ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.02.2026Справа № 910/13823/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріанна Фудз" (Україна, 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 21-Б, нежиле приміщення №34; ідентифікаційний код: 39291083)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Бургер" (Україна, 02166, м. Київ, вул. Курчатова, буд. 9/21, кв. 44; ідентифікаційний код: 43183443)
про стягнення 607 363,35 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фріанна Фудз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Бургер" (далі - відповідач) про стягнення 607 363,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № 105/06/21 від 10.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Будь-яких заперечень від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Частиною п'ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам до їхніх електронних кабінетів 12.11.2025. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету особи, 12.11.2025 судом отримано інформацію про доставку ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет відповідача.
Пунктом 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фріанна Фудз" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер Бургер" (далі - покупець) було укладено Договір поставки №105/06/21 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у п.1.2. договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити цей товар.
Згідно з п. 1.2 Договору асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються у видаткових накладних постачальника, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід'ємною частиною договору.
Пунктами 2.2, 2.3 Договору визначено, що датою поставки (передачі) товару постачальника у власність покупця є дата зазначена у видатковій накладній на відпуск товару (кожної окремої партії товару). Товар вважається поставленим постачальником та переданим по кількості та якості у власність покупця з моменту підписання покупцем видаткових накладних, які свідчать про факт отримання товару, і не потребує підписання між сторонами договору будь-яких актів приймання-передачі товару у власність.
Відповідно до п. 3.3 Договору оплата товару покупцем здійснюється протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки товару.
На виконання умов Договору позивачем у січні 2022 року - вересні 2024 року було поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 427917,26 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №871 від 18.01.2022 на суму 3880,74 грн, №866 від 18.01.2022 на суму 5610,12 грн, №865 від 18.01.2022 на суму 2119,50 грн, №986 від 19.01.2022 на суму 1620,00 грн, №987 від 19.01.2022 на суму 1080,00 грн, №988 від 19.01.2022 на суму 2700,00 грн, №989 від 19.01.2022 на суму 3240,00 грн, №1155 від 21.01.2022 на суму 2260,80 грн, №1156 від 21.01.2022 на суму 5024,82 грн, №1157 від 21.01.2022 на суму 3988,80 грн, №1158 від 21.01.2022 на суму 1751,04 грн, №1159 від 21.01.2022 на суму 1187,52 грн, №1160 від 21.01.2022 на суму 10740,72 грн, №1233 від 21.01.2022 на суму 2075,04 грн, №1262 від 24.01.2022 на суму 8394,00 грн, №1380 від 25.01.2022 на суму 3036,54 грн, №1381 від 25.01.2022 на суму 8970,36 грн, №1382 від 25.01.2022 на суму 2378,64 грн, №1383 від 25.01.2022 на суму 11165,28 грн, №1384 від 25.01.2022 на суму 12730,38 грн, №1385 від 25.01.2022 на суму 7863,54 грн, №1386 від 25.01.2022 на суму 6933,72 грн, №1457 від 26.01.2022 на суму 904,32 грн, №1458 від 26.10.2022 на суму 1224,48 грн, №1459 від 26.01.2022 на суму 2260,80 грн, №1460 від 26.01.2022 на суму 4889,04 грн, №1620 від 28.01.2022 на суму 1581,36 грн, №1621 від 28.01.2022 на суму 7035,72 грн, №1622 від 28.01.2022 на суму 7263,12 грн, №1623 від 28.01.2022 на суму 1130,40 грн, №1664 від 28.01.2022 на суму 13256,76 грн, №1730 від 31.01.2022 на суму 2898,00 грн, №1753 від 01.02.2022 на суму 1044,00 грн, №1752 від 01.02.2022 на суму 11904,30 грн, №1751 від 01.02.2022 на суму 9371,04 грн, №1750 від 01.02.2022 на суму 7326,36 грн, №1749 від 01.02.2022 на суму 8301,42 грн, № 1748 від 01.02.2022 на суму 3646,98 грн, №1747 від 01.02.2022 на суму 5595,06 грн, №2066 від 04.02.2022 на суму 2596,32 грн, №2065 від 04.02.2022 на суму 2260,80 грн, №2064 від 04.02.2022 на суму 7162,92 грн, №2063 від 04.02.2022 на суму 1808,64 грн, №2062 від 04.02.2022 на суму 1296,66 грн, №2315 від 08.02.2022 на суму 19460,64 грн, №2314 від 08.02.2022 на суму 11718,66 грн, №2313 від 08.02.2022 на суму 9917,88 грн, №2333 від 08.02.2022 на суму 8481,00 грн, №2400 від 09.02.2022 на суму 18358,62 грн, №2399 від 09.02.2022 на суму 1330,56 грн, №2398 від 09.02.2022 на суму 5013,72 грн, №2592 від 11.02.2022 на суму 3787,32 грн, №2591 від 11.02.2022 на суму 6599,88 грн, №2590 від 11.02.2022 на суму 8965,44 грн, №2634 від 11.02.2022 на суму 1356,48 грн, №2694 від 11.02.2022 на суму 2012,94 грн, №2736 від 14.02.2022 на суму 3555,00 грн, №2788 від 14.02.2022 на суму 1537,20 грн, №2865 від 15.02.2022 на суму 21608,40 грн, №2864 від 15.02.2022 на суму 2897,82 грн, №2952 від 16.02.2022 на суму 10500,18 грн, №2951 від 16.02.2022 на суму 11523,18 грн, №2950 від 16.02.2022 на суму 11883,96 грн, №2949 від 16.02.2022 на суму 10507,92 грн, №3011 від 17.02.2022 на суму 474,60 грн, №3010 від 17.02.2022 на суму 711,90 грн, №3098 від 18.02.2022 на суму 7530,12 грн, №3097 від 18.02.2022 на суму 2757,00 грн, №3099 від 18.02.2022 на суму 12570,00 грн, №3126 від 18.02.2022 на суму 10450,68 грн, №3198 від 18.02.2022 на суму 1186,50 грн, №24807 від 24.09.2024 на суму 12336,00 грн, №25120 від 26.09.2024 на суму 1810,20 грн, №25531 від 30.09.2024 на суму 7074,90 грн.
З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 427917,26 грн та пеню в розмірі 179446,09 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Суд встановив факт поставки позивачем товару за Договором вартістю 427917,26 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.
Вищевказані накладні відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у них відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням погодженого сторонами в Договорі порядку розрахунків, оплата за товар вноситься протягом 21 календарного дня з дати поставки товару, тобто з дати підписання видаткової накладної.
Зважаючи на викладене, строк оплати товару за Договором є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, оскільки відсутність оплати поставленого за Договором товару підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 427917,26 грн визнається судом обґрунтованою.
Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача пені суд зазначає таке.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 7.5 Договору при порушенні покупцем строків оплати товару (по кожній партії окремо) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період затримки.
Позивачем, з огляду на встановлений судом строк оплати товару, правомірно заявлено до стягнення пеню, нараховану за період прострочення оплати кожної партії товару тривалістю 365 днів.
Оскільки невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності не наведено, позовна вимога про стягнення пені визнається судом обґрунтованою.
Наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, у зв'язку з чим позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість у розмірі 427917,26 грн та пеня в розмірі 179446,09 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Бургер" (Україна, 02166, м. Київ, вул. Курчатова, буд. 9/21, кв. 44; ідентифікаційний код: 43183443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріанна Фудз" (Україна, 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 21-Б, нежиле приміщення №34; ідентифікаційний код: 39291083) заборгованість у розмірі 427917 (чотириста двадцять сім тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн 26 коп., пеню в розмірі 179446 (сто сімдесят дев'ять тисяч чотириста сорок шість) грн 09 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9110 (дев'ять тисяч сто десять) грн 45 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.02.2026.
Суддя О.В. Нечай