79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" січня 2026 р. Справа № 914/2856/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.,
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Орсаг Тетяни Йосипівни
на рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2025 (повне рішення складено 26.11.2025, суддя Козак І.Б.)
у справі № 914/2856/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Орсаг Тетяни Йосипівни, м.Тячів,
до відповідача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів,
про визнання незаконним і скасування рішення про застосування оперативно-господарських санкцій
За участю представників:
від позивача - Бучок А.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
від відповідача - Сигляк І. Я.
Господарський суд Львівської області в рішенні від 25.11.2025 у справі №914/2856/25 ухвалив відмовити повністю у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Орсаг Тетяни Йосипівни про визнання незаконним і скасування рішення про застосування оперативно-господарських санкцій.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2025 у справі № 914/2856/25 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2025, склад колегії з розгляду справи № 914/2856/25 визначено: головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н. А., Желік М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Орсаг Тетяни Йосипівни, поданою на рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2025 у справі № 914/2856/25.
23.12.2025 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 914/2856/25.
Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив із того, що Антимонопольним комітетом було належно доведено факт антиконкурентних узгоджених дій позивача з іншим учасником торгів, які полягали в узгодженні поведінки під час підготовки та участі в публічних закупівлях і призвели до спотворення результатів торгів. Суд встановив відсутність підстав, передбачених ст. 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», для скасування рішення АМК України, визнав його обґрунтованим і таким, що прийняте в межах визначених законом повноважень, у зв'язку з чим дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Позивач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним й таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним встановленням обставин справи та неналежною оцінкою доводів позивача.
Апелянт зазначив, що відповідач помилково ототожнив наявність умов для можливого узгодження поведінки з фактом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, не встановивши при цьому, що такі дії реально стосувалися спотворення результатів торгів, як цього вимагають норми ЗУ «Про захист економічної конкуренції».
На думку позивача, узгодження поведінки між ФОП Орсаг Т.Й. та ТзОВ «Шаянські мінеральні води» не перебувало і не могло перебувати у причинному зв'язку з результатами спірних торгів, оскільки на момент їх проведення п. 36 Особливостей здійснення публічних закупівель дозволяв замовнику визначити переможця за наявності однієї тендерної пропозиції. За таких обставин відсутні правові та економічні передумови для спотворення результатів торгів.
Апелянт також вказує, що відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення ст.20 ЗУ «Про публічні закупівлі» без врахування спеціальної норми, пердбаченої п.36 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тоді як місцевий господарський суд не надав оцінку цьому ключовому аргументу позивача, чим порушив вимоги п. п. 5, 8 ч. 4 ст. 238 ГПК України щодо обов'язку мотивованої оцінки доводів сторін.
Крім того, суд першої інстанції, посилаючись на практику Верховного Суду у справах, розглянутих до набуття чинності Особливостями здійснення публічних закупівель, застосував правові висновки до непорівнюваних правовідносин, фактично перебравши на себе дискреційні повноваження АМК та не перевіривши законність його рішення в межах ст. 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції».
Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він покликається, зокрема, на таке:
Апеляційна скарга позивача не спростовує законності рішення адміністративної колегії Відділення від 26.06.2025 № 63/128-р/к, прийнятого за результатами розгляду справи № 63/3-01-119-2025, яким встановлено вчинення ФОП Орсаг Т.Й. та ТзОВ «Шаянські мінеральні води» антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів двох процедур відкритих торгів;
Змагальність у сфері публічних закупівель забезпечується виключно за умови самостійної та незалежної підготовки тендерних пропозицій без обміну інформацією між учасниками, тоді як у спірних торгах встановлено сукупність обставин, які виключають можливість некоординованої поведінки, зокрема: синхронність і послідовність дій під час подання пропозицій, використання однакових ІР-адрес при поданні тендерних пропозицій, участі в електронному аукціоні та здійсненні банківських операцій, використання ФОП Орсаг Т.Й. електронної поштової скриньки, пов'язаної з працівником ТзОВ «Шаянські мінеральні води», наявність господарських і опосередкованих зв'язків між учасниками, спільні властивості електронних файлів, а також технічний характер участі одного з них у торгах.
АМК наголошує, що відповідно до ЗУ «Про захист економічної конкуренції», антиконкурентні узгоджені дії можуть проявлятися у будь-якій погодженій конкурентній поведінці, а для їх кваліфікації не є обов'язковим встановлення негативних наслідків чи завдання збитків, оскільки правове значення має сам факт заміни конкуренції координацією поведінки учасників торгів, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду. Також відповідачем зазначено, що рішення № 63/128-р/к прийняте в межах виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тоді як доводи апеляційної скарги мають декларативний характер і зводяться до переоцінки встановлених АМКУ фактичних обставин, у зв'язку з чим, рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2025 у справі № 914/2856/25 є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.
В судове засідання з'явились представники сторін, які підтримали доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія встановила наступне:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води» та Фізичною особою-підприємцем Орсаг Тетяною Йосипівною (позивач) подано заявки на участь у торгах за ідентифікаторами закупівель: № UA-2023-05-29-004708-a від 29.05.2023 (далі - торги 1) та № UA-2024-05-23-004066-a від 23.05.2024 (далі - торги 2).
26.06.2025 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 63/128-р/к (справа № 63/3-01-119-2025) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що ТзОВ «Шаянські мінеральні води» та ФОП Орсаг Т. Й. вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів у системі «Prozorro» за ідентифікаторами закупівель UA-2023-05-29-004708-a від 29.05.2023 та UA-2024-05-23-004066-a від 23.05.2024. Зазначеним рішенням на ТзОВ «Шаянські мінеральні води» накладено штраф у загальному розмірі 136 000,00 грн, а на ФОП Орсаг Т. Й. - штраф у загальному розмірі 16 000,00 грн (по 8000,00 грн. за порушення по кожному із торгів).
Під час розгляду справи № 63/3-01-119-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлено факти, що свідчать про те, що під час підготовки цінових пропозицій для участі в торгах учасники діяли узгоджено. Зокрема:
- по торгах № 1: - послідовність дій під час подання тендерних пропозицій на торги 1; - використання ФОП Орсаг Т. Й. електронної поштової скриньки, яка зареєстрована працівником ТзОВ «Шаянські мінеральні води»; - використання учасниками торгів однакових ІР-адрес під час подання тендерної пропозиції, входу в електронний аукціон, входу до автоматизованої банківської системи електронних платежів; - наявність господарських відносин між учасниками торгів, а також між ФОП Орсаг Т.Й. та суб'єктами господарювання пов'язаними з ТзОВ «Шаянські мінеральні води»; - спільні властивості електронних файлів, поданих учасниками торгів у тендерних пропозиціях;
- по торгах № 2: - невідповідність пропозицій одного з учасників торгів вимогам тендерної документації конкурсних торгів 2; - послідовність дій під час подання тендерних пропозицій на торги 2; - використання учасниками однакових ІР-адрес під час: подання тендерної пропозиції, входу в електронний аукціон, входу до автоматизованої банківської системи електронних платежів; наявність господарських відносин між учасниками торгів, а також між ФОП Орсаг Т.Й. та суб'єктами господарювання пов'язаними з ТзОВ «Шаянські мінеральні води»; - спільні властивості електронних файлів, поданих учасниками торгів у тендерних пропозиціях.
Незгода позивача з рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/128-р/к від 26.06.2025 щодо визнання узгоджених антиконкурентних дій під час торгів № UA-2023-05-29-004708-a і № UA-2024-05-23-004066-a та накладення на нього штрафу стало підставою для звернення з позовом до суду про визнання цього рішення незаконним та його скасування.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків:
Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», розвиток конкуренції є однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері, оскільки вона підвищує ефективність економіки.
Частиною 3 ст.42 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускає зловживань монопольним становищем, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції.
Держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що дозволяє здобувати економічні переваги завдяки власним досягненням. Внаслідок цього споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору товарів і послуг, а окремі учасники ринку не можуть самостійно визначати умови їх реалізації (ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення потреб держави та територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективності та прозорості закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання корупції та розвиток добросовісної конкуренції. Стаття 3 закріплює принципи закупівель, серед яких: добросовісна конкуренція між учасниками, економія та ефективність витрат, відкритість і прозорість на всіх етапах, недискримінація учасників, об'єктивна оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупції та зловживанням.
