Рішення від 29.01.2026 по справі 573/2417/25

Справа № 573/2417/25

Номер провадження 2/573/45/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Черкашиної М.С.,

з участю секретаря судового засідання Півньової О.М.,

розглянув заочно у спрощеному позовному провадженні в місті Білопіллі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» до надійшла вказана позовна заява, мотивована тим, що 20 вересня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір про надання кредиту № 427670-КС-001, на підставі якого остання отримала кредит у сумі 5000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, комісії. Відповідачка, скориставшись кредитними коштами, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків, належним чином не виконує, внаслідок чого у неї виник борг у сумі 11518,86 грн. У добровільному порядку ОСОБА_2 не вчиняє дій, спрямованих на погашення заборгованості. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг по кредиту та сплачений ним судовий збір.

Згідно вимог ч. 3 ст. 14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу Білопільського районного суду Сумської області вказана справа 573/2417/25 (провадження 2/573/780/25) була передана на розгляд судді Терещенко О. І.

Ухвалою від 20 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду (а. с.17).

У зв'язку з відрахуванням судді Терещенко О. І. зі штату Білопільського районного суду, дана цивільна справа 19 грудня 2025 року була передана на повторний автоматизований розподіл, яким головуючим суддею визначено суддю Черкашину М.С. ( а.с 31-32).

Ухвалою судді Черкашиної М.С. від 24 грудня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 29.01.2026 (а. с. 33).

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» Мовчан В. В. у судове засідання не з'явився, одночасно з позовом заявив клопотання про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 5).

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилася. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання остання відсутня, інформації щодо своєї адреси суду не надала, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена їй належним чином (а. с.22, 35).

У зв'язку з тим, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідачка у судове засідання не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву не подала, за згодою позивача було проведено заочний розгляд справи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за його відсутності.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомленим про місце, дату і час судового засідання, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 02 січня 2022 року між ОСОБА_2 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в режимі онлайн укладено договір про надання кредиту № 427670-КС-001, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 5000 грн на 24 тижні до 19 червня 2022 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за стандартною процентною ставкою 1,07770000% в день та комісії у сумі 750 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 12480 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 7257,47 % (а. с. 6 зв.-7).

Відповідно до п. п. 2, 4 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. У разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожний випадок такого порушення строків сплат на початок наступного дня після дня обов'язкового платежу, визначеного Графіком платежів, що встановлюється у розмірах, що наведені нижче та відповідно Розділу 5 Правил.

Згідно з п. п. 7, 10 кредитного договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами , текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір. Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, частиною другою ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті кредитодавця.

Сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка, відповідно до якого ОСОБА_2 повинна повернути 19 червня 2022 року борг у сумі 12480 грн, який складається з: 6730 грн - проценти за користування кредитом; 5000 грн - частковий платіж основної суми; 750 грн - комісія за надання кредиту (п. 3).

Також до договору додається паспорт споживчого кредиту, зміст якого повністю відповідає вищевказаному кредитному договору. Паспорт підписано відповідачем електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (матеріали електронної справи).

02 січня 2022 року ОСОБА_2 від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надано пропозицію (оферту) укласти договір №427670-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а. с. 8).

02 січня 2022 року ОСОБА_2 прийняла (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору №427670-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) на умовах, визначених офертою та підписала її електронним цифровим підписом (а. с. 9).

Підписанням договору позичальник підтвердила, що до укладення договору отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачене законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до витягу з анкети клієнта ОСОБА_2 надав ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої особисті дані та вказала номер банківської карти для перерахунку коштів № НОМЕР_1 (а. с. 10).

02 січня 2022 року ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало відповідачці 5000 грн за вказаним кредитним договором, із зазначенням номеру її банківської картки як № НОМЕР_2 (а. с. 10 зв.).

У договорі про надання кредиту №427670-КС-001 від 02 січня 2022 року позичальником вказана ОСОБА_2 та зазначено, що договір підписаний нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором із зазначенням його як G-5068 (а. с. 8).

ОСОБА_2 , скориставшись кредитними коштами, не виконує належним чином умови договору, у зв'язку з чим станом на 30 жовтня 2025 року в неї утворилася заборгованість у розмірі 11518,86 грн, яка складається з такого: заборгованість за кредитом - 4840,08 грн; заборгованість за відсотками - 6642,32 грн та заборгованості за комісією у сумі 54,46 грн (а. с. 6).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Суд вважає, що факт порушення відповідачекою взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.

Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку про необхідність стягнення із ОСОБА_2 на користь позивача 11464,40 грн заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 4840,08 грн, заборгованості по відсоткам у сумі 6624,32 грн.

Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за комісією у сумі 54,46 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 кредитного договору передбачена комісія, пов'язана з наданням кредиту у сумі 750 грн (а. с. 7 зв.).

Проте, у вказаному договорі не зазначено та позивачем не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням кредиту, який надається відповідачу та за які товариством встановлена комісія.

Отже положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача комісії у розмірі 54,46 грн за надання кредитних коштів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути 2411,01 грн понесених та документально підтверджених судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 11 464 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 40 копійок заборгованості за кредитним договором та 2411 (дві тисячі чотириста одинадцять) гривень 01 копійку судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Попередній документ
133671596
Наступний документ
133671598
Інформація про рішення:
№ рішення: 133671597
№ справи: 573/2417/25
Дата рішення: 29.01.2026
Дата публікації: 02.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Білопільський районний суд Сумської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (16.03.2026)
Дата надходження: 18.11.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
19.12.2025 09:00 Білопільський районний суд Сумської області
29.01.2026 09:00 Білопільський районний суд Сумської області