Апеляційне провадження № 11-сс/818/176/26 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 635/334/26 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/635/60/2026
Категорія: у порядку КПК України
26 січня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
представника володільця майна - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 12 січня 2026 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026221160000015 від 05.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 12 січня 2026 року клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026221160000015 від 05.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України задоволено та накладено арешт з забороною відчуження, користування та розпорядження на майно, яке вилучено під час огляду місця ДТП 05.01.2026 за адресою: Харківська область, Харківський район, траса М18 (Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта), координати НОМЕР_5, а саме на: транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 516 CDI р.н. НОМЕР_1 , власником якого згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_8 , який мешкає: АДРЕСА_1 , користувачем транспортного засобу є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає: АДРЕСА_2 ; транспортний засіб KIA SORENTO 2.5 CRDI р.н. НОМЕР_3 , власником якого згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є ОСОБА_11, відповідно до декларації передана до ЗСУ як допомога, та користувачем якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає: АДРЕСА_3 . Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить повернути транспортний засіб ОСОБА_7 . Апеляційні вимоги ОСОБА_6 мотивує тим, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру. Прокурором не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для накладення арешту на майно. Жодних підстав для вилучення транспортного засобу та його арешту, не існувало. Іншому учаснику ДТП транспортний засіб повернули на відповідальне зберігання. Від прокурора ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без її участі. Проти задоволення апеляційних вимог прокурор заперечує. Одночасно повідомляє, що на даний час у кримінальному провадженні 10.01.2026 призначено автотехнічну експертизу технічного стану автомобіля, яка на даний час не закінчена, а безпосереднє дослідження транспортного засобу експертом є обов'язковим. Крім того, зауважила, що у випадку використання транспортного засобу військовослужбовцями, підвищується ризик знищення чи пошкодження авто, відсутність належної реєстрації ускладнить встановлення його місцеперебування. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника володільця майна ОСОБА_6 , який в цілому не заперечував проти накладеного арешту на транспортний засіб, однак просив повернути його володільцю на відповідальне зберігання на автомайданчику, поряд з адресою АДРЕСА_4 , перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не встановила, виходячи з наступного. З матеріалів провадження вбачається, що на час звернення прокурора із клопотанням про арешт майна, СВ ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026221160000015 від 05.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України. Мотивуючи клопотання про арешт майна, прокурор посилався на те, що зазначене ним майно може мати доказове значення у кримінальному провадженні. Постановою слідчого від 06.01.2026 транспортні засоби, про які зазначено у клопотанні, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. На підставі викладеного, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а саме позбавлення права на користування, відчуження, розпорядження зазначеним майном, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно є доказом кримінального правопорушення. Вирішуючи питання щодо арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора є обгрунтованим та підлягає задоволенню. З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. Водночас закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на транспортному засобі KIA SORENTO 2.5 CRDI р.н. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП, утворилися механічні пошкодження. Постановою слідчого від 06.01.2026 транспортні засоби: MERCEDES-BENZ SPRINTER 516 CDI р.н. НОМЕР_1 , та KIA SORENTO 2.5 CRDI р.н. НОМЕР_3 , визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, визначено місце їх зберігання. Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому, норми КПК України не визначають обов'язковою умовою для накладення арешту на майно з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України, наявність повідомленої підозри у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим доводи апелянта про відсутність підозрюваної особи у кримінальному провадженні є безпідставними. Враховуючи наведені у клопотанні прокурора обставини, кваліфікацію кримінального правопорушення, накладення арешту на транспортний засіб KIA SORENTO 2.5 CRDI р.н. НОМЕР_3 є обгрунтованим, оскільки на даний час є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям речового доказу. Щодо вимоги апелянта про повернення транспортного засобу його володільцю на відповідальне зберігання з можливістю зберігати автомобіль на іншому автомайданчику, з посиланням на те, що інший транспортний засіб був переданий на відповідальне зберігання другому учаснику ДТП, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Прокурором суду апеляційної інстанції надано копію постанови від 10.01.2026 про призначення автотехнічної експертизи транспортного засобу KIA SORENTO 2.5 CRDI р.н. НОМЕР_3 , для встановлення чи знаходилися в працездатному стані частини автомобіля. У постанові зазначено, що для дослідження експертам необхідно надати транспортний засіб KIA SORENTO 2.5 CRDI р.н. НОМЕР_3 . Враховуючи, що вказаний транспортний засіб безпосередньо є предметом експертного дослідження, яке спрямоване на встановлення обставин кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції не встановив підстав для задоволення апеляційної скарги представника володільця майна. Застосований захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, однак враховуючи встановлені обставини, доводи клопотання прокурора, накладення арешту на зазначене майно є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, а потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на транспортний засіб та обгрунтованість прийнятого рішення, у зв'язку із чим, підстав підстав для скасування якого за доводами апеляційної скарги, не судом апеляційної інстанції не встановлено. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зауважує, якщо відпаде потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або після завершення судової експертизи, володілець майна та його представник можуть звернутись до слідчого судді в порядку статті 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 12 січня 2026 року - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: