28 січня 2026 року
м. Київ
справа № 752/15486/24
провадження № 61-6398св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув заяву судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення у власність нерухомого майна, стягнення грошових коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Леськов Валерій Петрович, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив: виділити у власність ОСОБА_2 групу нежитлових приміщень І поверху: частини нежилого будинку (цех КПППНІ) (літ. «Б») загальною площею 493,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2654339980000), групу нежитлових приміщень ІІ та ІІІ поверхів (літ. «Б»), загальною площею 285,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2654385880000); стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 6 738 252,00 грн грошової компенсації вартості частки ОСОБА_1 у розмірі 1/2 у праві власності на вказане майно.
Голосіївський районний суд міста Києва ухвалою від 07 серпня 2024 року відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення у власність нерухомого майна, стягнення грошових коштів.
04 жовтня 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , подала до суду відзив на позовну заяву та зустрічний позов, у якому просила: в порядку поділу майна, що є у спільній частковій власності, припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку групи нежитлових приміщень 1-го поверху: частини нежилого будинку (цех КПППНІ) (в літ. «Б»), загальною площею 493,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2654339980000) та на 1/2 частку групи нежитлових приміщень ІІ та ІІІ поверхів (в літ. «Б»), загальною площею 285,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2654385880000); виділити в натурі ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на вказане майно; у порядку поділу майна, що є у спільній частковій власності, припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку нежитлових приміщень № 1, 2 та 3 (групи приміщень № 29) (в літ. «А»), загальною площею 211,1 кв. м, у АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2536345280000); виділити в натурі ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на вказане майно.
Голосіївський районний суд міста Києва ухвалою від 21 січня 2025 року відмовив ОСОБА_2 у поновленні строку на подання відзиву на позовну заяву та строку на звернення до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі та припинення права власності на майно. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі та припинення права власності на майно залишив без розгляду.
Київський апеляційний суд постановою від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнив. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року скасував і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У травні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Леськов В. П., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року скасувати, а ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року змінити, виклавши друге речення резолютивної частини в такій редакції: «Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі та припинення права власності на майно повернути заявнику».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 757/42859/23 визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. ухвалою від 09 червня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував її матеріали з Голосіївського районного суду міста Києва.
Вказана ухвала, на підставі частини третьої статті 415 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), була оформлена суддею Петровим Є. В., оскільки Пророк В. В. , як суддя-доповідач у цій справі, не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання у відкритті касаційного провадження у цій справі слід було відмовити, про що детально описано в його окремій думці від 09 червня 2025 року.
26 серпня 2025 року матеріали справи № 752/15486/24 надійшли до Верховного Суду.
На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 грудня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 752/15486/24 визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
08 грудня 2025 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є обставини, які можуть викликати сумніви в його об'єктивності та неупередженості. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 08 грудня 2025 року у задоволенні самовідводу відмовив.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 09 грудня 2025 року призначив цю справу до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вказана ухвала, на підставі частини третьої статті 415 ЦПК України, була оформлена суддею Петровим Є. В., оскільки Пророк В. В. , як суддя-доповідач у цій справі, не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та підлягало закриттю, а справа могла бути розглянута колегією суддів у складі трьох суддів, про що описано в його окремій думці від 09 грудня 2025 року.
15 грудня 2025 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є обставини, які можуть викликати сумніви в його об'єктивності та неупередженості.
Суддя Пророк В. В. зазначив, що він, як суддя-доповідач, був не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та підлягало закриттю. Крім того, саме з підстав висловлення ним окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд вже відводив його від участі у розгляді справи № 757/7499/17 (провадження № 61?9313св20) (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (провадження № 61-6231ск24) (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (провадження № 61-8129св24) (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (провадження № 61-7603св24) (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року). Тому, оскільки в його окремих думках від 09 червня 2025 року та від 09 грудня 2025 року була фактично викладена його правова позиція щодо результатів розгляду Верховним Судом справи № 752/15486/24, задля недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи та сторонніх спостерігачів сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, він й заявив про самовідвід від розгляду справи № 752/15486/24 (провадження № 61-6398св25).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшов висновку, що заява не підлягає задоволеннюз таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частиною дев'ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об'єктивності під час вирішення цієї справи.
В окремих думках, викладених суддею Верховного Суду Пророком В. В. у цій справі, він висловив свою позицію щодо процесуального питання (щодо помилкового відкриття касаційного провадження у зв'язку з тим, що судове рішення не підлягає касаційному оскарженню), проте не робив жодних висновків щодо вирішення спору у цій справі по суті.
Інших, визначених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.
За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв'язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлена суддею Петровим Є. В.
Суддя-доповідачВ. В. Пророк
Судді:А. І. Грушицький
А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров