29 січня 2026 року місто Київ № 320/49128/25
Київський окружний адміністративний суд в складі судді Білоус А.Ю. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 05.05.2025 № 18207/Ж-2600-2025/11111 та підтверджене в розрахунку стажу від 14.05.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 для перерахунку пенсії:
період військової служби з 01.01.1992 по 08.01.1993 у календарному обчисленні (день за день);
на пільгових умовах, з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, період служби в районах Крайньої Півночі з 06.08.1991 по 31.01.1993;
на пільгових умовах, з розрахунку один місяць служби за три місяці, період участі в Антитерористичній операції з 26.08.2014 по 01.10.2014;
на пільгових умовах, з розрахунку один місяць служби за три місяці, період участі в міжнародній операції з підтримання миру і безпеки в Республіці Ліберія з 04.06.2015 по 12.06.2016;
на пільгових умовах, з розрахунку один місяць служби за три місяці, період участі в міжнародній операції з підтримання миру і безпеки в Демократичній Республіці Конго з 17.10.2018 по 07.06.2019;
на пільгових умовах, з розрахунку один місяць служби за три місяці, період участі в заходах із забезпечення оборони України у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 10.04.2023 по 15.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зарахованих періодів служби та вислуги на пільгових умовах з відповідною кратністю.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 є пенсіонером, учасником бойових дій та перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за віком з 01.01.2025. 07.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив зарахувати до вислуги років низку періодів військової служби, в тому числі на пільгових умовах. Вказано, що усі необхідні підтверджуючі документи надані ще під час оформлення пенсійної справи. Проте, відповідач відмовив у задоволенні заяви з підстав припинення з 19.06.2023 дії для України Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД від 13.03.1992. Позивач зазначає, що відповідач повністю проігнорував вимоги щодо пільгового обчислення вислуги років за участь в АТО, миротворчих операціях та обороні України, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення, гарантоване статтею 46 Конституції України та спеціальними законами. Відмова у зарахуванні періодів служби та у застосуванні пільгових коефіцієнтів призводить до неправомірного заниження розміру пенсії позивача, що є прямим порушенням майнових прав та соціальних гарантій, встановлених державою для захисників України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до п. 4 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказано, що з 01.01.2023 російською федерацією припинена участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при призначенні пенсій / поновленні раніше призначених пенсій громадянам, які проживали / працювали на території російської федерації. З 19.06.2023 для України припинені дії зазначеної Угоди за результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення української сторони вийти з Угоди. Отже, зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19 червня 2023 року.
Починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. Пенсії громадянам, які проживали / працювали, зокрема, на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом. При цьому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року. А тому, період служби з 01.01.1992 по 08.01.1993 на території російської федерації не враховано до стажу роботи.
Вказано, що згідно ст. 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях армії зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Також зазначено, що відповідно до ч. 5 «Прикінцевих положень» Закону в кратність зараховується лише період роботи, а не військової служби. Для зарахування до страхового стажу при обчисленні пенсії за віком відповідно до Закону періоду служби на пільгових умовах немає підстав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію з 01.01.2025 відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок розміру пенсії з урахуванням всіх періодів трудової діяльності (військової служби) та пільгового стажу у відповідній кратності за окремі періоди трудової діяльності (військової служби).
У відповідь на звернення позивача, відповідач листом від 05.05.2025 № 18207/Ж-2600-2025/11111 повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку та вказав, що з 01.01.2023 російською федерацією припинена участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при призначенні пенсій / поновленні раніше призначених пенсій громадянам, які проживали / працювали на території російської федерації. З 19.06.2023 для України припинені дії зазначеної Угоди за результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення української сторони вийти з Угоди. Отже, зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19 червня 2023 року. Починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. Пенсії громадянам, які проживали / працювали, зокрема, на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом. При цьому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року. А тому, період служби з 01.01.1992 по 08.01.1993 на території російської федерації не враховано до стажу роботи. Згідно ст. 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях армії зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Також зазначено, що відповідно до ч. 5 «Прикінцевих положень» Закону в кратність зараховується лише період роботи, а не військової служби. Для зарахування до страхового стажу при обчисленні пенсії за віком відповідно до Закону періоду служби на пільгових умовах немає підстав.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
За змістом пункту «в» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.
Статтею 62 Закону №1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393.
Згідно з положеннями абзацу 9 пункту 1 вказаного Порядку до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не передбачено більш пільгових умов.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28.
Згідно пунктом 3 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 №148 кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 слід зараховувати за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.
Окрім того, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Додатка 2 «Періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах» до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2014 №530, військова служба у віддаленій місцевості СРСР, зокрема у Комі АРСР з 07.08.1969, зараховується до вислуги років на пільгових умовах, - один місяць служби за півтора місяця.
Таким чином, як законодавство колишнього СРСР до 01.01.1991, так і законодавство України, передбачали пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР.
Аналогічна позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 09.12.2014 (справа №21 406а14), Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у справі № 727/1441/17.
У свою чергу пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відтак, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 348/2319/16-а.
З наданих до позовної заяви документів убачається, що позивач проходив службу у віддаленій місцевості м. Оленігорск Мурманської області з 06.08.1991 по 31.01.1993, де вислуга років зараховується місяць за півтора, що підтверджується копією архівної довідки від 20.01.2014 № 322 та копією витягу з наказу від 29.01.1993 № 20.
За встановлених обставин, коли факт військової служби позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами у відповідних довідках, то спірний період роботи позивача в районах Крайньої Півночі підлягає пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.
Згідно з розрахунком стажу позивача (формою РС-право) до страхового стажу тривалістю 37 рік 04 місяці 20 днів зараховано такі періоди: 01.08.1986-21.06.1991 (навчання); 23.06.1991-20.08.1991, 21.08.1991-31.12.1991, 09.01.1993-24.03.1993, 25.03.1993-03.02.1995, 04.02.1995-15.05.2000, 16.05.2000-30.06.2000 (військова служба); 01.07.2000-27.08.2002; 01.09.2002-31.12.2003 (навчання); 01.01.2004-31.07.2004, 02.08.2004-31.07.2007, 01.08.2007-31.12.2009, 01.01.2010-04.11.2010, 01.11.2010-08.05.2024, 09.05.2024-23.09.2024, 24.09.2024-30.09.2024, 01.10.2024-31.12.2024 (військова служба).
Підставою незарахування позивачеві страхового стажу за період з 01.01.1992 по 18.01.1993 набутого на території російської федерації, відповідач зазначив припиненням з 01.01.2023 участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 1058-ІV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та РФ (далі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Згідно зі статтею 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13.03.1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковане у Офіційному віснику України 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023.
У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що на час проходження служби позивача у спірний період Угода була чинною, а тому її положення протиправно не були застосовані відповідачем та, як наслідок, не зараховано періоди служби на території російської федерації з 06.08.1991 по 31.01.1993.
Крім того, з урахуванням статті 13 Угоди не зважаючи на вихід України з цього міжнародного договору, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 340/4436/23.
Отже, відмова відповідача у зарахуванні спірного періоду служби з 06.08.1991 по 31.01.1993 в пільговому обчисленні до страхового стажу позивача не ґрунтується на чинному законодавстві України.
Щодо вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 для перерахунку пенсії на пільгових умовах, з розрахунку один місяць служби за три місяці, період участі в Антитерористичній операції з 26.08.2014 по 01.10.2014; період участі в міжнародній операції з підтримання миру і безпеки в Республіці Ліберія з 04.06.2015 по 12.06.2016; період участі в міжнародній операції з підтримання миру і безпеки в Демократичній Республіці Конго з 17.10.2018 по 07.06.2019 та період участі в заходах із забезпечення оборони України у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 10.04.2023 по 15.09.2023, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 57 Закону № 1788-ХІІ військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Підпунктом 6 пункту 2-1 наведеного вище Порядку 22-1 визначено документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема:
військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації:
документи про проходження військової служби (служби);
довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації;
посвідчення учасника бойових дій.
Відповідно до п.6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються:
військові квитки;
довідки ІНФОРМАЦІЯ_2, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;
довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Час перебування в партизанських загонах і з'єднаннях у період Другої світової війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з'єднань).
Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).
Матеріалами справи підтверджується та що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.01.2015 позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до витягу з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 26.08.2014 №102 та від 01.10.2014 №23 позивач в період з 26.08.2014 по 01.10.2014 проходив військову службу (залучений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в Антитерористичній операції та території Донецької та Луганської областях, з метою виконання службових (бойових) завдань).
Відповідно до витягу з наказу Командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.04.2023 №100/дск та від 14.09.2023 №253/дск позивач в період з 10.04.2023 по 15.09.2023 проходив військову службу (залучений до складу сил та засобів, оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з метою виконання службових (бойових) завдань).
Відповідно до наказів військової частини НОМЕР_2 від 05.06.2015№49, від 11.06.2016 №81 та довідки від 11.06.2016 №82 позивач з 04.06.2015 по 12.06.2016 перебував у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3)
Відповідно до наказів військової частини НОМЕР_4 від 17.10.2018 №167, від 07.06.2019 №81 та довідки від 07.06.2019 №8 позивач з 17.10.2018 по 07.06.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4).
Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Таким чином, в контексті наведених правових норм вказані документи є достатніми та змістовними задля визначення права позивача на перерахунок пенсії із зарахуванням певного страхового стажу на пільгових умовах в кратному розмірі.
Отже, за таких обставин підлягають зарахуванню до загального трудового стажу позивача для перерахунку пенсії за віком з урахуванням положень ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці) періоди проходження позивачем служби з 26.08.2014 по 01.10.2014, з 04.06.2015 по 12.06.2016, з 17.10.2018 по 07.06.2019 та з 10.04.2023 по 15.09.2023
З урахуванням викладеного в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статі 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період служби в районах Крайньої Півночі з 06.08.1991 по 31.01.1993 у пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за півтора місяця страхового стажу.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період служби в районах Крайньої Півночі з 06.08.1991 по 31.01.1993 у пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за півтора місяця страхового стажу, та здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період служби з 26.08.2014 по 01.10.2014, з 04.06.2015 по 12.06.2016, з 17.10.2018 по 07.06.2019 та з 10.04.2023 по 15.09.2023 1993 у пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період служби з 26.08.2014 по 01.10.2014, з 04.06.2015 по 12.06.2016, з 17.10.2018 по 07.06.2019 та з 10.04.2023 по 15.09.2023 1993 у пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три місяці, та здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоус А.Ю.