Суб'єкти господарювання, які беруть участь у публічних закупівлях, є конкурентами, а їх змагання забезпечується конфіденційністю інформації. Змагальність передбачає самостійні та незалежні дії кожного учасника, а тендерні пропозиції формуються та подаються окремо, без обміну інформацією (ст. 1, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Закон України «Про захист економічної конкуренції» встановлює правові засади підтримки та захисту конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки. Одним із найпоширеніших порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, які усувають змагальність між учасниками та спотворюють результати торгів, аукціонів, конкурсів і тендерів (пункт 4 частини 2 ст. 6 Закону, п.1 ст. 50).
Суб'єкти господарювання, органи влади, місцевого самоврядування та органи адміністративного управління й контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та утримуватися від дій, що її обмежують. Стаття 59 Закону визначає підстави для зміни, скасування або визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема: неповне з'ясування або недоведення обставин, невідповідність висновків рішення встановленим фактам, порушення заборони концентрації (Закон України «Про санкції»), неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до приписів ЗУ "Про захист економічної конкуренції", порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51); за порушення, передбачені, зокрема, п.1 ст.50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому ч.2 ст. 52 Закону.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання, як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.
У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи комітету: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку ч.2 ст.86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності. Питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України (постанови Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21, від 11.04.2023 у справі № 910/21627/21).
Також, Верховний Суд неодноразово вказував, що перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК України, з'ясовує і визнає наявність/ відсутність, а відтак доведеність/ недоведеність, обґрунтованість/ необґрунтованість передбачених ст. 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення Комітету.
Відтак, господарські суди при розгляді справ про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України не повинні перебирати непритаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМКУ, але зобов'язані перевіряти правильність застосування відповідних правових норм.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України суди перевіряють, чи ґрунтуються такі рішення на належних, допустимих та достатніх доказах, а також чи прийняті вони в межах повноважень, визначених законом, без підміни дискреційних повноважень АМК України.
Перевіряючи доводи апелянта про відсутність узгоджених антиконкурентних дій та про помилковість висновків адміністративної колегії щодо спотворення результатів торгів, суд апеляційної інстанції дослідив обставини, які були покладені Антимонопольним комітетом України в основу оскаржуваного рішення, зокрема щодо способу подання тендерних пропозицій, використання технічних засобів доступу до електронної системи закупівель, наявності господарських зв'язків між учасниками, а також спільних ознак у поданих тендерних документах.
Оцінюючи наведені апелянтом пояснення та заперечення, колегія суддів встановила, що вони не спростовують висновків адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, які ґрунтуються на сукупності доказів, досліджених у межах розгляду справи органом АМКУ.
Такі висновки підтверджуються матеріалами справи, зокрема інформацією, отриманою від оператора електронного майданчика, адміністратора електронної системи закупівель, банківських установ, органів податкової служби та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», узгоджені дії суб'єктів господарювання, які призводять або можуть призвести до усунення чи обмеження конкуренції, є забороненими незалежно від форми їх прояву. Встановлені адміністративною колегією обставини свідчать про відсутність самостійності та незалежності дій учасників під час підготовки та подання тендерних пропозицій, що дало підстави для кваліфікації таких дій як антиконкурентних узгоджених.
Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм матеріального права та відсутності причинного зв'язку між поведінкою учасників і результатами торгів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/128-р/к від 26.06.2025 у справі № 63/3-01-119-2025 прийняте з дотриманням вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
З врахуванням положень ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», апеляційний суд також не вбачає підстав для визнання неправомірним застосованого до позивача розміру штрафу.
Посилання апелянта на п. 36 п.36 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, судова колегія не бере до уваги, оскільки АМК встановлено факт вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Орсаг Тетяни Йосипівни відмовити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2025 у справі № 914/2856/25 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено 02.02.2026.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік