справа № 619/483/26
провадження № 3/619/289/26
Постанова
іменем України
30 січня 2026 року,
суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
установив:
09.01.2026 інспектором ЮП СВГ ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Шматченком Р.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 200849 стосовно ОСОБА_1 , згідно даних якого 30.12.2025 о 09 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконала покладених на неї обов'язків відносно свої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка самостійно вільним шляхом вжила 10 пігулок вітаміну групи А, що могло зашкодити здоров'ю дитини, чим порушила ст. 150 СК України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, надала заперечення, у яких зазначила, що 30.12.2025 вона поїхала на роботу, залишивши дитину на рідну бабусю, випадок, який стався був непередбачуваним з її сторони, бабуся дістала свої вітаміни з аптечки, яка знаходилася поза доступом дитини, випила та поклала собі в сумку. Коли бабуся пішла до вбиральні, ймовірно донька стягнула її сумку та знайшла пігулки. Зі своєї сторони зробила все можливе на користь безпеки дитини, дізнавшись про інцидент, одразу викликала швидку допомогу, всі подальші заходи щодо безпеки були негайно вжиті, дитина була одягнута, стан добрий, діяла максимально швидко і відповідально, з бабусею провели бесіду.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
За диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків що стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей; незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки диспозиція ст. 184 КУпАП передбачає саме ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
З аналізу вказаної норми вбачається, що обов'язковими елементами складу правопорушення є: неналежне виконання батьківських обов'язків; вина у формі умислу або грубої необережності; причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) батьків та негативними наслідками.
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, де зазначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Суд звертає увагу, що ст. 150 Сімейного кодексу України, на яку посилається орган поліції, визначає загальний обов'язок батьків піклуватися про здоров'я та розвиток дитини, однак сама по собі не встановлює автоматичної відповідальності за кожен побутовий інцидент, який стався з дитиною.
Крім того, судом встановлено, що дитина не була залишена без нагляду, а перебувала з бабусею, мати дитини фізично не могла перебувати з дитиною, оскільки перебувала на роботі, що саме по собі не є порушенням батьківських обов'язків, вітаміни не зберігалися у вільному доступі, а потрапили до дитини внаслідок короткочасних та непередбачуваних обставин, подія має одноразовий, випадковий характер, а після виявлення інциденту вжито негайних та достатніх заходів, що свідчить про відповідальне ставлення матері до безпеки дитини.
Факт того, що дитина вжила вітаміни, сам по собі не доводить наявності ухилення від виконання батьківських обов'язків, а також не підтверджує вини ОСОБА_1 у формі умислу або грубої необережності.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить доказів, які б підтверджували системність неналежного виконання батьківських обов'язків, байдужість матері до безпеки дитини або наявність прямого причинного зв'язку між її діями та подією.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Крім того, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що після виявлення зазначеної події вона діяла оперативно та відповідально, невідкладно вживши всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки та охорони здоров'я дитини, зокрема було негайно викликано швидку медичну допомогу.
Таким чином, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження факту ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_2 , а відтак у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
постановив:
Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко