ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.02.2026Справа № 910/15269/25
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ"
до Акціонерного товариства "ОТП БАНК"
про стягнення 30 718,71 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" (далі - позивач, ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "ОТП БАНК" (далі - відповідач, АТ "ОТП БАНК") про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 27.02.2020 по 30.03.2021 у розмірі 30 718,71 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 прийнято позовну заяву ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15269/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/15269/25.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заву та додані до неї докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 ГПК України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
28.12.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ".
Протоколом від 29.09.2017 установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Є. Коновальця, будинки 32-В, 32-Г затверджено Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" (далі - Статут).
Відповідно до п. 1 Розділу І Статуту ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" позивача створено відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків №№32-В та 32-Г, що розташовані за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Є. Коновальця та об'єднанні спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням та інженерною інфраструктурою.
Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, належне утримання і використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів передбачених законодавством та цим Статутом (п. 1 Розділу ІІ Статуту).
Рішенням загальних зборів ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" від 16.05.2018, оформленим Протоколом № 1 загальних зборів ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" від 16.05.2018, було прийнято рішення встановити внески:
1) на утримання будинку і прибудинкової території 6,52 грн за 1 м2;
2) на централізоване опалення у разі відсутності квартирного (на приміщення) та/або будинкового засобів обліку теплової енергії, яка використовується на опалення: 26,93 грн за 1 м2;
3) на централізоване опалення у разі наявності квартирного (на приміщення) та/або будинкового засобів обліку теплової енергії, яка використовується на опалення: 1 261,09 грн за 1 Гкал для населення та 1 780,95 грн за 1 Гкал для інших споживачів;
4) на централізоване постачання гарячої води: під час опалювального сезону: 67,47 грн за м3 для населення та 91,86 грн за м3 для інших споживачів; поза опалювальним сезоном: 75,00 грн за м3 для населення та 95,78 грн за м3 для інших споживачів;
5) враховуючи, що розрахунок собівартості централізованого опалення та постачання гарячої води зроблено виходячи із поточної вартості природного газу, а саме, для населення: 5,94 грн/м2, для інших споживачів: 10,04 грн/м2, визначити, що у випадку зміни вартості природного газу або іншої складової розрахунку собівартості послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання, розмір внеску співвласників підлягає автоматичному перерахунку пропорційно такій зміні;
6) створити резервний фонд Об'єднання у розмірі внесків 0,50 грн/м2 на місяць;
7) сформувати ремонтний фонд Об'єднання на видатки капітального характеру у 2018 році у розмірі внесків 1,50 грн/м2 на місяць, сума внесків у резервний та ремонтний фонди для кожного співвласника визначається виходячи з розміру площі належної йому квартири або нежитлового приміщення;
8) прийнято рішення встановити, що розрахунковим періодом є календарний місяць; сплата внесків здійснюється - до 20-го числа місяця, наступного за звітним на поточний рахунок Об'єднання; у випадку, якщо умовою поставки послуги виконавцем/надавачем послуг є отримання авансового платежу, такі послуги оплачуються авансом на підставі виставленого Об'єднанням рахунку.
Рішенням правління ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" від 01.11.2018, оформленим Протоколом № 0111/18 засідання правління ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" від 01.11.2018, прийнято рішення здійснити перерахунок розмірів внесків співвласників на централізоване опалення та централізоване постачання гарячої води під час опалювального сезону, пропорційно зміні вартості природного газу та інших складових розрахунку собівартості послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та затвердити наступний розмір внесків:
1) на централізоване опалення у разі наявності квартирного (на приміщення) та/або будинкового засобів обліку теплової енергії, яка використовується на опалення: 1552,32 грн за 1 Гкал для населення, 1832,54 грн за 1 Гкал для інших споживачів;
2) на централізоване постачання гарячої води (під час опалювального сезону): 82,65 грн за 1 м3 для населення, 95,30 грн за 1 м3 для інших споживачів.
Рішенням загальних зборів ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" від 22.05.2019, оформленим Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" від 22.05.2019:
1) затверджений кошторис та розмір щомісячного внеску співвласників на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна з 01.07.2019 в сумі 7,98 грн. за 1 м2 загальної площі;
2) на утримання консьєржів - у розмірі 180,00 грн за одну квартиру;
3) внески на комунальні послуги (холодне водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів, електропостачання тощо) встановити на рівні цін/тарифів затверджених/встановлених для відповідної категорії споживачів виконавцем/надавачем цих послуг.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 439000408 від 11.08.2025), з 27.02.2020 Акціонерне товариство "ОТП БАНК" є власником квартири 205, розташованої за адресою: м. Київ, вул.. Коновальця Євгена, будинок 32Г, загальною площею 135,9 м2.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Нормами ч. 2 ст. 382 ЦК України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (ч.4 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Згідно з ч. 2, 5 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об'єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об'єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Судом встановлено, що ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" утримує будинок 32-Г, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Є. Коновальця та його прибудинкову територію, уклало та виконує умови договорів з виконавцями житлово-комунальних послуг на постачання та розподіл електричної енергії, водопостачання, технічне обслуговування та ремонт ліфтів, на технічне обслуговування загальнобудинкових мереж та обладнання, пожежної автоматики, технічного обслуговування вузлів обліку витрати природного газу, на ремонтні роботи та прибирання в житловому будинку та прибудинкової території, на надання послуг з охорони та інших.
На підтвердження вказаних обставин, позивачем долучено до позову: копію Договору № 19752/4-06 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 08.10.2018, копію Договору № 35627013 ПУ про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, копію Договору № 235/22 про надання послуг з вивезення, розміщення та знешкодження ТПВ від 01.11.2021, копію Договору № 12/10/20 про охорону об'єкту від 12.10.2020, копію Додаткової угоди №1 від 01.01.2024 до Договору № 12/10/20 про охорону об'єкту від 12.10.2020, копію Додаткової угоди №3 від 01.01.2024 до Договору № 12/06/20 про охорону об'єкту від 01.06.2020, копію Договору № 0823 на обслуговування прибудинкової котельні від 01.08.2023, копію Договору на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів № 19-38-О від 01.09.2019, копію Договору №210101 на технічне обслуговування від 01.01.2021, копію Договору про надання послуг № ТО-24 від 31.12.2021, копію Договору № 2007/23-ТО про надання послуг від 20.07.2023, копію Договору №11702371 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 04.06.2021.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Судом встановлено, що позивачем нараховано відповідачу внески на утримання будинку та прибудинкової території, а також платежі за житлово-комунальні послуги, у період з 27.02.2020 по 01.03.2021 на загальну суму 30 718,71 грн, в тому числі: 14 098,24 грн внески на утримання будинку та прибудинкової території, 883,35 грн внески на резервний фонд, 2 650,05 грн внески на ремонтний фонд, 5 710,79 грн витрати на опалення, 2 340,00 грн витрати на утримання консьєржа, 830,31 грн витрати на вивезення побутових відходів, 4 205,97 грн витрати на опалення теплову енергію МЗК і ФСО.
Відповідач отримував Квитанції (рахунки) на оплату обов'язкових внесків та платежів, але не оплачував, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 30 718,71 грн.
24.09.2025 позивач звернувся до відповідача з Претензією, якою вимагав сплатити заборгованість у розмірі 30 718,71 грн. Відповідач відповіді не надав та заборгованість не сплатив.
Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Норми ч. 2 ст. 382 ЦК України визначають, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Таким чином, згідно з положеннями ст.. 360, 382 ЦК України, Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми ст.322 ЦК України.
Згідно зі ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що доказів сплати відповідачем заборгованості за отримані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у період з 27.02.2020 по 01.03.2021 позивачу матеріали справи не містять.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" про стягнення з Акціонерного товариства "ОТП БАНК" 30 718,71 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, понесених позивачем, який складається з суми судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 121,12 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Оскільки, позов задоволено повністю, судовий збір у сумі 2 422,40 грн покладається на відповідача.
Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано копії:
- Договору про надання правничої допомоги № 30/06/2025-03 від 30.06.2025;
- Акту приймання-передачі наданих послуг від 19.08.2025;
- Акту приймання-передачі наданих послуг від 20.08.2025;
- Платіжної інструкції № 2046 від 01.09.2025 та платіжної інструкції № 2021 від 22.08.2025;
- Ордеру серії АІ № 2048191;
- Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 5221/10 від 08.10.2014.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Суд звертає увагу, що за змістом ст. 126, 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Згідно з ч.4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до положень ч. 5 ст 126 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/1283/17.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Суд, дослідивши матеріали справи, щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою.
Аналогічна правова позиція щодо застосування критерію необґрунтованості та неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат із реальністю таких витрат, з посиланням зокрема, на незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у господарському суді та на тривалість судових засідань міститься у Додатковій ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2020 у справі 915/1654/19.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зменшити заявлену до відшкодування суму за надання правничої допомоги позивачу до 3 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "ОТП БАНК" (Україна, 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 43; ідентифікаційний код: 21685166) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" ( Україна, 01133, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ, будинок 32-В,32-Г; ідентифікаційний код: 41839086) 30 718,71 грн (тридцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень 71 коп.) заборгованості, 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судові витрати зі сплати судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 02.02.2026.
Суддя Оксана ГУМЕГА