Рішення від 29.01.2026 по справі 320/10948/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року справа №320/10948/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- Визнати протиправним та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , як структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленою Довідкою військово-лікарської комісії № 7/3/26 від 14.01.2025;

-Зобов?язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 , як структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби;-Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 року ухвалено залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 ухвалено продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали.

У подальшому, 11.06.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постанова військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлена довідкою ВЛК № 7/3/26 від 14.01.2025, є протиправною, оскільки при визначенні ступеня його придатності до військової служби ВЛК не врахувала надану медичну документацію та не застосувала належним чином норми Розкладу хвороб. На думку позивача, наявні у нього захворювання та стан здоров'я, підтверджені медичними документами і висновком спеціаліста, виключають можливість визнання його придатним до військової служби навіть з обмеженнями. У зв'язку з цим позивач просить скасувати спірну довідку ВЛК та зобов'язати відповідача прийняти рішення про його непридатність до військової служби.

Правова позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позову, надавши суду відзив на позовну заяву (сформовано в системі "Електронний суд" 01.07.2025), в якому зазначив, що військово-лікарська комісія діяла у межах повноважень і відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402. На думку відповідача, медичний огляд позивача було проведено з дотриманням установленої процедури, а висновки лікарів - членів ВЛК, зафіксовані у картці медичного огляду, є достатніми підставами для прийняття оскаржуваного рішення. Відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Встановлені судом обставини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку та був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі повістки № 127 від 19 березня 2024 року для явки 16 квітня 2024 року з метою проходження медичного огляду. Зазначена обставина підтверджується копією відповідної повістки, долученою до матеріалів справи.

За результатами проходження медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу було видано довідку ВЛК № 95/24 від 09 травня 2024 року, згідно з якою його визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах та установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення та охорони. Зазначене підтверджується копією довідки ВЛК № 95/24 від 09.05.2024, що міститься у матеріалах справи.

Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач 17 травня 2024 року звернувся зі скаргою на рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією відповідної скарги, долученою до позовної заяви. За результатами розгляду звернення Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України позивача було направлено на контрольний медичний огляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена обставина підтверджується листом ЦВЛК від 27 травня 2024 року № 598/9/11804, копія якого міститься у матеріалах справи.

Після проходження контрольного медичного огляду у військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу було видано довідку ВЛК № 7/3/26 від 14 січня 2025 року, якою його визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах та установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення та охорони, із зазначенням непридатності до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях та у спеціальних спорудах. Саме ця довідка ВЛК № 7/3/26 від 14.01.2025 є предметом оскарження у даній адміністративній справі, що підтверджується як матеріалами позову, так і змістом відзиву відповідача.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що при проходженні медичних оглядів позивач надавав медичну документацію, яка, за його твердженням, підтверджує наявність у нього низки захворювань та відповідних станів здоров'я. На підтвердження своїх доводів позивач долучив до матеріалів справи копії медичних документів, а також висновок спеціаліста з судово-медичної експертизи № 123-11-2025

З матеріалів справи встановлено, що позивач намагався оскаржити рішення військово-лікарської комісії у досудовому порядку. Так, після прийняття ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення, оформленого довідкою ВЛК № 95/24 від 09.05.2024, позивач не погодився з його змістом та 17 травня 2024 року подав письмову скаргу до вищого органу військово-лікарської експертизи. Факт подання такої скарги підтверджується копією скарги від 17.05.2024, долученою до матеріалів справи.

За результатами розгляду зазначеного звернення Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України було прийнято рішення про направлення позивача на контрольний медичний огляд до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується листом Центральної ВЛК від 27.05.2024 № 598/9/11804, копія якого міститься у матеріалах справи.

Зазначені обставини також узгоджуються зі змістом відзиву відповідача, який не заперечує факту проведення контрольного медичного огляду та прийняття спірної довідки ВЛК № 7/3/26 від 14.01.2025 саме за результатами такого огляду. Таким чином, позивач скористався передбаченою можливістю досудового оскарження рішення ВЛК, а звернення до суду здійснено після реалізації відповідних адміністративних процедур.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Релевантні джерела права та висновки суду.

Правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, регулюються нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також підзаконними нормативно-правовими актами у сфері військово-лікарської експертизи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена норма покладена позивачем в основу тверджень про обов'язок військово-лікарської комісії діяти виключно у спосіб, визначений законодавством, з урахуванням усіх істотних обставин та наданих медичних документів.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також чи є вони обґрунтованими, тобто прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Саме на цю норму позивач посилається, обґрунтовуючи необхідність судової перевірки мотивованості та повноти висновків ВЛК.

Відповідно до статті 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. У позовній заяві позивач посилається на цю норму, зазначаючи, що подані ним медичні документи та висновок спеціаліста є належними доказами, які підлягали оцінці ВЛК при прийнятті оскаржуваного рішення.

Правові засади виконання військового обов'язку визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII, зокрема його положеннями щодо проходження медичного огляду та визначення придатності громадян до військової служби. На зазначений Закон посилається як позивач у позовній заяві, так і відповідач у відзиві, обґрунтовуючи повноваження військово-лікарських комісій у системі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи, а також повноваження військово-лікарських комісій визначені Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. У позовній заяві та у відзиві відповідача наведено посилання, зокрема, на норми Положення № 402 щодо складу ВЛК, колегіальності прийняття рішень, оформлення постанов ВЛК та обов'язку проведення медичного огляду з урахуванням наданих медичних документів. Відповідач у відзиві також зазначає, що результати медичного огляду відображаються у картці медичного огляду, оформленій за формою додатка № 13 до Положення № 402.

Згідно з Положенням № 402, постанови військово-лікарських комісій приймаються на підставі Розкладу хвороб, наведеного у додатку 1 до зазначеного Положення, а також пояснень щодо його застосування. У позовній заяві позивач прямо посилається на пункт "а" статті 13 та пункт "а" статті 22 Розкладу хвороб, вказуючи, що за наявності у нього захворювань, підтверджених медичною документацією, саме ці норми підлягали застосуванню ВЛК при визначенні ступеня придатності до військової служби.

Оцінюючи доводи позивача, суд виходить з того, що предметом спору у даній справі є законність та обґрунтованість постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленої довідкою ВЛК № 7/3/26 від 14.01.2025, а не встановлення судом медичного діагнозу чи безпосереднє визначення ступеня придатності позивача до військової служби.

Із матеріалів справи вбачається, що спірне рішення ВЛК прийняте за результатами контрольного медичного огляду, проведеного на виконання листа Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 27.05.2024 № 598/9/11804, яким позивача було направлено на повторний огляд у зв'язку з поданою ним скаргою на попередній висновок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, судом встановлено, що спірна довідка ВЛК від 14.01.2025 приймалася саме у межах процедури досудового перегляду рішення ВЛК та мала на меті остаточне визначення ступеня придатності позивача з урахуванням наданих ним медичних документів.

З позовної заяви та доданих до неї доказів убачається, що при проходженні медичного огляду позивач надавав медичну документацію, а також долучив до матеріалів справи висновок спеціаліста № 123-11-2025, які, за його твердженням, підтверджують наявність у нього захворювань, що підлягають оцінці відповідно до пункту "а" статті 13 та пункту "а" статті 22 Розкладу хвороб, наведеного у додатку 1 до Положення № 402. Зазначені обставини підтверджуються переліком додатків до позовної заяви та копіями відповідних документів, що містяться у матеріалах справи.

Разом з тим зі змісту довідки ВЛК № 7/3/26 від 14.01.2025 вбачається, що військово-лікарська комісія обмежилась констатацією кінцевого висновку про придатність позивача до військової служби з обмеженнями, не навівши у тексті постанови мотивів, з яких дійшла саме такого висновку, зокрема без зазначення, які конкретно статті та пункти Розкладу хвороб були застосовані, а також без пояснення причин незастосування положень, на які посилався позивач.

Оцінюючи доводи відповідача, викладені у відзиві, суд зазначає, що посилання на дотримання загальної процедури проведення медичного огляду та наявність картки медичного огляду за формою додатка № 13 до Положення № 402 не спростовують доводів позивача щодо відсутності належного мотивування оскаржуваної постанови ВЛК. Відповідачем у відзиві не наведено відомостей про те, які саме медичні документи були оцінені ВЛК, яким чином вони співвіднесені з нормами Розкладу хвороб та з яких підстав зроблено висновок про придатність позивача до військової служби саме у визначеній категорії.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що при прийнятті довідки ВЛК № 7/3/26 від 14.01.2025 були враховані всі істотні обставини справи та надані позивачем докази, а також що рішення прийняте з дотриманням вимог обґрунтованості, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що постанова військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлена довідкою ВЛК № 7/3/26 від 14.01.2025, є протиправною, оскільки прийнята без належного мотивування та без повного врахування медичних документів, наданих позивачем, а також без зазначення конкретних норм Розкладу хвороб, на підставі яких визначено ступінь його придатності до військової служби.

Водночас суд враховує, що визначення ступеня придатності до військової служби належить до повноважень військово-лікарської комісії та ґрунтується на спеціальних медичних знаннях, у зв'язку з чим суд не повинен підміняти собою ВЛК та самостійно встановлювати категорію придатності позивача.

Судом також встановлено, що медичні документи, подані позивачем як під час проходження медичного огляду, так і разом із позовною заявою, підтверджують наявність у нього захворювань та станів здоров'я, на які він посилається у позові. Зазначені документи містять відомості про діагнози, встановлені лікарями відповідної спеціалізації, та результати медичних обстежень, що не заперечуються відповідачем і не визнані ним недостовірними або такими, що не відповідають дійсності.

При цьому суд звертає увагу, що зазначені у поданих позивачем медичних документах захворювання та стани прямо передбачені Розкладом хвороб, наведеним у додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402, зокрема у статтях, на які посилається позивач у позовній заяві. Таким чином, наявність у позивача відповідних захворювань як медичних фактів підтверджена матеріалами справи та підлягала оцінці військово-лікарською комісією при прийнятті спірної постанови.

Разом з тим суд наголошує, що він не надає власної оцінки тому, чи підпадають встановлені діагнози під конкретні пункти та графи Розкладу хвороб і який саме ступінь придатності вони зумовлюють, оскільки така оцінка належить до компетенції військово-лікарських комісій. Однак суд у межах своїх повноважень перевіряє, чи взагалі були враховані зазначені медичні документи та встановлені в них захворювання при прийнятті спірного рішення.

З аналізу довідки ВЛК № 7/3/26 від 14.01.2025 та доводів відзиву відповідача не вбачається, що військово-лікарська комісія надала належну оцінку усім захворюванням та станам здоров'я, підтвердженим медичними документами позивача та такими, що прямо передбачені Розкладом хвороб, а також не наведено мотивів, з яких ці документи були відхилені або не вплинули на кінцевий висновок щодо ступеня його придатності до військової служби.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спірна постанова військово-лікарської комісії прийнята без повного врахування документально підтверджених обставин, які мають істотне значення для прийняття рішення, що свідчить про її необґрунтованість та протиправність у розумінні частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправною та скасування довідки ВЛК № 7/3/26 від 14.01.2025 та зобов'язання відповідача повторно розглянути питання визначення ступеня придатності позивача до військової служби з урахуванням усіх наданих медичних документів, із застосуванням відповідних положень Розкладу хвороб та належним мотивуванням прийнятого рішення.

Такий підхід відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, відповідно до якого суд не наділений повноваженнями надавати оцінку діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, а у спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення належить Центральній військово-лікарській комісії. Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при застосуванні норм права суд враховує правові висновки Верховного Суду.

Такий спосіб захисту, на переконання суду, є ефективним, відповідає характеру спірних правовідносин та забезпечує відновлення порушеного права позивача у межах повноважень адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки саме дії (висновок) відповідача призвели до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , як структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену Довідкою військово-лікарської комісії № 7/3/26 від 14.01.2025;

3. Зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 , як структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_1 забезпечити проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією з метою повторного визначення ступеня його придатності до військової служби з обов'язковим урахуванням усіх наданих ним медичних документів із належним мотивуванням прийнятого рішення відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору на суму 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.

Попередній документ
133700837
Наступний документ
133700839
Інформація про рішення:
№ рішення: 133700838
№ справи: 320/10948/25
Дата рішення: 29.01.2026
Дата публікації: 03.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (12.03.2026)
Дата надходження: 02.03.2026
Розклад засідань:
09.09.2025 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд