про залишення позовної заяви без руху
29 січня 2026 року справа № 580/849/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/387/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
28.01.2026 вх.№4585/26 представник позивача - адвокат Клименко В'ячеслав Миколайович (ордер серії СА №1149038 від 22.01.2026) у позовній заяві (тотожній за змістом заяві від 15.01.2026 вх.№2195/26 у справі №580/387/26; у справі №580/604/26 ордер від 21.01.2026 СА № 1148494) просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача. ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлений позов.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У додатку до позовної заяви не надані звернення/заява позивача до відповідача з доказами направлення, вручення та результатом розгляду про виключення якої саме інформації з покликанням на нормативно-правові акти та повноваження адміністративного органу.
Враховуючи правову природу адвокатського запиту, останній не є зверненням військовозобов'язаного щодо вирішення питань проходження служби (висновки КАС ВС у постанові від 7 листопада 2024 року у справі № 340/2502/23). Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
У додаку вказано 16 аркушів додатків до позову, проте не зазначена участь іншої особи - документи стосовно персональних даних якого надані серед додатків, що оформлені незрозуміло і портебує пояснення.
У додатках до позовної заяви немає опису щодо кожного додатку із кількістю аркушів.
Відповідно до п.5.10 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Крім того, датують усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: візу, резолюцію, відмітку про засвідчення копії документа, відмітку про надходження документа до юридичної особи, відмітку про виконання документа, відмітку про ознайомлення з документом. Дату оформлюють цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом її елементи зазначають арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: день місяця, місяць, рік. У цьому разі день місяця і місяць проставляють двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапку наприкінці не ставлять.
Згідно з частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися у порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті (ч.2 ст.19 КАС України).
На сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Резерв+ (https://reserveplus.mod.gov.ua/) наявний Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також є можливість отримання інформації про статус призовника, військовозобов'язаного та резервіста. У Резерв+ є можливість оформлення відстрочки від мобілізації онлайн. Як сплатити штраф у Резерв+: роз'яснення Міноборони (https://mod.gov.ua/news/yak-splatiti-shtraf-u-rezerv-roz-yasnennya-minoboroni). Ігнорування бойової повістки - це ухилення від призову під час мобілізації. За це передбачена не адміністративна, а кримінальна відповідальність. Відмова від проходження ВЛК є порушенням правил військового обліку і може тягнути за собою штраф за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише у межах дотримання процедури прийняття таких. Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері.
Перевірка рішення штатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 під час проведення медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову. Подібне правозастосування в частині оскарження висновків штатних (позаштатних) ВЛК відповідно до Положення №402 висвітлено у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справах №600/3273/22-а, №240/13173/22.
ШААС у справі № 580/3770/25 зазначив: в ході розгляду даної справи судом не встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, що би стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів.
Проходження ВЛК є обов'язковим відповідно до законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов'язок і військову службу». Під час ВЛК можна надати медичні документи, але лікарі також проводять огляд і перевіряють дані в Електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ). Відмова від ВЛК є порушенням і може призвести до штрафу за статтями 210, 210-1 КУпАП. Рекомендується заздалегідь внести медичні документи до ЕСОЗ.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
У разі виявлення зловживання процесуальними правами, суд зобов'язаний ужити заходів для запобігання таким порушенням, як передбачено частиною четвертою статті 45 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 49, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Роз'яснити Позивачу, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: відомостей про отримані/вручені повістки та висновок ВЛК; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; власної заяви-звернення до відповідача у спірних правовідносинах з доказами направлення, вручення та результатом розгляду, повідомлення з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду; обгрунтувати обраний спосіб захисту та склад учасників; оформлення додатків до позовної заяви з дотриманням вимог ДСТУ та поясненням про долучені документи, що обгрунтовують позицію представника позивача.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику Позивача.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити представнику Позивача.
Ухвала складена, підписана 29.01.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА