вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" січня 2026 р. Справа №910/6957/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Проценко О.В.
від відповідача: Заді Нільда
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2025 (повний текст складено 14.10.2025)
у справі №910/6957/25 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Приватного підприємства "Конгрес-Охорона"
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення від 03.04.2025 №60/35-р/к в частині
Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство "Конгрес-Охорона" (далі - ПП "Конгрес-Охорона") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 03.04.2025 №60/35-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №428/60/118-рп/к.24 (далі - рішення №60/35-р/к) в частині, що стосується позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП "Конгрес-Охорона" посилається на те, що рішення №60/35-р/к в частині, що стосується позивача, є неправомірним, оскільки приймаючи вказане рішення Відділення АМК: неправильно застосувало норми матеріального права; не довело обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неповно з'ясувало обставини, що мають значення для справи; порушило норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення; висновки Відділення АМК у рішенні №60/35-р/к не відповідають обставинам справи №428/60/118-рп/к.24.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва 22.09.2025 у справі №910/6957/25 позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 03.04.2025 №60/35-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №428/60/118-рп/к.24 в частині, що стосується ПП "Конгрес-Охорона".
Стягнуто з Відділення АМК на користь ПП "Конгрес-Охорона" 2 422,40 грн судового збору
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції, дослідивши подані сторонами докази, встановив, що сукупність встановлених Відділенням АМК обставин не дає підстав для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій. Тобто, Відділенням АМК не підтверджено та документально не доведено наявність між ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" і ПП "Конгрес-Охорона" спільних інтересів та взаємозв'язків, обізнаність та системність поведінки останніх до та під час участі в процедурі закупівлі, а також, що ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" і ПП "Конгрес-Охорона" мали можливість узгодити й узгодили свою поведінку під час участі в процедурі закупівлі, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Відділення АМК звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2025 у справі №910/6957/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги Відділення АМК посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки судом неправильно досліджено всі обставини справи та надано оцінки відповідно до норм чинного законодавства, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
Так, скаржник посилається, зокрема, на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме пункту 4 частини 2 статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, в частини оцінки судом першої інстанції доказів антимонопольної справи окремо та не врахування висновків з даного приводу Верховного Суду, викладених в ряді постанов.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 апеляційну скаргу Відділення АМК у справі №910/6957/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділення АМК на рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2025 у справі №910/6957/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.12.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6957/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.11.2025.
17.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6957/25.
У судовому засіданні 10.12.2025 суд протокольною ухвалою відмовив позивачу в поновленні строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, залишив відзив на апеляційну скаргу без розгляду, на підставі частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з одночасним залученням до матеріалів справи, а також оголосив перерву до 21.01.2026.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
10.12.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подані письмові пояснення по суті спору.
Колегія суддів, розглянувши вказані письмові пояснення, дійшла висновку про залишення їх без розгляду, з огляду на таке.
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Як зазначалось вище, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у справі №910/6957/25 відкрито апеляційне провадження та, зокрема, встановлено строк для подання відзиву, пояснень, клопотань, заперечень - до 25.11.2025. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України.
Таким чином, письмові пояснення подані позивачем з пропуском строку, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у справі №910/6957/25.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 21.01.2026 з'явилися представники сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2025 у справі №910/6957/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2025 у справі №910/6957/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням адміністративної колегії Відділення АМК №60/35-р/к, зокрема визнано, що ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" та ПП "Конгрес-Охорона" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі "Охоронні послуги" (за кодом СРV за ДК 021:2015-79710000-4 (Фізична охорона адміністративної будівлі Держфінмоніторингу по вул. Білоруській, 24 і прилеглої до неї території, окремих приміщень та матеріальних цінностей в цій будівлі у лютому-грудні 2021 року), яка проводилась Державною службою фінансового моніторингу України (далі - замовник) за допомогою електронної системи "Prozorro", ідентифікатор закупівлі системі - UA-2020-12-31-003370-c (пункт 1 резолютивної частини рішення №60/35-р/к);
За порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини рішення №60/35-р/к, накладено на ПП "Конгрес-Охорона" штраф у сумі 68 000,00 грн (пункт 4 резолютивної частини рішення №60/35-р/к).
Приймаючи вказане рішення, відповідач виходив з того, що замовником проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю за предметом "Охоронні послуги" (за кодом CPV за ДК 021:2015-79710000-4 (Фізична охорона адміністративної будівлі Держфінмоніторингу по вул. Білоруській, 24 і прилеглої до неї території, окремих приміщень та матеріальних цінностей в цій будівлі у лютому-грудні 2021 року), за допомогою електронної системи "Прозорро", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2020-12-31-003370-c.
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 06.02.2021 до 10:00 год.
Очікувана вартість предмета закупівлі - 526 426,00 грн з ПДВ.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у Процедурі закупівлі свої тендерні пропозиції надали такі суб'єкти господарювання:
- ПП "Конгрес-Охорона", тендерна пропозиція подана 15.01.2021 о 12:32 год;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Група компаній "Атлант-ГШР" (далі - Холдинг), тендерна пропозиція подана 05.02.2021 о 21:27 год;
- ТОВ "Ірбіс 2001", тендерна пропозиція подана 15.01.2021 о 10:45 год;
- ТОВ "КСБ "Витязь", тендерна пропозиція подана 18.01.2021 о 14:43 год;
- ТОВ "Приватна служба охорони", тендерна пропозиція подана 15.01.2021 о 14:27 год.
Процедура електронних торгів розпочалася 08.02.2021 об 11:38 год та завершилася 08.02.2021 о 12:17 год.
Під час проведення електронного аукціону зазначені суб'єкти господарювання запропонували такі цінові пропозиції на охоронні послуги:
- ТОВ "КСБ "Витязь": початкова тендерна пропозиція - 452 226,00 грн; кінцева тендерна пропозиція - 405 000,00 грн; відсоток зниження ціни - 10,44%;
- Холдинг: початкова тендерна пропозиція - 468 936,00 грн; кінцева тендерна пропозиція - 441 280,80 грн; відсоток зниження ціни - 5,90%;
- ПП "Конгрес-Охорона": початкова тендерна пропозиція - 442 308,00 грн; кінцева тендерна пропозиція - 442 308,00 грн; відсоток зниження ціни - 0%;
- ТОВ "Ірбіс 2001": початкова тендерна пропозиція - 474 672,00 грн; кінцева тендерна пропозиція - 468 738,60 грн; відсоток зниження ціни - 1,25%;
- ТОВ "Приватна служба охорони": початкова тендерна пропозиція - 517 824,00 грн; кінцева тендерна пропозиція - 517 824,00 грн; відсоток зниження ціни - 0%.
Згідно з протоколом засідання тендерного комітету замовника від 11.02.2021 №12 ТОВ "КСБ "Витязь" визнано переможцем. Проте протокольним рішенням замовника від 10.03.2021 №22 скасовано рішення про визнання переможця ТОВ "КСБ "Витязь", у зв'язку з виконанням рішення постійно діючої адміністративної колегії АМК від 03.03.2021 №4061-р/пк-пз.
У зв'язку з відхиленням тендерної пропозиції ТОВ "КСБ "Витязь" переможцем визнано Холдинг, з яким замовник уклав договір від 19.04.2021 №15 про надання послуг охорони на суму 441 280,80 грн без ПДВ.
Відповідно до інформації, яка надана Держаним підприємством "Прозорро" (далі - ДП "Прозорро") [лист від 13.06.2023 №206/01/876/04], Відділенням АМК встановлено, що ТОВ "Ірбіс 2001" і ПП "Конгрес-Охорона" свої тендерні пропозиції для участі у Процедурі закупівлі подавали з одного електронного майданчика - Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн" (далі - ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн"), а ТОВ "Приватна служба охорони" з авторизованого електронного майданчика - Товариства з обмеженою відповідальністю "Закупівлі:ЮА" (далі - ТОВ "Закупівлі:ЮА").
За результатами аналізу наданої інформації ДП "Прозорро" (лист від 13.06.2023 №206/01/876/04, ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" (лист від 14.11.2023 №141123-1) та ТОВ "Закупівлі:ЮА" (лист від 24.11.2023 №24-11-23-3, вх. №60-01/1863кі від 05.12.2023) встановлено, що відповідачі заходили в аукціон та подавали свої тендерні пропозиції з таких ІР-адрес:
- ІР-подання тендерних пропозицій: ПП "Конгрес-Охорона" - 93.180.253.248; ТОВ "Ірбіс 2001" - 46.219.219.18; ТОВ "Приватна служба охорони" - оператор не зберігає інформацію щодо ІР-адрес;
- ІР-входу в аукціон: ПП "Конгрес-Охорона" - 93.180.253.248; ТОВ "Ірбіс 2001" - 46.211.29.11; ТОВ "Приватна служба охорони" - 46.219.219.18.
За даними з мережі Інтернет (RIPE Database) послуги з доступу до мережі Інтернет за IP-адресою 46.219.219.18 (далі - ІР-адреса 1) надавались Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрінет" (далі -ТОВ "Фрінет").
ТОВ "Фрінет" листом від 12.03.2024 №12/03/24-01 повідомило, що ІР-адреса 1 використовувалась за технологією NAT (Network Address Translation) - "перетворення мережевих адрес" і є мережевим ідентифікатором усіх абонентів товариства, які формують пошукові запити до мережі Інтернет через NAT. У зв'язку з відсутністю технічної можливості надання інформації відносно споживачів, які використовували ІР-адресу 1 не представляється можливим.
З наведеного Відділення АМК дійшло висновку, що використання відповідачем-2 та відповідачем-3 однієї ІР-адреси 1, з якої ТОВ "Ірбіс 2001" подавало тендерну пропозицію, а ТОВ "Приватна служба охорони" заходило в аукціон, свідчить про наявність умов для обміну інформацією під час участі у Процедурі закупівлі, а це, в свою чергу, свідчить, що під час участі у Процедурі закупівлі ТОВ "Ірбіс 2001" та ТОВ "Приватна служба охорони" діяли узгоджено.
Також, за результатом аналізу інформації та документів, наданих АТ КБ "Приватбанк" (лист від 11.11.2023 №20.1.0.0.0/7-231106/45363), Відділенням АМК встановлено, що до проведення Процедури закупівлі, у період її проведення та виконання договору за результатами Процедури закупівлі у ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" та ПП "Конгрес-Охорона" існували господарські відносини з одним і тим же суб'єктом господарювання, а саме: Фізичною особою-підприємцем Дроздовим Ігорем Олександровичем у вигляді оплати за послуги (детальна інформація наведена у таблиці 3 на арк. 6 рішення №60/35-р/к).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дроздов І.О.:
- з 18.10.2018 до 14.05.2020 був засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Приватна служба охорони", а з 02.11.2018 до 14.05.2020 одночасно і керівником (витяг від 16.05.2024 №32939897, станом на 18.10.2018, витяг від 12.03.2024 №32542722, станом на 23.11.2018);
- з 22.02.2007 (з моменту реєстрації юридичної особи) до 15.11.2018 був засновником та кінцевим бенефіціарним власником ПП "Конгрес-Охорона" та керівником в різні періоди часу (витяг від 16.05.2024 №32940003, станом на 23.02.2007, витяг від 12.03.2024 №32542809, станом на 15.11.2018).
Також, за інформацією АТ КБ "ПриватБанк" (лист від 11.11.2023 №20.1.0.0.0/7-231106/45363), Відділенням АМК встановлено, що в анкеті при відкриті рахунків ТОВ "Ірбіс 2001" 02.10.2012 зазначено заступника директора Дроздова І.О. з правом першого підпису.
Отже, Відділенням АМК встановлено, що Дроздов І.О. ще до проведення Процедури закупівлі був засновником, бенефіціарним власником та займав керівні посади у ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" та ПП "Конгрес-Охорона". Тоді як, вже під час участі у Процедурі закупівлі відповідачі мали господарські відносини з ФОП Дроздовим І.О.
З наведеного Відділення АМК робить висновок, що забезпечення господарської діяльності відповідачів шляхом взаємодії з одним контрагентом (постачальником/покупцем), який раніше мав вирішальний вплив на діяльність таких суб'єктів господарювання, вказує на координацію поведінки ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" і ПП "Конгрес-Охорона" під час здійснення своєї господарської діяльності.
Наведені обставини, за доводами Відділення АМК, обумовлюють наявність спільного економічного інтересу зазначених суб'єктів господарювання, а відтак надає можливість вільного обміну інформацією в межах здійснення відповідачами господарської діяльності, в тому числі під час участі в Процедурі закупівлі.
За результатом аналізу інформації та документів, наданих АТ КБ "Приватбанк" (лист від 11.11.2023 №20.1.0.0.0/7-231106/45363), Відділенням АМК встановлено, що ТОВ "Ірбіс 2001", ПП "Конгрес-Охорона" і ТОВ "Приватна служба охорони" під час участі у Процедурі закупівлі, здійснювали вхід до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування "Клієнт-Банк" для здійснення фінансових операцій з одних IP-адрес, в одні дні та в близькі проміжки часу, одночасно використовуючи одне програмне забезпечення.
Відповідно до даних з мережі Інтернет (RIPE Database) послуги з доступу до мережі Інтернет надаються такими суб'єктами господарювання:
- 42.219.215.42 - NON-RIPE-NCC-MANAGED-ADDRESS-BLOCK;
- 185.189.113.62 - провайдер М247 Ltd Paris (Франція), що не є резидентом України;
- 185.189.113.55 - провайдер М247 Ltd Paris (Франція), що не є резидентом України;
- 185.156.173.182 - провайдер М247 Europe SRL, що не є резидентом України;
- 185.189.113.60 - провайдер М247 Ltd Paris (Франція), що не є резидентом України;
- 185.189.113.54 - провайдер М247 Ltd Paris (Франція), що не є резидентом України;
- 185.189.113.58 - провайдер М247 Ltd Paris (Франція), що не є резидентом України;
- 185.189.113.56 - провайдер М247 Ltd Paris (Франція), що не є резидентом України;
- 185.189.113.52 - провайдер М247 Ltd Paris (Франція), що не є резидентом України;
- 194.59.249.202 - провайдер М247 Ltd Paris (Франція), що не є резидентом України;
- 89.46.103.247 - провайдер М247 Europe SRL, що не є резидентом України;
- 194.53.196.53 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультралінк" (далі - ТОВ "Ультралінк").
ТОВ "Ультралінк" листом від 30.05.2024 №29 повідомило, що в період з 01.10.2020 до 31.03.2021, зокрема, у період проведення Процедури закупівлі, ІР-адреса НОМЕР_1 перебувала в персональному користуванні абонента - ОСОБА_2 . Адреса надання послуг (підключення): АДРЕСА_1 .
За наявною у Відділенні АМК інформацією Дроздова О.І., у період проведення Процедури закупівлі, не була засновником, керівником ТОВ "Ірбіс 2001", ПП "Конгрес-Охорона", ТОВ "Приватна служба охорони" та не перебувала у трудових відносинах з відповідачами.
Отже, за висновками Відділення АМК, відповідачі здійснювали керування своїми банківськими рахунками з одних і тих же IP-адрес в однакові часові періоди з використанням одного програмного забезпечення, в період участі в Процедурі закупівлі, що свідчить про скоординоване здійснення відповідачами господарської діяльності та узгодженість дій під час участі в Процедурі закупівлі.
Згідно з інформацією, наданою ТОВ "Укрнет" листами від 02,04.2024 №216/01/01-08 та від 22.05.2024 №357/01/01-08, ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" та ПП "Конгрес-Охорона", під час участі у Процедурі закупівлі, здійснювали вхід до власних електронних поштових скриньок з ІР-адреси НОМЕР_2 (далі - ІР-адреса 2) та ІР-адреси 1 (таблиця 5 на аркуші 13 рішення №60/35-р/к).
Відповідно до даних з мережі Інтернет (RIPE Database), послуги з доступу до мережі Інтернет за ІР-адресою 2 надавались ТОВ "Фрінет".
ТОВ "Фрінет" листом від 20.01.2025 №20/01/25-01 повідомило, що статична ІР-адреса 2 з 22.02.2021 до 19.12.2023, зокрема, під час участі у Процедурі закупівлі, була закріплена за абонентом - Дроздовим І.О., фактична адреса надання комунікаційних послуг: вул. Бориса Гмирі, буд. 1/2, офіс 64.
Таким чином, Відділення АМК дійшло висновку, що ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" та ПП "Конгрес-Охорона" здійснювали вхід до своїх електронних поштових скриньок, зокрема, і в період участі в Процедурі закупівлі в одні дні та в близькі проміжки часу, з одних IP-адрес, одна з яких належала фізичній особі, яка раніше мала вирішальний вплив на діяльність таких суб'єктів господарювання (відповідно до пунктів 32-34 рішення №60/35-р/к), свідчить про можливість доступу до інформації один одного та обміну інформацією між ними.
Під час участі у Процедурі закупівлі ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" та ПП "Конгрес-Охорона" повідомили замовнику про власні електронні поштові скриньки:
- ТОВ "Ірбіс 2001" - irbis_@ukr.net;
- ПП "Конгрес-Охорона" - 43439138@ukr.net;
- ТОВ "Приватна служба охорони" - 2293180@ukr.net.
Поштові скриньки irbis_@ukr.net, 43439138@ukr.net та 2293180@ukr.net обслуговує Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнет" (далі - ТОВ "Укрнет").
ТОВ "Укрнет" листами від 20.03.2024 №156/01/01-08 та від 22.05.2024 №357/01/01-08 повідомило про ім'я користувача зазначеного при реєстрації електронних поштових скриньок: irbis_@ukr.net - ТОВ; 43439138@ukr.net - Микола Бабич; 2293180@ukr.net - Микола Бабич.
Згідно з відомостями з ЄДР (витяг від 08.05.2024 №32895012, станом на 31.12.2020, тобто на дату оголошення про проведення Торгів) Бабич Микола Якович був засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ПП "Конгрес- Охорона".
Слід зазначити, що за інформацією, наданою ТОВ "Укрнет" листами від 20.03.2024 №156/01/01-08 та від 22.05.2024 №357/01/01-08, поштову скриньку 2293180@ukr.net створено 18.05.2018, а 43439138@ukr.net - 11.01.2020.
За результатом проведення порівняльного аналізу інформації, наданої ГУ ПФУ в м. Києві (лист від 12.06.2023 №2600-0704-5/117294) Відділенням АМК встановлено, що протягом 2020-2021 років, тобто у період проведення процедури закупівлі, Бабич Микола Якович працював лише на ПП "Конгрес-Охорона".
За результатом аналізу документів, завантажених ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" та ПП "Конгрес-Охорона" для участі у процедурі закупівлі, Відділенням АМК встановлено, що файли документів тендерних пропозицій відповідачів мають однаковий спосіб завантаження до системи "Prozorro", а саме: основна частина документів пропозицій завантажена одним файлом, який містить багато довідок і окремо завантажено файли з довідками від органів Державної податкової служби України та Міністерства внутрішніх справ України (докладно зазначено у таблиці 6 на арк. 14 рішення №60/35-р/к).
Крім того, документи тендерних пропозицій відповідачів мають спільні "метадані", зокрема: виробник - ABBYY FineReader 12, версія PDF - 1.5 (Acrobat 6.x).
Також Відділенням АМК встановлено, що під час участі у Процедурі закупівлі відповідачі завантажили свої тендерні пропозиції до електронної системи закупівель в один день:
- ТОВ "Ірбіс 2001" - 15.01.2021 о 10:45 год;
- ПП "Конгрес-Охорона" - 15.01.2021 о 12:32 год;
- ТОВ "Приватна служба охорони" - 15.01.2021 о 14:27 год.
Відділення АМК дійшло висновку, що період часу з 31.12.2020 з 13:32 год до 08.02.2021 до 11:38 год, встановлений замовником, з дати опублікування оголошення про проведення Процедури закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, був достатній для підготовки та завантаження суб'єктами господарювання у різний проміжок часу документів своїх тендерних пропозицій для участі у Процедурі закупівлі. Разом з тим, ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" і ПП "Конгрес-Охорона" завантажували документи своїх тендерних пропозиції в один і той же день (15.01.2021).
За інформацією, наданою АТ КБ "Приватбанк" (лист від 11.11.2023 №20.1.0.0.0/7-231106/45363, Відділенням АМК встановлено, що відповідачі у період проведення Процедури закупівлі, здійснювали вхід для керування своїми банківськими рахунками у системі дистанційного самообслуговування "Клієнт-Банк" в одні дні з невеликою різницею в часі (таблиця 7 арк. 15 рішення №60/35-р/к).
Відповідно до інформації наданої ТОВ "Укрнет" листами від 02.04.2024 №216/01/01-08 та від 22.05.2024 №357/01/01-08 ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони" і ПП "Конгрес-Охорона" у період проведення Процедури закупівлі, входили до своїх електронних поштових скриньок в одні дні з невеликою різницею в часі (таблиця 8 арк. 16 рішення №60/35-р/к).
З наведеного Відділення АМК дійшло висновку, що синхронність перелічених дій у часі в сукупності не може вважатись випадковим збігом обставин, вказує на спільну підготовку та участь відповідачів у Процедурі закупівлі, обмін інформацією між ними та узгодженість дій під час участі у Процедурі закупівлі.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що така поведінка відповідачів є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Не погоджуючись з вказаним рішенням Відділення АМК, ПП "Конгрес-Охорона" звернулося до суду з даним позовом про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення АМК №60/35-р/к в частині, що стосується позивача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Відділення АМК підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню виходячи з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що економічна конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
За змістом статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМК: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Докази мають право надавати особи, які беруть участь у справі. Збір доказів здійснюється АМК, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність).
За приписами частини 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМК приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій, відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Поряд з цим, частиною 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.
Узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання (частина 1 статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Частиною 8 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що порядок визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлюється нормативно-правовим актом АМК.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання, як антиконкурентних узгоджених дій, не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.
Таким чином, у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі, з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
У разі коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій усувається непевність, а тому усувається й конкуренція між ними. Отже, внаслідок узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій, зокрема через обмін інформацією, усувається конкуренція та змагальність між ними та спотворюються результати торгів, метою яких є вибір об'єктивно кращої пропозиції. Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №924/381/17, від 12.06.2018 у справі №922/5616/15, від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 18.12.2018 у справі №922/5617/15, від 05.03.2020 у справі №924/552/19, від 11.06.2020 у справі №910/10212/19, від 22.10.2019 у справі №910/2988/18, від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 02.07.2020 у справі №927/741/19, від 09.12.2021 у справі №916/3366/20, від 14.06.2022 у справі №910/1667/21.
Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, відповідності до статті 86 ГПК України.
Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 22.10.2019 у справі №910/2988/18, від 05.08.2019 у справі №922/2513/18, від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 11.06.2020 у справі №910/10212/19, від 02.07.2020 у справі №927/741/19, від 26.01.2021 у справі №910/2576/20, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 23.03.2021 у справі №910/4542/20, від 27.01.2022 у справі №910/16243/20, від 26.05.2022 у справі №910/20099/20, від 13.08.2019 у справі №916/2670/18, від 13.01.2022 у справі №914/2860/20.
З огляду на приписи пункту 4 частини 2 статті 6, статей 40, 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", частини 1 статті 7, частини 1 статті 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Правил розгляду справ, органи АМК самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, та які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Крім цього, із внесенням змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Під час касаційного перегляду судових рішень, предметом яких є визнання недійсним рішення АМК, Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.
Господарським судам під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Сукупна оцінка доказів, вказаних АМК у рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку АМК, підтверджують таке узгодження.
Правова позиція стосовно дослідження і оцінки доказів у справах про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції") та накладення штрафу, є загальною (універсальною) для такої категорії спорів, сталою та послідовною. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №914/400/24.
Так, докази узгодження ПП "Конгрес-Охорона" своєї поведінки під час участі в торгах з ТОВ "Ірбіс 2001", ТОВ "Приватна служба охорони", з метою усунення змагання конкуренції та змагальності між собою, викладено у рішенні адміністративної колегії Відділення АМК від 03.04.2025 №60/35-р/к, які колегія суддів оцінила у їх сукупності та дійшла висновку про прийняття органом АМК правильного рішення щодо вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, за що на позивача правомірно накладено штраф.
На переконання колегії суддів, у спірному рішенні Відділенням АМК вірно встановлено обставини, які в сукупності виключили змагальність в процедурі закупівель, а саме: господарськими відносинами з одним і тим же суб'єктом господарювання; керуванням банківськими рахунками з одних ІР-адрес; входженням до електронних поштових скриньок учасників з одних ІР-адрес; спільними властивостями файлів тендерних пропозицій учасників; синхронністю дій у часі під час завантаження тендерних пропозицій для участі у Процедурі закупівлі; синхронністю дій у часі під час керування банківськими рахунками; синхронністю дій у часі під час входу учасниками до електронних поштових скриньок.
Судова колегія вважає, що існування вказаних обставин не може бути простим збігом, специфікою надання послуг провайдером тощо та свідчить про взаємозв'язок товариств, обізнаність учасників торгів про господарську діяльність один одного, про узгодження їх дій, а також про те, що учасники процедури закупівлі мали можливість доступу до інформації один одного та обміну інформацією між ними щодо господарської діяльності, у тому числі й щодо участі у торгах.
Вказані обставини в їх сукупності є узгодженою поведінкою під час участі в торгах, яка полягає у спотворенні їх результатів та порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
При цьому, позивачем не спростовано належними доказами обставин, встановлених Відділенням АМК у рішенні від 03.04.2025 №60/35-р/к.
Поряд з цим, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов'язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що рішення Відділення АМК від 03.04.2025 №60/35-р/к відповідає вимогам чинного законодавства, судом не встановлено порушень органом АМК правових норм при прийнятті вказаного рішення.
Оцінивши обставини у справі в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2025 у справі №910/6957/25 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Відділення АМК підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2025 у справі №910/6957/25 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на ПП "Конгрес-Охорона", відповідно до приписів статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2025 у справі №910/6957/25 задовольнити.
2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2025 у справі №910/6957/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Конгрес-Охорона" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 11, квартира 38; ідентифікаційний код 34967902) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код 21602826) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи №910/6957/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 02.02.2026.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов