Справа № 138/219/26
Провадження №:1-кс/138/95/26
29.01.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суду Вінницької області, у складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12026020160000041 від 27.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України,
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло вказане вище клопотання, яке мотивоване тим, зокрема, що до Могилів-Подільського РВП 27.01.2026 надійшло повідомлення від чергового лікаря про те, що за місцем свого проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , близько 04:00 год 27.01.2026 наніс удар сокирою в область голови своїй дружині ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та тією ж сокирою наніс удар по голові пасинку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За даним фактом слідчим відділом Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020160000041 від 27.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час реагування на повідомлення у ході огляду місця події 27.01.2026 у квартирі АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: змиви речовини бурого кольору із поверхні підлоги на сходовому майданчику, зовнішньої сторони вхідних дверей, підлоги у приміщенні коридору, підлоги та дерев?яної конструкції у приміщенні кухні, та з стіни у приміщенні кімнати № 1; фрагмент пледу із плямами речовини бурого кольору; предмет, ззовні схожий на сокиру довжиною 42 см; предмет, ззовні схожий на сокиру довжиною 39 см.
У ході досудового розслідування о 08 год 08 хв 27.01.2026 у приміщені квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Під час затримання в ході проведення особистого обшуку були вилучені рубашка та футболка затриманого із наявними слідами речовини бурого кольору в районі грудної клітини з лівого боку.
У подальшому, керуючись ст. 98 КПК України слідчим винесена постанова про приєднання вилучених у ході огляду місця події та особистому обшуку затриманого ОСОБА_5 предметів до провадження як речових доказів. Адже змиви речовини бурого кольору із поверхні підлоги на сходовому майданчику, зовнішньої сторони вхідних дверей, підлоги у приміщенні коридору, підлоги та дерев?яної конструкції у приміщенні кухні, та з стіни у приміщенні кімнати N? 1, фрагмент пледу із плямами речовини бурого кольору, рубашка та футболка затриманого із наявними слідами речовини бурого кольору в районі грудної клітини з лівого боку, - зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та необхідні для проведення експертних досліджень.
Вилучені під час огляду місця події предмет, ззовні схожий на сокиру довжиною 39 см, та предмет, ззовні схожий на сокиру довжиною 42 см, ймовірно являються знаряддям вчинення злочину та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, шляхом проведення відповідних порівняльних експертних досліджень.
Зважаючи на це, вказані предмети відповідають вимогам ст. 167 КПК України та підлягають арешту.
Крім того згідно із ст. 167 КПК України вилучені 27.01.2026 у ході огляду місця події та особистого обшуку предмети являються, тимчасово вилученим майном у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали.
ОСОБА_5 подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі. Не заперечував проти задоволення клопотання.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, однак вказане згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з таких підстав.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Отже, слідчий довів, що вказані вище речі можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його відчуження або знищення.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до знищення такого майна.
Слідчий суддя дійшла висновку, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 27.01.2026 під час проведення огляду місця події у квартирі АДРЕСА_2 предмети, а саме: змиви речовини бурого кольору із поверхні підлоги на сходовому підлоги та дерев?яної конструкції у приміщенні кухні, та з стіни у приміщенні кімнати № 1; фрагмент пледу із плямами речовини бурого кольору; предмет, ззовні схожий на сокиру довжиною 42 см; предмет, ззовні схожий на сокиру довжиною 39 см.
Накласти арешт на вилучені 27.01.2026 у ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , а саме рубашку та футболку затриманого із наявними слідами речовини бурого кольору в районі грудної клітини з лівого боку.
Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на вказане вище майно.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити слідчому, прокурору, ОСОБА_5 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_6 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: ОСОБА_1