Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 січня 2026 року Справа№200/122/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про визнання протиправною і скасування постанови,
У січні 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ, позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - ВПВР, відповідач), в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу від 29 грудня 2025 року у розмірі 5100 гривень по ВП №79557183, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою О.А., при примусовому виконанні виконавчого листа №200/4062/25, виданого 21 жовтня 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Залучено ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Призначено судове засідання на 30 січня 2026 року, витребувані докази.
На обґрунтування позову Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області посилається на те, що на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Вважає, що державним виконавцем не було здійснено жодних дій для того, щоб пересвідчитися у можливості виконання Головним управлінням рішення суду та визначитися з поважністю причин невиконання.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 нараховано суму доплати, проте станом на 29.12.2025 не виплачено. 29.12.2025 головним державним виконавцем, на підставі ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду в частині проведення відповідної виплати доплати винесено постанову про накладення штрафу повторно у розмірі 5100,00 грн.
Третя особа надала пояснення на позовну заяву, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року по справі № 200/4062/25 вважається не виконаним у повному обсязі. Вважає, що Головним державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Донецькій області ХМУ МЮ України Бойницькою О.А. на законних підставах відповідно за ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно винесена постанова про накладення штрафу
Представник позивача, представник відповідача і третя особа до судового засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України - відсутні.
Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 200/4062/25 задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 та 01.03.2025. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1.115 з 01.03.2025.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 200/4062/25 залишено без змін.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою Ольгою Анатоліївною від 10.11.2025 про відкрито виконавче провадження № 79557183 з виконання виконавчого листа № 200/4062/25, виданого 21.10.2025 Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1.115 з 01.03.2025.
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції склав вимогу виконавця від 19.11.2025 № 22824 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, в якій зазначив, що провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 79557183 від 10.11.2025 з примусового виконання з примусового виконавчого листа № 200/4062/25, виданого 21.10.2025 Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1.115 з 01.03.2025. З метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження» відповідач вимагає надати документально підтверджену відповідь стосовно виконання вимог вищезазначеного виконавчого документа.
ГУ ПФУ листом від 19.11.2025 № 0500-0305-5/126338 повідомив відповідача про те, рішенням суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025. В мотивувальній частині рішення суду зазначено: «пенсія позивача підлягала індексації відповідно до постанов КМУ № 185, № 209 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який мав враховуватися для обчислення пенсії з 01.03.2024 на відповідні коефіцієнти, які застосовуються акумулятивно починаючи з 2024 року (1,0796 з 01.03.2024 року, 1,115 з 01.03.2025)». Пенсія ОСОБА_1 з 01.03.2024 перерахована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 по справі №200/6070/24, яке набуло законної сили 19.12.2024, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком без застосування будь-якого показника середньої заробітної плати. Розмір пенсії з 01.03.2024 склав 20262,00 грн. При проведенні, на виконання рішення суду, індексації показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 та з 01.03.2025 відповідно до порядку проведення індексації встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», що визначається відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058, розмір пенсії буде зменшуватись та складатиме з 01.03.2024 - 18600,59 грн, з 01.03.2025 - 20100,59 грн. Також зазначено, що до юридичного управління 14.11.2025 направлено службову записку про необхідність надання роз'яснення щодо механізму виконання рішення суду. Після отримання роз'яснення щодо механізму виконання рішення суду, питання його виконання буде вирішено у найкоротші терміни та повідомлено додатково. Позивач просив відкласти виконавче провадження №79557183 від 10.11.2025.
У наступному, ГУ ПФУ листом 25.11.2025 № 0500-0305-5/129652 повідомив відповідача про те, що на виконання рішення суду з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії (індексацію) показника середньої заробітної плати ОСОБА_1 з 01.03.2024 на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до порядку проведення індексації встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення 1,115 відповідно до порядку проведення індексації встановленого постановою від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», що визначається відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058. Показник середньої заробітної плати з 01.03.2024 становить 7994,47 (7405,03 х 1,0796) та з 01.03.2025 8913,83 (7994,47 х 1,115). Оскільки пенсія ОСОБА_1 з 01.03.2024 нараховується і виплачується за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 по справі №200/6070/24, яке набрало законної сили 19.12.2024, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та не обчислюється виходячи із заробітної плати, підвищення розміру пенсії за рішенням суду по справі №200/4062/25 не відбулося. Позивач просив закінчити виконавче провадження №79557183 від 10.11.2025 у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції склав вимогу виконавця від 15.12.2025 № 24848 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, в якій зазначив, що провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 79557183 від 10.11.2025 з примусового виконання з примусового виконавчого листа № 200/4062/25, виданого 21.10.2025 Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1.115 з 01.03.2025. З метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження» відповідач вимагає в зв'язку з надходженням звернення стягувача на Урядову гарячу лінію надати документально підтверджену відповідь стосовно виконання вимог вищезазначеного виконавчого документа.
ГУ ПФУ листом від 15.12.2025 № 0500-0406-5/145403 повідомив відповідачу про те, Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано рішення суду та проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025. Станом на 01.12.2025 Головним управлінням обліковано в переліку одержувачів виплат, сформованому відповідно до Порядку № 821, різницю між розміром пенсії, обчисленої відповідно до нормативно-правових актів, та розміром пенсії, нарахованої на виконання рішення суду, за період з 01.03.2024 по 30.11.2025 у сумі 45000,00 грн, яка буде виплачуватись в межах виділених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Станом на 15.12.2025 за окремою бюджетною програмою проведено виплату заборгованості в межах виділених бюджетних призначень по судових рішеннях, які набрали законної сили по 30.09.2025. Виплата щомісячної пенсії у сумі 20262,00 грн здійснюється шляхом включення до відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (дата виплати - 7 число). В подальшому різниця між розміром пенсії, визначеної на виконання рішення суду, та розміром виплати, обчисленим до виконання рішення суду (23262,00 грн - 20262,00 грн), у сумі 3000,00 грн, буде обліковуватись відповідно до Порядку № 821 та виплачуватись в межах виділених бюджетних призначень додатковими відомостями. Позивач просив закінчити виконавче провадження № 79557183 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.
До вказаного листа додані: витяг з ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплати пенсій(ППВП)» (перелік боргів ПКМУ 821 ОСОБА_1 ); - рішення про перерахунок з 01.03.2024 з ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплати пенсій (ППВП)» ОСОБА_1 , рішення про перерахунок з 01.03.2025 з ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплати пенсій (ППВП)» ОСОБА_1 .
Спірною постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою Ольгою Анатоліївною від 29 грудня 2025 року ВП № 79557183 за невиконання рішення в частині виплати накласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штраф на користь держави в розмірі 5100 грн.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності застосування державним виконавцем штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головне управління Державної служби з питань праці у Луганській області. Утворити Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці як юридичну особу публічного права. Також установлено, що Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є правонаступником Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головного управління Державної служби з питань праці у Луганській області.
Пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Частинами 1-3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що в разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Передбачений статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі № 819/695/17.
Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Відтак невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, установлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення (Постанова Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 420/5465/18).
У спірному випадку причиною невиконання рішення суду у справі № 200/4062/25 слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення (бюджетних асигнувань).
Про вказані обставини було повідомлено державного виконавця.
Відповідачем та третьою особовою не наведено аргументів, які б давали підстави вважати, що позивач мав можливість виконати рішення суду в частині виплати нарахованих коштів, але не зробив цього.
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що ГУ ПФУ не виконало рішення суду у справі № 200/4062/25 в частині зобов'язанням виплатити нараховані кошти без поважних причин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови і наявність підстав для її скасування.
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволені позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось із позовом у цій справі не як суб'єкт владних повноважень на виконання покладених на нього функцій (завдань), а як юридична особа публічного права, а тому розподіл понесених позивачем у цій справі судових витрат слід здійснювати в загальному порядку.
Аналіз наведених норм з урахуванням обставин справи, дають підстави для висновку, що понесені позивачем у цій справі та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховний Суд від 28.11.2018 у справі № 812/246/18.
У матеріалах справи наявна платіжна інструкція № 24 від 07.01.2026 про сплату позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн за подання позовної заяви.
Отже, ураховуючи, що позивач у цій справі виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона виконавчого провадження, суд присуджує на користь позивача судові витрати в розмірі 2 662,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 287 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010; 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код: 45752470, 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, б. 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною і скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу від 29 грудня 2025 року у розмірі 5100 гривень по ВП №79557183, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою О.А.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України суму судових витрат у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Повне рішення суду складене 30 січня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження, якщо його не скасовано, - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення.
Суддя К.О. Куденков