Апеляційне провадження № 22-ц/824/2873/2026
Справа № 756/1727/25
Іменем України
28 січня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Луценка О.М. в м. Київ 20 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
У лютому 2025 року позивач ТОВ «Інвестбудгаличина» звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» 21726,48 грн. за утримання житла та комунальних послуг.
Позов мотивував тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .
На утриманні у позивача з 28 грудня 2018 року знаходиться вказаний будинок АДРЕСА_2 , для мешканців якого надаються житлово-комунальні послуги. ТОВ «Інвестбудгаличина» відповідно до наказу № 73 від 28 грудня 2018 року затверджено тариф у розмірі 8,50 грн. за 1 кв.м. та Типовий договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприяння в отриманні комунальних послуг у житловому будинку. Відповідно до довідки про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем по сплаті внесків склала 21776,48 грн.
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, у якому просив у задоволенні первісного позову відмовити, визнати незаконними дії ТОВ «Інвестбудгаличина» щодо видачі наказу № 73 від 28 грудня 2018 року «Про затвердження типового Договору про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, та сприяння у отриманні комунальних послуг у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 ) та скасувати затверджений цим наказом тариф у розмірі 8,50 грн. за 1 кв.м. та типовий Договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, та сприяння у отриманні комунальних послуг у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 ). Визнати незаконними дії ТОВ «Інвестбудгаличина» по нарахуванню ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги АДРЕСА_4 плати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в сумі 12128,92 грн. в період з січня 2022 року по жовтень 2023 року, плати за відшкодування витрат холодної води та водовідведення в сумі 2698,41 грн. та плати за абонентське обслуговування в сумі 210,25 грн. за період з квітня 2023 року по січень 2025 року, плати за послуги з відшкодування витрат за електроенергію в сумі 115,58 грн., відшкодування витрат за електроенергію у розмірі 180,24 грн. та централізоване опалення у сумі 1537,43 грн. за період з січня 2022 року по січень 2025 року, плати за додаткові послуги: сервіс відеоспостереження в сумі 990 грн., служби консьєржів у сумі 2050 грн. та додаткові інформаційні послуги в сумі 6 грн. за період з січня 2022 року по жовтень 2023 року. Зобов'язати ТОВ «Інвестбудгаличина» припинити дії по нарахуванню ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_4 в розмірі 21726,48 грн. Стягнути з ТОВ «Інвестбудгаличина» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн., покласти на позивача судові витрати.
Позов мотивував тим, що позивачем за первісним позовом не надано суду жодних договорів, укладених на постачання теплової енергії, електричної енергії, води та послуг водовідведення для потреб будинку АДРЕСА_2 на виконання вимог п. 2.2 розділу 2 договору від 28 грудня 2018 року.
Звертав увагу, що постановою КМУ від 20 квітня 2016 року № 301 затверджено Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків з балансу поточних балансоутримувачів, згідно якого відбувається саме списання з балансу, а не передача на баланс іншому балансоутримувачу. Акт приймання-передачі будинку з балансу на баланс від 28 грудня 2018 року складений в порушення вказаного Порядку, оскільки фіксує не списання з балансу ПП «Харон-Вестіол» об'єкту будівництва, а передачу його на баланс іншому підприємству ТОВ «Інвестбудгаличина», при цьому він підписаний комісією у складі лише двох осіб, без залучення уповноваженої особи від співвласників багатоквартирного будинку, за відсутністю відповідного розпорядчого документа ПП «Харон-Вестіол» про списання цього об'єкта нерухомого майна та без передачі цього акту співвласникам багатоквартирного будинку, а тому такий документ не може вважатись законним, а правочин щодо передачі об'єкта нерухомого майна, який оформлений зазначеним актом, є нікчемним.
Вказував, що Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено процедури приймання-передачі будинку з балансу на баланс, і Закон не містить поняття «балансоутримувач», натомість п. 14 ч. 1 ст. 1 визначений управитель багатоквартирного будинку, а тому договір від 28 грудня 2018 року про приймання-передачі будинку на баланс суперечить положенням наведених вимог закону, є правочином, що порушує публічний порядок і є нікчемним.
Крім того, позивачем за первісним позовом не було надано доказів того, що співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було прийнято рішення про визнання ТОВ «Інвестбудгаличина» управителем будинку та з товариством було укладено від імені всіх співвласників договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з визначенням за домовленістю сторін вартості такої послуги, або товариство було визначено управителем зазначеного будинку органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах. Отже, ТОВ «Інвестбудгаличина» не набуло статусу управляючої компанії будинку відповідно до вимог чинного законодавства, тому вартість та складові тарифу послуги з управління багатоквартирним будинком у первісному позові не наводяться, а безпідставно зазначається про стягнення заборгованості за внесками на утримання житлових та комунальних послуг.
Вказував, що з 10 червня 2018 року на законодавчому рівні не передбачено послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а новою житловою послугою є послуга з управління багатоквартирним будинком, яка надається на підставі укладення типового договору.
Отже, в період з 28 грудня 2018 року по вересень 2023 року при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, введених відповідно до наказу від 28 грудня 2018 року № 73, позивачем порушено п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тому такі дії не можуть вважатися законними, а застосований тариф має бути скасований в судовому порядку.
Фактичний обсяг наданих ТОВ «Інвестбудгаличина» послуг ОСОБА_1 , як споживачу кв. АДРЕСА_5 багатоквартирного будинку, не підтверджується належними та допустимими доказами.
Вказував, що ТОВ «Інвестбудгаличина» не має ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, не є виконавцем даної послуги, а водопровід будинку № 6 не було передано на баланс ПрАТ «Київводоканал», відповідно між ними не існують договірні відносини. Також позивач за первісним позовом не має ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, електроенергії та не є виконавцем таких послуг. Жодних договорів між сторонами з приводу даних комунальних послуг не укладалось, а тому у первісного позивача відсутнє право вимоги оплати послуг.
Зазначав, що послуги «сервіс відеоспостереження», «послуги служби консьєржів» та «додаткові інформаційні послуги» не є житлово-комунальними послугами згідно положень ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не входять до Обов'язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а тому є додатковими і мають бути оформлені окремими договорами.
Зазначав, що в зв'язку зі створенням співвласниками багатоквартирного будинку 07 липня 2023 року ОСББ «Яскравий 7», необхідно визнати дії ТОВ «Інвестбудгаличина» з оформлення і надання рахунків на сплату житлово-комунальних послуг після початку діяльності ОСББ і на теперішній час незаконними та зобов'язати його припинити такі дії.
Пояснював, що незаконними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу введення його, як власника квартири та споживача, в оману щодо повноважень ТОВ «Інвестбудгаличина» на управління багатоквартирним будинком, в якому розташована зазначена квартира, повноважень на здійснення господарської діяльності, яка потребує дозволу (ліцензії), неправомірне нарахування плати за житлові послуги, які не передбачені на законодавчому рівні, незаконне нарахування плати за додаткові послуги, які ним не замовлялись і згоди на отримання яких ним не надавалось, безпідставне формування рахунків про сплату ЖК послуги з надуманою заборгованістю і зверненням до суду з метою її стягнення в примусовому порядку, що призвело до проблематизації його життя, погіршило гармонійні адаптовані умови життєдіяльності, обумовили необхідність нераціональних витрат часу на оформлення відповідних процесуальних документів, вимагають залучення душевних та матеріальних зусиль на розв'язання штучно створеної проблеми, через що він зазнає значних моральних страждань.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2025 року первісний позов ТОВ «Інвестбудгаличина» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» заборгованості у розмірі 21726,48 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» стягнуто витрати на правничу допомогу в розмірі 5672,65 грн.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким в первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що заява відповідача від 28 березня 2025 року була проігнорована судом, а питання щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом в судовому засіданні 31 березня 2025 року не вирішувалась. У порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 265 ЦПК України суд першої інстанції в описовій частині оскаржуваного рішення не зазначив про вказану заяву відповідача.
Вказував, що у порушення норм процесуального закону суд першої інстанції, призначивши ухвалою від 06 травня 2025 року підготовче засідання, не постановив ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, не провів підготовчі дії, не постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання, не погодив з учасниками справи дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті, а передчасно та незаконно розглянув справу в той же день, а саме 20 серпня 2025 року в підготовчому засіданні, при цьому справу розглянуто у спрощеному провадженні, чим порушено п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Матеріали справи не містять ухвал суду про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відкриття та закінчення підготовчого засідання, призначення дати судового засідання для розгляду справи по суті, які мають бути оформлені окремим документом і за змістом відповідати вимогам ст. 260 ЦПК України, а також технічного запису та протоколу підготовчого засідання від 20 серпня 2025 року.
Описова частина рішення не відповідає вимогам п. 1 - 3 ч. 3 ст. 265 ЦПК України, оскільки не містить стислий виклад позиції і заперечень відповідача за зустрічним позовом, неправильно відображає зміст клопотання про розгляд справи за відсутності ТОВ «Інвестбудгаличина», не відображає процесуальні дії та судові рішення, які необхідно було вчинити в ході підготовчого провадження та під час проведення підготовчого засідання, передбачені ст. 189 - 199 ЦПК України.
По суті спору повідомляв, що 07 липня 2023 року співвласниками багатоквартирного будинку було створено ОСББ «Яскравий 7» та обрано самостійну форму управління будинком та прибудинковою територією шляхом самозабезпечення, що підтверджується долученою до матеріалів зустрічної позовної заяви копією виписки з ЄДРПОУ, проте зазначена обставина не була встановлена судом в оскаржуваному рішенні, а вказаний доказ не оцінено судом.
В зв'язку з утворенням ОСББ наданий позивачем розрахунок заборгованості є неправильним та безпідставним, оскільки включає незаконне нарахування оплат за начебто надані товариством послуги за вказаний період, а саме з 07 липня 2023 року по 24 грудня 2025 року на загальну суму 4919,54 грн., при цьому матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Інвестбудгаличина» та ОСББ «Яскравий 7», або між ТОВ «Інвестбудгаличина» та ОСОБА_1 у вказаний спірний період були укладені договори про надання будь-яких житлово-комунальних послуг. У вказаний період будинок АДРЕСА_2 не перебував у господарському віданні ТОВ «Інвестбудгаличина», жодних житлово-комунальних послуг таке підприємство мешканцям будинку не надавало, а тому дії відповідача за зустрічним позовом по нарахуванню оплат за такі послуги не можна вважати законними.
Зауважував, що довідка про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг включає нарахування оплати «компенсація витрат на утримання комори» на загальну суму 1025 грн., однак жодних доводів позивача та доказів на підтвердження того, що відповідач є власником комори у спірному будинку, матеріали справи не містять, а також що між сторонами була домовленість про надання таких послуг та про вартість їх надання, докази надання та отримання таких послуг за вказаною адресою.
Також довідка включає неправомірне нарахування у період з січня 2022 року по жовтень 2023 року плати за додаткові послуги «сервіс відеоспостереження» в сумі 990 грн., «служби консьєржів» у сумі 2050 грн. та додаткові інформаційні послуги в сумі 6 грн. Так, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 затверджений Обов'язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, відповідно до якого зазначені послуги не відносяться до житлово-комунальних, а витрати на них не включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а отже підлягають до оплати виключно на підставі договору, укладеного між споживачем та виконавцем послуги. За даних обставин нарахування ТОВ «Інвестбудгаличина» плати за вказані додаткові послуги, які ОСОБА_1 не замовляв, є незаконними, порушує ч. 11 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», внаслідок чого штучно утворилась безпідставна заборгованість.
Наголошував, що нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не містить поняття «балансоутримувача», натомість п. 14 ч. 1 ст. 1 визначений управитель багатоквартирного будинку. Також постановою КМУ від 20 квітня 2016 року № 301 затверджено Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків, згідно якого відбувається саме списання з балансу, а не передача на баланс іншому балансоутримувачу, причому таке списання здійснюється балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа. Для списання будинку з балансу утворюється відповідна комісія у складі не менше п'яти осіб, в тому числі уповноважена особа від співвласників багатоквартирного будинку.
Зазначав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення забудовником дій, передбачених Порядком № 301, а позивачем не надано суду копію наказу керівника ПП «Харон-Вестіол» про списання багатоквартирного будинку з балансу підприємства, доведення цього наказу до відома співвласників будинку, залучення до цієї процедури уповноваженої особи від співвласників будинку, складання і затвердження акту про списання вказаного будинку з балансу ПП «Харон-Вестіол. В той же час матеріали справи не містять доказів перебування на балансі у ТОВ «Інвестбудгаличина» будинку як на момент пред'явлення позову, так і на момент ухвалення рішення.
За таких обставин договір та додатки до нього від 28 грудня 2018 року про приймання-передачу будинку з балансу ПП «Харон-Вестіол» на баланс ТОВ «Інвестбудгаличина» об'єкту нерухомості суперечать вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови КМУ від 20 квітня 2016 року № 301, ч. 3 ст. 6, ст. 228 ЦК України, є правочинами, що порушують публічний порядок, а тому є нікчемними.
Крім того, за змістом п. 2.2 розділу 2 договору від 28 грудня 2018 року балансоутримувач з дати підписання акта приймання-передачі будинку з балансу на баланс укладає угоди на постачання теплової енергії, електричної енергії, води та послуг водовідведення для потреб будинку у встановленому законодавством порядку, однак позивач не надав суду доказів укладення таких договорів для потреб будинку.
Також ТОВ «Інвестбудгаличина» не надало доказів, що співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було прийнято рішення про визнання ТОВ «Інвестбудгаличина» управителем будинку та з товариством було укладено від імені всіх співвласників договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з визначенням за домовленістю сторін вартості такої послуги, або товариство було визначено управителем зазначеного будинку органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах.
Також з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що він містить безпідставні нарахування оплат за начебто надану товариством послугу «утримання будинків та прибудинкової території» в сумі 12128,92 грн. за період з 01 січня 2022 року по 01 жовтня 2023 року, оскільки новим Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено такого виду послуг. Позивачем не надано доказів, що на виконання положень закону між ним та відповідачем укладався договір про надання послуг з управління, а тому позивач не є управителем та відповідно не надає та не може надавати житлову послугу з управління спірним будинком.
Крім того, розрахунок заборгованості за вказану послугу суперечить наказу від 28 грудня 2018 року № 73, яким затверджено тариф на послугу з утримання будинків в розмірі 8,50 грн. за 1 кв.м., згідно якого нарахування мало б відбуватись щомісячно по 571,20 грн., тоді як за травень і червень 2023 року нараховано по 780,86 грн., а за вересень 2023 року - 295,60 грн.
Зазначав, що фактичний обсяг наданих ТОВ «Інвестбудгаличина» послуг з утримання будинку та прибудинкової території та понесених товариством витрат на надання таких послуг не підтверджено належними та допустимими доказами.
Вказував, що мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідача, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються КП «Київтеплоенерго», а ТОВ «Інвестбудгаличина» не є стороною цих правовідносин. Також ТОВ «Інвестбудгаличина» не має ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, не є виконавцем даної послуги, а водопровід будинку АДРЕСА_2 не було передано на баланс ПрАТ «Київводоканал», відповідно між ними не існує договірних відносин. Зазначене підтверджується відповіддю ПрАТ «Київводоканал» від 19 вересня 2024 року, долученою до зустрічного позову, з якої випливає, що забезпечення будинку послугами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з належними якісними та кількісними показниками унеможливлюється у зв'язку з невиконанням забудовником процедури приєднання новобудови до міських мереж централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до змісту виписки з ЄДРПОУ і статуту ТОВ «Інвестбудгаличина», останнє не має таких видів економічної діяльності, як надання послуг з постачання електричної енергії, з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, постачання теплової енергії, не має ліцензії на провадження таких видів господарської діяльності, а отже не є виконавцем таких комунальних послуг.
Крім того, згідно наказу № 73 від 28 грудня 2018 року, позивач надає в будинку АДРЕСА_2 лише послугу з утримання будинків та прибудинкової території вартістю 8,5 грн. за 1 кв.м., тоді як розрахунок заборгованості включає нарахування за комунальні послуги та додаткові послуги.
Вказував, що довідка про розрахунок заборгованості відповідача містить невірні арифметичні розрахунки, не є первинним бухгалтерським обліковим документом, не містить інформації щодо тарифів, на підставі яких здійснено розрахунок, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та не дає змоги встановити підстави проведених нарахувань та їх обґрунтованість.
Повідомляв, що оскільки 07 липня 2023 року співвласниками багатоквартирного будинку створено ОСББ «Яскравий 7» та обрано самостійну форму управління будинком та прибудинковою територією шляхом самозабезпечення, це унеможливлює захист порушеного права позивача у спосіб, запропонований судом в оскаржуваному рішенні, а саме здійснення перерахунку заборгованості або звернення до балансоутримувача будинку з вимогами про проведення ремонту (що не є предметом зустрічного позову).
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені шляхом направлення судових повісток-повідомлень: ОСОБА_1 - на поштову адресу, а також на електронну пошту, ТОВ «Інвестбудгаличина» - до електронного кабінету. Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи наведене, оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, їх неявка не перешкоджає розгляду справи, а також з урахуванням необхідності розгляду справи в передбачений законом строк, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість проведення судового засідання у відсутності нез'явившихся учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2025 року в даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 31 березня 2025 року.
10 березня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву (а. с. 42).
14 березня 2052 року ТОВ «Інвестбудгаличина» подало заяву про розгляд справи за його відсутності та за наявними матеріалами (а. с. 56).
Згідно ч. 4 ст. 193 ЦПК України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом, в зв'язку з чим суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 20 серпня 2025 року (а. с. 72 - 73).
20 серпня 2025 року Оболонським районним судом м. Києва ухвалене оскаржуване рішення, у вступній частині якого зазначено про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні (а. с. 77).
Згідно довідки Оболонського районного суду м. Києва, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, по справі ухвалено рішення (а. с. 76).
Відповідно до ч. 1 ст. 189, ч. 1 ст. 196 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів закриття судом підготовчого засідання та початок судового розгляду справи по суті, вирішення питання про дату призначення судового засідання для розгляду справи по суті з урахуванням необхідності повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, застосувавши відповідні процесуальні норми, якими регламентується дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.
Наведені обставини свідчать про неналежне виконання судом першої інстанції обов'язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.
Крім того, оскільки в даній справі подано зустрічний позов, такий спір відповідно до ч. 4 ст. 193 ЦПК України не міг бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.
Дані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції і всупереч вимог ч. 4 ст. 193 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглянуто справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відтак, апеляційним судом встановлено порушення норм процесуального права, яке відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, в зв'язку з чим рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2025 року не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «Інвестбудгаличина» та ОСОБА_1 по суті, апеляційний суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що згідно виписки з ЄДРПОУ, основним видом економічної діяльності ТОВ «Інвестбудгаличина» є комплексне обслуговування об'єктів (а. с. 11).
28 грудня 2018 року Приватне підприємство «Харон-Вестоіл» (надалі Забудовник) та ТОВ «Інвестбудгаличина» (надалі Балансоутримувач) уклали договір № МІ281218 про передачу на баланс багатоквартирного житлового будинку, за умовами якого забудовник передає, а балансоутримувач приймає на баланс об'єкт: «Будівництво житлового торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та наземно-підземним паркінгом на АДРЕСА_3 » та зобов'язується виконувати функції балансоутримувача багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно п. 2.1, 2.2 договору, датою передачі будинку на баланс балансоутримувача є дата підписання акта приймання-передачі будинку з балансу на баланс, згідно п. 1.8 договору. Балансоутримувач з дати підписання акту приймання-передачі будинку з балансу на баланс укладає угоди на постачання теплової енергії, електричної енергії, води та послуг водовідведення для потреб будинку у встановленому законодавством порядку.
Згідно п. 3.2 договору, балансоутримувач зобов'язаний прийняти на баланс будинок з балансу забудовника в строки та в порядку, що передбачені договором, протягом строку дії цього договору утримувати на балансі будинок та майно, визначене договором, вести бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність відповідно до законодавства, забезпечувати управління будинком власними силами, забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі, здійснювати управління будинком та забезпечувати його належну експлуатацію, укладати договори з власниками житлових та нежитлових приміщень на надання житлово-комунальних та додаткових послуг, укладати договори з постачальниками житлово-комунальних та додаткових послуг, контролювати виконання умов договорів на надання житлово-комунальних послуг, забезпечувати експлуатацію будинку згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами, дотримуватись умов договорів з учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, отримувати плату за надані житлово-комунальні та додаткові послуги, надавати необхідну інформацію споживачам та реєструвати звернення споживача у встановленому законодавством порядку в разі виникнення аварій або тимчасового припинення виконання будь-якої послуги, передбаченої договором, контролювати стан забезпечення споживачів житлово-комунальними послугами, проведення перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості, здійснювати огляд основних конструктивних елементів, огороджуючих конструкцій будинків і споруд, інженерних мереж, об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях (зовнішніх та внутрішньобудинкових систем, під'їзних шляхів і тротуарів), і складати відповідні акти, забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів, відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів, надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо (а. с. 23 - 24).
На а. с. 25 знаходиться копія останніх двох сторінок акту приймання-передачі будинку з балансу на баланс, підписаного представниками ПП «Харон Вестоіл», з балансу якого передається житловий будинок, та ТОВ «Інвестбудгаличина», на баланс якого передається житловий будинок 1-2, АДРЕСА_8, м. Київ (Об'єкт: «Будівництво житлового торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та наземно-підземним паркінгом на АДРЕСА_3 (житловий будинок № 1-2)»).
Розпорядженням Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 25 січня 2019 року № 34 присвоєно об'єкту нерухомого майна - житловому будинку у складі проекту «Будівництво житлового торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та наземно-підземним паркінгом на АДРЕСА_3 », введеному в експлуатацію згідно сертифіката ДАБК України від 02 листопада 2018 року, серії ІV № 163183060483, поштову адресу АДРЕСА_2 (а. с. 26).
Наказом ТОВ «Інвестбудгаличина» від 28 грудня 2018 року № 73, з метою укладення договірних відносин з мешканцями житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_6 )) затверджено тариф у розмірі 8,50 грн. за 1 кв.м. та типовий Договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприйняття у отриманні комунальних послуг у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 )), наказ довести до відома осіб, яких він стосується, та забезпечити оплату мешканців ЖК «Яскравий», які користуються послугами за цим типовим договором (а. с. 22).
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 302, виданий 20 лютого 2020 року, видавник Ярощук В.Ю., приватний нотаріус КМНО (а. с. 28).
Згідно виписки з ЄДРПОУ, 07 липня 2023 року зареєстроване ОСББ «Яскравий 7» за адресою м. Київ АДРЕСА_9, основним видом економічної діяльності якого є комплексне обслуговування об'єктів (а. с. 52).
Позивачем надано довідку про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг за період 01 січня 2022 року - 24 січня 2025 року, згідно якої споживачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 нараховано заборгованість в загальному розмірі 21726,48 грн., яка складається із заборгованості за сервіс відеоспостереження за період з січня 2022 року по вересень 2023 року включно в розмірі 990 грн., відшкодування витрат за електроенергію за період з червня по липень 2023 року в розмірі 115,58 грн., вивезення ТПВ на метр квадратний за період з червня по липень 2023 року в розмірі 213,70 грн., інформаційні послуги за період з червня по липень 2023 року в розмірі 6 грн., плата за абонентське обслуговування за період з лютого 2024 року по листопад 2024 року в розмірі 210,25 грн., утримання будинків та прибудинкових споруд за період з січня 2022 року по вересень 2023 року в розмірі 12128,92 грн., відшкодування витрат холодної води та водовідведення за період з квітня 2023 року по грудень 2024 року в розмірі 298,41 грн., компенсація витрат на утримання комірки за період з січня 2022 року по вересень 2023 року в розмірі 1025 грн. (щомісячно по 50 грн.), відшкодування витрат за електроенергію за період з травня 2023 року по вересень 2023 року в розмірі 180,24 грн., послуги служби консьєржів за період з січня 2022 року по вересень 2023 року в розмірі 2050 грн. (щомісячно по 100 грн.), централізоване опалення за період з січня 2022 року по квітень 2023 року в розмірі 1537,43 грн. (а. с. 27).
Листом ПрАТ «АК «Київводоканал» від 19 вересня 2024 року № 9803/8/8/02-24 на ім'я голови правління ОСББ «Яскравий 7» повідомлено, що необхідною умовою для приєднання новобудови до міських систем централізованого водопостачання/централізованого водовідведення є виконання технічних умов, які включають перелік технічно обґрунтованих вимог для належного водозабезпечення, гарантованого пожежогасіння та надійного каналізування об'єкта, а також недопущення погіршення режимі функціонування комунальних мереж систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та отримання мешканцями будинку якісних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Повідомлено, що станом на сьогодні ОСББ не надало технічну документацію для укладення постійного індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідно до норм чинного законодавства України, і вищезазначений договір з ОСББ буде укладений після виконання забудовником в повному обсязі процедури приєднання новобудов до міських мереж централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Після виконання вказаних технічних умов у повному обсязі та здачі в експлуатацію водопровідних і каналізаційних мереж житлового будинку, Товариство матиме правові підстави для укладення договорів на послуги централізованого водопостачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з мешканцями будинку за адресою АДРЕСА_2 (а. с. 53).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку має право вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема змагальність сторін та диспозитивність.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов'язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Так, звертаючись до суду з даним позовом про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, ТОВ «Інвестбудгаличина» надав копію договору від 28 грудня 2018 року № МІ281218, укладеного ПП «Харон-Вестоіл» (надалі Забудовник) та ТОВ «Інвестбудгаличина» (надалі Балансоутримувач) про передачу на баланс багатоквартирного житлового будинку, за умовами якого забудовник передає, а балансоутримувач приймає на баланс об'єкт: «Будівництво житлового торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та наземно-підземним паркінгом на АДРЕСА_3 » та зобов'язується виконувати функції балансоутримувача багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Додатком до зазначеного договору вказаний акт приймання-передачі будинку з балансу на баланс.
За змістом ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч вимогам зазначених норм закону, позивач не надав суду ні оригіналу, ні належним чином засвідченої копії, ні витягу з акту приймання-передачі будинку з балансу на баланс. Наявна на ст. 25 фотокопія двох останніх сторінок акту не є оригіналом, не є засвідченою належним чином копією та не є засвідченим витягом, що в силу вимог ст. 95 ЦПК України не дає суду апеляційної інстанції підстав вважати дану фотокопію письмовим доказом.
Крім того, заявляючи про наявність у нього права вимоги до відповідача як споживача житлово-комунальних послуг на підставі укладеного із забудовником договору про передачу на баланс багатоквартирного житлового будинку, позивачем залишено поза увагою, що у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» категорія балансоутримувача, як учасника правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, не застосовується, оскільки такими учасниками є споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Положеннями ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Згідно ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 12, 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об'єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об'єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Разом із тим, докази укладення ТОВ «Інвестбудгаличина» договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком зі співвласниками будинку по АДРЕСА_2 з 28 грудня 2018 року в матеріалах справи відсутні, а наявна у справі копія наказу ТОВ «Інвестбудгаличина» про затвердження типового договору не є належним доказом, який може підтверджувати ці обставини.
Також, з урахуванням створення 07 липня 2023 року ОСББ «Яскравий» за адресою АДРЕСА_2 , позивачем не доведено, що ОСББ «Яскравий» визначило його управителем зазначеного багатоквартирного будинку та уклало з ним відповідний договір.
Крім того, за відсутності у справі договору, на підставі якого, за доводами ТОВ «Інвестбудгаличина», позивачем за вказаною адресою надаються послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, суд позбавлений можливості перевірити умови даного договору та відповідність цих умов позовним вимогам про стягнення заборгованості за утримання житла і комунальних послуг, до складу якої, згідно складеної позивачем довідки про нарахування та сплату послуг, входить крім утримання будинків та прибудинкових територій, оплата за сервіс відеоспостереження, відшкодування витрат за електроенергію (МЗК, ліфти), вивезення ТПВ на метр квадратний, додаткові інформаційні послуги, плата за абонентське обслуговування, відшкодування витрат холодної води та водовідведення, компенсація витрат на утримання комірки, відшкодування витрат за електроенергію, послуги служби консьєржів, централізоване опалення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд також позбавлений можливості перевірити, чи доходили згоди співвласники багатоквартирного будинку і ТОВ «Інвестбудгаличина» про надання послуг служби консьєржів та сервісу відеоспостереження, їх вартості та порядку оплати, оскільки надання цих послуг не входить до Обов'язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 190 від 27 липня 2018 року.
Крім того, умовами п. 2.2 договору від 28 грудня 2018 року № МІ281218, укладеного ПП «Харон-Вестоіл» та ТОВ «Інвестбудгаличина», передбачено, що балансоутримувач з дати підписання акту приймання-передачі будинку з балансу на баланс укладає угоди на постачання теплової енергії, електричної енергії, води та послуг водовідведення для потреб будинку у встановленому законодавством порядку. Разом із тим, будь-які докази укладення ТОВ «Інвестбудгаличина» відповідних договорів в матеріалах справи відсутні.
Натомість, листом ПрАТ «АК «Київводоканал» від 19 вересня 2024 року № 9803/8/8/02-24 на ім'я голови правління ОСББ «Яскравий 7», яке створене за адресою м. Київ АДРЕСА_10, повідомлено, що необхідною умовою для приєднання новобудови до міських систем централізованого водопостачання/централізованого водовідведення є виконання технічних умов, і що відповідний договір з ОСББ буде укладений після виконання забудовником в повному обсязі процедури приєднання новобудов до міських мереж централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (а. с. 53).
Враховуючи, що з даного листа вбачається, що процес приєднання багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 до міських мереж централізованого водопостачання та централізованого водовідведення станом на вересень 2024 року не був завершеним, вимоги ТОВ «Інвестбудгаличина» про відшкодування витрат холодної води та водовідведення не можуть вважатися обґрунтованими.
Крім того, оскільки позивачем в складі заборгованості заявлено до стягнення оплату за надання сервісу відеоспостереження та послуги служби консьєржів, апеляційний суд враховує, що доказів укладення договорів з постачальниками відповідних послуг ТОВ «Інвестбудгаличина» також не надало.
Також в матеріалах справи наявний наказ ТОВ «Інвестбудгаличина» від 28 грудня 2018 року про затвердження тарифу на утримання будинків та прибудинкових територій в розмірі 8,50 грн. за 1 кв.м., однак обґрунтування вартості інших послуг, за надання яких позивач просив стягнути заборгованість, в тому числі відеоспостереження, послуги консьєржа, вивезення ТПВ, абонентське обслуговування, компенсація витрат на утримання комірки, в матеріалах справи відсутнє.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обсяги споживання електроенергії, холодної води та теплопостачання, а також не надано докази належності відповідачу ОСОБА_1 комірки, компенсацію витрат на утримання якої в щомісячному розмірі 50 грн. просить стягнути з нього ТОВ «Інвестбудгаличина».
За даних обставин, позивачем не доведено належними та допустимими доказами не лише наявність у нього підстав для надання житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2 , а й фактичне надання таких послуг та їх обсягу.
Крім того, апеляційний суд констатує наявність взаємних суперечностей між доказами, наданими позивачем, оскільки договір № МІ281218 від 28 грудня 2018 року стосується передачі на баланс будівництва житлового торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та наземно-підземним паркінгом на АДРЕСА_3 (а. с. 23), а наказ ТОВ «Інвестбудгаличина» від 28 грудня 2018 року № 73, яким затверджено тариф у розмірі 8,5 грн. за 1 кв.м., стосується житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за іншою адресою АДРЕСА_7 (а. с. 22).
Також апеляційний суд враховує, що Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року такої послуги, як утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не передбачено, натомість, визначено послугу з управління багатоквартирним будинком, вартість надання якої визначається за згодою сторін (ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 10 Закону).
Крім того, враховуючи, що під час установлення тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначається вартість усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, позивачем жодним чином не обґрунтована різниця у сумах до сплати, які виведені щомісячно в розрахунку заборгованості (за червень та липень 2023 року - 780,66 грн., за вересень 2023 року - 285,60 грн., за інші місяці 571,20 грн.), з огляду на те, що площа квартири залишається незмінною.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що жодних належних та допустимих доказів щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем за житлово-комунальні послуги та її розміру матеріали справи не містять, позивачем не доведено наявності у нього підстав надавати житлово-комунальні послуги за вказаною адресою та їх фактичне надання, а відтак позов ТОВ «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання житла та комунальних послуг є недоведеним та необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Вирішуючи вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестбудгаличина» про визнання незаконними дій ТОВ «Інвестбудгаличина» щодо видачі наказу № 73 від 28 грудня 2018 року «Про затвердження типового Договору про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, та сприяння у отриманні комунальних послуг у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 ) та скасування затвердженого цим наказом тарифу у розмірі 8,50 грн. за 1 кв.м. та типового Договору про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, та сприяння у отриманні комунальних послуг у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 ), визнання незаконними дій ТОВ «Інвестбудгаличина» по нарахуванню ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги АДРЕСА_4 плати та зобов'язання ТОВ «Інвестбудгаличина» припинити дії по нарахуванню ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_4 в розмірі 21726,48 грн., а також стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн., апеляційний суд виходить із такого.
Так, в межах розгляду первісного позову ТОВ «Інвестбудгаличина» апеляційний суд встановив, що позивачем не доведено наявності у нього права вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, на які посилається заявник у касаційній скарзі).
Разом із тим, у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року в справі № 462/5889/16-ц (провадження № 61-909св17) викладено правовий висновок, згідно якого оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими), що є різновидом претензії, - чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживачі вправі у випадку пред'явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.
Виставлення ТОВ «Інвестбудгаличина» рахунків ОСОБА_1 по сплаті житлово-комунальних послуг не встановлює для ОСОБА_1 будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити заборгованість, що є різновидом претензії.
Схожі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 339/221/20 (провадження № 61-5287св22) за позовом фізичних осіб до АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», УПСЗН виконавчого комітету Болехівської міської ради, третя особа АТ «Державний ощадний банк України», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» до фізичної особи про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
При цьому, оскільки матеріалами справи не підтверджується надання ТОВ «Інвестбудгаличина» ОСОБА_1 будь-яких послуг, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України «Про захист прав споживачів», якими ОСОБА_1 обґрунтовував зустрічний позов.
Враховуючи наведене, оскільки апеляційним судом встановлено відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача відповідачем, такі обставини є самостійною підставою для відмови у зустрічному позові ОСОБА_1 про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Так, ОСОБА_1 у зустрічному позові обґрунтовував вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що незаконними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу введення його, як власника квартири та споживача, в оману щодо повноважень ТОВ «Інвестбудгаличина» на управління багатоквартирним будинком, в якому розташована зазначена квартира, повноважень на здійснення господарської діяльності, яка потребує дозволу (ліцензії), неправомірне нарахування плати за житлові послуги, які не передбачені на законодавчому рівні, незаконне нарахування плати за додаткові послуги, які ним не замовлялись і згоди на отримання яких ним не надавалось, безпідставне формування рахунків про сплату ЖК послуги з надуманою заборгованістю і зверненням до суду з метою її стягнення в примусовому порядку, що призвело до проблематизації його життя, погіршило гармонійні адаптовані умови життєдіяльності, обумовили необхідність нераціональних витрат часу на оформлення відповідних процесуальних документів, вимагають залучення душевних та матеріальних зусиль на розв'язання штучно створеної проблеми, через що він зазнає значних моральних страждань.
Оскільки право, за захистом якого подано зустрічний позов, не порушено, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди як похідної вимоги.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене із порушенням норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про відмову в первісному та зустрічному позові.
Апеляційний суд враховує, що у клопотанні про розгляд апеляційної скарги у його відсутності, поданому 15 січня 2026 року, ОСОБА_1 наводив заперечення проти додаткового рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року і вказував, що таке рішення суду втрачає чинність у випадку скасування основного рішення суду.
Проте, враховуючи, що з апеляційною скаргою на додаткове рішення, яке є окремим процесуальним документом, у порядку та строки, передбачені ЦПК України, ОСОБА_1 не звертався та вимог про його скасування не заявляв, таке судове рішення не може бути предметом апеляційного оскарження в межах апеляційної скарги ОСОБА_1 від 22 вересня 2025 року на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2025 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 3231 грн. судового збору, а також поштових витрат, понесених в зв'язку з апеляційним переглядом справи, які підтверджуються фіскальними чеками АТ «Укрпошта», в загальному розмірі 122,50 грн., разом 3353,50 грн.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» в позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Відмовити ОСОБА_1 в зустрічному позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (м. Київ вул. Печерський узвіз 19 код ЄДРПОУ 36520848) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 3353,50 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.