про відмову у задоволенні клопотання
27 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5751/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Колушкіна Ю.В.,
за участю сторін:
позивач (стягувач): ОСОБА_1 - не з'явився,
представник позивача: адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна - не з явилася,
відповідач (боржник): Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача (заявника) про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Єрьоміної Вікторії Анатоліївни ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 14, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 27 січня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 29 січня 2026 року.
09 жовтня 2023 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 , в особі представника Єрьоміної Вікторії Анатоліївни до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
08 січня 2026 року представником позивача подано до суду заяву, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 260/5751/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/815 від 18 січня 2023 року, виданої станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статті 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з врахуванням проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 413635,72 грн.
13 січня 2026 року ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 260/5751/23 на 27 січня 2026 року о 11:30 год.
Представник відповідача (боржника) та позивача (стягувача) у судове засідання не з'явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5751/23 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивача та нарахувало заборгованість по невиплаченій пенсії у сумі 414 010,42 грн, (а.с. 68-70).
На думку суду, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.
Тому суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду або ж відмовити у задоволенні відповідних вимог, не змінюючи при цьому його змісту.
Водночас, при розгляді вказаного питання суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Відповідно до приписів частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2021 №845, у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
Норми цього пункту не застосовуються до безспірного списання з боржника за видатками, які фінансуються з місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, та у разі, коли стягувачами є особи, визначені у частині другій статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Водночас, при ухваленні рішення у цій справі по суті позовних вимог судом не здійснювався розрахунок суми заборгованості у перерахованому розмірі, що належить позивачу.
Тому, на переконання суду, зміна способу виконання такого рішення із зобов'язання виплатити доплату у перерахованому розмірі на стягнення конкретної суми призведе до зміни рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи.
Окрім того суд зауважує, що при вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком.
З'ясовані обставини справи свідчать про те, що фактична неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії органом Пенсійного фонду обґрунтована відсутністю бюджетного фінансування, що не заперечується сторонами.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Отже, грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, які належать стягувачу, не є власністю ГУ ПФУ, не знаходяться на його рахунках, а фактичне виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, за рахунок коштів, передбачених за спеціальною бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду та в порядку черговості.
Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок №821).
Вказаним порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання законної сили рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і у такий спосіб, як зобов'язання виплатити позивачу пенсію (здійснити виплату донарахованої суми пенсії), хоча за певних умов (належне фінансування), відповідно до вимог Порядку №821.
Зміна способу і порядку виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на забезпечення додаткового фінансування державою витрат по виплаті пенсії позивачу, а відтак у ГУ ПФУ автоматично не з'являться кошти для фактичного виконання рішення суду.
З огляду на викладене, оскільки фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування витрат по виплаті пенсії з державного бюджету, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду за заявою позивача.
При цьому, суд враховує те, що право особи на здійснення виплати перерахованої пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
При цьому суд враховує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у спірному випадку не захищає право позивача на отримання перерахованих сум пенсій, які фактично можуть бути виплачені за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Суд наголошує, що під час розгляду цієї справи суд у межах спірних правовідносин не вирішував питання про виплату позивачу конкретних грошових сум. А тому, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми такої виплати (яка хоча і була розрахована відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі та на виконання судового рішення у цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалася у конкретному розмірі), відбудеться зміна рішення по суті, з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Суд також враховує, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що зміна способу та порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої доплати в сумі 413 635,72 грн., забезпечить реальне виконання рішення суду. Натомість, включення цих коштів до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, свідчить про виплату цих коштів позивачу у порядку черговості після виділення бюджетних асигнувань на такі цілі.
Більше того, з матеріалів, наданих відповідачем, судом встановлено, що з урахуванням вимог Порядку №821, відповідачем розпочато виплату заборгованості на виконання судового рішення у цій справі.
З огляду на встановлені обставини та викладені норми права, суд приходить висновку, що представником позивача не доведено наявності достатніх та обґрунтованих підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного від 09 жовтня 2023 року у справі №260/5751/23. За таких обставин, суд вважає, що заява представника позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 378 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення від 08.01.2026 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В.Скраль