Справа № 727/9097/25
Провадження № 2-др/727/8/26
30 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого - судді: Одовічен Я.В.
За участю секретаря: Зінич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
21.01.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №727/9097/25.
У поданій заяві посилався на те, що в провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівці перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Рішенням суду від 14.01.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Вказував, що у поданій до суду заяві від 14.01.2026 року було повідомлено суд, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 гривень, на підтвердження чого надав докази понесених позивачем витрат.
У судовому рішення питання про стягнення судових витрат по справі в частині стягнення витрат на правову допомогу не вирішувалося.
Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11200 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просила розгляд клопотання про ухвалення додаткового рішення провести у її відсутності. Клопотання підтримала та просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до положень ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що у справі слід ухвалити додаткове рішення з огляду на наступне.
Як було встановлено судом, рішенням суду від 14.01.2026 року позов ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), яка проживає в АДРЕСА_2 , заборгованість за договором позики від 20.06.2024 року у сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) доларів США та судовий збір у розмірі 12112 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частина перша статті 15 ЦПК України визначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду: ордер про надання правничої допомоги від 22.07.2025 року (а.с.62), договір №155/24 про надання правничої допомоги від 13.05.2024 року (а.с.63-65); звіт (акт) про надані послуги у зв'язку із розглядом справи від 14.01.2026 року; квитанцію до прибуткового касового ордера №14/26/0 від 14.01.2026 року, згідно якої АО «Поляк і партнери» прийняло від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 11200 гривень, згідно договору №155/24 від 13.05.2024 року.
У розділі 4 договору про надання правничої допомоги від 13.05.2024 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 , сторони узгодили питання щодо гонорару адвоката.
Згідно п.4.1 розділу 4 вказаного договору, сторони дійшли згоди, що винагорода за послуги, що надаються АО, визначається за згодою АО та клієнта в межах 40% розміру місячної мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня поточного року, за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу, якщо інший порядок розрахунків не зазначений в дорученні (угоді) до даного договору або додатковій угоді.
Підставою для виплати гонорару є звіт (акт надання послуг), який повинен містити інформацію про вид наданої послуги; час, витрачений на виконання; понесені фактичні витрати (п.4.3 розділу 4 договору).
Відповідно до звіту (акту) про надані послуги у зв'язку із розглядом справи від 14.01.2026 року, Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» надано ОСОБА_1 правничу допомогу у справі №727/9097/25 у виді: 27.07.2025 року - підготовка позовної заяви про стягнення боргу за договором позики, флотування додатків, сплата судового збору, направлення стороні, подання через Е-суд, кількість витраченого часу 02 год. 30 хв.; 24.11.2025 року - підготовка клопотання про доручення доказів (оригінал розписки, копія договору позики), наручне направлення до суду, кількість витраченого часу - 1 година.
Вартість наданих послуг згідно звіту складає: 11200 гривень.
Будь-яких клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 гривень.
Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), яка проживає в АДРЕСА_2 , понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Одовічен Я.В.