вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" січня 2026 р. Справа№ 910/13422/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Данилов К.О., посвідчення № 1325 від 13.04.2023,
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2025 про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 910/13422/23 (суддя - Марченко О.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним в частині рішення № 17-р/тк від 23.06.2023,-
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Техкомплект" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК / Комітет) про визнання недійсним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії АМК № 17-р/тк від 23.06.2023 у справі № 7/01-155-20 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) в частині, що стосується позивача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі № 910/13422/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2024, відмовлено у задоволенні позову.
10.09.2025 Товариство подало до суду першої інстанції заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі № 910/13422/23 за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати вказане рішення та задовольнити позов.
В обґрунтування заяви заявник зазначав, що підставою перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами є порушення принципу рівності сторін під час ухвалення Рішення АМК в частині нерівномірного застосування штрафних санкцій, оскільки на адвокатський запит Товариства від 01.09.2025 (а.с. 104-105 том 4) щодо визначення Комітетом розміру штрафних санкцій у справі № 7/01-155-20 (на Товариство було накладено штрафи у розмірі 17 765 216,00 грн, 6 560 750,00 грн та 7 376 823,00 грн, а на ТОВ "Слін Трейд" (співвідповідач у антимонопольній справі) - 339 999,00 грн за кожен епізод) АМК було надано відповідь № 300-29.4/09-9495е від 05.09.2025 (а.с. 106 том 4) про те, що:
- штраф визначався згідно положень абз. 2 ч. 2 та абз. 1 ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на дату прийняття Рішення АМК; далі - Закон);
- Закон залишає визначення розміру штрафу за органами АМК залежно від обставин кожної конкретної справи і такі повноваження за своєю природою належать до дискреційних, які реалізуються органами АМК з певною свободою розсуду;
- за наданою ГУ ДПС у Київської області листом № 4414/5/10-36-04-02 від 22.03.2023 (вх. АМК № 70-01/738 від 22.03.2023) інформацією чистий дохід Товариства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2022 рік відповідно до фінансової звітності становив - 317 027 900,00 грн;
- згідно з інформацією, наданою ГУ ДПС у Харківській області листом № 2909/5/20-40-04-16-11 від 01.03.2023 (вх. АМК № 70-01/527 від 02.03.2023), фінансову звітність за 2022 рік ТОВ "Слін Трейд" не подавало;
- всі обставини щодо вчинення Товариством і ТОВ "Слін Трейд" порушення законодавства про захист економічної конкуренції викладені в Рішенні АМК і саме ці обставини були враховані при визначенні розміру штрафу.
Товариство стверджувало, що такі обставини існували на момент розгляду справи; не були і не могли бути відомі Товариству; є істотними, оскільки могли вплинути на висновки суду щодо правомірності дій АМК; свідчать про порушення принципу рівності сторін та справедливості при визначенні штрафу, а отже є підставами для перегляду рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у даній справі за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Техкомплект" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі № 910/13422/23, а рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі № 910/13422/23 залишено в силі.
Суд першої інстанції зазначив, що при поданні позовної заяви до господарського суду та під час розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій питання щодо розміру та порядку нарахування Товариству штрафу, накладеного Рішенням АМК, не розглядалося, оскільки позивачем незгода з розміром штрафу та порядком його нарахування не була заявлена як підстава позову, тож доводи Товариства щодо застосування дискримінаційних та нерівномірних підходів АМК при накладенні штрафних санкцій є саме новими обставинами, а не нововиявленими.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою ТОВ "Техкомплект" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2024 за нововиявленими обставинами та скасувати Рішення АМК в частині накладення штрафу на Товариство у сумі 31 702 789,00 грн, як такого, що є непропорційним, дискримінаційним та прийнятим з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що Товариством було отримано лист від АМК № 300-29.4/09-9495е від 05.09.2025 щодо методики розрахунку у антимонопольній справі № 7/01-155-20 штрафів накладених на обох порушників, у зв'язку з чим заявнику стало відомо про факт дискримінації та нерівномірності при застосування санкцій, які існували на момент прийняття Рішення АМК. Водночас про такі обставини заявнику не було відомо, оскільки доступ до детальних даних про нарахування штрафу співвідповідача у антимонопольній справі є обмеженим, а враховуючи, що такі обставини є істотними та свідчать про порушення фундаментальних принципів права (рівність та пропорційність) і могли вплинути на висновки судів щодо правомірності Рішення АМК в частині розміру штрафу, то рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2024 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., зокрема, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 20.01.2026.
24.12.2025 до апеляційного суду надійшов відзив АМК, в якому представник зазначав, що не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021), тож оскільки незгода Товариства з розміром та порядком нарахування йому штрафу накладеного Рішенням АМК не входило до предмета доказування у цій справі і, відповідно, не було обґрунтовано вимогами або запереченнями сторін по справі, то наведені Товариством у заяві обставини не є нововиявленими. Також АМК зазначав про зловживання Товариством своїми процесуальними правами, у зв'язку з чим просив стягнути в дохід Державного бюджету України з Товариства штраф, з огляду на подання завідомо безпідставної заяви. АМК просив поновити пропущений строк на подання відзиву враховуючи значне навантаження та перебуванням великої кількості судових справ, у яких Комітет є стороною.
09.01.2026 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення Товариства, в яких представник зазначав, що поданий АМК з пропуском строку відзив на апеляційну скаргу підлягає залишенню без розгляду, оскільки наведені підстави для поновлення строку не є поважними. Окрім цього вказував, що лист АМК № 300-29.4/09-9495е від 05.09.2025 не є новим доказом, оскільки не скасовує того факту, що обставина, яка наведена у листі існувала раніше. Також Товариство не могло виявити нерівність підходів розрахунку штрафу у антимонопольній справі до моменту отримання розкритих даних і така обставина здатна змінити результат цієї справи. Додатково зазначав про відсутність зловживання Товариством процесуальними правами.
Розглянувши заяву АМК про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає.
У ст. 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).
Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 (а.с. 39-40 том 5) про відкриття апеляційного провадження та встановлення строку щодо подання відзиву протягом 15 днів з моменту отримання ухвали, - отримано АМК 24.11.2025 (а.с. 44 том 5), а відзив подано 24.12.2025 (а.с. 45 том 5).
Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
З огляду на незначний пропуск строку на подання АМК відзиву та подання його до першого призначеного судового засідання (20.01.2026) апеляційний суд вважає за можливе поновити, з урахуванням додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням права на подання сторони відзиву на апеляційну скаргу, у зв'язку з чим задовольняє клопотання про поновлення строку.
Щодо клопотання АМК про зловживання Товариством процесуальними правами та накладенням на нього штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Статтею 132 ГПК України визначені види заходів процесуального примусу, в тому числі і штраф.
Зі змісту ч. 1 ст. 135 ГПК України вбачається, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених ч. 10 ст. 188 цього Кодексу.
Чинним процесуальним законодавством не встановлено імперативного характеру застосування заходів процесуального примусу, в тому числі й штрафу, оскільки це є правом суду, а не його обов'язком.
Аналізуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для застосування заходів процесуального примусу, оскільки Товариство не вчиняло дій, які б могли бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами, а подання ним заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є його процесуальними правами.
20.01.2026 до апеляційного суду надійшло клопотання Товариства про відкладення розгляду справи, в якому представник заявника (адвокат Чутченко С.О.) зазначав, що має намір взяти особисту участь у судовому засіданні та надати пояснення по суті справи, однак, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та Київській області відповідними безпековими обмеженнями (зупинка руху громадського транспорту, необхідність перебування в укритті), об'єктивно позбавлений можливості вчасно прибути до приміщення суду на вул. Шолуденка, 1-А на визначений час, тож просив визнати причину неявки поважною та відкласти розгляд справи на іншу дату та час.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень ЄСПЛ, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.
В судовому засіданні, яке відбулось 20.01.2026, відповідач заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятої судом першої інстанції ухвали.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник заявника - адвокат Чутченко С.О. позбавлений можливості вчасно прибути до приміщення суду на вул. Шолуденка, 1-А на визначений час.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи ризики пов'язані з введенням в Україні правового режиму воєнного стану представники Товариства (зокрема, до апеляційної скарги долучено ордер від 30.06.2025 на надання правничої допомоги у Північному апеляційному господарському суді адвокатом Курило В.Г., виданий адвокатським бюро Курило і партнери; а.с. 24 том 5) не були позбавлені права на своєчасне подання клопотання про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції. Клопотання Товариства про відкладення розгляду справи було сформовано засобами підсистеми ЄСІТС електронний суд 20.01.2026; 09:19 (вх. № 091-13/1182/26 від 20.01.2026; 09:59), а 20.01.2026 у місті Києві повітряна тривога з 08:41 год. до 12:20 год. була відсутня (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html), при цьому судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства відбулось з 11:10 год. до 11:22 год. (згідно протоколу судового засідання) за участі представника АМК. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, при цьому явка сторін обов'язковою у судове засідання не визнавалась, а позиція апелянта викладена ним письмово в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях наданих на відзив АМК, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Товариства про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення АМК, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено главою 3 розділу IV ГПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 320 ГПК України).
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 19.03.2025 у справі № 906/672/18, від 24.02.2025 у справі № 904/5955/19.
Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною з новим розглядом справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 14.01.2025 у справі № 914/1565/23, від 20.01.2025 у справі № 910/12395/22.
При цьому Верховний Суд також неодноразово звертав увагу на те, що необхідно розрізняти поняття нововиявлена обставина (як факт) і новий доказ (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу, зокрема, листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 14.02.2025 у справі № 921/504/20, від 20.06.2024 у справі № 910/746/23.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2025 у справі № 921/504/20, від 25.09.2024 у справі № 910/4490/22, від 23.02.2024 у справі № 909/837/13, від 17.01.2024 у справі № 910/542/21.
Наведене свідчить про сталу та послідовну практику Верховного Суду в питанні щодо застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21, від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постановах сформулювала правові висновки про те, які обставини не є нововиявленими, зокрема:
- не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021);
- не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 Цивільного процесуального кодексу України, відсутні, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 423 Цивільного процесуального кодексу України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);
- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. До того ж не вважається нововиявленими обставинами зміна правової позиції суду в інших подібних справах (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);
- не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20).
Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом зумовило би прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04).
Подібний висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 18.07.2023 у справі № 914/935/20.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі № 910/13422/23, на думку заявника, є п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Товариство вказувало, що підставою перегляду рішення суду першої інстанції є порушення принципу рівності сторін під час ухвалення Рішення АМК в частині нерівномірного застосування штрафних санкцій про що Товариство дізналось з листа АМК № 300-29.4/09-9495е від 05.09.2025 (а.с. 106 том 4).
Однак, як вірно вказав суд першої інстанції, при поданні позовної заяви до суду та під час розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій питання щодо розміру та порядку нарахування Товариству штрафу, накладеного Рішенням АМК, не розглядалося, оскільки позивачем незгода з розміром штрафу та порядком його нарахування не була заявлена. Тобто, доводи Товариства щодо застосування дискримінаційних та нерівномірних підходів АМК при накладенні штрафних санкцій не є нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 та ч. 4 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.
Оскільки заявником не надано доказів наявності нововиявлених обставин, що дають підстави для перегляду рішення господарського суду, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишив рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі № 910/13422/23 в силі рішення.
Відтак, переглянувши оскаржувану ухвалу колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-285 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/13422/23 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/13422/23 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/13422/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.02.2026.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко