28 січня 2026 року
м. Київ
справа № 754/15324/15-ц
провадження № 61-3662св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув заяву судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід від участі у розгляді справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», третя особа - ОСОБА_2 , про тлумачення змісту правочину, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року,
У 2015 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 26 листопада 2013 року № 50011273 у розмірі 601 195,59 грн, що складається з основної заборгованості зі сплати кредиту - 268 189,86 грн, основної заборгованості зі сплати додаткового кредиту - 89 570,70 грн, збитків - 12 000,00 грн, штрафу - 27 130,02 грн, трьох процентів річних - 39 359,70 грн, інфляційних втрат - 164 945,31 грн.
ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив надати тлумачення пункту 3.3 загальних умов кредитування до кредитного договору від 26 листопада 2013 року № 50011273 щодо питання: «У чому полягає зобов'язання ОСОБА_1 при достроковому поверненні кредиту на вимогу ТОВ «Порше Мобіліті» повернути залишок кредиту визначений з його еквіваленту в розмірі 14 956,43 дол. США чи з суми кредиту, яка мала бути йому надана відповідно до умов кредитного договору в сумі 123 098,90 грн. Що є кредитом за умовами кредитного договору: сума, що мала бути надана ОСОБА_1 у розмірі 123 098,90 грн, чи визначений у договорі її еквівалент у сумі 27 598,44 дол. США».
Деснянський районний суд міста Києва рішенням від 01 грудня 2020року,залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від26 січня 2022 року, первісний позов ТОВ «Порше Мобіліті» задовольнив частково.
Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 26 листопада 2013 року №50011273 у розмірі 589 195,59 грн, що складається з основної заборгованості зі сплати суми кредиту - 268 189,86 грн, основної заборгованості зі сплати додаткового кредиту - 89 570,70 грн, штрафу - 27 130,02 грн, трьох процентів річних - 39 359,70 грн, інфляційних втрат - 164945,31 грн.
В іншій частині первісного позову відмовив.
Зустрічний позов задовольнив. Надав тлумачення пункту 3.3 загальних умов кредитування до кредитного договору: «Розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до встановлених компанією рахунків у гривні. При цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту. При цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з рахуванням вказаних нижче особливостей. Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка та обмінного курсу за безготівковими операціями станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується, як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. При цьому сума основної заборгованості за кредитним договором відображається в рахунках, наданих компанією в українських гривнях відповідно до встановленого сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення кредитного договору. Сторони погоджуються, що розрахункова сума процентів за відповідний період після врахування позитивного або від'ємного значення курсової різниці, як зазначено вище, а також сума процентів, що підлягає сплаті за такий період, не можуть мати від'ємне значення. Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться на більше ніж на 2 %, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником».
У квітні 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року, у якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2022 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 754/15324/15, визначено Усика Г. І., судді, які входять до складу колегії: Яремко В. В., Олійник А. С.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В., Олійник А. С. ухвалою від 23 травня 2022 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали зДеснянського районного суду міста Києва. Відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року.
На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 24 січня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку з відрядженням судді Усика Г. І. до Вищої ради правосуддя.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 січня 2023 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 754/15324/15, визначений Пророк В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2025 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 754/15324/15, визначений Пророк В. В., судді, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.
На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2025 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 754/15324/15, визначений Пророк В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 08 грудня 2025 року призначив справу до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
15 грудня 2025 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є обставини, які можуть викликати сумніви в його об'єктивності та неупередженості.
Суддя Пророк В. В. зазначив, що він, як суддя-доповідач, був не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та підлягало закриттю. Крім того, саме з підстав висловлення ним окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд вже відводив його від участі у розгляді справи № 757/7499/17 (провадження № 61?9313св20) (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (провадження № 61-6231ск24) (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (провадження № 61-8129св24) (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (провадження № 61-7603св24) (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року). Тому, оскільки в його окремій думці від 08 грудня 2025 року була фактично викладена його правова позиція щодо результатів розгляду Верховним Судом справи № 754/15324/15, задля недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи та сторонніх спостерігачів сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, він й заявив про самовідвід від розгляду справи № 754/15324/15 (провадження № 61-3662св22).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшов висновку, що заява не підлягає задоволеннюз таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частиною дев'ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об'єктивності під час вирішення цієї справи.
В окремій думці, викладеній суддею Верховного Суду Пророком В. В. у цій справі, він висловив свою позицію щодо процесуального питання (щодо помилкового відкриття касаційного провадження у зв'язку з тим, що судове рішення не підлягає касаційному оскарженню), проте не робив жодних висновків щодо вирішення спору у цій справі по суті.
Інших, визначених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.
За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв'язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлена суддею Петровим Є. В.
Суддя-доповідачВ. В. Пророк
Судді:А. І. Грушицький
А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров