовослужбовця та його дружини (чоловіка).
Пунктом 9 Наказу № 390 визначено, що підйомна допомога військовослужбовцям, у тому числі на членів сім'ї, виплачується не більш як за два переїзди військовослужбовця протягом календарного року, пов'язані з призначенням на посади чи передислокацією органу, підрозділу, закладу та установи.
Відповідно до п. 14 Наказу № 390 виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
З аналізу вказаних норм, суд доходить до висновку, що підставою для виплати є: переїзд військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт.
Причиною такого переїзду визначено: призначенням на військову посаду; зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, передислокацією військової частини.
Аналогічні за змістом підстави визначено у Порядку № 390, а саме: переїзд до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на військову посаду; у зв'язку з передислокацією підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, навчальних, наукових, науково-дослідних та інших закладів, установ Служби безпеки України, а також штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
Отже, право на отримання вказаної допомоги у військовослужбовця СБУ виникає залежно від підстав з якими пов'язане таке переміщення:
- на дату фактичного вступу до виконання посадових обов'язків - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на військову посаду;
- на дату прибуття до нового місця дислокації органу, підрозділу, закладу та установи, зазначену в приписі,- для військовослужбовців, які переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт. (п. 3 Порядку №360)
Крім того, п. 6, та п. 9 Порядку № 360 передбачено, що виплата підйомної допомоги здійснюється на підставі відповідного рапорту (звернення), яке подається протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача ані під час проходження військової служби, ані після звільнення з відповідним рапортом щодо себе та членів сім'ї.
Наявна у матеріалах справа відповідь ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях на адвокатський запит представника позивача від 29.09.2025 № 10/09 не свідчить про звернення позивача за виплатою підйомної допомоги, оскільки містить лише інформацію про надання витягів з наказів про передислокацію позивача.
Окрім того, суд погоджується із доводами відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу підйомної допомоги, оскільки за змістом наявних у матеріалах справи наказів про передислокацію позивача, відсутні обставини з якими ст. 9-1 Закону №2011- ХІІ та Порядок № 390 пов'язують виплату відповідної допомоги: переїзд до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на військову посаду чи у зв'язку з передислокацією підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, навчальних, наукових, науково-дослідних та інших закладів, установ Служби безпеки України, а також штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із чим питання щодо розподілу витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору судом не вирішується.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Повний текст рішення складено та підписано 02 лютого 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська