про залишення позовної заяви без руху
30 січня 2026 року справа № 580/810/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/810/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
28.01.2026 вх.№4474/26 Позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, викладену у листі від 15.12.2025 № 2300-0503-8/95660;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повернути позивачу помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі, визначеному відповідною квитанцією про сплату.
Додатково Позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області:
- витрати на отримання довідки про невикористання житлових чеків у сумі 400 грн;
- витрати на нотаріальне посвідчення заяви про невикористання житлових чеків у розмірі, підтвердженому відповідною квитанцією (суму не вказує);
- витрати зі сплати судового збору, проте не вказує за вимогу майнового характеру і не визначає ціну позову, вказуючи: позов не містить вимог майнового характеру.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Позивач не повідомив суд з якою датою пов'язує перебіг строку звернення.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права, не визначив ціну позову, не зазначив у яке право втрутився Відповідач, який повідомив про надання довідок з усіх місць.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Згідно із частиною 9 статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Позовна заява подана до суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС/ЄСІКС, проте матеріали позовної заяви не містять доказів її направлення відповідачу з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) та не містять чіткої вимоги з визначенням ціни позову.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач стверджує, що листами від 15.12.2025 № 2300-0503-8/95660 та від 07.01.2026 №327-17603/К-06/8-2300/26 відповідач відмовив у поверненні коштів, покликаючись на ненадання довідок з усіх місць проживання з 1992 року. Інформація про дати звернень до відповідача у позовній заяві відсутня. У матеріалах позовної заяви міститься копія заяви позивача від 08.12.2025, проте згідно із змістом листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 07.01.2026 №327-17603/К-06/8-2300/26 позивач 30.12.2025 повторно зверталась щодо повернення помилково сплачених коштів. Копії повторного звернення від 30.12.2025 позивачем у додатки до позовної заяви не додано.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок №1740, в редакції від 28.05.2025). Відповідно до абз. в) пункту 152 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
До 2013 року відомості щодо нерухомого майна зберігались у БТІ, проте матеріали позовної заяви не містять підтверджень про відсутність зареєстрованих за особою прав власності на житло, що реалізавне батьками в інтерсах дітей на території попереднього місця проживання ОСОБА_1 за її дівочим прізвищем ОСОБА_2 .
У листі від 07.01.2026 №327-17603/К-06/8-2300/26 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначено, що позивачем не надано документи, визначені Порядком сплати збору на обов'язконе державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (із змінами).
Позивач у заяві від 08.12.2025 у п.7 «Дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду (довідки з місць проживання (після 1992 року) або довідка з АТ «Державний Ощадний банк України» з кожного місця реєстрації» вказує на документ від 03.12.2025 № 121.40/034-05/433 - щодо повідомлення про те, що списки на приватизацію житла за адресою : АДРЕСА_2 у Банк не надходили, проте у листі від 03.12.2025 № 121.40/034-05/434 ОСОБА_3 поінформована про те, що АТ Ощадбанк не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцем проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, де міститься покликання на п.18, п.20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 №396, зареєстрованим в Мін'юсті 29.01.2010 за №109/17404.
Позивачем не надано документи з органів приватизації про використані/невикористані житлові чеки за усіма місцями проживання, починаючи з народження у Луганській області (спільне проживання з батьками, які могли використати приватизаційні чеки на приватизацію державного житлового фонду, фонду гуртожитків, у тому числі в інтересах малолітньої, неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ), проживання в Оболонському районі м.Києва та інших місцях, у тому числі до зміни прізвища з наданням доказів на підтвердження.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
У разі виявлення зловживання процесуальними правами, суд зобов'язаний ужити заходів для запобігання таким порушенням, як передбачено частиною четвертою статті 45 КАС України.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення. За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 45, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: повідомленням: з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля); документи з органів приватизації про використані/невикористані житлові чеки за усіма місцями проживання, починаючи з народження у Луганській області (під час спільного проживання з батьками дитини ОСОБА_4 ), проживання в Оболонському районі м.Києва та інших місцях); визначення ціни позову та надання доказу сплати судового збору за вимогу майнового характеру; оформлення позовної заяви з чіткими та зрозумілими вимогами (повернути позивачу помилково сплачений збір у розмірі, визначеному відповідною квитанцією про сплату) щодо конкретної суми ціни позову; обгрунтуванням залучення інших учасників у контексті повноважень нотаріуса, обраного Відповідача та з покликання на норми права, що порушені у спірних правовідносинах яким саме адміністративним органом; наданням копій звернень, у тому числі від 30.12.2025 до Відповідача з доказами вручення та результатом розгляду.
Роз'яснити Позивачу, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала складена, підписана 30.01.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА