ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28.01.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/50/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Інвест Груп"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс"
про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення основної заборгованості ПрАТ "Серін-Ліс" за Договором №100/21 про відкриття відновлювальної кредитної лінії за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" від 12 липня 2021 року перед АТ "Комінбанк" в сумі 10 989 498 грн 30 коп.
за участю:
від відповідача: Швець Олександр Володимирович
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство "Комінбанк" із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" про стягнення заборгованості за Договором №12/21 від 09.02.2021 про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії від 09.02.2021 та Договором №100/21 від 12.07.2021 про відкриття відновлювальної кредитної лінії за програмою "Доступні кредити 5-7-9%", на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 12.07.2021, на предмет застави за Договорами застави транспортних засобів №12/21-3-1 від 09.02.2021, №100/21-3-1 від 12.07.2021, №12/21-3-2 від 09.02.2021, №100/21-3-2 від 12.07.2021 в сумі 64231404 грн 87 коп.
30.01.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
02.06.2025 суд постановив відмовити у задоволенні заяви про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог у справі № 909/50/24 вх.№4951/25; відкласти вирішення питання щодо заміни сторони (позивача) у справі № 909/50/24 вх.№5034/25 до розгляду справи по суті; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТ Інвест Груп".
19.09.2025 Західний апеляційний господарський суд постановив апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комінбанк" задоволити; ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2025 року у справі № 909/50/24 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Комінбанк" про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог; справу № 909/50/24 (з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог) передати на розгляд Господарському суду Івано-Франківської області.
За таких обставин, згідно з постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2025 предметом позову є звернення стягнення на предмет застави за Договором застави транспортних засобів № 12/21-3-1 від 09 лютого 2021 року та Договором застави транспортних засобів № 100/21-3-1 від 12 липня 2021 року в рахунок погашення основної заборгованості ПрАТ "Серін -Ліс" за Договором №100/21 про відкриття відновлювальної кредитної лінії за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" від 12 липня 2021 року перед АТ "Комінбанк" в сумі 10 989 498 грн 30 коп.
04.11.2025 суд постановив задовольнити заяву АТ "Комінбанк" про заміну сторони (позивача) вх.№5034/25 від 27.03.2025 у справі 909/50/24; замінити сторону (позивача) Акціонерне товариство "Комінбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТ Інвест Груп" та рекомендувати останньому протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали подати письмові пояснення щодо позовних вимог. Копію пояснень щодо позову та доданих до них документів у встановлений строк також надіслати учасникам справи.
24.11.2025 позивач в підготовче засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача, відповідно до якої копія ухвали від 04.11.2025 про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2025 в електронній формі доставлена до електронного кабінету ТОВ "ВТ Інвест Груп" 06.11.2025.
24.11.2025 представник відповідача заявив усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з причини неявки представника позивача у судове засідання без поважних причин, у задоволенні якого суд відмовив, оскільки перша неявка представника позивача є підставою для відкладення розгляду справи в судовому засіданні та закрив підготовче провадження; призначив розгляд справи по суті на 17.12.2025.
17.12.2025 позивач в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача, відповідно до якої копія ухвали від 24.11.2025 про судове засідання 17.12.2025 в електронній формі доставлена до електронного кабінету ТОВ "ВТ Інвест Груп" 25.11.2025.
17.12.2025 представник відповідача підтримав подане раніше клопотання про залишення позову без розгляду, та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на першу неявку представника позивача в судове засідання з розгляду справи по суті. Суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив перерву у судовому засіданні до 28.01.2026.
28.01.2026 від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду вх. №21493/26, мотивована тим, що позивач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судових засідань, однак повторно не з'явився у судове засідання без поважних причин, не подав заяв про розгляд справи за його відсутності, не повідомив суд про причини неявки та не надав доказів їх поважності. Така поведінка свідчить про неналежне використання процесуальних прав та перешкоджає своєчасному, ефективному та справедливому розгляду справи.
28.01.2026 позивач втретє в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача, відповідно до якої копія ухвали від 17.12.2025 про судове засідання 28.01.2026 в електронній формі доставлена до електронного кабінету ТОВ "ВТ Інвест Груп" 18.12.2025.
Згідно з ч. 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 статті 6 ГПК України, передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Вимогами частини 6 статті 6 ГПК України визначено, що юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
За змістом ч. 7 статті 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статей 41, 42 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Учасники справи, зокрема мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання без поважних причин є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача без поважних причин у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання без поважних причин та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив: "у теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду."
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Крім цього, колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 17 березня 2023 року у справі №910/17906/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109673291).
Так, підставами передачі справи №910/17906/21 на розгляд Об'єднаної Палати, було визначено необхідність уточнення висновків щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, викладених у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.
Поряд з тим, Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду не вбачав підстав для відступлення від висновку (уточнення висновку), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки дії суду, у випадку неявки в судове засідання учасника справи, визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, а також у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Наведена правова позиція Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду є актуальною і щодо залишення позову без розгляду в підготовчому засіданні (постанова КГС ВС від 12 лютого 2025 року у cправі № 923/1891/14).
Встановивши обставини справи, а саме те, що позивач ТОВ "ВТ Інвест Груп": а) належним чином повідомлений, у встановленому законом порядку про дату, час і місце всіх судових засідань; б) не з'явився в такі засідання; в) не повідомив суду причин своєї неявки в судові засідання; г) не подав суду заяви про розгляд справи (проведення підготовчого засідання та засідань із розгляду справи по суті) за його відсутності, суд відповідно до імперативних приписів, встановлених частиною четвертою статті 202 ГПК України та п. 4 частини першої статті 226 ГПК України дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, залишення позову без розгляду не перешкоджає позивачу повторно звернутись з таким позовом та реалізувати своє право на судовий захист, за умови дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 183, 185, 202, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Інвест Груп" до Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення основної заборгованості ПрАТ "Серін-Ліс" за Договором №100/21 про відкриття відновлювальної кредитної лінії за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" від 12 липня 2021 року перед АТ "Комінбанк" в сумі 10 989 498 грн 30 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в строк та порядку, визначеному статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 30.01.2026
Суддя Т.В. Максимів