Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
30 січня 2026 року Справа №200/589/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 складових грошового забезпечення:
- щорічна премія у розмірі 631% посадового окладу;
- надбавка за особливості проходження служби у розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01.07.2025р. по 31.07.2025 р., з 01.08.2025р. по 03.08.2025 р.;
- грошова компенсація за 20 діб невикористаної щорічної відпустки у 2022 році;
- грошова компенсація за 15 діб невикористаної щорічної відпустки у 2024 році;
- грошова компенсація за 15 діб невикористаної щорічної відпустки у 2025 році;
- грошова компенсація за 14 діб невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій у 2025 році;
- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань;
-додаткова винагорода за період безпосередньої участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань у розмірі 30000 грн. у рахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань з 01.07.2025р. по 31.07.2025 р., з 01.08.2025р. по 03.08.2025 р.;
- одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період з 02 квітня 2019 року по 03 серпня 2025 року, та невиплати грошової компенсації вартості неотриманого речового майна у сумі 13538,41 грн.
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 складові грошового забезпечення:
- щорічна премія у розмірі 631% посадового окладу;
- надбавка за особливості проходження служби у розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01.07.2025р. по 31.07.2025 р., з 01.08.2025р. по 03.08.2025 р.;
- грошова компенсація за 20 діб невикористаної щорічної відпустки у 2022 році;
- грошова компенсація за 15 діб невикористаної щорічної відпустки у 2024 році;
- грошова компенсація за 15 діб невикористаної щорічної відпустки у 2025 році;
- грошова компенсація за 14 діб невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій у 2025 році;
- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань;
- додаткова винагорода за період безпосередньої участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань у розмірі 30000 грн. у рахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань з 01.07.2025 по 31.07.2025, з 01.08.2025 по 03.08.2025;
- одноразова грошова допомога у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період з 02 квітня 2019 року по 03 серпня 2025 року;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсації вартості неотриманого речового майна у сумі 13 538,41 грн.
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті індексації Лєвшину грошового забезпечення в повному розмірі за період з 02 квітня 2019 року по 03 серпня 2025 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в повному розмірі за період з 02 квітня 2019 року по 03 серпня 2025 року;
визнати дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року (включно); з 18.06.2025 по 03.08.2025 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня відповідного календарного року протиправними;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно; з 18.06.2025 року по 03.08.2025 року:
- за 2020 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 року у розмірі 2102,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
-за 2021 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2021 року в розмірі 2270,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
-за 2022 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 року в розмірі 2481,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
-за 2023 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року в розмірі 2684,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
-за 2025 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2025 року в розмірі 3028,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 складових грошового забезпечення, при цьому в частинах: про виплату щорічної премії у розмірі 631% посадового окладу, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не вказано у який період часу, на думку позивача, порушене його право.
Тобто вищевказані вимоги є неконкретизованими, позивач заявляючи вимогу до відповідача посилається на порушення свого права без визначення дати з якої на його думку, порушене таке право.
Крім вказаного, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимоги позивача про зобов'язання вчинити певні дії у розумінні ст.4, ст.5 КАС України мають похідний характер, від вимог, які мають бути основними (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності).
Суд наголошує, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
Одночасно визначення позивачем дати порушеного права має значення для визначення дотримання або не дотримання строків звернення до суду.
Суд наголошує, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги адміністративного позову викладено не конкретизовано, тобто не у відповідності до вимог ст.5 КАС України, у зв'язку із чим позивачу слід визначитись із позовними вимогами вимог, які мають бути основними (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності), а також зазначити дати з яких на думку позивача порушене його право та визначитись із датами його відновлення та надати суду відповідні уточнення до позовної заяви враховуючи положення ст.2, ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
В свою чергу, частиною 2 статті 233 КЗпП України, в редакції чинній з 19.07.2022 року визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
03.08.2025 позивач виключений зі списків особового складу. З позовом до суду позивач звернувся 27.01.2026.
Тобто, позов подано до суду із порушенням тримісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 03.08.2025.
Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 у справі № 1-7/2024(337/24) є безпідставним, оскільки згідно з вказаним рішенням визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, тоді як в даному випадку до спірних правовідносин застосовується частина 2 статті 233 КЗпП України, яка неконституційною не визнавалась.
Наведенні вище обставини свідчать про пропущений строк на подання позивачем позову про нарахування та виплату, індексації грошового забезпечення, яка є складовою грошового забезпечення в межах строку.
Клопотання про поновлення строків звернення до суду, що подається разом із позовом суду не надано.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, складеної відповідно до вимог ст. 160 КАС України та з урахуванням висновків суду викладених у цій ухвалі, клопотання про поновлення строку в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 03.08.2025.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк