Дата документу 30.01.2026
Справа № 501/97/26
2/501/806/26
30 січня 2026 року суддя Чорноморського міського суду Одеської області Петрюченко М.І., перевіривши виконання вимог статей 175-177, 185-187 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК) по справі за
позовом ОСОБА_1
до
відповідача: ОСОБА_2
предмет та підстави позову: про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини з матір'ю, зобов'язання не чинити перешкоди в спілкуванні з дитиною,
ОСОБА_1 13.01.2026 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини з матір'ю, зобов'язання не чинити перешкоди в спілкуванні з дитиною.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 13.01.2026 справа повторно розподілена для подальшого розгляду судді Петрюченко М.І..
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У прохальній частині позовної заяви позивач просить розірвати шлюб, визначити місце проживання дитини та усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною.
В порушення ч.1 ст.188 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів, яким чином пов'язані між собою підстави виникнення або подані докази основної та похідної позовної вимоги, оскільки вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог ст.161 СК України.
Крім того, при розгляді такого спору обов'язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому. Спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи. При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, і як наслідок, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, тому зазначені вище вимоги повинні розглядатися окремо.
Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу, не залежить від правильності позовних вимог про визначення місця проживання дитини.
Крім того, з позовної заяви взагалі не вбачається, що між подружжям існує спір про визначення місця проживання дитини, позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались.
Також, при визначенні місця проживання дитини, у якості третьої особи мають залучатися орган опіки та піклування на території якої проживає дитина з наданням відповідних доказів, що підтверджують позовну заяву по даним позовним вимогам, однак не надання таких доказів суперечить п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України.
Положеннями ч.4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить суд розірвати шлюб, визначити місце проживання неповнолітньої дитини з матір'ю, зобов'язання не чинити перешкоди в спілкуванні з дитиною.
Отже, позивачем визначено 3 вимоги немайнового характеру.
Разом з тим, позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір за одну вимогу у розмірі 1331,20 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Таким чином, судовий збір, який підлягає сплаті за подання ще 2 вимог становить 2 662,40 грн. (2х1331,20 грн.).
Виходячи з наведеного вище, позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для: або подання уточненої позовної заяви з урахуванням доплати судового збору, та визначення кола учасників справи за другою позовною вимогою з наданням висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини; або подання уточненої позовної заяви відносно лише однієї першої вимоги про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 258, 260-261, 311-312, 314 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини з матір'ю, зобов'язання не чинити перешкоди в спілкуванні з дитиною - залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення вищезазначених недоліків десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підляга
Суддя Чорноморського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко