Справа № 459/3382/25
Провадження № 2-во/459/1/26
30 січня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Жураковського А.І.
з участю секретаря судового засідання Ганас К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шептицькому заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у справі №459/3382/25 за її позовом до ДП «Львівугілля» в особі ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львівугілля» про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні відпустки, зобов'язання надання відпустку, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивачка звернулася до суду із заявою про виправлення описки у судовому рішення від 17.12.2025 року у справі №459/3382/25. Вказує, що судом невірно викладено вступну, описову та мотивувальну частини рішення, у зв'язку з чим просить виправити допущені описки та викласти відповідні обзаци у редакції, запропонованій нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо.
Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.
Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Суд, дослідивши заяву про виправлення описки, матеріали справи, не знаходить підстав для виправлення описки в судовому рішенні, оскільки заявлені вимоги фактично зводяться до зміни змісту судового рішення, а не до усунення технічної помилки.
Враховуючи викладене, правові підстави для виправлення описки в судовому рішенні відсутні.
Відповідно до вищенаведеного суд приходить до висновку, про відмову у виправленні описки у вказаному судовому рішенні.
Керуючись ст.ст. 247, 269, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви про виправлення описок - відмовити.
Надіслати примірник ухвали всім особам, яким видавалося чи надсилалося рішення Шептицького міського суду Львівської області від 17.12.2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 30.01.2026.
Суддя: А. І. Жураковський