30 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/8435/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту»; 3) зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», вказати «Так, не порушує».
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 28 грудня 2018 року його було відраховано з Харківського національного університету будівництва та архітектури, а 26 жовтня 2021 року - з ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Тобто позивач не отримав диплом про здобуття вищої освіти та не пройшов повний курс навчання. З 01 вересня 2023 року його було поновлено на денну контрактну форму навчання в ТОВ «ЗВО «Університет глобальних стратегій «Альтера»» зі ступенем бакалавра. Однак у сформованій на ім'я позивача довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 01.10.2025 у графі поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує». Такі дії відповідача вважає протиправними, оскільки незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня. Закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тобто, враховується тільки та освіта, яка дійсно була здобута.
24 жовтня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Так, зазначив, що згідно з діючими законодавчими нормами не вважається порушенням послідовності здобуття освіти, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє навчання (запис про яке у статусі «Відраховано із ЗО») було за таким же рівнем, що й поточне навчання. Звертає увагу суду на те, що позивач 07.08.2018 був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Харківського національного університету будівництва та архітектури та був відрахований з цього закладу освіти 28.12.2018; 31.08.2018 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» та був відрахований з цього закладу освіти 26.10.2021; 01.09.2023 був поновлений (з іншого закладу освіти) для продовження здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Заклад вищої освіти «Університет глобальних стратегій «Альтера»», що свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Враховуючи наведене, вважає, що підстави для внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти в частині формування відповідної довідки відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 07 серпня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) зарахований до Харківського національного університету будівництва та архітектури за освітнім ступенем «бакалавр» на денну форму навчання за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування», з якого був відрахований 28 грудня 2018 року за власним бажанням.
Окрім того, 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 зарахований до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» за освітнім ступенем «бакалавр» на денну форму навчання за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини», з якого був відрахований 26 жовтня 2021 року у зв'язку з невиконанням індивідуального навчального плану.
01 вересня 2023 року ОСОБА_1 зарахований до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад вищої освіти «Університет глобальних стратегій «Альтера» за освітнім ступенем «бакалавр» на денну форму навчання за спеціальністю 073 «Менеджмент», де продовжує навчатися.
Поряд з цим, відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) №699323 від 26.08.2025, поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».
За результатами розгляду поданого представником позивача звернення, листом №3/8654-25 від 07.10.2025 Міністерство освіти і науки України (далі - Міністерство) повідомило заявника про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО, оскільки ОСОБА_1 здійснює здобуття освіти в непослідовному порядку.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення недостовірних відомостей до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення черговості здобуття освіти, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, права та обов'язки фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон №2145).
Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону №2145 визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону №2145, рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону №2145 рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Частинами 1-3 ст. 40 Закону №2145 передбачено, що після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі - Закон №1556).
Згідно ч. 1 - 3 ст. 5 Закону №1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону №1556, атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Статтею 7 Закону №1556 встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
З аналізу вищевикладених норм законодавства суд дійшов висновку про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Здобуття рівня освіти має підтверджуватись відповідним документом про вищу освіту.
В свою чергу незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Отже, закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тобто, враховується тільки та освіта, яка дійсно була здобута.
Судом встановлено, що позивач не завершував навчання за освітньо-професійним ступенем бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплома бакалавра ні за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування», ані за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини» як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму, оскільки відрахований з Харківського національного університету будівництва та архітектури та Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» за власним бажанням та за невиконання індивідуального навчального плану відповідно.
Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття відповідного рівня освіти у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти. За таких обставин, оскільки позивач не завершив розпочате раніше навчання, його повторне зарахування на навчання не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту».
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на порушення послідовності навчання з огляду на те, що в 2023 році ОСОБА_1 вступив до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад вищої освіти «Університет глобальних стратегій «Альтера» за освітнім ступенем «бакалавр», оскільки ні в одному із зазначених вище нормативних актів не встановлено будь-яких особливостей для осіб, які були раніше відраховані із навчального закладу.
Таким чином, лише факт здобуття певного рівня освіти (для вищої факт здобуття освітнього ступеня), а не факт навчання за певним рівнем освіти, надає особі право на здобуття вищого рівня освіти.
При цьому, відрахування особи з навчання за відповідним рівнем освіти не може розцінюватися як здобуття такого рівня освіти.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на роз'яснення щодо алгоритму визначення послідовності здобуття освіти та формування довідки з ЄДЕБО (лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024), які прирівнюють «відрахування» до «здобутого рівня освіти», оскільки такі не відповідають вищевикладеним положенням чинного законодавства.
При цьому суд зауважує, що лист Міністерства не є нормативно-правовим актом, має лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм, в той же час норми Закону є нормами прямої дії.
Отже, висновок Міністерства про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти в розумінні ч. 2 ст. 10 Закону №2145 є помилковим.
Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 8 Закону №1556, засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону №2145 встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти.
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
- здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
- відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
- забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
- проводить навчання для роботи з Електронною базою;
- здійснює інші заходи, передбачені законом.
Суб'єктами ведення Електронної бази є:
- держатель та адміністратор Електронної бази;
- органи управління у сфері освіти;
- суб'єкти освітньої діяльності;
- підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.
Відповідно до п. 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 року №872 (далі - Положення №872), це Положення визначає механізм функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти в галузі освіти як інтегрованої інформаційної системи, що забезпечує збирання, створення, реєстрацію, накопичення, зберігання, зміну, використання, поширення та захист інформації про суб'єктів освітньої діяльності, вступників до закладів освіти, здобувачів освіти, документи про освіту (науковий ступінь), педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників з метою задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, порядок її ведення.
Пунктом 4 розділу І Положення №620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі Міністерства освіти і науки. Держателем ЄДЕБО є Міністерство, адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління Міністерства.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом V Положення №620. Так, Міністерство, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством у сфері освіти.
Отже, саме до повноважень Міністерства віднесено питання внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону №2145 щодо позивача.
Тому заявлені позовні вимоги стосовно зобов'язання Міністерства внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО, щодо черговості здобуття позивачем освіти підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ - 38621185) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».
3. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», вказати «Так, не порушує».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ - 38621185) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211,20 (Одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін