30 січня 2026 року Справа № 480/4535/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4535/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, і просить суд:
- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, 23, ЄДРПОУ 40108777) від 17.05.2025 за №263 о/с По особовому складу, про звільнення із служби в поліції відповідно до п.12 (у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліцію) ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, на підставі Висновку службового розслідування Головного управління Національної поліції в Сумські області від 12.04.2025;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області з 18.05.2025;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь - ОСОБА_1 середній заробіток (670,62 грн) за період вимушеного прогулу з 18.05.2025 по день ухвалення судового рішення.
В обгрунтування позовних вимог посилається, зокрема на те, що під час проведення службового розслідування відповідачем було повністю проігноровано ст.18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо «Забезпечення поліцейському права на захист». Позивач також вважає, що зі змісту Висновку вбачається, що відповідачем не з'ясовано обставини, які б свідчили про наявність події дисциплінарного проступку (чи іншого правопорушення). Зокрема, дисциплінарною комісією не встановлено дати, способу та надання якої саме неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліцію було надано позивачем ОСОБА_1 , що призвело до порушення службової дисципліни, за яке передбачено застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу, такого як звільнення зі служби. Крім того, позивач зазначає, накладене стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції позивача, має бути правомірним покаранням та пропорційним вчиненню дисциплінарного проступку, зважаючи на ступінь та характер вини, тяжкості дисциплінарного проступку та характеристики поліцейського.
Також звертає увагу суду на неповноту проведеного службового розслідування, так як відсутні пояснення посадових осіб ДУ «Територіальне медичного об'єднання по Сумській області», яке проводило військово-лікарську комісію, нез'ясовано яким чином вказане ВЛК було проведено не виявивши особу з інвалідністю ІІІ групи, відсутні пояснення посадових осіб, конкурсної комісії, кадрового забезпечення, які здійснювали перевірку поданих документів саме під час проходження конкурсу кандидата на посаду, а також при моніторингу подачі відповідних документів та декларацій поліцейським щорічно.
Позивач вважає, що матеріали не містять доказів на підтвердження вчинення ним дисциплінарного проступку, а у висновку, за результатом проведеного розслідування, відповідач посилається на загальні норми порушення позивачем службової дисципліни, вчинення дій, що виразилось у не вжиті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, а саме: рішення про наявність у нього інвалідності без притягнення останнього ди дисциплінарної відповідальності у зв'язку із минуванням строку, встановленого ч.1 ст 21 Дисциплінарного статуту НПУ ( шестимісячний строк для притягнення, з дня вчинення дисциплінарного проступку).
Відтак, на переконання позивача, виданий наказ суперечить нормам законодавства і має бути скасований з поновленням позивача на попередній посаді та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що підставою для видання наказу про звільнення позивача слугував висновок службового розслідування від 12.04.2025, у якому встановлено, що під час подання документів поліцейській комісії для участі у конкурсі та для призначення на посаду ОСОБА_1 не повідомив про те, що йому встановлено групу інвалідності. Стверджує, що наказ ГУНП в Сумській області від 17.05.2025 № 263 о/с видано уповноваженою особою у передбаченому законом порядку, з урахуванням обставин, які встановлені під час проведення службового розслідування.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, не погоджується та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що у березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Голови поліцейської комісії ГУНП з письмовою заявою про допущення його до участі у конкурсі на службу в поліцію на заміщення вакантної посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Тростянець) ГУНП.
За результатами проходження військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Сумській області» ОСОБА_1 визнаний придатним до служби в поліції (довідка №27/КНП від 15.02.2023).
Відповідно до витягу протоколу засідання поліцейської комісії ГУНП від 12.04.2023 № 17, за результатами загального рейтингу претендентів, які відповідають умовам конкурсу, ОСОБА_1 визначений переможцем конкурсу, тому звернувся з заявою до начальника ГУНП від 12.04.2023 про прийом на службу до НПУ та призначення на посаду поліцейського ЄРІ 111 ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП, як переможця конкурсу на зайняття вакантної посади.
У подальшому, наказом ГУНП від 15.04.2023 № 159 о/с ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліцію за конкурсом та призначений на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Тростянець) з присвоєнням спеціального звання «капрал поліції» з 18.04.2023. Підстави призначення - заява ОСОБА_1 від 12.04.2023, витяг з протоколу поліцейської комісії ГУНП від 12.04.2032 № 17.
У ході проведеного моніторингу подачі щорічних декларацій особовим складом ГУНП в Сумській області встановлено, що ОСОБА_1 в щорічній декларації за 2024 рік зазначив, що отримує пенсію. Про дані обставини начальник Управління головної інспекції ГУНП в Сумській області полковник поліції ОСОБА_2 26.03.2025 доповів начальнику ГУНП в Сумській області.
Наказом ГУНП в Сумській області від 31.03.2025 № 327 призначено службове розслідування.
12.04.2025 начальником ГУНП в Сумській області затверджено висновок службового розслідування, відповідно до якого у ході проведеного службового розслідування в діях інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , встановлено порушення службової дисципліни, а саме: пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 5 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилось у не вжиті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, а саме рішення про наявність у нього інвалідності, проте притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності не можливо, так як минув встановлений частиною 1 статті 21 Дисциплінарного статуту НПУ шестимісячний строк для притягнення, з дня вчинення дисциплінарного проступку.
26.04.2025 листом Управління головної інспекції ГУНП в Сумській області за № 608/3 7/01-2025 до Управління кадрового забезпечення ГУНП в Сумській області направлено висновок службового розслідування.
Згідно подання начальника ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області майора поліції Олександра Гончарова від 17.05.2025 порушено питання щодо звільнення ОСОБА_1 за пунктом 12 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Рішення про звільнення позивача за пунктом 12 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» по вказаному поданню було прийняте начальником ГУНП в Сумській області полковником поліції Олегом Кашперуком 17.05.2025.
Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та скасування з підстав, зазначених вище.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), норми якого суд застосовує у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно частини 1 статті 52 Закону України «Про Національну поліцію» з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов'язки за відповідною вакантною посадою, у випадках, передбачених цим Законом, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади (далі - конкурс).
Згідно частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає у визначеному порядку до поліцейської комісії такі документи:
1) письмову заяву про участь у конкурсі, у якій також зазначається про надання особою згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно "Про запобігання корупції" і на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
2) копію паспорта громадянина України;
3) копії документів про освіту;
4) особову картку визначеного зразка, автобіографію та фотографії розміром і в кількості, визначених Типовим порядком проведення конкурсу;
5) декларацію, визначену Законом України "Про запобігання корупції";
6) відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
7) медичну довідку про стан здоров'я, форму і порядок надання якої визначають спільно центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері державної служби та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
8) копію військово-облікового документа (посвідчення про приписку до призовної дільниці, військового квитка, тимчасового посвідчення військовозобов'язаного) або посвідчення особи військовослужбовця.
Згідно положень статті 56 Закону України «Про Національну поліцію» на вакантну посаду поліцейського призначається переможець конкурсу в разі його проведення. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
Як вже зазначалося судом, і не заперечується сторонами, у березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Голови поліцейської комісії ГУНП з письмовою заявою про допущення його до участі у конкурсі на службу в поліцію на заміщення вакантної посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Тростянець) ГУНП.
За результатами проходження військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Сумській області» ОСОБА_1 визнаний придатним до служби в поліції (довідка №27/КНП від 15.02.2023).
Відповідно до витягу протоколу засідання поліцейської комісії ГУНП від 12.04.2023 № 17, за результатами загального рейтингу претендентів, які відповідають умовам конкурсу, ОСОБА_1 визначений переможцем конкурсу, тому звернувся з заявою до начальника ГУНП від 12.04.2023 про прийом на службу до НПУ та призначення на посаду поліцейського ЄРІ 111 ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП, як переможця конкурсу на зайняття вакантної посади.
У подальшому, наказом ГУНП від 15.04.2023 № 159 о/с (а.с.95) ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліцію за конкурсом та призначений на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Тростянець) з присвоєнням спеціального звання «капрал поліції» з 18.04.2023. Підстави призначення - заява ОСОБА_1 від 12.04.2023, витяг з протоколу поліцейської комісії ГУНП від 12.04.2032 № 17.
У ході проведеного моніторингу подачі щорічних декларацій особовим складом ГУНП в Сумській області встановлено, що ОСОБА_1 в щорічній декларації за 2024 рік зазначив, що отримує пенсію. Про дані обставини начальник Управління головної інспекції ГУНП в Сумській області полковник поліції ОСОБА_2 26.03.2025 доповів начальнику ГУНП в Сумській області (а.с.90).
Питання проведення службових розслідувань в системі Національної поліції врегульовано нормами Закону України «Про Національну поліцію», Законом України від 15.03.2018 № 2337- VIII «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НПУ), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Так, відповідно до п. 1 розділу II Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відтак, за наявності поданого начальником Управління гооловної інспекції ГУНП в Сумській області рапорту про обставини, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, відповідачем, наказом ГУНП в Сумській області від 31.03.2025 № 327, правомірно призначено службове розслідування.
Опитаний в ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 повідомив, що раніше проходив службу в міліції на посаді старшини Великописарівського РВ УМВС в Сумській області, звідки звільнився в 2007 році за власним бажанням, після чого неодноразово намагався повернутись на службу, проте йому відмовляли.
З 2017 року ОСОБА_1 проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) на посаді старшого водія механіка, в тому числі приймав безпосередню участь у відсічі збройної агресії рф на території Луганської та Донецької областей, де отримав статус учасника бойових дій. Під час перебування на службі в ЗСУ він захворів, тривалий час лікувався, тому в 2020 році звільнився з ЗСУ та за направленням військово-лікарської комісії пройшов МСЕК, рішенням якого 01.02.2021 йому встановлено III групу інвалідності за загальним захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини та оформили відповідну пенсію.
ОСОБА_1 вважає, що відповідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, фотокопію якої він надав, інвалідність встановлена на строк до 01.02.2022, переогляд призначений на січень 2022 року, який він не проходив через початок повномасштабного вторгнення рф, тому вважає, що інвалідність в нього відсутня.
У той же час, станом на 13.03.2023 (дата звернення ОСОБА_1 із заявою про допущення його до участі у конкурсі на службу в поліцію) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України», зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 № 390, якою передбачено автоматичне продовження інвалідності на період дії воєнного стану та 6 місяців після його припинення/скасування, якщо строк інвалідності закінчився у 2022 році або пізніше.
У 2023 році, як стверджує ОСОБА_1 , він спробував повернутись на службу в поліцію та подав електронну заявку на службу на посаду поліцейського СРПП ВП № 1 (м.Тростянець). Для проходження конкурсу він подав пакет документів, в тому числі декларацію як кандидата на службу в поліцію, де було зазначено про отримання ним пенсії. Також його направили на проходження військово-лікарської комісії, після проходження якої його визнали придатним до служби в поліції.
Згідно Висновку службового розслідування (а.с.85-88) вбачається, що на запитання чи повідомляв він під час ВЛК про наявність у нього інвалідності ОСОБА_1 відповів, що наскільки він пам'ятає про це його не питали і він про це не повідомляв.
На питання чи повідомляв він про наявність у нього інвалідності під час надання документів для проходження поліцейської комісії на службу в поліції, ОСОБА_1 відповів, що повідомляв, що отримує пенсію та має III групу інвалідності під час надання пакету документів на 3 поверсі ГУНП, на що йому зазначили, що отримувати пенсію під час служби в поліції не можна. Тому він звернувся у відділ пенсійного фонду в м. Тростянець, де йому пояснили, що відмінити пенсію не можуть під час дії військового стану та, якщо інвалідність буде підтверджена виплату пенсії продовжать, якщо ні - потрібно буде повернути кошти, які виплачуються в період воєнного стану. Як стверджує ОСОБА_1 , він вирішив, що поверне отримані кошти, переогляд на підтвердження інвалідності проходити не буде, так як бажає проходити службу в поліції, при цьому підтверджуючих документів про звернення до пенсійного фонду дисциплінарній комісії не надав.
При цьому на запитання чи повідомляв він рапортом про наявність у нього обставин, що перешкоджають проходити службу в поліції, ОСОБА_1 зазначив що не повідомляв, бо ніхто не запитував. До свого пояснення останній додав, що в цьому році після запитань керівництва з приводу інвалідності він звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому відповіли, що його інвалідність не активна та надав фотокопію довідки обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Департаменту охорони здоров'я Вінницької ОДА до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 242986 від 01.02.2021.
Однак, будь-яких даних, які підтверджували звернення ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду та Медико-санітарної експертної комісії з метою скасування встановленої йому інвалідності та відміни виплати відповідного пенсійного забезпечення матеріали справи не містять.
Разом з тим, опитаний під час проведення службового розслідування начальник сектору організації відбору УКЗ ГУНП майор поліції ОСОБА_3 підтвердив проходження ОСОБА_1 усіх етапів конкурсу на службу до поліції на заміщення вакантних посад поліцейського сектору (відділу) реагування патрульної поліції. Останній подав необхідні документи для участі у конкурсі, за результатами медичного огляду визнаний придатним до проходження служби в поліції, у зв'язку з чим був допущений до наступного етапу конкурсу, а саме фізичних випробувань. При цьому зазначену ОСОБА_1 під час опитування інформацію про повідомлення ним під час проходження етапів конкурсу про наявність у нього групи інвалідності заперечив, та вказав, що така інформація не зазначається в документах, які заповнює кандидат для участі у конкурсі.
Статтею 51 Закону України «Про Національну поліцію», встановлено, що для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об'єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції утворюються постійні поліцейські комісії, до повноважень яких входить зокрема проведення відбору (конкурсу) на службу в органи (заклади, установи) поліції.
Відповідно до вимог статті 49 Закону України «Про Національну поліцію» на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Положеннями статті 50 Закону «Про Національну поліцію» встановлено, що громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, з
метою визначення стану їхнього здоров'я зобов'язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 2 статті 61 Закону «Про Національну поліцію» не може бути поліцейським:
1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою;
2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку;
3) особа, яка має непогашену або незняту судимість за вчинення кримінального правопорушення, крім реабілітованої;
4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав;
5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією;
6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов'язків потрібен такий допуск;
7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства;
9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.
Тобто фактично під час подачі документів для вступу до лав Національної поліції України, як і під час проходження ВЛК, ОСОБА_1 повинен був повідомити про те, що йому встановлювалась інвалідність.
З аналізу наведених положень законодавства суд висновує, що якщо кандидат при вступі до поліції свідомо приховав факт наявної інвалідності або інші медичні обмеження, це може бути правомірною підставою для відмови в прийнятті на службу або подальшого звільнення, оскільки законодавство встановлює обов'язкову перевірку стану здоров'я та правдивість інформації про нього.
Зокрема, стаття 49 Закону України «Про Національну поліцію» визначає вимоги до кандидатів, і одним із критеріїв є проходження медичного обстеження та відповідність стану здоров'я службовим вимогам; закон прямо перераховує випадки, коли особи не можуть бути прийняті, у тому числі через надання неправдивої інформації під час прийняття на службу, що, зокрема включає приховування обмежень по здоров'ю чи інвалідності. Стан здоров'я кандидата перевіряється медичною комісією, а рішення про придатність або непридатність приймається саме нею відповідно до встановлених критеріїв. Приховування факту інвалідності може розглядатися як надання завідомо неправдивих відомостей, що саме по собі є підставою для відмови в доборі або подальшого припинення служби, оскільки порушує вимоги добору і підриває довіру до службовця.
Якщо ж особа при вступі до поліції свідомо приховала факт інвалідності, це може бути правомірною підставою для звільнення, оскільки добір на службу здійснюється за умови подання достовірних відомостей та обов'язкової перевірки стану здоров'я відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» (статті 49, 77). Такі дії суперечать принципу законності та доброчесності публічної служби, закріпленому в Конституції України (статті 19 і 68), які зобов'язують посадових осіб діяти чесно та в межах закону. Приховування медичних обставин підриває довіру до поліції, оскільки суспільство очікує від поліцейських підвищених стандартів правдивості, відкритості та особистої відповідальності.
Суд зауважує, що за наявності вище зазначених обставин рішення про прийняття на службу ухвалюється на основі неповної або неправдивої інформації, що нівелює результати конкурсного відбору та медичної комісії. Це також створює ризики для безпеки служби, бо фактична придатність поліцейського до виконання службових обов'язків не була належно оцінена у встановленому порядку.
Так, згідно з вимогами пункту 2 Розділу IV Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України 03.04.2017 №285, кандидати на службу надають витяги з медичних карт амбулаторного хворого, що ведуться у лікувально-профілактичних установах за місцем проживання, роботи, навчання або служби, виписки з медичних карт стаціонарного хворого, дані диспансерного обстеження і лікарського нагляду, висновки лікарів, відомості про обов'язкові профілактичні щеплення, а також довідки з психоневрологічних, наркологічних диспансерів (за потреби, з протитуберкульозних, венерологічних диспансерів та інших лікувальних установ), інші медичні документи, що характеризують стан здоров'я особи не менше ніж за останні п'ять років.
Тобто, вказаною нормою від кандидата на службу в поліції вимагається подання всієї медичної документації, що характеризує стан здоров'я особи, оскільки служба в поліції потребує високого рівня фізичного розвитку, сили й витривалості та відповідних рис психологічного профілю, тому до кандидатів виставлені особливі вимоги щодо стану здоров'я, фізичного розвитку та індивідуальних психофізіологічних особливостей.
Крім того, суд зауважує, що серед найпоширеніших обмежень у стані здоров'я, з якими кандидати не можуть бути допущеними до служби в поліції, є у тому числі і І/ІІ/ІІІ групи інвалідності.
Суд повторно наголошує, що під час проведення службового розслідування на запитання чи повідомляв він під час ВЛК про наявність у нього інвалідності ОСОБА_1 відповів, що наскільки він пам'ятає про це його не питали і він про це не повідомляв.
Відповідно до п. 2,11, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ поліцейський зобов'язаний знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
До того ж, пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейського зобов'язано неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту НПУ, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 18 Закону «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Також, положення пункту 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ зобов'язують поліцейського вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту НПУ, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно частини 1 статті 24 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. За результатом проведеного службового розслідування.
12.04.2025 начальником ГУНП в Сумській області затверджено висновок службового розслідування, відповідно до якого у ході проведеного службового розслідування в діях інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , встановлено порушення службової дисципліни, а саме пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 5 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилось у не вжиті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, а саме рішення про наявність у нього інвалідності, проте притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності не можливо, так як минув встановлений частиною 1 статті 21 Дисциплінарного статуту НПУ шестимісячний строк для притягнення, з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Копію вказаного висновку службового розслідування вирішено направити до 4-го слідчого відділу (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, та до Сумського управління ДВБ НПУ, для надання правової кваліфікації, у зв'язку з тим, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
26.04.2025 листом Управління головної інспекції ГУНП в Сумській області за № 608/3 7/01-2025 до Управління кадрового забезпечення ГУНП в Сумській області направлено висновок службового розслідування.
Згідно подання начальника ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області майора поліції Олександра Гончарова від 17.05.2025 порушено питання щодо звільнення ОСОБА_1 за пунктом 12 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Рішення про звільнення позивача за пунктом 12 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» по поданню було прийняте начальником ГУНП в Сумській області полковником поліції Олегом Кашперуком 17.05.2025.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції.
Наказом ГУНП в Сумській області від 17.05.2025 № 263 о/с відповідно до пункту 12 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Підставою для видання наказу про звільнення позивача слугував висновок службового розслідування від 12.04.2025, у якому встановлено, що під час подання документів поліцейській комісії для участі у конкурсі та для призначення на посаду ОСОБА_1 не повідомив про те, що йому встановлено групу інвалідності.
Суд також зауважує, що за результатом проведеного службового розслідування до позивача не було застосовано дисциплінарне стягнення відповідно до частини 1 статті 24 Дисциплінарного статуту НПУ, а звільнення ОСОБА_1 відбулось на підставі пункту 12 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію», а не у дисциплінарному порядку.
Отже, з урахуванням встановлених у даній справі обставин та вище зазначеного, суд дійшов висновку про те, що наказ ГУНП в Сумській області від 17.05.2025 № 263 о/с видано уповноваженою особою, з дотриманням передбаченого законом порядку, з урахуванням обставин, які встановлені під час проведення службового розслідування.
Зважаючи на встановлені судом на підставі зібраних і проаналізованих у їх взаємозв'язку доказів фактичні обставини цієї справи, суд доходить висновку про доведеність у даному випадку наявності підстави для звільнення позивача зі служби в поліції.
Оскільки позовна вимога про поновлення позивача на посаді є похідною від вимоги про скасування наказу, правомірність винесення якого не спростована під час розгляду справи, вона також не підлягає задоволенню.
З приводу посилання представника позивача на те, що позивача не було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування та з висновком службового розслідування, а також не забезпечено участь позивача в засіданні комісії, суд зазначає наступне.
Питання проведення службових розслідувань в системі Національної поліції врегульовано нормами Закону України «Про Національну поліцію», Законом України від 15.03.2018 № 2337- VIII «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НПУ), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Положення Дисциплінарного статуту НПУ та Порядку № 893 не передбачають обов'язку ознайомлювати поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, з наказом про призначення службового розслідування.
Разом з тим в матеріалах справи наявна копія пояснень ОСОБА_1 від 10.04.2025 (а.с.92), у яких зазначено питання, які були предметом дослідження в рамках проведення службового розслідування, що у свою чергу свідчить про забезпечення права позивача надати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку під час проведення службового розслідування.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту НПУ поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами.
Також визначено, що поліцейський має право користуватися правничою допомогою. у той же час, з матеріалів службового розслідування і матеріалів справи не встановлено, що позивачеві у будь-який спосіб чинилися перешкоди у користуванні наданими йому правами.
Відповідно до підпункту 14 пункту 2 Розділу III Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, голова дисциплінарної комісії після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, забезпечує ознайомлення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, з дотриманням вимог законодавства України.
Проте з матеріалів справи судом не встановлено, що ОСОБА_1 звертався із письмовою заявою щодо ознайомлення з висновком службового розслідування.
Відповідно до частини 1 статті 26 Розділу V Дисциплінарного статуту НПУ у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження
Так, у вступній частині висновку службового розслідування від 12.04.2025 зазначено, що службове розслідування проводилось у формі письмового провадження, тобто засідання дисциплінарної комісії не проводилось.
З приводу посилання позивача на порушення строків проведення службового розслідування, суд зазначає, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 проведено у п'ятнадцятиденний термін, тобто з дотриманням строку, встановленого частиною 3 статті 26 Розділу V Дисциплінарного статуту НПУ.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, у тому числі і аргументи учасників справи щодо прийняття спірного наказу, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, робить висновок про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька