Справа № 632/12/26
провадження № 2/632/457/26
Іменем України
02 лютого 2026 р. м. Златопіль
Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., розглянувши в приміщенні суду питання відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач в особі свого представника Король В.А. звернувся до суду із заявою, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суму заборгованості за Кредитним договором № P24.198.74052 від 15 вересня 2017 року в розмірі 62546,63 грн., а також, понесенісудові витрати. В разі розгляду позовної заяви в порядку загального позовного провадження, призначений розгляд справи за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 здійснювати за відсутністю представника Позивача, і у випадку неявки в судове засідання Відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суддя, дослідивши надані документи представником позивача, зазначає, що позовна заява підписана Король В.А., як представником, але докази її представництва в матеріалах справи відсутні.
Єдиний документ який нібито є доказом представництва - є Довіреність яка виписана генеральним директором на Король В.А., але таких доказів недостатньо для підтвердження повноважень ОСОБА_2 виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно частини 7 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви, підписної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 3 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повертається, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підтвердження повноважень Король В.А. щодо звернення до суду ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»суду надано тільки довіреність №768 від 02.12.2025.
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинствітакож суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Вищезазначений висновок відповідає висновкам, викладеним в наведеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20.
Разом із цим, від імені позивача товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»позовну заяву підписано Король В.А., на підтвердження повноважень якої надано тільки довіреність №768 від 02.12.2025, що в свою чергу є не достатнім для перевірки повноважень представника.
Не надано суду, а ні наказу про призначення Король В.А., а ні положення про юридичний відділ або структурний підрозділ який має право здійснювати самопредставництво, не надано посадової інструкції ОСОБА_2 .
А отже суддя позбавлений можливості перевірити:
- наявність трудових відносин між працівником Король В.А. та юридичною особою (Наказ про призначення працівника відсутній в матеріалах справи);
- наявність обов'язку працівника представляти інтереси юридичної особи діяти за правилами її самопредставництва (посадова інструкція Король В.А. відсутня в матеріалах справи).
Однак, такі відповідні документи юридичної особи додані до позовної заяви не були.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суддя вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, а тому позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись статтями175,185, Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитними договорами залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви на протязі десяти днів з дня отримання даної ухвали суду.
У разі усунення недоліків позовної заяви в зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали направити позивачеві засобами Електронного суду у порядку ч.7 ст.14 та ч.5 ст.272 ЦПК України.
'Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: С. Л. Кузьменко