02 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/15560/24 (761/5756/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025
у справі №910/15560/24 (761/5756/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система"
до ОСОБА_2
про визнання недійсними договорів, -
в межах справи №910/15560/24
за заявою ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система"
про банкрутство
В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/15560/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система".
11.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсними договорів поворотньої безпроцентної позики № 19/06 від 19.06.2020, № 02/11 від 02.11.2020, №09/11 від 09.11.2020, №15/01 від 15.01.2021, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "П Ц Система".
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.02.2025 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" до ОСОБА_2 про визнання договорів недійсним передано на розгляд за підсудністю до Господарського суду міста Києва (адреса: 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В), на розгляді якого перебуває справа №910/15560/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи на 14.05.2025.
09.04.2025 до суду від позивача через систему "Електронний суд" та 13.05.2025 через канцелярію суду надійшли заяви про зміну предмету позову, в яких позивач окрім раніше заявлених позовних вимог про визнання недійсними договорів поворотньої безпроцентної позики № 19/06 від 19.06.2020, № 02/11 від 02.11.2020, №09/11 від 09.11.2020, №15/01 від 15.01.2021, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ "П Ц Система", просив задовольнити додаткові вимоги: визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 05/04 від 05.04.2021 (договір поворотньої безпроцентної позики № 06/04 від 06.04.2021 р); визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 22/07 від 22.07.2021; визнати недійсними усні угоди позики (від 02.12.2020, 16.09.2021, 17.09.2021, 27.09.2021 та 20.10.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 (повний текст складено та підписано 29.05.2025) у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" від 09.04.2025 про зміну предмету позову та додані до них документи повернуто позивачу без розгляду.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "П Ц "СИСТЕМА" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25). Визначити прийнятими наступні змінені позовні вимоги позивача згідно із заявою про зміну предмету позову від 09.04.2025, а саме:
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 19/06 від 19.06.2020;
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 02/11 від 02.11.2020;
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 09/11 від 09.11.2021;
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 15/01 від 15.01.2021;
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 05/04 від 05.04.2021;
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 22/07 від 22.07.2021;
-визнати недійсними усні угоди позики, що укладені у період часу з 02.12.2020 по 20.10.2021).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «П Ц «Система» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) - залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) залишено без змін.
До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій скаржниця просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі №910/15560/24 (761/5756/25) та ухвалити нове рішення, яким визначити прийнятими наступні змінені позовні вимоги позивача згідно із заявою про зміну предмету позову від 09.04.2025.
Скаржниця зазначає, що оскаржувані судові рішення стосуються її прав та інтересів як особи, що не була залучена до участі у справі, оскільки ОСОБА_1 є засновницею та власницею 90% корпоративних прав у ТОВ «П Ц «Система». Також, до 17.12.2025 була директором товариства. Разом з тим, постановою Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі № 910/15560/24 ТОВ «П Ц «Система» визнано банкрутом та припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 17.12.2025. Скаржниця вважає, що має право на касаційне оскарження вказаних судових рішень, оскільки предмет позову стосується періоду, коли нею здійснювалось управління товариством у складі найвищого органу управління, а також оскільки загальними зборами товариства не надавалось згоди на вчинення оскаржуваних правочинів. Існування оскаржуваних правочинів впливає на майновий стан товариства, зобов'язаного вести облік доходів та витрат, що, в свою чергу, впливає на розмір дивідендів, належних їй як власниці 90% корпоративних прав та на майновий стан товариства як боржника (банкрута) у судовій процедурі про банкрутство, як наслідок, утворюється завищений розмір зобов'язань по правочинам, вчиненим всупереч вимогам законодавства та статуту товариства, що створює додатковий ризик та чинник для ліквідації замість відновлення платоспроможності, що, в свою чергу, впливає на її корпоративні та майнові інтереси як власниці 90% корпоративних прав.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15560/24 (761/5756/25) визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. (головуючий), Картере В.І., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.01.2026.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.
Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі № 910/11664/20).
Справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб'єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.
Колегія суддів зауважує, що об'єктом оскарження є постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі 910/15560/24 (761/5756/25).
Як убачається із оскаржуваних судових рішень та змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 не приймала участі у розгляді справи № 910/15560/24 (761/5756/25) господарськими судами попередніх інстанцій.
Відповідно до частини 4 статті 287 Господарського процесуального кодексу України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Тобто, касаційна скарга особи, яка не брала участі у справі і вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, може бути подана на судове рішення лише після перегляду такого рішення в апеляційному порядку, саме за її апеляційною скаргою.
У ст.287 ГПК розмежовано два випадки звернення осіб, які не брали участі у справі, а саме: перший - оскарження постанови апеляційного господарського суду та другий - оскарження рішення місцевого господарського суду, переглянутого апеляційним судом за апеляційною скаргою такої особи.
Наявність права на касаційне оскарження у першому випадку прямо передбачена п.1 ч.1 ст.287 ГПК; у другому випадку це право обмежено умовою, викладеною у частині 4 цієї ж статті.
Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що відсутні процесуально-правові підстави для прийняття до провадження касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25), оскільки ухвала суду першої інстанції не переглядалась в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а оскаржувана постанова приймалась Північним апеляційним господарським судом за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «П Ц «Система».
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі №910/15560/24 (761/5756/25).
2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік