?
19 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 914/2659/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. -головуючий, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Церкви Євангельських Християн-Баптистів "Виноградник" у м. Винники Личаківського району м. Львова" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 (колегія суддів: Якімець Г. Г., Бойко С. М., Бонк Т. Б.), рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2025 (суддя Ділай У. І.) та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2025 (суддя Ділай У. І.) у справі
за позовом Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова, до 1) Львівської міської ради, м. Львів, 2) Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, 3) Релігійної організації "Релігійна громада Церкви Євангельських Християн-Баптистів "Виноградник" у м. Винники Личаківського району м. Львова", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Львів-Винники про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
за участі:
представника скаржника - Керод Р. П.,
прокурора ОГПУ - Савицька О. В.,
представника Львівської міської ради - Ковела М. В.,
третьої особи - ОСОБА_1.,
представника третьої особи ОСОБА_1. - адвокат Мельник Л. Я.
Короткий зміст позовних вимог
1. Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави до відповідачів: Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та Релігійної організації "Релігійна громада Церкви Євангельських Християн-Баптистів "Виноградник" у м. Винники Личаківського району м. Львова" (далі - Релігійна організація "Виноградник") про:
- визнання недійсною ухвали Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658 "Про затвердження релігійній організації Релігійна громада Церкви Євангельських Християн-Баптистів "Виноградник" у м. Винники Личаківського району м. Львова" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в постійне користування на вул. Кривій у м. Винники";
- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 площею 0,1000 га з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;
- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування Релігійної організації "Виноградник" земельною ділянкою площею 0,1000 га з кадастровим номером 4610160300:02:003:0179, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1723651746101.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 у постійне користування для будівництва культової споруди на вул. Кривій у м. Винники за рахунок земель, що не надані у власність або користування, яким віднесено спірні землі їх до земель громадської та житлової забудови, було прийняте з порушенням вимог статей 58, 59, 60, 61 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду та не могла бути передана відповідачу-3 у постійне користування для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення його діяльності, чим порушено право територіальної громади міста Львова як власника спірної земельної ділянки. Крім того, спірна ухвала Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658 прийнята з урахуванням рішення Винниківської міської ради від 24.05.2018 № 1361 "Про затвердження детального плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники", яке визнано нечинним. При цьому, скасованими є також Містобудівні умови та обмеження на проектування та будівництво двоповерхової культової споруди з мансардою на земельній ділянці на вул. Крива з кадастровим номером 4610160300:02:003:0179 у м. Винники, затверджені рішенням Винниківської міської ради 15.03.2019 № 91.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. На підставі заяви пастора Церкви Євангельських Християн Баптистів виконавчий комітет Винниківської міської ради видав рішення від 28.09.2017 № 1030 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Церкві Євангельських Християн Баптистів у власність для будівництва культової споруди по вул. Кривій у м. Винники", яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Церкві Євангельських Християн Баптистів орієнтовною площею 0,10 га у власність для будівництва культової споруди на вул. Кривій у м. Винники.
4. 24.05.2018 Винниківською міською радою прийнято рішення № 1361 "Про затвердження детального плану території, внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови на вул. Яворницького в м. Винники".
5. Також надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Релігійній організації "Виноградник" орієнтовною площею 0,1000 га у постійне користування для будівництва культової споруди на вул. Кривій у м. Винники.
6. Враховуючи рішення від 24.05.2018 № 1364, Винниківська міська рада прийняла рішення від 06.12.2018 № 1658 "Про затвердження релігійній організації Релігійна громада Церкви Євангельських Християн-Баптистів "Виноградник" у м. Винники Личаківського району м. Львова" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в постійне користування на вул. Кривій у м. Винники", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в постійне користування ділянку з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 площею 0,1000 га для будівництва культової споруди на вул. Кривій у м. Винники за рахунок земель, що не надані у власність або користування віднісши її до земель житлової та громадської забудови. Зобов'язано Релігійну організацію "Виноградник" здійснити реєстрацію речового права на земельну ділянку.
7. Рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради від 27.12.2018 № 386 "Про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки на проектування та будівництво громадської споруди на земельній ділянці по вул. Крива (к/н 4610160300:02003:0179) у м. Винники" вирішено видати Релігійній організації "Виноградник" будівельний паспорт забудови земельної ділянки на проектування та будівництво господарської будівлі.
8. 15.03.2019 рішенням Винниківської міської ради № 91 затверджено "Містобудівні умови та обмеження на проектування та будівництво двоповерхової культової споруди з мансардою на земельній ділянці по вул. Крива (к/н 4610160300:02003:0179) у м. Винники".
9. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 463/6912/18 визнано протиправним та нечинним рішення Винниківської міської ради від 24.05.2018 № 1361 "Про затвердження детального плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови на вул. Яворницького в м. Винники".
10. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 у справі № 380/16773/22 скасовано Містобудівні умови та обмеження на проектування та будівництво двоповерхової культової споруди з мансардою на земельній ділянці по вул. Крива з кадастровим номером 4610160300:02:003:0179 у м. Винники, затверджені рішенням Винниківської міської ради 15.03.2019 за № 91.
11. Враховуючи наведене, окружною прокуратурою в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" на адресу Держгеокадастру скеровано запити від 09.05.2023 за № 14.50/99-4830вих-23 та від 01.06.2023 за № 14.50/99-4830вих-23 про надання інформації щодо проведених в межах компетенції перевірок земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 на вул. Крива у м. Винники.
12. Згідно з інформацією, наданою листами Держгеокадастру від 22.05.2023 № 10-13-0.4- 194/90-23 та від 08.06.2023 № 10-13-0.4-204-90-23 встановлено, що 12.02.2020 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області проводилась перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 на вул. Крива у м. Винники, що підтверджується актом № 84-ДК/37/АП/09/01/-20 (надалі - Акт). В Акті вказано, що детальним планом території № 112/14 від 2014 на ділянці на вул. Кривій у м. Виники зазначено про наявність природного ставка та встановлено прибережні захисні смуги. Детальним планом території, затвердженим рішенням Винниківської міської ради 24.05.2018 за № 1361, в районі земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 вже зображено відстійник та струмок, що впадає в нього та перетинає територію земельної ділянки, яка перевіряється. 16.05.2019 комісією у складі представників Винниківської міської ради, Басейнового управління водних ресурсів Західного Бугу та Сяну, Дублянського управління водного господарства, департаменту екології та природніх ресурсів Львівської обласної державної адміністрацїї було встановлено, що на території земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 протікає струмок. Повторним обстеженням струмка спеціалістами БУВР Західного Бугу та Сяну виявлено, що струмок частково взятий в колектор та на вказаній території проводились земляні роботи. Зважаючи на той факт, що русло струмка станом на дату комісійного обстеження, тобто 16.05.2019, протікало по території земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179, тому рішення Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 у постійне користування для будівництва культової споруди по вул. Кривій у м. Винники за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з віднесенням їх до земель громадської та житлової забудови, було прийняте з порушенням вимог статей 58, 59, 60, 61 ЗК України.
13. За твердженням прокуратури, Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області обмежилось лише внесенням на адресу Винниківської міської ради клопотання від 21.04.2021 № 84-ДК/0003/КВ/06/01/-21 з питань дотримання вимог земельного законодавства, в якому описано порушення вимог Земельного та Водного кодексів України (далі - ВК України) при наданні в постійне користування земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02:003:0179. Однак, згідно з інформацією Держгеокадастру на даний час відповіді щодо розгляду вищезазначеного клопотання із Винниківської міської ради чи правонаступника - Львівської міської ради, не отримано.
14. До позову долучено лист від 21.06.2023 № 02-1951 Державної екологічної інспекції у Львівській області (надалі - ДЕІ у Львівській області), в якому зазначено щодо результатів залучення спеціалістів у кримінальному провадженні від 19.09.2020 №12020140040001216. Так, спеціалістами ДЕІ у Львівській області на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про дозвіл на огляд місця події, було проведено огляд, обміри території земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02:003:0179 та встановлено наступне. Земельна ділянка з кадастровим номером 4610160300:02:003:0179 по периметру огороджена парканом, з північно-східної її сторони знаходиться ставок, зі східної та південно-східної протікає струмок, в південній частині через вищевказану ділянку також протікає струмок (план-схема території додається). При цьому встановлено, що ділянка з кадастровим номером 4610160300:02:003:0179 знаходиться в 25-ти метровій прибережній захисній смузі ставку та струмка.
15. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 є територіальна громада в особі Львівської міської ради.
16. При цьому 17.12.2018 проведена державна реєстрація та зареєстровано за Релігійною організацією "Виноградник" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 на вул. Крива, 37, у м. Винники, Львівського району, Львівської області. Підстава для державної реєстрації: рішення Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1723651746101. Номер запису про право власності / довірчої власності: 29490618.
17. Прокурор вважає, що ухвала Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658 суперечить статті 59 ЗК України, а відтак, спірна земельна ділянка незаконно передана у постійне користування Релігійній організації "Виноградник", що порушує права Львівської міської територіальної громади як законного власника вказаної земельної ділянки, а відсутність належного владного контролю створює сприятливі умови для незаконного використання земель та свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів територіальної громади. У зв'язку з тим, що Львівська міська рада як правонаступник та орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає у справі відповідачем, прокурор звернувся до суду за захистом державних інтересів самостійно.
18. Прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для захисту інтересів держави та необхідність представництва таких інтересів прокуратурою.
Щодо додаткового рішення
19. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 700,00 грн, понесених під час розгляду справи судом першої інстанції, третя особа надала суду такі докази: копію договору про надання правової допомоги від 13.07.2021 № 13/07/21-1; копію додаткового договору № 7 від 16.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 13.07.2021 № 13/07/21-1; копію додаткового договору від 23.12.2024 № 7/1 до договору про надання правової допомоги від 13.07.2021 № 13/07/21-1; копії рахунків на оплату від 01.12.2023 № 01/12/23-3 на суму 1 200,00 грн; від 22.02.2024 № 22/02/24-1 на суму 1 800,00 грн; від 27.05.2024 №27/05/24-4 на суму 300,00 грн; від 24.12.2024 №24/12/24-3 на суму 600,00 грн; від 04.02.2025 №04/02/25-1 на суму 1800,00 грн; копії платіжних інструкцій: від 01.12.2023 № 524812187 на суму 1 200,00 грн; від 22.02.2024 № 556299142 на суму 1 800,00 грн; від 27.05.2024 № 599220900 на суму 300,00 грн; від 24.12.2024 № 684791263 на суму 600,00 грн; від 04.02.2025 № 703658111 на суму 1 800,00 грн.
20. Відповідно до договору про надання правової допомоги від 13.07.2021 № 13/07/21-1 клієнт зобов'язується сплатити об'єднанню гонорар за правову допомогу, що полягає у представництві інтересів клієнта у господарських судах всіх інстанцій як третьої особи у справі № 914/2659/23 за позовом прокурора до Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Релігійної організації "Виноградник", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
21. Сума гонорару становить оплату за правову допомогу, а саме: 300,00 грн (за кожен документ окремо) за написання, підготовку, подання заперечень на заяви та клопотання учасників справи, клопотань і заяв клієнта у цій справі (про долучення доказів, залучення третіх осіб, виклик свідків, залучення спеціалістів, проведення експертизи, відшкодування витрат на правову допомогу та інших, остаточний перелік яких буде визначено між сторонами в акті передачі/приймання послуг); 300,00 грн за участь (прибуття для участі) у кожному судовому засіданні, що відбудуться у цій справі; 600,00 грн (за кожен документ окремо) за написання, підготовку, подання (у разі потреби) письмових пояснень третьої особи; 1 250,00 грн за написання, підготовку, подання (у разі потреби) апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі; 1 250,00 грн за написання, підготовку, подання (у разі потреби) касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції у цій справі.
22. Відповідно до додаткового договору від 23.12.2024 № 7/1 до договору про надання правової допомоги від 13.07.2021 № 13/07/21-1 сторони погодили з 01.01.2025 нові суми гонорару за правову допомогу, яка полягає у представництві інтересів клієнта у господарських судах всіх інстанцій як третьої особи у справі № 914/2659/23. Сума гонорару становить оплату за правову допомогу, а саме: 600,00 грн за 1 годину роботи над всіма видами процесуальних документів у цій справі; 900,00 грн - за участь (прибуття для участі) у кожному судовому засіданні, що відбудуться у цій справі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
23. 04.02.2025 Господарський суд Львівської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 914/2659/23, яким позов задоволено в повному обсязі. Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 17.02.2025 у справі № 914/2659/23 задоволено заяву позивача, присуджено до стягнення на користь ОСОБА_1 з відповідачів (Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та Релігійної організації "Виноградник") по 1 900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
24. Рішення судів мотивовано тим, що спірною ухвалою Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658 передано земельну ділянку водного фонду у постійне користування Релігійній організації "Виноградник" для будівництва культової споруди, внаслідок чого порушено право територіальної громади міста Львова як власника спірної земельної ділянки. Крім того, спірна ухвала Винниківської міської ради прийнята з урахуванням рішення Винниківської міської ради від 24.05.2018 № 1361 "Про затвердження детального плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники", яке визнано нечинним рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 463/6912/18, що набрало законної сили. ЗК України чи інші законодавчі акти не передбачають підстав, випадків та порядку передачі земель водного фонду комунальної власності у постійне користування релігійній організації для будівництва, відтак незаконна передача Винниківською міськрадою спірної земельної ділянки водного фонду у постійне користування Релігійній організації "Виноградник" призвела до порушення права територіальної громади м. Львова як власника спірної земельної ділянки. При цьому судом встановлено, що скасованими є також Містобудівні умови та обмеження на проектування та будівництво двоповерхової культової споруди з мансардою на земельній ділянці по вул. Крива з кадастровим номером 4610160300:02:003:0179 у м. Винники, затверджені рішенням Винниківської міської ради 15.03.2019 за № 91. Порушення прав територіальної громади безпосередньо пов'язане із прийняттям незаконного рішення органом місцевого самоврядування, при цьому ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, оскільки спірна ухвала Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658 є такою, що суперечить вимогам законодавства. Зважаючи на те, що позовні вимоги прокурора про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 площею 0,1000 га та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування Релігійної організації "Виноградник" вказаною земельною ділянкою є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, такі вимоги підлягають задоволенню.
25. Суд першої інстанції, враховуючи задоволення позовних вимог, перевіривши подані третьою особою докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої третьою особою суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), дійшли висновку, що заявлений третьою особою до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів є співмірним зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Відтак, з огляду на задоволення позову, заявленого до трьох відповідачів, місцевий господарський суд розподілив такі витрати між усіма відповідачами (по 1 900,00 грн з кожного).
26. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції також прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Короткий зміст касаційної скарги
27. Релігійна організація "Виноградник" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
28. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
29. Скаржник зазначає, що суди неправильно застосували статті 85 ВК України, 58, 59 ЗК України, дійшовши висновку, що земельна ділянка (кадастровий номер 4610160300:02003:0179) відноситься до земель водного фонду, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.04.2025 у справі № 361/3406/18, від 14.12.2021 у справі № 361/3579/18, від 09.02.2022 у справі № 361/3407/18.
30. Також скаржник вважає, що суди встановили обставини щодо наявності струмка, що протікає через земельну ділянку на підставі недопустимих доказів, зокрема: Листів Держгеокадастру від 22.05.2023 № 10-13-0.4-194/90-23 та від 08.06.2023 № 10-13-0.4-204-90-23; клопотання Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.04.2021 № 84-ДК/0003/КВ/06/01/-21; листа ДЕІ у Львівській області від 21.06.2023 № 02-1951. За відсутності паспорта водного об'єкта, встановити чи протікає через земельну ділянку струмок і чи є цей струмок "водним об'єктом" можливо лише шляхом призначення судової експертизи.
31. Скаржник вважає, що задоволення позовних вимог прокурора не призводить до відновлення порушених вимог законодавства, оскільки не забезпечує зміну цільового призначення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови на землі водного фонду чи будь-яким іншим чином не підтвердить, що земельна ділянка площею 0, 1000 га є земельною ділянкою водного фонду.
32. Скаржник просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції як похідне від оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, яким розглянуто спір по суті.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
33. Львівська обласна прокуратура та ОСОБА_1 у відзивах на касаційну скаргу просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
34. Львівська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурора відмовити повністю.
35. Відповідно до частини другої статті 295 ГПК України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
36. Згідно з частинами першою, третьою статті 297 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. До заяви про приєднання до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та докази надсилання заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
37. Оскільки поданий Львівською міською радою відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та за своєю процесуальною суттю є приєднанням до касаційної скарги Релігійної організації "Виноградник", однак, до відзиву не додано документів про сплату судового збору, а ГПК України не містить положень щодо надання строку на усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, то поданий відзив залишається без розгляду (схожі за змістом висновки щодо застосування положень статей 295, 297 ГПК України викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2023 у справі № 924/793/21, від 09.05.2023 у справі № 910/158/22, від 24.05.2023 у справі № 916/875/20, від 23.01.2024 у справі № 908/174/20, від 11.06.2024 у справі № 917/1710/23, від 24.09.2024 у справі № 910/21998/21, від 22.04.2025 у справі № 910/18089/23).
Інші заяви та клопотання
38. 08.09.2025 від Релігійної організації "Виноградник" надійшли додаткові пояснення у справі.
39. Щодо них Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 161 ГПК України під час розгляду справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору винятково у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною п'ятою цієї статті суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло під час розгляду справи, якщо визнає це необхідним.
40. У цій справі Верховний Суд не визнавав та не визнає необхідним одержати від учасників судового процесу додаткові письмові пояснення стосовно окремих питань. При цьому скаржник мав можливість подати свої пояснення у заявах по суті справи, передбачених для стадії касаційного оскарження. З огляду на це, Верховний Суд відповідно до частини другої статті 118 ГПК України залишає без розгляду подані поза межами строку на касаційне оскарження пояснення Релігійної організації "Виноградник" як заяву по суті справи, що подана поза межами встановлених строків (схожі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).
41. 09.09.2025 та 13.10.2025 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, які по суті є відзивами на касаційну скаргу, поданими з пропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 07.08.2025 та без клопотань про продовження відповідного строку, а тому Суд залишає вказані пояснення без розгляду відповідно до статті 118 ГПК України.
42. 09.09.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.
43. 14.10.2025 Релігійною організацією "Виноградник" подано заперечення проти клопотання про долучення доказів.
44. З огляду на процесуальні межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України, колегія суддів клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів залишає без розгляду.
Позиція Верховного Суду
45. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
46. Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсною ухвали Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права постійного користування цією ділянкою за відповідачем-3.
47. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що спірним рішенням ради порушується право власності територіальної громади міста Львова на спірну земельну ділянку, тому належним способом захисту цього права, на його думку, є звернення до суду з позовом про скасування такого рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
48. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
49. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Обраний спосіб захисту має бути ефективним, тобто призводити до реального відновлення порушених прав.
50. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
51. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
52. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29). У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц відступила від висновку у своїй постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.
53. У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.
54. За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, якщо рішення органу державної влади, місцевого самоврядування виконане, вимога про визнання такого рішення недійсним не відповідає належному способу захисту, бо її задоволення не призводить до відновлення прав позивача. При цьому, якщо таке рішення не відповідає закону, воно не створює тих наслідків, на які спрямоване. Тому відсутня необхідність оскаржувати таке рішення - позивач може обґрунтовувати свої вимоги, зокрема, незаконністю такого рішення (пункт 4.50 постанови Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 910/9933/20).
55. При цьому у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, на яку посилається скаржник, Велика Палата, серед іншого, зробила висновок, що якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення міської ради (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) є належною та ефективною. Прокурор може звертатися з позовом про визнання незаконним і скасування такого рішення, оскільки таке рішення міської ради (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) не вичерпало своєї дії шляхом виконання (укладенням відповідного договору тощо), а є чинним та породжує відповідні правові наслідки.
56. У справі, що переглядається, прокурор заявив вимогу про визнання недійсною ухвали Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658.
57. Однак, як встановлено судами, на підставі вказаного рішення за Релігійною організацією "Виноградник" 17.12.2018 було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою. Тобто оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання.
58. Відповідно до сталої судової практики Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанови від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19), рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має наслідком виникнення права користування земельною ділянкою, вичерпує свою дію після його реалізації.
59. У разі якщо речове право на майно (земельну ділянку) вже зареєстроване за іншою особою, саме лише скасування рішення органу місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту, оскільки не призводить до відновлення володіння майном. Задоволення вимоги про визнання рішення недійсним не відновить права територіальної громади, адже земельна ділянка фактично перебуває у володінні відповідача.
60. У такому випадку ефективним способом захисту прав власника (територіальної громади), який вважає, що його право порушене, є вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) відповідно до статті 387 ЦК України, або вимога про усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов), якщо власник не втратив володіння. Лише такий спосіб захисту забезпечить реальне повернення земельної ділянки до комунальної власності, за умови доведеності підстав для такого повернення (зокрема, належності земель до водного фонду).
61. Оскільки у цій справі прокурор заявив вимогу про визнання недійсним рішення, яке вже вичерпало свою дію, та не заявив вимоги про витребування спірної земельної ділянки, обраний ним спосіб захисту є неефективним і не призводить до поновлення прав держави.
62. Водночас, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення від 06.12.2018 № 1658, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Винниківська міська рада спірним рішенням незаконно змінила цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02:003:0179 із земель водного фонду на землі житлової та громадської забудови. Такого висновку суди дійшли, встановивши факт розташування на земельній ділянці водного об'єкта (струмка та ставка).
63. Проте колегія суддів вважає такі висновки судів помилковими та зробленими з порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
64. Відповідно до статті 19 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких виділяють, зокрема, землі водного фонду.
65. До земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті: прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.
66. Відповідно до статті 1 ВК України водний об'єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт); прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.
67. За змістом положень статті 61 ЗК України, статті 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об'єктів фізичної культури і спорту, які не є об'єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
68. У статті 88 ВК України визначено, що землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проєктами землеустрою.
69. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що існування прибережних захисних смуг визначеної ширини прямо передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України). Тому відсутність проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не означає її відсутність за наявності встановлених законом розмірів і не вказує на правомірність передання в оренду чи у власність земельної ділянки (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 310/5834/13-ц, від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 та в постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 495/4980/21).
70. Суди попередніх інстанцій встановили, що земельна ділянка (кадастровий номер 4610160300:02:003:0179) знаходиться в 25-ти метровій прибережній захисній смузі ставку та струмка та відноситься до земель водного фонду.
71. При цьому вказані обставини суди встановили виключно на підставі листів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.05.2023 № 10-13-0.4-194/90-23 та від 08.06.2023 № 10-13-0.4-204-90-23; клопотання Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 21.04.2021 № 84-ДК/0003/КВ/06/01/-21; листа Державної екологічної інспекції у Львівській області від 21.06.2023 № 02-1951.
72. Водночас у матеріалах справи відсутній паспорт водного об'єкта, а судова земельно-технічна чи водна експертиза для встановлення факту наявності водного об'єкта, його характеристик та меж прибережних захисних смуг не проводилася.
73. Верховний Суд неодноразово наголошував, що для встановлення належності земельної ділянки до земель водного фонду недостатньо лише факту її розташування біля водного об'єкта або наявності води на місцевості. Необхідно визначити вид водного об'єкта та встановити, чи знаходиться земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги з урахуванням розміру такої смуги для конкретного виду водного об'єкта. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.04.2025 у справі № 361/3406/18.
74. Листи контролюючих органів є лише службовою кореспонденцією і не можуть підміняти собою належні засоби доказування у земельних спорах, такі як висновки експертів або землевпорядна документація. Встановивши обставини, що мають суттєве значення (статус земель), на підставі недопустимих доказів (листів замість експертизи чи паспортів водних об'єктів), суди порушили статтю 77 ГПК України.
75. Колегія суддів також враховує, що Львівська міськрада заявляла клопотання про зупинення провадження у справі № 914/2659/23 до вирішення Личаківським районним судом м. Львова справи № 463/13852/21 з аналогічним предметом спору, оскільки призначена за клопотанням Львівської міськради у цій справі судова експертиза стосується цієї ж самої земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02:003:0179, а обставини, що будуть встановлені у справі № 463/13852/21, зокрема, щодо фактів, встановлених за результатами проведення комплексного гідротехнічного, земельно-технічної, інженерно-екологічної експертизи, будуть мати преюдиціальне значення згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України. Однак, суд першої інстанції ухвалою від 19.12.2024 вказане клопотання залишив без розгляду, з тих підстав, що клопотань про призначення судової експертизи в межах справи, що розглядається, Львівською міською радою не подавалось, доводів на обґрунтування неможливості подання клопотання про призначення судової експертизи в межах підготовчого провадження у справі № 914/2659/23 також не наведено, як і не обґрунтовано неможливість встановлення всіх обставин справи та вирішення спору в межах розгляду господарським судом справи № 914/2659/23.
76. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що спірне рішення Винниківської міської ради № 1658 від 06.12.2018 було прийняте на підставі чинного на той момент Детального плану території (ДПТ), затвердженого рішенням ради від 24.05.2018 № 1361.
77. Скасування рішення про затвердження ДПТ у судовому порядку відбулося лише у 2022 році (справа № 463/6912/18). Однак станом на момент прийняття оскаржуваного рішення № 1658 у 2018 році, ДПТ був чинним нормативно-правовим актом, обов'язковим до виконання. Скасування нормативно-правового акта в майбутньому не робить автоматично незаконними індивідуальні акти, прийняті на його підставі в період його чинності, якщо на момент прийняття вони відповідали діючому регулюванню.
78. За таких обставин, Верховний Суд констатує, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів (зокрема, висновків експертів або паспортів водних об'єктів) не встановлено факту належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду станом на момент прийняття оскаржуваного рішення. Листи контролюючих органів, на які спиралися суди, не є тими засобами доказування, які можуть беззаперечно підтверджувати наявність водного об'єкта та його прибережних захисних смуг у розумінні вимог ЗК та ВК України.
79. Враховуючи недоведеність приналежності ділянки до водного фонду, а також те, що Вінниківська міська рада діяла на підставі чинного на той час Детального плану території (який передбачав саме такий режим забудови), висновок судів про незаконну зміну цільового призначення землі є помилковим. Рада не змінювала цільове призначення із земель водного фонду, оскільки юридичний факт віднесення цієї ділянки до водного фонду у встановленому законом порядку не був підтверджений.
80. Оскільки рішення ради прийняте в межах її повноважень на підставі чинної на той час містобудівної документації, а факт порушення порядку встановлення цільового призначення не доведений, оскаржуване рішення від 06.12.2018 № 1658 не може бути визнане недійсним з підстав зміни цільового призначення. Більше того, як зазначалося вище, це рішення вичерпало свою дію виконанням (реєстрацією права користування). За умови, якщо позивач вважає, що на ділянці дійсно знаходиться водний об'єкт, належним та ефективним способом захисту в цьому випадку є не скасування рішення, яке вже реалізоване, а звернення з позовом про витребування земельної ділянки (усунення перешкод у користуванні) з одночасним доведенням належними засобами (експертизою) факту належності землі до водного фонду.
81. Отже, на думку колегії суддів, вимога прокурора про визнання недійсною ухвали Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658 не призведе до відновлення прав позивача, оскільки обраний спосіб захисту є неефективним у спірних правовідносинах, а факт порушення порядку встановлення цільового призначення землі не доведений належними доказами.
Щодо вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:02003:0179 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень та про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування
82. Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
83. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
84. Згідно із частиною першою статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
85. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом (частина сьома статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр").
86. Згідно із частиною першою статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття поземельної книги на таку ділянку.
87. Відповідно до частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
88. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
89. Зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов'язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.
90. Згідно з підпунктом 3 абзацу 1 пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 509 застосовується з 01.10.2017, державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
91. Абзацом 6 пункту 114 Порядку передбачено, що відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
92. Зі змісту наведеного убачається, що у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки її державна реєстрація скасовується, а відомості про таку земельну ділянку набувають статусу архівних та відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи.
93. Однак суди не врахували набуття у такому разі спірною земельною ділянкою статусу архівної та з огляду на викладене залишили поза увагою, що обраний прокурором спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення таких позовних вимог не призведе до поновлення порушених прав позивача без його звернення до суду з іншим позовом.
94. Належним способом захисту прав позивача може бути звернення до суду з вимогами про витребування землі із чужого незаконного володіння, за умови доведеності, що позивач був позбавлений права володіння (користування) земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, у разі, якщо буде доведено, що позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.
95. Оскільки колегія суддів за результатами розгляду касаційної скарги дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Винниківської міської ради від 06.12.2018 № 1658 "Про затвердження релігійній організації Релігійна громада Церкви Євангельських Християн-Баптистів "Виноградник" у м. Винники Личаківського району м. Львова" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в постійне користування по вул. Кривій у м. Винники" у зв'язку з обранням неефективного способу захисту прав позивача, скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування без одночасного припинення за рішенням суду речових прав на неї не відповідатиме нормам статті 79-1 ЗК України та частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр".
96. Відтак доводи скаржника про обрання прокурором неналежного способу захисту прав є обґрунтованими, у зв'язку з чим в задоволенні позову прокурора слід відмовити через неналежність обраного способу захисту.
Щодо додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2025
97. За змістом статті 244 ГПК України додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення.
98. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21.
99. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у цій справі, то додаткове рішення суду першої інстанцій також слід скасувати.
100. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
101. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.
102. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
103. За наведених обставин судова колегія, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові. З цих підстав касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судові витрати
104. За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.
105. Судовий збір, сплачений за перегляд постанови суду апеляційної інстанції, рішення та додаткового рішення суду першої інстанції у суді касаційної інстанції, покладається на позивача.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Церкви Євангельських Християн-Баптистів "Виноградник" у м. Винники Личаківського району м. Львова" задовольнити.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025, рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2025 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2025 у справі № 914/2659/23 скасувати. Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач