28 січня 2026 року м. Київ справа №320/10965/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЧАЙНА ЦЕНТР» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.03.2023,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЧАЙНА ЦЕНТР» з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 15.03.2023 №200980410 та №200960410.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень - рішень з тих підстав, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік, подану ТОВ «ПОЧАЙНА ЦЕНТР», за результатами якої 27.02.2023 складено акт №15256/Ж5/26-15-04-10-03/24727801, яким встановлено порушення п.п. 266.7.5 ст. 266 ПК України, в результаті чого позивачем занижено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік в уточнюючій декларації №9303211190 від 01.02.2023, на суму 757 764,58грн.
На підставі акту перевірки відповідачем 15.03.2023 прийнято податкове повідомлення - рішення №200980401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 757 764,58грн. податкового зобов'язання та 189 441,15грн. застосованих штрафних санкцій.
Також Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік, подану ТОВ «ПОЧАЙНА ЦЕНТР», за результатами якої 27.02.2023 складено акт №15231/Ж5/26-15-04-10-03/24727801, яким встановлено порушення п.п. 266.7.5 ст. 266 ПК України в результаті чого позивачем занижено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік, в уточнюючій декларації №9303211190 від 01.02.2023 на суму 757 764,58грн.
На підставі акту перевірки відповідачем 15.03.2023 прийнято податкове повідомлення - рішення №200960401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 757 764,58грн. податкового зобов'язання та 189 441,15грн. застосованих штрафних санкцій.
Позивач, вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що об'єкти житлової нерухомості - будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об'єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України).
Перелік платників податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтею 266 ПК України.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем 01.02.2023 за №9303211190 подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік, якою відкориговано сплату вказаного податку за ІІ квартал, ІІІ квартал та VІ квартал 2022 року по 0.
Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п. «б» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України 24 березня 2022 року прийнятий Закон України №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:
«…тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України…».
Пунктом 3 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Аналіз підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані:
- на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або
- на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерацією.
Суд зазначає, що для застосування вказаної пільги тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення, про що свідчить зазначене у дужках дієслово у минулому часі «велися».
Суд також зазначає, що на момент подання позивачем уточнюючої річної декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік і на момент проведення камеральної перевірки був відсутній визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації зазначає, що вказані обставини не можуть бути перешкодою для реалізації платником податків свого права, закріпленого в Податковому кодексі України.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні визначеного Кабінетом Міністрів України переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, що стала наслідком бездіяльності Уряду, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян чи юридичних осіб, які наділені такими правами.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincovd and Pine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру та визначити перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, суд вважає, що негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Факт ведення з 24 лютого 2022 року на території міста Києва та Київської області бойових дій є загальновідомим.
Даний факт підтверджують офіційні заяви Президента України Володимира Зеленського (https://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-do-ukrayinciv-naprikinci-pershogo-dnya-73149; https://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-na-drugij-ranok-masshtabnoyi-vijni-73153; https://www.president.gov.ua/news/zlo-ozbroyene-raketami-bombami-j-artileriyeyu-treba-zupiniti-73257), Київського міського голови Віталія Кличка (https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_stolitsya_vstupila_v_fazu_oboroni/), заступниці міністра оборони Ганни Маляр (https://www.facebook.com/ganna.maliar/posts/2124154511076913) тощо.
Відповідно до частини третьої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомість вказаних обставин, у свою чергу, надавала позивачу право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, незалежно від того, визначений Кабінетом Міністрів України відповідний перелік територій чи ні.
При цьому, 06 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 прийнято наказ №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Згідно з цим Переліком з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року вся територія міста Києва визнається територією, на якій велися бойові дії.
Отже, вказаний Перелік також підтверджує правомірність позиції позивача про те, що на території міста Києва велися бойові дії, що, як наслідок, звільняє позивача від обов'язку по нарахуванню та сплаті до бюджету податку на нерухоме майно, розташоване на такій території, та надає право на коригування податкових зобов'язань шляхом подання уточнюючої звітності.
Факт ведення на території міста Києва бойових дій з 24.02.2022 є загальновідомим, а іншого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, окрім того, який був затверджено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, було прийнято наказом від 22.12.2022 №309, ані Кабінет Міністрів України, ані будь-який інший орган державної виконавчої влади не приймав.
Отже, суд погоджується з думкою позивача про те, що відповідачем на порушення підпункту 69.22 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та за відсутності правових підстав збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 15.03.2023 №200980410 та №200960410 прийняті відповідачем протиправно, а тому вони підлягають скасуванню.
Згідно з частиною другою другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності свого рішення, а тому останні підлягають скасуванню.
Виходячи з викладеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 26 840,00грн. (платіжна інструкція від 29.03.2023 №7).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві підлягає судовий збір у розмірі 26 840,00грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 15.03.2023 №200980410 та №200960410.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЧАЙНА ЦЕНТР» сплачений судовий збір у розмірі 26 840,00грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.