29 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/16111/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув спільну касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Нептун", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Ком-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія І.Т.Т."
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025
(Андрієнко В. В. - головуючий, судді - Буравльов С.І., Шапран В. В.)
у справі за позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Нептун";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Ком-Буд";
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія І.Т.Т."
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Державний реєстратор Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Гутника Ігоря Івановича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба безпеки України,
про визнання протиправним та скасування наказу, а також зобов'язання вчинити дії,
1. 27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Нептун" (далі - позивач-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Ін-Ком-Буд" (далі - позивач-2) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія І.Т.Т." (далі - позивач-3) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст) про визнання протиправним та скасування Наказу Мін'юсту "Про задоволення скарги" № 1029/5 від 10.04.2024 та зобов'язання Мін'юст відновити анульовані реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.07.2023 № 1005541070022000261 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Гутником Ігорем Івановичем щодо позивача-1, від 27.07.2023 № 1005541070034002163, "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Гутником Ігорем Івановичем щодо позивача-2 та від 27.07.2023, № 1005541070030000135 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Гутником Ігорем Івановичем щодо позивача-3.
2. 19.06.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково.
3. 07.10.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційні скарги позивачів залишив без задоволення, а апеляційні скарги Мін'юсту та Служби безпеки України задовольнив; рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 скасував та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
4. Суд апеляційної інстанції встановив, що на момент проведення реєстраційних дій державним реєстратором Гутником Ігорем Івановичем стосовно одного з кінцевих бенефіціарних власників позивачів - Папаварнаваса Софокліса - діяли спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), застосовані рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023, уведеним у дію Указом Президента України № 279/2023, що відповідно до пункту 33 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є безумовною підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій. З огляду на встановлені обставини апеляційний господарський суд визнав наказ Мін'юсту № 1029/5 від 10.04.2024 таким, що відповідає вимогам законодавства, та дійшов висновку про правомірність припинення доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Суд також відхилив доводи позивачів щодо пропуску Службою безпеки України строку на оскарження реєстраційних дій та порушення Мін'юстом процедури повідомлення заінтересованих осіб у зв'язку з особливостями правового режиму воєнного стану.
5. 12.12.2025 позивачі звернулися до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" із спільною касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції.
6. 12.01.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, якою касаційну скаргу позивачів повернув без розгляду на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки касаційна скарга підписана особою, яка не наділена повноваженнями на підписання і подання цієї скарги від імені позивачів.
7. 15.01.2026 позивачі повторно подали до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" спільну касаційну скаргу, в якій просять постанову суду апеляційної інстанції скасувати й залишити рішення суду першої інстанції в силі.
8. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень позивачі визначили пункт 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
9. В обґрунтування скаржники зазначають, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг відповідачів, не врахувавши надані документи, природу корпоративної структури, а також вимоги спеціального законодавства і практику Верховного Суду. Скаржники зазначають, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми пункту 33 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки не можливо дати однозначну відповідь чи ця норма має імперативний характер і застосовується до будь-якого виду санкцій, чи все ж таки існує певна диспозитивність і потрібно чітко досліджувати кожен випадок застосування санкцій і приймати рішення чи унеможливлюють такі санкції проведення державної реєстрації.
10. У касаційній скарзі скаржники також просять поновити строк на касаційне оскарження судового рішення. В обґрунтування зазначають, що касаційна скарга була подана до суду 12.12.2025, проте ухвалою Верховного Суду від 12.01.2026 її було повернуто без розгляду (для виправлення технічного недоліку). Наразі скаржники вказаний технічний недолік (відсутність дати на ордері адвоката) виправили та 15.01.2026 подали касаційну скаргу, тому просять поновити строк на її подання.
11. Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
12. Строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 07.10.2025 (дата складення її повного тексту 24.11.2025), встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 15.12.2025.
13. З огляду на те, що скаржники подали касаційну скаргу 12.12.2025 протягом двадцятиденного строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, а також, отримавши ухвалу суду від 12.01.2026 про повернення цієї скарги без розгляду в електронному кабінеті 14.01.2026 о 17:09 год, відразу без зайвих зволікань 15.01.2026 надіслали до суду повторно касаційну скаргу, усунувши технічний недолік в ордері адвоката на представлення інтересів позивачів, Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є поважними, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.
14. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
15. Скаржники також заявили клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та наказів про примусове її виконання до закінчення її перегляду Верховним Судом.
16. Суд касаційної інстанції розглянув подане клопотання та виходить з наступного.
17. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
18. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
19. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.
20. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.
21. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
22. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.
23. Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому, або буде неможливим поворот виконання судового рішення у разі його скасування.
24. Зважаючи на те, що у клопотанні відсутні належні доводи та не додані відповідні докази, які б давали підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд відмовляє у задоволенні заявленого клопотання.
25. При вивченні матеріалів касаційної скарги колегією суддів з'ясовано, що Верховний Суд ухвалою від 29.07.2025 передав справу № 910/10897/24 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступу від висновку, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів з палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів від 04.03.2025 у справі № 910/5996/24, щодо віднесення спорів про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту до господарської юрисдикції.
26. Передаючи справу № 910/10897/24 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Верховний Суд в ухвалі від 29.07.2025 зазначив, зокрема, таке:
- наказ Мін'юсту, що оскаржується, прийнятий унаслідок реалізації Мін'юстом владно-управлінських функцій у сфері нагляду та контролю за законністю рішень, дій та бездіяльності державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, що делеговані Мін'юсту державою на підставі скарг ТУ БЕБ, який також діяв як суб'єкт владних повноважень на виконання Закону України "Про санкції". Ані Мін'юст, ані БЕБ не є рівноправними учасниками цивільних правовідносин щодо корпоративних прав у товаристві;
- підставою скарг було недотримання реєстратором, як суб'єктом державної реєстрації, вимог Закону України "Про санкції" та рішень Ради національної безпеки і оборони України, про які йдеться раніше. Дії ТУ БЕБ з подання скарг до Мін'юсту спрямовані не на захист його приватноправових інтересів, а на захист інтересів держави шляхом реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам України, що спрямовано на запобігання протиправних дій особами, щодо яких застосовані персональні санкції. Це також указує на публічно-правову природу правовідносин, які склалися між учасниками цієї справи при розгляді Мін'юстом його скарг;
- відсутність у цьому випадку у ТУ БЕБ приватноправового інтересу нівелює наявність між учасниками справи спору про право, що є визначальним для віднесення таких спорів до господарської юрисдикції;
- з метою адаптації національного законодавства до системи права Європейського Союзу та виконання Україною зобов'язань у сфері Європейської інтеграції прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" від 10.10.2024 № 4017-IX. Цей Закон спрямований на приведення чинного законодавства у відповідність із Законом України "Про адміністративну процедуру" у всіх галузях, охоплених його сферою застосування, шляхом внесення змін до 196 законодавчих актів. Зокрема, згідно з цим законом частину восьму статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" доповнено абзацом, зокрема, накази міністерства, які є адміністративними актами, оскаржуються в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", до міністерства, яке прийняло такий адміністративний акт, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг, крім випадків, якщо законами України визначено інший суб'єкт розгляду скарги, та/або до адміністративного суду. У разі якщо при міністерстві комісію з розгляду скарг не утворено, такі накази оскаржуються до адміністративного суду. Отже, Закон визначає прямо, що наказ міністерства, який є адміністративним актом, оскаржується до адміністративного суду. Тобто після внесення відповідних змін накази міністерства, які є адміністративними актами, оскаржуються до адміністративного суду, оскільки у законі є норма, що прямо передбачала вирішення такого спору в адміністративному суді;
- після прийняття Закону України "Про адміністративну процедуру" Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2025 у справі № 400/11859/24 сформував такі висновки: "Враховуючи той факт, що правовідносини, пов'язані з анулюванням реєстраційних дій, стосуються реалізації функцій публічної адміністрації у сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, вони підпадають під дію Закону № 2073-ІХ як адміністративна справа, що розглядається суб'єктом владних повноважень шляхом прийняття відповідного адміністративного акта. Зазначені правовідносини не включені до вичерпного переліку винятків, визначеного частиною другою статті 1 зазначеного закону, отже, не виключені з його сфери правового регулювання. При цьому, колегія суддів наголошує, що ключова особливість цивільних правовідносин, закріплена в частині першій статті 12 Цивільного кодексу України, полягає в тому, що учасники таких правовідносин здійснюють свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Натомість в цій справі дії та рішення державного реєстратора чітко окреслені приписами Закону № 1952-IV і виключно в межах норм зазначеного закону має право діяти реєстратор, вчиняючи дії, пов'язані з державною реєстрації речових прав на нерухоме мано. Отже, у цій справі спірні правовідносини мають ознаки публічно-правових, оскільки дії державного реєстратора, зокрема, щодо анулювання реєстраційних дій регламентовані імперативними нормами Закону № 1952-IV, що виключає вільний розсуд та зобов'язує реєстратора діяти виключно в межах наданих законом повноважень. Зважаючи на сферу дії Закону № 2073-ІХ, а також враховуючи приписи статті 125 Конституції України та статті 19 КАС України, колегія суддів зазначає, що спір щодо рішення державного реєстратора про анулювання реєстраційної дії, яке прийняте ним в рамках адміністративної процедури, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства". Тобто Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду після змін до Закону змінив підхід щодо визначення юрисдикції спору, пов'язаного з оскарженням реєстраційних дій, що обумовлено тим, що законодавець визначив, що ця категорію спорів належить до юрисдикції адміністративних судів.
27. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду ухвалою від 06.08.2025 прийняв справу № 910/10897/24 до свого провадження.
28. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
29. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
30. Ураховуючи підстави касаційного оскарження, доводи скаржника у справі, яка переглядається, та передачу справи № 910/10897/24 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, за результатами розгляду якої має бути сформований висновок про те, до якої юрисдикції відносяться спори про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту, що матиме суттєве значення для вирішення справи, яка переглядається, колегія суддів, з метою дотримання єдності судової практики, вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 910/16111/24 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/10897/24.
Керуючись нормами пункту 7 частини першої статті 228, пункту 11 статті 229, статей 119, 234, 235, 288, 290, 294, 332, пункту 3 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Нептун", Товариству з обмеженою відповідальністю "Ін-Ком-Буд" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія І.Т.Т." строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 у справі № 910/16111/24.
2. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/16111/24 за спільною касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Нептун", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Ком-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія І.Т.Т." на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 та призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні.
3. Установити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 18 лютого 2026 року.
4. Відмовити позивачам у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 у справі № 910/16111/24.
5. Зупинити касаційне провадження у справі № 910/16111/24 за касаційною скаргою позивачів на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/10897/24.
6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
7. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/16111/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко