30 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/12119/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2025 №UА806070/2025/000006/2 прийняте Полтавською митницею;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2025/000064 від 29.08.2025, прийняту Полтавською митницею.
Позивач зазначив, що на підтвердження заявленої митної вартості товару (транспортного засобу) і обраного методу її визначення позивачем подані контролюючому органу усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару - першим.
У відповіді на відзив додатково зазначив про свої доводи, що автомобіль придбаний в Німеччині за готівкові кошти позивачем, що підтверджене компанією продавцем у Федеративній Республіці Німеччина. Позивач надав всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару.
Позивач у заявах по суті спору зазначив правові висновки Верховного Суду щодо подібних відносин, на його переконання.
Позивачем також надані додаткові пояснення на виконання вимог суду з окремих питань щодо наявності факту декларування готівкових коштів під час переміщення через державний кордон та перетин державного кордону позивачем та водієм, який здійснював транспортування транспортного засобу на митну територію України.
Стислий зміст заперечень відповідача.
У наданому відзиві до суду на позовну заяву з додатками представник відповідача, заперечив проти позовних вимог, наголошував, що за результатами перевірок митної декларації позивача щодо заявленої митної вартості товару декларанту направлені запити для усунення розбіжностей та сумнівів у митного органу, на які позивач не надав відповідні документи та пояснення. Контролюючий орган вважаючи, що на момент подачі митної декларації, декларантом документально не підтверджена заявлена митна вартість що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а надані документи містять розбіжності здійснене коригування митної вартості та прийняте наступне рішення за іншими методами визначення митної вартості ніж перший за ціною договору, який заявлений позивачем.
Відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив, у яких контролюючий орган додатково звертає увагу на доводи відповідача.
Відповідач у заявах по суті спору зазначив правові висновки Верховного Суду щодо подібних відносин, на його переконання.
Відповідачем надані додаткові пояснення на виконання вимог суду щодо наявності факту декларування готівкових коштів під час переміщення через державний кордон та про перетин державного кордону позивачем.
Заяви, клопотання учасників справи.
Сторонами не подані до суду заяви чи клопотання.
Процесуальні дії у справі.
Полтавським окружним адміністративним судом від 08.09.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від відповідача.
Відповідачем надана інформація та докази на виконання ухвали суду.
Ухвалою суду від 12.11.2025 витребувані докази від відповідача та позивача:
- детальний розрахунок митної вартості;
- відомості про перетин державного кордону позивачем та водієм, який доставляв товар у період купівлі та доставки транспортного засобу із Німеччини в Україну;
- відомості про декларування валютних цінностей (валюти) позивачем для купівлю транспортних засобів за кордоном.
Сторонами надані додаткові пояснення, з метою подальшого встановлення офіційних обставин справи, ухвалою суду від 24.11.2025 витребувані додаткові докази:
- витребувати докази від Державної прикордонної служби України (Адміністрації ДПС України, вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601):
- відомості про перетин державного кордону: ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у 2025 році.
витребувати від позивача відомості:
- в якій країні (державі) відбулась операція купівлі-продажу транспортного засобу та передачі готівкових коштів у касу компанії-продавця: Королівство Нідерланди/Федеративна Республіка Німеччини, із зазначенням точної адреси.
Позивачем надані додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду.
Адміністрація Державної прикордонної служби України відмовила у надані запитуваної інформації, з підстав неповного зазначення судом відомостей про осіб, стосовно яких запитуються відомості про перетин державного кордону.
Ухвалою суду від 10.12.2025 витребувані додаткові докази:
витребувати докази від Державної прикордонної служби України (Адміністрації ДПС України) (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601):
- відомості про перетин державного кордону громадянами України:
1) ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_3 від 02.04.2005),
2) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_4 від 06.03.2007) у 2025 році.
Адміністрація Державної прикордонної служби України надала суду запитувані відомості про перетин державного кордону зазначеними особами на виконання ухвали суду від 10.12.2025.
Матеріали відповідей Адміністрації Державної прикордонної служби України завантажені судом до матеріалів справи Електронного суду ЄСІТС.
Фіксування судового засідання за допомогою відеофіксації та звукозаписувального технічного засобу здійснювалось в порядку визначеного нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
До Полтавської митниці декларантом подана електронна митна декларація (далі - ЕМД) №25UA806070008352U9 від 28.08.2025 типу ТМ 40 ДЕ (далі МД) для митного оформлення товару з кодом згідно УКТЗЕД 8701219000:
«Сідловий тягач DAF XF 450 FT, що був у використанні - 1 шт: - марка автомобіля: DAF;- модель автомобіля: XF 450;- торгове найменування КТЗ: XF 450 FT; - категорія: N3;- тип: H4EN3;- колір кузова: синій;- ідентифікаційний номер кузова (VIN): НОМЕР_5 ;- номер шасі: НОМЕР_5 ;- загальна кількість місць (включаючи місце водія для автомобільних транспортних засобів): 2;- кількість дверей: 2;- призначення автомобіля: перевезення вантажів по дорогах загального користування;- номер двигуна: НОМЕР_6 ; - тип двигуна: двигун внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизельний); - робочий об'єм циліндрів: 10837 см3;- потужність двигуна: 330 кВт (за частоти обертання 1600 хв); - колісна формула: 4х2;- знаряджена маса: 7266 кг;- повна маса: 20500 кг;- транзитний номер: HEI108A;- календарний рік виготовлення (випуску): 2019;- модельний рік виготовлення: 2019;- дата першої реєстрації: 21.03.2019;- країна виробництва - Нідерланди».
У графі 9 ЕМД, особою, відповідальною за фінансове врегулювання зазначений ОСОБА_1 .
Декларантом заявлена митна вартість за першим методом (ціною договору), на рівні 12063,91 Євро/шт.
Згідно із графою 44 ЕМД №25UA806070008352U9 декларантом до митного контролю надані наступні документи:
(0380) інвойс від 04.08.2025 №AN20039;
(2800) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.03.2019 № НОМЕР_7 та від 07.08.2025 № HEI-K-1-219/25-00058;
(3007) довідка про транспортні витрати від 26.08.2025;
(3015) висновок експертного дослідження від 27.08.2025 №17/5342/1359;
(4207) Договір про надання послуг митного брокера від 24.06.2025 №27;
(7017) висновок про походження товару (Представником декларанта приєднано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.03.2019 № НОМЕР_7 ;
(9000) довіреність від 24.06.2025 № 1641;
(9610) копія митної декларації країни відправлення від 07.08.2025 №25DE615566160135A0; (9703) сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 27.08.2025 № UA.024.003769-25;
(9801) паспортний документ ОСОБА_2 , що дає право на перетин державного кордону України від 07.08.2017 №FH321794; (9802) паспорт гр. ОСОБА_1 від 02.04.2005 КО596984, паспорт гр. ОСОБА_2 від 06.03.2007 № КО700731.
Згідно із листами відповідача від 28.08.2025 зазначене наступне та витребувані додаткові документи від декларанта:
«До митного оформлення надано рахунок-фактуру від 04.08.2025 №AN20039, в якому зазначено, що оплата за товар повинна бути здійснена до 14.08.2025, проте платіжні документи, що підтверджували б факт оплати за оцінюваний товар та інші документи визначені п.4-5 ч.2 ст.53 МКУ до митного оформлення не надано, що не дає можливості перевірити достовірність заявленої митної вартості транспортного засобу. Поряд з цим, в наданому перекладі рахунку-фактури зазначено, що суму отримано готівкою у 11500 євро, однак відсутні будь-які документи, які б підтверджували вивезення готівки в зазначеній або більшій сумі за межі України. При цьому, будь-які зазначені документи відсутні. Надано документ про вартість перевезення, а саме довідку про транспортні витрати від 12.08.2025. Проте, у зв'язку з тим, що автомобіль доставлявся власним ходом, даний документ у недотримання Правил заповнення ДМВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (далі - Правила) не містить інформації щодо протяжності маршруту у кілометрах до місця ввезення на митну територію України, розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, вартість палива, що не дає змоги проконтролювати дійсні транспортні витрати, які є складовими митної вартості. Інші документи для підтвердження транспортних витрат не надано. Також, в довідці зазначено, що транспортування вантажного автомобіля здійснювалося з Німеччини (Tannenweg) до України (Кременчук). Надана копія експортної декларації країни відправлення не підтверджує фактурну вартість товару, оскільки не містить інформації щодо вартості транспортного засобу, а лише умови поставки EXW - Rehm-Flehde-Bargen, DE. Зазначені умови поставки свідчать, що автомобіль забирали в місті RehmFlehde-Bargen, DE, а в довідці водія зазначено вартість транспортування з Німеччини (Tannenweg) до пункту пропуску Рава-Руська-Хребене (Україна). Отже, невідомо звідки дійсно слідував ввезений автомобіль та яка дійсна вартість транспортування. …декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Консультацію проведено.»;
«На підставі системи управління ризиками (системи управління ризиками), для виконання митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, за митною декларацією необхідно пред'явити товар для митного огляду. Огляд відбудеться 28.08.2025 року о 14-55 у ЗМК ФОП ОСОБА_3 (код 806-205-1-1) за адресою м.Кременчук, вул.Ярмаркова,7. Огляд буде проводити головний державний інспектор ВМО №1 м/п "Кременчук" Полтавської митниці Попович Станіслав Зиновійович, посвідчення № НОМЕР_8 , тел. НОМЕР_9 ».
Позивач листом № 28/2/08-11 від 28.08.2025 до митної декларації № 25UA806070008352U9 від 28.08.2025 надав перелік документів в порядку проведення консультації стосовно ціни на товар та методу визначення митної вартості товару:
«інформаційний лист б/н від 27.08.2025 р. від покупця товару з інформацією про вартість аналогічних товарів з сайту продавця та сайту фірми конкурента; розписка водія про витрату коштів на транспортування тягача;
для підтвердження митної вартості товару, початково, разом з декларацією, вже подано наступні документи: рахунок № AN20039 від 04.08.2025 р. (купівлі-продажу товару) з відміткою про сплату товару; довідка про транспортні витрати б/н від 26.08.2025 р.;
щодо зауваження про різні місця відправки, зауважу, що Tanneeweg і Rehm-Flehde-Bargen є однією адресою, про що і зазначена інформація в експортній декларації - гр.1302/1301, 1305 (Назва і адреса експортера).
інші додаткові документи, на даний момент надати не маємо можливості. Просимо розглянути питання щодо митної вартості товару, без урахування 10-денного терміну.»
У графі 33 оспорюваного рішення відповідача про коригування митної вартості від 29.08.2025 №UA806070/2025/000006/2 зазначені наступні відомості:
«При проведені перевірки документів, які надані для підтвердження заявленої митної вартості, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності.
До митного оформлення наданий рахунок-фактуру від 04.08.2025 №AN20039, в якому зазначено, що оплата за товар повинна бути здійснена до 14.08.2025, проте платіжні документи, що підтверджували б факт оплати за оцінюваний товар та інші документи визначені п.4-5 ч.2 ст.53 МКУ до митного оформлення не надано, що не дає можливості перевірити достовірність заявленої митної вартості транспортного засобу. Поряд з цим, в наданому перекладі рахунку-фактури зазначено, що суму отримано готівкою у 11500 євро, однак відсутні будь-які документи, які б підтверджували вивезення готівки в зазначеній або більшій сумі за межі України. Відповідно до ч. 1 ст.368 МКУ для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів. При цьому, будь-які зазначені документи відсутні.
Надано документ про вартість перевезення, а саме довідку про транспортні витрати від 26.08.2025.
Проте, у зв'язку з тим, що автомобіль доставлявся власним ходом, наданий документ у недотримання Правил заповнення ДМВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (далі Правила) не містить інформації щодо протяжності маршруту у кілометрах до місця ввезення на митну територію України, розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, вартість палива, що не дає змоги проконтролювати дійсні транспортні витрати, які є складовими митної вартості. Інші документи для підтвердження транспортних витрат не надано.
Також, в довідці зазначено, що транспортування вантажного автомобіля здійснювалося з Німеччини (Tannenweg) до України (Кременчук). Надана копія експортної декларації країни відправлення не підтверджує фактурну вартість товару, оскільки не містить інформації щодо вартості транспортного засобу, а лише умови поставки EXW - Rehm-Flehde-Bargen, DE. Зазначені умови поставки свідчать, що автомобіль забирали в місті Rehm-Flehde-Bargen, DE, а в довідці водія зазначено вартість транспортування з Німеччини (Tannenweg) до пункту пропуску Рава-Руська-Хребене (Україна). Отже, невідомо звідки дійсно слідував ввезений автомобіль та яка дійсна вартість транспортування.
Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
- документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості ;-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно ч.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
У відповідь на письмову вимогу митного органу декларантом надіслано лист від 28.08.2025 №28/2/08-11, інформаційний лист б/н від 28.08.2025 р. від покупця товару з інформацією про вартість аналогічних товарів з сайту продавця та сайту фірми конкурента; розписка водія про витрату коштів на транспортування тягача від 26.08.2025.
В інформаційному листі б/н від 28.08.2025 від покупця товару зазначається про надання даних прайсу компанії продавця.
Дана інформація не відповідає дійсності, тому як додаються скріншоти оголошень інших компаній (JBtrading та Danijel's Automobile) тоді як продавцем є компанія «TС Тransport».Також оголошення містять інформація про вартість автомобілей такої ж марки але іншої моделі. У зв'язку з тим, що транспортні засоби інших моделей можуть мати інші технічні характеристики то і їх вартість може бути відмінною від порівнюваного товару.
В листі від 28.08.2025 №28/2/08-11 зазначається, що для підтвердження митної вартості товару, початково, разом з декларацією, вже було подано рахунок від 04.08.2025 №AN20039 з відміткою про сплату товару, але дана відмітка зроблена не розбірливо у зв'язку з чим не можна зрозуміти, що вона означає і ким вчинений напис.
Наданий лист покупця щодо вартості не є документом що підтверджує заявлену митну вартість, а надана розписка про витрату коштів 34000 грн. не підтверджує заявлені транспортні витрати до кордону як складової митної вартості транспортного засобу. Тому, надані додатково документи розглянуто митним органом, однак не можуть бути прийняті як такі, що підтверджують заявлену митну вартість даного транспортного засобу. Також, в листі повідомлено, що інших додаткових документів протягом 10 календарних днів надати немає можливості.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, бо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ).
Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, а саме: в частині понесених витрат по доставці товару та відсутність платіжних документах, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно ч.2. ст.58 МКУ.
Оскільки, основний метод визначення митної вартості не може бути застосований, то послідовно застосовуються другорядні методи.
Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.
Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст.59 МКУ. У зв'язку з відсутністю інформації у митного органу щодо оформлених ідентичних товарів неможливо застосувати цей метод.
Відповідно до ст.60 МКУ, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 і ст.59 МКУ, то застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів). За митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Згідно з інформацією, наявною в митного органу, за ЕМД від 16.04.2025 №25UA100380615084U6 здійснене митне оформлення подібного товару, що має максимально наближений опис «Тягач сідельний, призначений для перевезення напівпричепів, вживаний:-марка: DAF-модель: XF 450 FT; тип палива дизель; потужність(кВт) 330; об'єм двигуна 10837 куб.см; повна маса 20500 кг; загальна кількість місць 2; кількість дверей 2; календарний рік виготовлення 2019; модельний рік 2019. Виробник DAF Trucks N.V. Країна виробництва NL Торговельна марка DAF» за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - 26 000,0 євро за штуку. Оцінюваний товар однаковий з порівнюваним за призначенням, маркою, роком виготовлення, потужнісю двигуна, типом двигуна, торгівельною маркою та фірмою виробником. Час митного оформлення товарів максимально наближений, умови поставки EXW - DE (Німеччина).
Отже, застосувавши метод визначення митної вартості передбачений ст. 60 МКУ, визначена митна вартість товару ґрунтується на ціні договору щодо подібних (аналогічних) товарів за ЕМД від 16.04.2025 №25UA100380615084U6 (26000 євро), з урахуванням складових митної вартості, заявленої декларантом, а саме транспортні витрати у сумі 27000,0 грн або 563,91євро.
У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийняте рішення про коригування митної вартості від 29.08.2025 № UA806070/2025/000006/2.»
Згідно до проведеного коригування митної вартості у декларації від 29.08.2025 №25UA806070008413U7 ОСОБА_1 доплатив митні платежі на загальну суму 223 388, 08 грн. Отже, ціною позову у цій справі є різниця між сумами мита та ПДВ до та після коригування митної вартості товару, тобто різниця показників митної вартості товару, визначених митним органом та декларантом ОСОБА_1 , що складає суму 223 388, 08 грн.
Позивачем під час судового оскарження надана відповідь компанії (продавця товару) TC Transport GmbH від 22.08.2025 із перекладом, яка підтвердила факт придбання громадянином України ОСОБА_4 , у період 07-22 серпня 2025 року, у компанії TC Transport GmbH двох вантажних автомобілів, відповідно попередніх домовленостей, на загальну суму 23200,00 Євро, а саме:
- сідловий тягач DAF XF 450 FT, номер кузова (VIN): НОМЕР_10 , 2019 року випуску, що був у використанні, вартістю 11700,00 Євро,
- сідловий тягач DAF XF 450 FT, що був у використанні; вартістю 11500,00 Євро, ідентифікаційний номер кузова (VIN): НОМЕР_5 .
Автомобілі з країни Німеччина, придбані у компанії TC Transport GmbH, покупець громадянин України ОСОБА_4 , самостійно транспортував за власні кошти. Оплату за вказані транспортні засоби вніс у повному обсязі, відповідно до виставлених рахунків, готівкою у касі компанії, про що отримав відповідні відмітки про сплату у рахунках (Rechnung). Матеріальних претензій до громадянина Тристана Антона компанія TC Transport GmbH не має.
Даний лист не наданий під час визначення митної вартості товару, а наданий тільки суду.
Спірною обставиною під час визначення митної вартості товару між сторонами є придбання сідлового тягача DAF XF 450 FT, номер кузова (VIN): НОМЕР_5 , 2019 року випуску, що був у використанні, саме за 11500,00 Євро, які внесені готівкою позивачем до каси компанії TC Transport GmbH.
Суд двічі ухвалами витребував від позивача, відповідача докази щодо придбання товару за готівку, декларування валютних цінностей під час перетину державного кордону водієм та позивачем, розрахунок коригування митної вартості.
Відповідач повідомив суду додатковими поясненнями із доданим листом від 17.11.2025, що рішення про коригування митної вартості №UA806070/2025/000006/2 від 29.08.2025 прийняте згідно із ст. 60 Митного кодексу України (далі - МК України), за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, тобто за третім методом (пп. «б» п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України).
Під час прийняття спірного рішення за ціну договору прийнята вартість транспортного засобу, зазначена в графі 42 ЕМД від 16.04.2025 №25UA10038061508406 - 26 000,0 євро за один автомобіль DAF.
Згідно із ч. 6 ст. 60 МК України, у разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 МКУ, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
Відповідно до поданих позивачем документів вартість транспортування товару (автомобіля) згідно становить 27000,0 грн або 563,91 євро (по курсу на дату подачі ЕМД до митного оформлення: 27000/47,88-563,91) Виходячи з вище зазначеного митна вартість по рішенню розрахована таким чином: 26 000, євро + 563,91 євро = 26 563,91 євро де, 26 000, євро - вартість товару згідно договору по ЕМД від 16.04.2025 №25UA100380615084U6 та 563,91 євро - вартість транспортування товару згідно ЕМД №25UA806070008352U9 від 28.08.2025. Таким чином, 26 563,91 євро вартість товару, відповідно до рішення про коригування митної вартості №UA806070/2025/000006/2 від 29.08.2025.
Відповідач повідомив про неможливість надання таких доказів суду щодо декларування валютних цінностей та про перетин державного кордону позивачем та водієм транспортного засобу.
Позивач на виконання вимог ухвали суду надав наступні пояснення 18.11.2025, в яких пояснив розрахунок заявленої митної вартості товару в ЕМД 25UA806070008352U9 визначена позивачем митна вартість товару 577620,00 грн., додаткові витрати - доставка товару, наступним чином:
фактурна вартість товару - у валюті 11500 євро курс гривні до євро на 28.09 - 47,88 11500,00 х 47,88 = 550620,00 грн., транспортні витрати - 27000,00 грн., митна вартість: 550620,00 + 27000,00 = 577620,00 грн.
Також позивач зазначив суду, що позивач не здійснював перетин державного кордону України у період, який має відношення до придбання транспортного засобу; водій, ОСОБА_2 здійснив ввезення транспортного засобу, вантажного автомобіля DAF XF 450 FT.
Щодо відомостей про декларування валютних цінностей (валюти) позивачем для купівлі транспортних засобів за кордоном зазначив наступне, що ні водій ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 483 МК України не притягувались, грошові кошти у сумі понад 10 000 Євро не переміщали та не заповнювали бланків декларації транскордонного переміщення валютних цінностей, тобто суму, яка перевищує дозволену до вивезення норму готівки, яка визначена Національним Банком України, а також, яка підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України та потребує наявності при переміщенні документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) на ту суму, що перевищує 10 000 Євро, до митного контролю не пред'являли. Придбання вантажного транспортного засобу пов'язано із підприємницькою діяльністю, яку збирається вести ОСОБА_1 та має відповідний КВЕД 49.41- Вантажний автомобільний транспорт, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.
Позивач пояснив також суду спосіб переміщення валютних цінностей для придбання транспортного засобу: « ОСОБА_1 заздалегідь подбав про передання готівкових коштів до Королівства Нідерланди, передаючи невеликі суми коштів (3-4 тисячі Євро) через друзів та родичів на протязі року з січня 2025 року для пошуку та купівлі бувших у використанні вантажних транспортних засобів, проте в належному технічному стані, вантажних транспортних засобів.
До того ж звертаємо особливу увагу суду на той факт, що предметом розгляду справи є не порушення митних правил позивачем, а митна вартість товару, ввезеного позивачем. До того ж відповідачем не ставиться під сумнів факт ввезення товару на митну територію України.»
Докази на підтвердження обставин передання готівкових коштів, та яка особа вносила готівкові кошти в касу компанії TC Transport GmbH по дорученню позивача, оскільки позивач із 27.10.2021 державний кордон не перетинав, суду не надані, як і не надані під час визначення митної вартості.
З урахуванням того, що матеріали справи містять відомості про те, що транспортний засіб придбаний у Федеративні Республіці Німеччина, а у додаткових поясненнях зазначені відомості про передання валютних цінностей частинами через друзів та родичів до Королівства Нідерланди, а також для встановлення офіційного з'ясування обставин справ, суд повторно витребував докази від від Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону позивачем та водієм транспортного засобу, а від позивача відомості, в якій країні (державі) відбулась операція купівлі-продажу транспортного засобу та передачі готівкових коштів у касу компанії-продавця: Королівство Нідерланди/Федеративна Республіка Німеччини, із зазначенням точної адреси.
Позивач надав пояснення від 25.11.2025 на виконання вимог суду в яких зазначив суду наступне, що вантажний автомобіль DAF XF 450 FT (сідловий тягач), ідентифікаційний номер кузова (VIN): НОМЕР_5 , 2019 року виготовлення, бувшого у використанні, придбаний у німецької компанії TC Transport GmbH у м. Танненвег, Німеччина, за адресою: Танненвег 1, 25776 Рем-Фледе-Барген, яка вказана у рахунку компанії та у експортній митній декларації країни відправлення №25DE615566160135A0 від 07.08.2025. Країною, в якій відбулась операція купівлі-продажу транспортного засобу та передачі готівкових коштів у касу компанії-продавця, є Німеччина, місто Танненберг (Саксонія), адреса: Танненвег 1, 25776 Рем-Фледе-Барген (німецькою - Firma TC Transport GmbH Tannenweg 1 25776 Rehm-Flehde-Bargen.
Факт прийняття готівкових коштів вказаний на рахунку № НОМЕР_11 від 04.08.2025 на якому мається підпис керівника компанії, що «отримано готівкою», Барген 22.08.2025, підпис, штамп компанії, повторно зазначив суду, що до адміністративної відповідальності позивач та водій не притягались, готівкові кошти для придбання транспортного засобу через державний кордон не переміщали, до митного контролю валютні цінності не пред'являли.
Позивач повторно підтвердив суду наступні відомості у своїх поясненнях:
«Таким чином ОСОБА_1 заздалегідь подбав про передання готівкових коштів до Республіки Німеччина, передаючи невеликі суми коштів ( по 2-3 тисячі Євро) через друзів та родичів на протязі року (грудень 2024 до липня 2025 року) для пошуку та купівлі бувших у використанні вантажних транспортних засобів, проте в належному технічному стані. Такий спосіб передання грошових коштів не заборонений та не суперечить чинному законодавству а ні України, а ні Німеччини. Питання ж передання готівкових коштів та в якій спосіб, сумі тощо, покупцем ОСОБА_1 не є предметом розгляду цієї справи».
Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вихідний №19.5.1/100610-25 від 24.12.2025, наданого на виконання вимог ухвали суду, громадянин України ОСОБА_1 не перетинав державний кордон України після 27.10.2021 у напрямку виїзду за межі державного кордону України.
Відповідач на виконання ухвали суду надав додаткові пояснення від 08.01.2026 із доказами, в яких повідомив суду наступне, що Полтавська митниця, ознайомившись із відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вихідний №19.5.1/100610-25 від 24.12.2025, звернулася до Львівської митниці Державної митної служби України (далі - Львівська митниця) з відповідним запитом щодо декларування громадянин ОСОБА_2 готівкових коштів під час перетину державного кордону у відповідні дати виїзду.
Суд зазначає, що додаткові пояснення надані представником позивача, адвокатом, тобто на виконання доручення позивача та в межах повноважень наданих позивачем на супроводження цієї справи, тобто такі пояснення є офіційними підтвердженням обставин позивачем в частині доказування доводів позовної заяви.
Відповідно до матеріалів справи, транспортування придбаного вантажного автомобіля DAF XF 450 FT (сідловий тягач синього кольору), ідентифікаційний номер кузова (VIN): НОМЕР_5 , здійснювалось власним ходом під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності №1641 від 24.06.2025 року.
Відповідно до довідки позивача про вартість транспортних витрат та розписці водія про отримання готівкових коштів від позивача для покриття транспортних витрат по доставці автомобіля м. Танненвег (Німеччина) до пункту пропуску Рава-Руська-Хребене (Україна) склали 27 000, 00 грн.
Відповідно до рахунку компанії TC Transport GmbH (Компанія ТC Transport GmbH Танненвег 1, 25776 Рем-Фледе-Барген) №AN20039 від 04.08.2025, оплата без знижки до 14.08.2025, на якому мається підпис керівника компанії, що «Суму отримано готівкою, Барген, 22.08.2025» 11500 Євро, підпис, штамп компанії.
Відповідно до експортної декларації №25DE615566160135A0 від 07.08.2025, TC TRANSPORT, Tannenweg 1, 25776 Rehm-Flehde-Bargen, DE.
Таким чином, судом не встановлена відмінність у маршруті транспортування товару до митної території України, оскільки адреса компанії TC TRANSPORT, Tannenweg 1, 25776 Rehm-Flehde-Bargen, DE відповідає матеріалам справи.
З огляду на викладене, суд встановив обставину, що позивач державний кордон не перетинав із 27.10.2021 (на виїзд за межі України), водія, який транспортував товар не уповноважував на купівлю транспортного засобу у компанії TC TRANSPORT, Tannenweg 1, 25776 Rehm-Flehde-Bargen, DE, готівкові кошти у сумі 11500,00 Євро не передавав водію, докази переміщення валютних цінностей у сумі 11500,00 Євро через митний кордон України позивач суду не надав.
Також позивач ні митному органу, ні суду не надав доказів, яка особа внесла готівкові кошти у сумі 11500,00 Євро в касу 22.08.2025 компанії TC TRANSPORT, Tannenweg 1, 25776 Rehm-Flehde-Bargen, DE.
Позивач не надав докази уповноваження третіх осіб на купівлю придбаного вантажного автомобіля DAF XF 450 FT (сідловий тягач синього кольору), ідентифікаційний номер кузова (VIN): НОМЕР_5 та докази передання такій особі коштів у сумі 11500,00 Євро для внесення їх в касу 22.08.2025 компанії TC TRANSPORT, Tannenweg 1, 25776 Rehm-Flehde-Bargen, DE.
Щодо даної підстави митний орган надав позивачу запит про надання додаткових документів, позивач такі докази контролюючому органу не надав.
Також такі докази на виконання ухвал суду, позивач не надав суду.
З огляду на викладене, суд встановлює, що у позивача відсутні докази передання коштів у сумі 11500,00 Євро третім особам та уповноваження третіх осіб на купівлю транспортного засобу та здійснення розрахункової операції із внесення готівкових коштів у касу компанії TC TRANSPORT, Tannenweg 1, 25776 Rehm-Flehde-Bargen, DE, оскільки такі докази суду не надані.
Також судом встановлена обставина, що позивач надав пояснення, що готівкові кошти передані друзям та родичам до Королівства Нідерландів, проте транспортний засіб придбаний у компанії TC TRANSPORT, Tannenweg 1, 25776 Rehm-Flehde-Bargen, DE у Федеративній Республіці Німеччина.
Докази щодо переміщення готівкових коштів відповідними уповноваженими особами на купівлю, здійснення розрахунків із Королівства Нідерланди до каси компанії TC TRANSPORT, Tannenweg 1, 25776 Rehm-Flehde-Bargen, DE у Федеративній Республіці Німеччина 22.08.2025 суду позивач не надав.
У матеріалах справи наявні роздруківки (скріншоти) електронних доказів - веб сайтів компаній JBtrading та Danijel's Automobile щодо продажу аналогічних товарів, відповідних роздруківок оголошень компанії TC TRANSPORT, Tannenweg 1, 25776 Rehm-Flehde-Bargen, DE позивач контролюючому органу не надав.
Відповідно до відповіді №2289164 від 29.01.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит суду, ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність: 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси (основний); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у. тощо.
Відповідно до відповіді №2289582 від 29.01.2026 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ, надані відомості щодо 34 операцій із транспортними засобами, зокрема щодо товару, визначення митної вартості якого є спірною у цій справі: вантажного автомобіля DAF XF 450 FT (сідловий тягач синього кольору), ідентифікаційний номер кузова (VIN): НОМЕР_5 , власником якого із 30.08.2025 є позивач.
Щодо процедурних питань митного контролю під час перевірки визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення.
Не є спірними обставинами у справі порушення порядку проведення контролюючим органом контролю за декларуванням позивачем товару до митного оформлення та визначення митної вартості товару.
Судом не встановлені процедурні порушення контрольних заходів контролюючим органом під час визначення/коригування митної вартості товарів, прийняття оспорюваних рішень у цій справі.
Строк визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків (декларанту, імпортеру):
строки визначення позивачу грошових зобов'язань та митних платежів за результатом коригування митної вартості товарів контролюючим органом здійснені в межах строків давності.
Щодо розрахунків коригування (математичних обрахунків сум коригування митної вартості): у сторін відсутні заперечення щодо технічних (арифметичних та методологічних) помилок в розрахунках митної вартості та її коригування.
Вважаючи, що відповідачем прийняті оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом до даного відповідача.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Щодо наявності у митниці обґрунтованих сумнівів (розбіжностей) та необхідності витребування додаткових документів від позивача.
Із наведених положень МК України, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.
Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
При цьому, вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Суд зауважує, що сумніви та розбіжності у поданих документах щодо ціни товару наявні, оскільки позивач не надав відповідних документів, які підтверджували передання готівкових коштів третім особам у сумі 11500,00 Євро через митний кордон України та відповідні докази на уповноваження таких осіб щодо купівлі транспортного засобу та внесення готівкових коштів 22.08.2025 у касу компанії TC Transport GmbH від імені позивача, розрахунково-касового платіжного документа про внесення готівкових коштів до каси не наданий.
У рахунку компанії TC Transport GmbH (Компанія ТC Transport GmbH Танненвег 1, 25776 Рем-Фледе-Барген) №AN20039 від 04.08.2025 зазначені відомості, що саме позивач придбав транспортний засіб та готівкові кошти внесені у касу компанії 22.08.2025.
Враховуючи те, що позивач не виїжджав за межі митної території України (не перетинав державний кордон), не був присутнім під час купівлі транспортного засобу, не надав доказів передання готівкових коштів та уповноваження відповідних третіх осіб на купівлю транспортного засобу, не надав відповідних касових розрахункових документів щодо внесення готівки в касу компанії TC Transport GmbH, а надав тільки рахунок №AN20039 від 04.08.2025, в якому є напис про внесення готівкових коштів в касу компанії TC Transport GmbH без надання розрахункових документів, то суд погоджується із обставиною, що у відповідача наявні обґрунтовані сумніви та розбіжності щодо заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем на підтвердження цієї митної вартості не подані, зокрема банківських платіжних документів, також до митного оформлення не подавалися приходний касовий ордер, касовий чек чи інший документ про прийняття визначеної суми готівкою в касу компанії, та документи щодо руху готівкових коштів (валютних цінностей) із України в Німеччину, і відповідне уповноваження третіх осіб на операції із готівковими коштами та придбання транспортного засобу, як представництво прав та інтересів позивача.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2 червня 2016 року № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд у цій частині застосовує висновки Верховного Суду у наступних постановах, які є подібними до обставин цієї справи:
постанова від 10.06.2020 № 1.380.2019.004752:
«Суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано, зокрема, банківських платіжних документів, також до митного оформлення не подавалися приходного касового ордеру, касового чеку чи іншого документу про прийняття визначеної суми готівкою.
Таким чином за висновком суду апеляційної інстанції у матеріалах справи відсутні будь-які документи про фактичну оплату за транспортний засіб, що унеможливлює підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до пунктів 4 та 5 частини другої статті 53, статті 58, статті 368 МК України.»;
постанова від 12.05.2020 № 1.380.2019.002109:
«Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у відповідача були обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем на підтвердження цієї вартості не було подано, зокрема банківських платіжних документів, також до митного оформлення не подавалися: приходний касовий ордер, касовий чек чи інший документ про прийняття визначеної суми готівкою.»;
постанова від 18.11.2021 № 160/6478/19
« 38. Крім того, позивачем заявлено про оплату вартості автомобіля в розмірі 5900 євро продавцю, однак за приписами пункту 4 частини другої статті 53 МК України ця обставина вимагає від декларанта надання відповідного платіжного документа, який підтверджує цей факт. Натомість позивач зазначила, що вона сплатила цю суму готівкою, у зв'язку з чим жодного платіжного документа у неї немає. Така позиція позивача суперечить вимогам Митного кодексу України щодо обов'язкового надання у випадку оплати рахунку саме банківського або іншого платіжного документа на підтвердження митної вартості товару.
39. Таким чином, твердження позивача про те, що відповідачу були надані всі документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, є необґрунтованими, оскільки заявлена митна вартість на рівні 183416,56 грн. (гр. 45 МД), тобто 6000 євро не підтверджена жодними платіжними або іншими розрахунковими документами.
40. Відтак, указані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що було встановлено судами попередніх інстанцій та спростовує доводи позивача викладені у касаційні скарзі.».
Додатково суд враховує пояснення надані позивачем на виконання вимог ухвали суду, оскільки позивач фактично відмовив суду у надані доказів щодо доводів позовної заяви в частині переміщення готівки із України, уповноваження третіх осіб, та надання належних та допустимих доказів.
Позивач також не надав доказів та відмовився пояснювати обставину достовірності свої доводів про переміщення готівкових коштів із України в Королівство Нідерланди, та із Королівства Нідерланди до Федеративної Республіки Німеччина (місця придбання транспортного засобу компанії у TC Transport GmbH) належними, достовірними та допустимими доказами.
Позивач надав суду загальні пояснення, що кошти передавались друзям та родичам частинами через митний кордон, які не перевищували суми до виникнення обов'язку декларування валютних цінностей, проте позивач не надав доказів переміщення коштів та уповноваження третіх осіб на операції із готівковими коштами та купівлю транспортного засобу від імені позивача, як доказів про рух коштів із України до Нідерландів та Німеччини. Представник позивача двічі у своїх додаткових поясненнях на вимогу суду, зазначив, що такі обставини не є предметом цієї справи.
З огляду на викладене, суд визнає такі пояснення позивача суперечливими, оскільки не містять добросовісності щодо доведення обставин позову поза розумним сумнівом.
Додатково суд зазначає, що позивач не надав доказів ціни товару - оголошень із веб сайту компанії TC Transport GmbH, а надав оголошення про продаж транспортного засобу іншим компаніями (JBtrading та Danijel's Automobile), що у своїй сукупності свідчить про наявність сумнівів у відповідача під час визначення митної вартості товару.
Отже, наведені сумніви та розбіжності митниці, зазначені у графі 33 рішення про коригування митної вартості є обґрунтованими та є підставою для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Суд надає висновок щодо сумнів митниці, які зазначені у повідомленнях та у рішенні про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим, оскільки жодних документів на здійснення та внесення оплати готівковими коштами в касу компанії для придбання товару від імені позивача не надані.
Водій, який доставляв транспортний засіб мав відповідну довіреність, проте позивач заперечив, що водій здійснював відповідні розрахунки та вносив кошти в касу компанії-продавця від імені позивача.
Відносно експортної декларації, то суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Щодо листа-відповіді компанії TC Transport GmbH від 22.08.2025 на запит позивача, то суд висновує, що цей лист не наданий під час митного оформлення товару, консультацій із митницею, і такий лист не спростовує викладених вище обставин щодо сумнівів та розбіжностей у митниці, оскільки не підтверджує факт переміщення готівкових коштів із України до Королівства Нідерланди, та у подальшому до Федеративної Республіки Німеччина, уповноваження третіх осіб від імені позивача вносити готівкові кошти в касу компанії TC Transport GmbH для купівлі транспортного засобу, та не є розрахунково-касовим платіжним документом.
Суд критично оцінює такий доказ у сукупності із матеріалами справи та наданими сторонами поясненнями у заявах по суті спору та із окремих питань на вимогу суду.
Такий доказ не є належним, допустимим та достовірним у частині спростування обґрунтованих сумнівів та розбіжностей наявних у митниці під час визначення митної вартості товару.
Декларація країни відправлення (експортна декларація) не може призводити до сумнівів у заявленій декларантом митної вартості, а також не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з певної партією товару, не впливає на числові значення складових митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02 березня 2018 року в справі № 804/2997/17.
Таким чином, суд не враховує даний доказ, який підтверджує чи спростовує заявлену митну вартість позивачем.
Суд враховує даний доказ разом із іншими доказами в частині встановлення обставини місця придбання товару та його подальшого транспортування в Україну, як місця відправлення товару та початку маршруту доставки.
Щодо підстав у рішенні про коригування митної вартості та застосування другорядного методу (третього) для визначення митної вартості товару.
Єдиною правовою підставою для ухвалення митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за іншим методом є дотримання таких умов: подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакета документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; виявлення митним органом у поданій документації розбіжностей, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору).
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз викладених правових норм МК України надає підстави стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному, з урахуванням вимог митного законодавства щодо необхідності проведення процедури митних консультацій.
При цьому, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У змісті оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару відповідачем зазначені відомості на підтвердження обставин, що в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за другорядним методом, оскільки відсутня інформація про ідентичні товари, та визначена за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, трього.
У змісті оспорюваного рішення про коригування митної вартості наявна деталізації визначення іншого методу визначення митної вартості.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Під час визначення митної вартості, відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України, відповідач зазначив номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
На переконання суду, відповідач довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, і довів правові підстави для застосування резервного методу (третього).
Під час судового розгляду знайшли підтвердження висновки відповідача щодо наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару.
Натомість, позивач під час митного оформлення не надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, тобто не спростував обґрунтовані сумніви та розбіжності контролюючого органу щодо визначеної митної вартості.
Щодо правових позицій Верховного Суду.
Подібність справ і відносин визначається за такими основними критеріями: суб'єктним, об'єктним і змістовним.
Під час застосування правового висновку Верховного Суду необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття “подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін “подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін “подібні правовідносини» - таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними.
А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин, згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Суд не застосовує правові висновки Верховного Суду зазначені сторонами, оскільки такі не є подібними до фактичного змісту спірних правовідносин та обставин спору, зазначає, що аналіз правозастосування з урахуванням особливостей зумовлених обставинами в кожній справі, остаточні рішення за результатами касаційного оскарження ухвалені Верховним Судом, зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів з урахуванням змісту спору.
Щодо правомірності процедури коригування митної вартості.
Позивачем не надані докази того, що коригування митної вартості відбулось із порушенням вимог закону щодо такої процедури, тобто відсутній "кумулятивний" ефект порушення процедури достатній для скасування оспорюваних рішень суб'єкта владних повноважень із процедурних порушень.
Висновки суду по суті спору.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтована наявність розбіжностей, відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв'язку з чим оскаржуване рішення про коригування митної вартості відповідача є правомірним.
Майнова вимога про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови до кожної митної декларації є однією майновою вимогою за усталеної практикою Верховного Суду, відтак вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле.
Суд відмовляє позивачу у визнані протиправними та скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2025 року №UА806070/2025/000006/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2025/000064 від 29.08.2025.
Таким чином суд, додатково не надає висновки щодо картки відмови, оскільки для висновку суду такі обставини значення не мають.
Інші доводи сторін не впливають на висновки суду у цьому рішенні.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
У розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки у позові відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 ) до Полтавської митниці (36022, м. Полтава, вул. Кукоби Анатолія, 28, код ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза