21 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4545/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 р. (суддя Сіпака А.В) в адміністративній справі №280/4545/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №084750011416 від 29 травня 2025 р. про відмову у призначені йому пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до його страхового стажу період навчання з 01 вересня 1983 р. по 16 липня 1986 р. в СПТУ № 33 м. Оріхова та період роботи з 28 квітня 1989 р. по 18 січня 2000р. у колгоспі імені ХХІІ партз'їзду с. Новоандріївка Оріхівського району Запорізької області, а також повторно розглянути його заяву про призначення пенсії та прийняти рішення із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що спірні періоди роботи та навчання підтверджується трудовою книжкою та архівними довідками. Особа не може нести відповідальність за правильність оформлення документів шляхом позбавлення її права на пенсійне забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що права на призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058 позивач не має, в зв'язку із відсутністю в нього необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01 вересня 1983 р. по 16 липня 1986 р. згідно трудової книжки, оскільки не
зазначено номер та дату видачі диплому, також в архівній довідці №759 від 09 жовтня 2023р. не зазначено дату початку навчання, а ім'я заявника не відповідає паспортним даним. Також не зараховано період трудової діяльності з 28 квітня 1989 р. по 18 січня 2000 р. згідно архівної довідки №15/Д-189-1 від 12 липня 2023 р., оскільки в документі зазначено скорочене ім'я по батькові позивача, що не відповідає його паспортним даним. Крім того наголошено, що справа за позовом ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки існує необхідність встановлення фактів, що мають юридичне значення, що здійснюється в порядку цивільного судочинства.
В поданому позивачем письмовому відзиві на апеляційну скаргу вказано про необхідність залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив обгрунтовує тим, що відповідач помилково вказує на відсутність у нього страхового стажу, необхідного для призначення пенсії та необхідності розгляду справи в порядку цивільного судочинства для встановлення факту, що має юридичне значення. Відповідач оспорює наявність у нього права на пенсійне забезпечення, а отже існує публічно - правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Аналогічні висновки наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2020 р. у справі № 287/167/18-ц та Верховним Судом у постанові від 23 січня 2023 р. у справі №214/1309/21, у постанові від 23 травня 2022 року у справі №539/4118/19.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
20 травня 2025 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, яка за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яким рішенням №084750011416 від 29 травня 2025 р. у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано: період навчання з 01 вересня 1984 р. по 20 липня 1986 р. згідно архівної довідки № 759 від 09 жовтня 2023 р., оскільки ім'я (МИКОЛАЮ) не відповідає паспортним даним; період трудової діяльності згідно архівної довідки від 12 липня 2023 р. № 15/Д-189-1, оскільки зазначено скорочення ім'я, по батькові ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), що не відповідає паспортним даним.
Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів, зокрема, скорочення написання прізвища, імя та по батькові.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтею 1, частиною 4 статті 24 якого визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» статтею 56 якого встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах та на підставі членства в колгоспах, а також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14 березня 1975 р. та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 р. №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Відповідно до п.1 - 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 р. визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, з підстав необхідності встановлення фактів, що мають юридичне значення, слід зазначити наступне.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2020 р. у справі №287/167/18-ц та Верховним Судом у постанові від 23 січня 2023 р. у справі №214/1309/21, у постанові від 23 травня 2022 року у справі №539/4118/19 вказано, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, стосовно якої виник публічно - правовий спір, не може бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства. Встановити факт належності документів на підтвердження тих чи інших обставин у зв'язку із оскарженням рішення суб'єкта владних повноважень, можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції.
Також в рішенні відповідача та в апеляційній скарзі вказано, що неможливим є зарахування до страхового стажу позивача періодів навчання з 01 вересня 1983 р. по 16 липня 1986 р. та роботи з 28 квітня 1989 р. по 18 січня 2000 р. з підстав того, що: в трудовій книжці - не зазначено номеру та дати видачі диплому; в архівних довідках №759 від 09 жовтня 2023р. та №15/Д-189-1 від 12 липня 2023 р. - не зазначено дати початку навчання та наявна відмінність прізвища, ім'я, по - батькові позивача його паспортним даним.
Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 24 травня 2018 р. у справі №490/12392/16-а, від 30 вересня 2019 р. у справі № 638/18467/15-а, визначальною обставиною для зарахування періодів до страхового стажу є підтвердження факту навчання особи та її зайнятості на відповідних роботах, а не формальні неточності у документах.
Щодо періоду навчання позивача з 01 вересня 1983 р. по 16 липня 1986 р., то він підтверджений копією наявної в матеріалах справи трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29 липня 1986р. та копією диплому серії НОМЕР_2 від 16 липня 1986 р. Не зазначення в трудовій книжці номеру та дати видачі диплому, не спростовує факт навчання.
Період роботи позивача з 28 квітня 1989 р. по 18 січня 2000 р. підтверджено копією наявної в матеріалах справи трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 28 квітня 1989 р.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення відповідача № 084750011416 від 29 травня 2025 р. про відмову у призначені позивачу пенсії за віком та скасував його та зобов'язав його зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01 вересня 1983 р. по 16 липня 1986 р. та період роботи з 28 квітня 1989 р. по 18 січня 2000 р., а також повторно розглянути його заяву від 20 травня 2025 р. про призначення пенсії за віком.
В зв'язку із чим, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 р. в адміністративній справі №280/4545/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 січня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш