21 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4278/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 р. (суддя Артоуз О.О) в адміністративній справі №280/4278/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0283081-2411-0829-UA23060070000082704 від 12 березня 2025, яким йому визначено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік у сумі 2350,10 грн.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 93,10 грн. Відповідач визначив йому податкове зобов'язання за 2024 рік, без врахування рішення Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Запорізькій області просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що статтею 266 Податкового кодексу України передбачено пільги по сплаті податку для об'єктів житлової нерухомості, їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зокрема, для квартири/квартир, незалежно від їх кількості - 60 кв.м. Податковим кодексом не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості.
В поданому позивачем письмовому відзиві на апеляційну скаргу вказано про необхідність залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив обгрунтовано тим, що позивач має пільгу від сплати податку на нерухоме майно згідно рішення Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 р.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить квартира загальною площею 93,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано податкове повідомлення - рішення №0283081-2411-0829-UA23060070000082704 від 12 березня 2025 р., яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік у сумі 2350,10 грн.
Вважаючи податкове повідомлення - рішення протиправним, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування. Рішенням Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 р. встановлена нульова ставка податку до об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири, загальна площа якої не перевищує 120 кв. метрів
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка ( пп. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів.
Рішенням Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 р. затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). До вказаного Положення були внесені зміни рішеннями Запорізької міської ради від 30 червня 2015 р. №5, від 26 лютого 2016 р. №30, від 25 серпня 2016 р. №50, від 21 грудня 2016 р. №49, від 26 квітня 2017 р. №51, від 27 травня 2020 р. №49.
Відповідно до п.2.4.1. Положення, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Водночас, згідно п. 2.5.2 Положення, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: - квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів; - будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів; - різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів).
Рішення Запорізької міської ради є способом реалізації владних управлінських функцій як суб'єктом владних повноважень у відповідності до комплексного правового регулювання в межах розсуду цього органу. Встановлення пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді нульової ставки в межах допустимої загальної площі, не вказує на втручання в базу оподаткування.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 09 жовтня 2025 р. у справі №280/9089/24.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових доказів, позивачу на праві приватної власності належить квартира загальною площею 93,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , тому підстави для нарахування йому податку на нерухоме майно за 2024 рік - відсутні.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322,325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 р. в адміністративній справі №280/4278/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 січня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий