Справа № 523/20040/25
Провадження №2/523/2643/26
"30" січня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовними вимогами в яких просить стягнути з ОСОБА_1 загальну заборгованість за кредитними договорами в розмірі 104 093,07грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.04.2021р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 21109321822458 за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 5900,0грн., строком користування на один рік, зі сплатою процентів за його користування.
Втім, умови кредиту відповідачем не виконувались належним чином внаслідок чого у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 73 014,86грн., у тому числі: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 5900,0грн., заборгованість по процентам в розмірі 67 114,86грн.
Також, позивач вказує, що 19.04.2021р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 211093323372710 за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 1700,0грн., строком користування на один рік, зі сплатою процентів за його користування.
Не виконавши умови кредиту відповідачем допустила прострочення виконання, внаслідок чого у неї виникла заборгованість в розмірі 31 078,21грн., у тому числі: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 1700,0грн., заборгованість по процентам в розмірі 29 378,21грн.
01.12.2021р. ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір відступлення права вимоги №1-12, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами.
10.01.2023р. ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем укладений договір відступлення права вимоги № 10-01/2023 за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло право вимоги за кредитним договором № 21109321822458 та за кредитним договором № 211093323372710.
Вважаючи себе правонаступником за вказаними вище кредитними договорами та посилаючись на невиконання умов кредитних договорів відповідачем, позивач просить стягнути наявну заборгованість з ОСОБА_1 .
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді від 15.10.2025р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_1 не погоджуючись з позовними вимогами 25.10.2025р. направила до суду відзив на позовну заяву та 02.11.2025р. надала додаткові пояснення в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке:
позовна заява подана після спливу строку позовної давності, так як зобов'язання по кредитним договорам виникло у 2021р.;
позивачем не доведено факту видачі кредитних коштів, факту електронного підпису та ідентифікації саме неї, вручення повного тексту договору, погодження саме тих відсотків і штрафів, які заявлені;
нарахований розмір процентів не відповідає фактичному розміру та суперечить законодавству України, зокрема статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині непропорційності суми кредиту та відсотків;
позивачем надані документи з однаковим часом перерахування коштів - 12.00.14 годин що ставить під сумнів достовірність розрахунків і зазначених у позовній заяві сум;
позивачем невірно розрахований розмір заборгованості;
з огляду на завищені позовні вимоги, вимоги про стягнення судових витрат не повинні стягуватися у такому розмірі.
Позивач скористувався своїм правом та 30.10.2025р. направив відповідь на відзив в якому з посиланням на правомірність пред'явлених позовних вимог та переходу до ним права вимоги по кредитним договорам просить задовольнити позовні вимоги. На думку представника позивача ними не пропущений строк позовної давності з огляду на перехідні положення ЦК України.
Ухвалою судді від 03.11.2025р. за клопотанням представника позивача суд перейшов до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою судді від 03.11.2025р. задоволено клопотання представника позивача, з АТ КБ «Приват Банк» витребувані відомості про зарахування кредитних коштів та можливої належності платіжної карти відповідачці, які надішли до суду 22.12.2025р.
В судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав, просить задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином через систему «Електронний суд». В матеріалах справи наявна її заява про розгляд справи за її відсутності.
Суд, заслухавши представника відповідача, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, дійшов наступного висновку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст.205 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України(в редакції на час виникнення правовідносин)правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.
З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №210932182458 «Стандартний», за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 5900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати відсотки за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п.1.1. договору).
Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3).
Відповідно до п. 1.4 вказаного кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному розмірі: a) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в); д) тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. п. 1.4.1, 1.4.2 договору нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
У разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства (п. 1.5).
Згідно з п. 1.6 договору датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових), а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені ЗУ «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та ЗУ "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
Пунктом 1.9 договору визначено граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.
Відповідно до п. 4.1 договору невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування!. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті: www.bistrozaim.uа.
У п. 4.3 договору визначено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
Згідно з п. 4.15 договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
З представленого договору слідує, що його було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Русевою Катериною Сергіївною - Z1».
Аналогічна інформація викладена в додатку № 1 до кредитного договору, заявка-анкета (для отримання кредиту), яка підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Русевою Катериною Сергіївною - Z1».
В заяві-анкеті зазначено особисті дані ОСОБА_1 , номер карткового рахунку на який вона просила зарахувати кредитні кошти - НОМЕР_1 , а також наданням контактного телефону номер НОМЕР_2 .
Також зазначено, що ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на Офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа та погодившись з ними, просить надати їй кредит на особисті потреби у розмірі: 5900 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту.
Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язалася повернути кредит у розмірі 5900 грн. та сплатити проценти у розмірі 1888,0грн.
Розмір процентів: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в).
Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 19.04.2021.
Відповідач просить надавати кредит на вказаний картковий рахунок на підставі Заяви-Анкети.
Отже, факт укладення договору про надання фінансових послуг між первісним кредитором та відповідачкою підтверджується дослідженими судом доказами.
Факт перерахування та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 5900,0грн. на картку № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», відповіддю АТ КБ «Приват Банк» про належність відповідачці зазначеного вище карткового рахунку на який 19.04.2021р. було зарахованого 5900,0грн.
Окрім цього матеріалами справи встановлено, що 19.04.2021р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2110932372710 «Стандартний», за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 1700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати відсотки за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п.1.1. договору).
Зазначений кредитний договір за своїм змістом та визначеним істотними умовами є аналогічним кредитному договору №210932182458, зокрема в частині форми його укладання, сплати процентів, строку кредитування.
З договору слідує, що його було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Русевою Катериною Сергіївною - D6».
Аналогічна інформація викладена в додатку № 1 до кредитного договору, заявка-анкета (для отримання кредиту), яка підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Русевою Катериною Сергіївною - D6».
В заяві-анкеті зазначено особисті дані ОСОБА_1 , номер карткового рахунку на який вона просила зарахувати кредитні кошти - НОМЕР_1 , а також наданням контактного телефону номер НОМЕР_2 .
Також зазначено, що ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на Офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа та погодившись з ними, просить надати їй кредит на особисті потреби у розмірі: 1700 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту.
Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язалася повернути кредит у розмірі 1700 грн. та сплатити проценти у розмірі 544,0грн.
Розмір процентів: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в).
Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 19.04.2021.
Відповідач просить надавати кредит на вказаний картковий рахунок на підставі Заяви-Анкети.
Отже, факт укладення договору про надання фінансових послуг між первісним кредитором та відповідачкою підтверджується дослідженими судом доказами.
Факт перерахування та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 1700,0грн. на картку № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», відповіддю АТ КБ «Приват Банк» про належність відповідачці зазначеного вище карткового рахунку на який 19.04.2021р. було зарахованого 1700,0грн. (виписка за договором).
Відтак, заперечення в цій частині з боку відповідача про відсутність доказів укладання договору та отримання кредитних коштів є хибними та спростовуються наявними у справі доказами.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Служба миттєвого кредитування».
З копії Реєстру боржників, який є додатком № 3 до договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року, вбачається, що до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2110932182458 від 19.04.2021 року на суму 44 958,0грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5900 грн; заборгованість за відсотками 39058,0 грн.
Також з копії Реєстру боржників, який є додатком № 3 до договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року, вбачається, що до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2110932372710 від 19.04.2021 року на суму 12954грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1700 грн; заборгованість за відсотками 11 254,0 грн.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника по Договору №2110932182458 від 19.04.2021року, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , а також по Договору № 2110932372710 від 19.04.2021 року.
З копії Реєстру боржників, який є додатком №3 до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, змін в реєстр боржників до договору про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року, який є додатком № 3 до датком, вбачається, що до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 :
за кредитним договором №2110932182458 від 19.04.2021 року на суму 107 859,67грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5900 грн; заборгованість за відсотками 101 959,67грн.;
за кредитним договором № 2110932372710 від 19.04.2021 року на суму 31 078,21грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1700,0грн; заборгованість за відсотками 2 378,21грн.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Звертаючись до суду позивач просить стягнути з ОСОБА_1 :
заборгованість за договором №2110932182458 від 19.04.2021року у розмірі 73 014,86 грн, яка складається з: 5900грн заборгованість по основній сумі; 67114,86грн. заборгованість по відсоткам;
заборгованість за договором №2110932372710 від 19.04.2021року у розмірі 31 078,21грн., яка складається з: 1700грн заборгованість по основній сумі; 29 378,21грн. заборгованість по відсоткам.
Зменшення суми процентів, як по одному кредитному договору, так і по другому позивач мотивує принципами розумності, співмірності і пропорційності позовної заяви.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).
Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом») (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».
В пункті 1.2. договору про надання фінансових послуг №2110932182458 «Стандартний» зазначено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору.
У заяві-анкеті зазначено два строки повернення кредиту: орієнтовний 16 днів та 365 днів, сума процентів за користування кредитом 1 888,0грн.
В графіку платежів, який є додатком № 2 до кредитного договору та підписаний сторонами електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вказано: дата кредиту 19.04.2021 року, сума кредиту 5900 грн, загальна вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за договором 7788,0грн, проценти за користування кредитом 1888,0грн, термін платежу 04.05.2021 року.
У пункті 1.3. викладені умови, за яких у разі несплати усіх нарахованих процентів на перші 16 днів, строк повернення кредиту перераховується і становить ще 16 днів.
У пункті 1.4 договору визначено, що проценти нараховуються за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту, і далі визначені умови і розміри ставок кредиту у залежності від прострочення повернення кредиту і перерахування строків повернення кредиту.
Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Пунктом 1.4.2 встановлено, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
«Користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Ураховуючи викладені обставини суд вважає, що у договорі відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору, отже фактичним строком надання кредиту (правомірного користування) є саме «орієнтовний строк» (16 днів), узгоджений також у додатках до договору №2110932182458.
Окрім цього, аналогічні умови були оговорені між первісним кредитором та ОСОБА_1 у кредитному договорі №2110932372710.
Зокрема в пункті 1.2. договору про надання фінансових послуг №2110932372710 «Стандартний» зазначено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору.
У заяві-анкеті зазначено два строки повернення кредиту: орієнтовний 16 днів та 365 днів, сума процентів за користування кредитом 544,0грн.
В графіку платежів, який є додатком № 2 до кредитного договору та підписаний сторонами електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вказано: дата кредиту 19.04.2021 року, сума кредиту 1700 грн, загальна вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за договором 2244грн, проценти за користування кредитом 544,0грн, термін платежу 04.05.2021року.
У пункті 1.3. викладені умови, за яких у разі несплати усіх нарахованих процентів на перші 16 днів, строк повернення кредиту перераховується і становить ще 16 днів.
У пункті 1.4 договору визначено, що проценти нараховуються за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту, і далі визначені умови і розміри ставок кредиту у залежності від прострочення повернення кредиту і перерахування строків повернення кредиту.
Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Пунктом 1.4.2 встановлено, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
«Користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Отже, з огляду на викладені обставини суд вважає, що і у договорі №2110932372710 відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору. Таким чином фактичним строком надання кредиту (правомірного користування) є саме «орієнтовний строк» (16 днів), узгоджений також у додатках до договору №2110932372710.
Після закінчення короткого орієнтовного строку повернення (16 днів), який є фактичним строком правомірного користування, право нарахування процентів за статтею 1048 ЦК України за базовою ставкою припинилося. Нарахування коштів за процентною ставкою, що починаються застосовуватися саме з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення, за своєю правовою суттю є не платою за правомірне користування, а мірою відповідальності за порушення грошового зобов'язання, оскільки вони застосовуються виключно через факт прострочення.
Суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором і взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачені в договорах строки грошові кошти (кредиту) та нараховані відсотки не повернула, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, яка не сплачувалась ані первісному кредитору, ані їх правонаступникам.
Оскільки відповідач не виконала своїх зобов'язань щодо повернення грошових коштів за кредитними договорами то з неї підлягають стягненню заборгованість:
за кредитом №2110932182458 у сумі 5900 грн та відсотки за користування кредитом у розмірі 1880,0грн, розмір яких узгоджений сторонами під час укладання договору;
за кредитом №2110932372710у сумі 1700грн та відсотки за користування кредитом у розмірі 544,0грн., розмір яких узгоджений сторонами під час укладання договору.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позивних вимог.
Інші заперечення, зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву суд відхиляє, з огляду на те, що вони спростовуються наданим з боку позивача доказами, які були досліджені судом при ухваленні рішення у даній справі.
Щодо застосування строків позовної давності, заявлених відповідачем, то слід зазначити таке.
Так, стаття 256 ЦК України передбачає, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
За умовами укладених двох кредитних договір та як було встановлено судом, відповідач мала здійснити повернення кредитних коштів 04.05.2021р. Отже, право вимоги у кредитора на звернення до суду виникло з 05.05.2021р. 2018р.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено і триває надалі.
Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Згідно Закону України про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності № 4434-IX від 14 травня 2025 року Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Закон набрав законної сили 04.09.2025р.
З даним позовом ТОВ «Коллект Центр» звернулось 24.09.2025р.
Отже, з огляду на вказане, позивач не пропустив строк позовної давності за вказаними вимогами в силу приписів пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином посилання відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставні та судом відхиляються.
Згідно статті 137,141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам суд стягує з відповідача понесені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 233,27грн. (10024,0 х100% : 104093,07грн. = 9,63%; 2422,40грн. х 9,63% : 100) та витрат з правничої допомоги в розмірі 2407,50грн. (25000грн. х 9,63% : 100 ).
Керуючись ст.ст.12,13,76,137,141,259,263-265,268, 279 ЦПК України,
Позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість:
за кредитом №2110932182458 у сумі 5900грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 1880,0грн.;
за кредитом №2110932372710 у сумі 1700грн, відсотки за користування кредитом у розмірі 544,0грн.,
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 233,27грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 2407,50грн.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306;
Відповідач: ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення суду складено 30 січня 2026р.
Суддя