про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
28 січня 2026 року 320/4145/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якій позивач просить:
- визнати протиправною дії Державної податкової служби України щодо не пропонування ОСОБА_1 одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» всіх вакантних рівнозначних посад державної служби, в тому числі вакантної посади заступника начальника відділу організації інформаційно-аналітичного забезпечення та СЕА РПСЕ управління контролю за виробництвом, обігом та ліцензуванням пального Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України;
- зобов'язати Державну податкову службу України запропонувати ОСОБА_1 всі вакантні рівнозначні посади державної служби, в тому числі вакантну посаду заступника начальника відділу організації інформаційно-аналітичного забезпечення та СЕА РПСЕ управління контролю за виробництвом, обігом та ліцензуванням пального Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України.
27.01.2026 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені):
- заборонити Державній податковій службі України припиняти державну службу ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», без попередньої пропозиції всіх вакантних рівнозначних посад державної служби, в тому числі вакантної посади заступника начальника відділу організації інформаційно-аналітичного забезпечення та СЕА РПСЕ управління контролю за виробництвом, обігом та ліцензуванням пального Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України;
Вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 25.01.2026 зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 27.01.2026 та передано судді Вісьтак М.Я. для розгляду 27.01.2026.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову від 25.01.2025 та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову від 25.01.2026 представником заявника вказано на те, що заявник обіймає посаду заступника начальника відділу організаційно-аналітичної роботи та СЕА РПСЕ управління контролю за виробництвом, обігом та ліцензуванням пального Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України, що належить до категорії «Б» посад державної служби.
Наказом Державної податкової служби України від 27.01.2025 № 64 «Про внесення змін до наказу ДПС від 14.01.2022 № 22» внесені зміни до організаційної структури Департаменту контролю за підакцизними товарами відповідача, зокрема в його структурі в межах затвердженої чисельності скорочено чисельність управління контролю за виробництвом, обігом та ліцензуванням пального на 1 одиницю, при цьому у його складі: ліквідовано відділ організаційно-аналітичної роботи та СЕА РПСЕ (7 штатних одиниць); утворено відділ організації інформаційно-аналітичного забезпечення та СЕА РПСЕ (6 штатних одиниць).
Наказом відповідача від 26.02.2025 № 11-ф введено в дію Перелік № 1 змін до Штатного розпису на 2025 рік Державної податкової служби України, яким, зокрема, виведено із штатного розпису сім посад відділу організаційно-аналітичної роботи та СЕА РПСЕ управління контролю за виробництвом, обігом та ліцензуванням пального Департаменту контролю за підакцизними товарами (начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 5 одиниць).
Натомість введено у штатний розпис сім посад.
Загальна штатна чисельність відповідача залишилась незмінною - 1835 штатних посад.
Департаментом контролю за підакцизними товарами службовою запискою від 28.01.2025 № 222/99-00-09-05-08 надано Департаменту персоналу пропозиції щодо переведення (призначення)працівників відділу організаційно-аналітичної роботи та СЕА РПСЕ, а саме пропонувалось перевести, зокрема, ОСОБА_1 (заступника начальника відділу) - на рівнозначну посаду заступника начальника відділу організації інформаційно-аналітичного забезпечення та СЕА РПСЕ.
Представник позивача зазначає, що 30.12.2025 позивачем подано відповідачу заяву про переведення на наявну у Штатному розписі вакантну рівнозначну посаду заступника начальника відділу організації інформаційно-аналітичного забезпечення та СЕА РПСЕ управління контролю за виробництвом, обігом та ліцензуванням пального Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України.
31.12.2025 позивача вручено попередження про звільнення з посади заступника начальника відділу через 30 календарних днів у випадку не погодження з переведенням на нижчу посаду головного державного інспектора. Рівнозначної посади в порушення припису частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» не запропоновано не зважаючи на наявність великої кількості таких посад, що підтверджено листом відповідача від 06.01.2026 № 13/ЗПІ/99-00-11-01-03-10.
Предстаник заявника зазначає, що припинення відповідачем державної служби заявника на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» відповідно до зробленого 31.12.2025 попередження про наступне звільнення унеможливить виконання рішення суду у цій справі оскільки пропозиція вакантної посади у зв'язку із скороченням посади державної служби можлива лише до моменту припинення державної служби.
Отже, за відсутності забезпечувальних заходів до моменту розгляду справи по суті та прийняття остаточного рішення, припинення державної служби заявника призведе до незворотних наслідків та в подальшому істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в контексті зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматись від вчинення певних дій, що буде мати наслідком марне звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права та законного
Дослідивши заяву про забезпечення позову, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновку, що застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті позову, який буде пред'являтися і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Суд зазначає, що правомірність та оцінка дій Державної податкової служби України щодо не пропонування ОСОБА_1 одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» всіх вакантних рівнозначних посад державної служби підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.
Твердження заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, зокрема ймовірне його звільнення у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників, сформульовані як можливість, яка ґрунтується тільки на припущеннях. Проте рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Сам факт прийняття суб'єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій (бездіяльності), які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії (бездіяльність) є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
На момент розгляду заяви позивача про забезпечення позову у суду відсутні правові підстави для встановлення очевидних ознак протиправності дій відповідача.
Суд вкотре звертає увагу, що обставини протиправності дій відповідача, можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідження усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем у цій справі, коли такий позов буде подано до суду.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст.150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Вісьтак М.Я.