29 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/7208/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)", Державної установи "Чернігівський слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №440/7208/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (23)" (вул. Юліана Матвійчука, буд. 91, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 08564297), Державної установи "Чернігівський слідчий ізолятор" (вул. Реміснича, буд. 2, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 08564966) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23) щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації. Зобов'язано Державну установу "Полтавська установа виконання покарань (№23)" нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №440/7208/25 апеляційну скаргу Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 по справі №440/7208/25 скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 за весь час затримки виплати. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Державну установу «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 по справі № 440/7208/25 залишено без змін.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №440/7208/25 набрало законної сили 01.12.2025.
12.01.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яка мотивована тим, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №440/7208/25 було зобов'язано Полтавську установу виконання покарань (№23) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексу грошового забезпечення - січень 2008 року. Рішення набрало законної сили 01 грудня 2025 року. За результатами апеляційного перегляду Другим апеляційним адміністративним судом, рішення доповнено вимогою зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації по день фактичної виплати включно. Судове рішення набрало законної сили 01 грудня 2025 року. 27 грудня 2025 року відповідачем виплачено на картковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 24472,35 грн, що підтверджує факт визнання заборгованості. 31.12.2025 на електронну адресу Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23) направлено письмовий запит (на отримання інформації) для отримання детальних розрахунків виплаченої суми. Проте, відповідач у встановлені строки відповідь не надав, що унеможливлює самостійну перевірку правильності та повноти виконання судового рішення. Бездіяльність відповідача щодо повного та своєчасного виконання рішення, а також ігнорування запитів позивача, є підставою для втручання суду з метою забезпечення виконання рішення.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.01.2026 заяву передано на розгляд судді Довгопол М.В.
Ухвалою суду від 19.01.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)", Державної установи "Чернігівський слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/7208/25 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, суд дійшов таких висновків.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №440/7208/25, зокрема, зобов'язано Державну установу "Полтавська установа виконання покарань (№23)" нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №440/7208/25 апеляційну скаргу Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 по справі №440/7208/25 скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 за весь час затримки виплати. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Державну установу «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 по справі № 440/7208/25 залишено без змін.
Як слідує з матеріалів справи, 27.12.2025 Державною установою «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №440/7208/25 виплачено на картковий рахунок позивача грошові кошти у вигляді невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в сумі 24472,35 грн.
Докази проведення виплати Державною установою «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» у відповідності до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №440/7208/25 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати у матеріалах справи №440/7208/25 відсутні.
При цьому, суд також відмічає, що ухвалою суду від 19.01.2026 витребувано від Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" інформацію щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №440/7208/25, докази на підтвердження виконання рішення (за наявності).
Однак, вимоги вищевказаної ухвали суду в частині надання витребуваних доказів залишилися не виконаними Державною установою "Полтавська установа виконання покарань (№23)", у зв'язку не підтверджено дійсне виконання рішення суду у справі №440/7208/25 в частині виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, а також правильність визначення Державною установою "Полтавська установа виконання покарань (№23)" суми такої індексації саме у розмірі 24472,35 грн.
Суд зауважує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання, тоді як невиконання відповідачем судового рішення є передумовою для зобов'язання подати звіт про його виконання.
Суд враховує, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/7208/25.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи наведене, суд вважає достатнім строк для подання звіту про виконання судового рішення три місяці з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)", Державної установи "Чернігівський слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Державну установу "Полтавська установа виконання покарань (№23)" подати протягом трьох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №440/7208/25, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №440/7208/25.
Копію ухвали надіслати заявнику та Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№23)".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Головуючий суддя М.В. Довгопол