30 січня 2026 р. № 400/5946/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши звіт про виконання рішення у справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 ,
проСт. 382 судовий контроль,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі № 400/5946/24 (далі - Рішення) адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) задоволено частково. Зобов'язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 13.07.2020 в сумі 3 806,57 грн щомісячно, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 01.07.2025..
ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 400/8340/24 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 30.06.2025 судом було задоволено заяву Позивача та зобов'язано 297 комендатуру охорони та обслуговування до 31.07.2025 подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі № 400/5946/24.
29.07.2025 відповідачем подано до суду звіт про виконання рішення.
Ухвалою від 09.10.2025 у прийнятті звіту відмовлено та встановлено 297 комендатурі охорони та обслуговування новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі № 400/5946/24, який становить три місяці з дати отримання копії ухвали.
12.01.2026 відповідачем подано до суду звіт про виконання рішення суду.
Дослідивши звіт відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідач на підтвердження виконання рішення суду надав заявку-розрахунок на фінансування на січень 2026 року та вказав, що ним було вжито всіх необхідних заходів для виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною першою та другою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Дослідивши звіт відповідача та додані докази, суд встановив, що відповідачем вжито всіх заходів щодо виконання рішення відповідно до покладених судом зобов'язань та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.
Суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача - суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Натомість встановлені судом обставини справи та наявні у ній докази вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі, що обумовлюється відсутністю у відповідача необхідного фінансового ресурсу та бюджетних коштів для виплати позивачу грошового забезпечення.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, невиконання відповідачем рішення суду в повній мірі у цій справі спричинене об'єктивними причинами, належних доказів, які б свідчили про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення, до суду не надано, тому суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт.
Таким чином, та обставина, що рішення суду не виконано, не завжди тягне за собою висновок суду про відмову у прийнятті звіту.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти звіт 297 комендатури охорони та обслуговування про виконання рішення суду від 16.01.2025 у справі № 400/5946/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна