Справа № 462/685/26
про залишення заяви без руху
02 лютого 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Самбірська державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановила:
представниця заявниці ОСОБА_1 - адвокат Артюшкова О. О. через систему «Електронний суд» звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ») є донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Чайковичі Сабірського району, Львівської області.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.
У відповідності встановлених вимог, передбачених ст. 175 ЦПК України, заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України); зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених в узагальненні Верховного Суду України від 01.01.2013 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при звернення із заявою про встановлення фактів, необхідно довести, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Як дійшов висновку Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.04.2021 року, прийнятій по справі № 205/2102/19-ц, провадження №61-872св21 «якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».
Відповідно до п. 1 гл. 13 розділу І Наказу Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Пунктом 3 глави 13 розділу І Наказу № 296/5 від 22 лютого 2012 року визначено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно п. 1 гл. 14 розділу І Наказу № 296/5 від 22 лютого 2012 року нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Тобто, законодавцем визначено, що спадкоємці мають звернутися із відповідною заявою до нотаріуса, на підставі якої той заводить спадкову справу, а у випадку неможливості оформити процедуру спадкування та видати свідоцтво про право на спадщину, нотаріус зобов'язаний відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що він виносить відповідну постанову. Вказана відмова нотаріуса є підставою для звернення до суду.
Відповідно до абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва право на спадщину.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Із змісту заяви вбачається, що заявниця зверталась до Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини, водночас доказів її звернення заявника до нотаріальної контори, подачі заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк суду заявницею не надано, як і не долучено фактів надання усіх необхідних документів нотаріальній конторі та відповідної відмови нотаріуса (у тому числі в зв'язку із неможливістю простеження родинних зв'язків). Крім того, матеріали заяви також не містять відомостей про відкриття або відмову у відкритті спадкової справи.
З наведеного вище вбачається, що для вирішення питання розгляду справи в окремому чи в позовному провадженні слід встановити такі обставини, зокрема: чи заводилася спадкова справа щодо майна померлого; чи є інші спадкоємці та чи прийняли вони спадщину; докази подання заявником заяви до нотаріуса про прийняття спадщини та наявність відмови нотаріуса у здійсненні нотаріальної дії шляхом прийняття відповідного процесуального рішення у формі постанови; неможливість у інший спосіб усунути виявлені недоліки, зокрема шляхом звернення до уповноважених органів, в т. ч. до відділу державної реєстрації актів цивільного стану; породження фактом, який необхідно встановити, юридичних наслідків, тобто виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Відтак, заявниці на виконання вищевказаних вимог законодавства, необхідно надати суду постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину (вчинення нотаріальних дій) після смерті спадкодавця, яка є передумовою для звернення до суду.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, наведені недоліки заяви виключають можливість відкриття провадження у справі.
Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати заявниці строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків такої.
На підставі викладеного, керуючисьст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановила:
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Самбірська державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Постигач О. Б.