Справа № 573/2519/25
Номер провадження 2/573/70/26
29 січня 2026 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Черкашиної М.С.,
з участю секретаря судового засідання Півньової О.М.,
розглянув заочно у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, мотивована тим, що 02 січня 2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 280771-КС-002, на підставі якого останній отримав кредит сумі 12000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та комісії. Відповідач, скориставшись кредитними коштами, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків, комісії належним чином не виконує, внаслідок чого у нього виник борг у сумі 18 934,25 грн. У добровільному порядку ОСОБА_2 не вчиняє дій, спрямованих на погашення заборгованості. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг по кредиту та сплачений ним судовий збір.
Згідно вимог ч. 3 ст. 14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу Білопільського районного суду Сумської області вказана справа 573/2519/25 (провадження 2/573/817/25) була передана на розгляд судді Терещенко О. І.
Ухвалою від 28 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду (а. с.15).
У зв'язку з відрахуванням судді Терещенко О. І. зі штату Білопільського районного суду, дана цивільна справа 19 грудня 2025 року була передана на повторний автоматизований розподіл, яким головуючим суддею визначено суддю Черкашину М.С. ( а.с 22-23).
Ухвалою судді Черкашиної М.С. від 24 грудня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 29.01.2026 (а. с. 24).
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» Лебідь К. В. у судове засідання не з'явилася, одночасно з позовом заявила клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 5).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, про день, час і місце розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином. Відзив на позов, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходили (а. с. 19, 35).
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, за згодою позивача було проведено заочний розгляд справи.
оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за його відсутності.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомленим про місце, дату і час судового засідання, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 02 січня 2022 року між ОСОБА_2 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в режимі онлайн укладено договір про надання кредиту №280771-КС-002, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 12000 грн на 8 тижнів до 27 лютого 2022 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за фіксованою процентною ставкою : в день 0,96454167%. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 18600 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 11921,43 % (матеріали електронної справи).
Відповідно до п. 7 кредитного договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись, відповідно до якого ОСОБА_3 повинен повернути 27 лютого 2022 року борг у сумі 18600 грн, який складається з: 4800 грн - проценти за користування кредитом; 12000 грн - частковий платіж основної суми; 1800 грн - комісія за надання кредиту (п. 3 договору).
Згідно з п. 4 кредитного договору у разі прострочення Позичальником дати сплати чергового платежу визначеного Графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожний випадок такого порушення строків сплат на початок наступного дня після дня обов'язкового платежу, визначеного Графіком платежів, що встановлюється у розмірах, що наведені нижче та відповідно Розділу 5 Правил.
Також до договору додається паспорт споживчого кредиту, зміст якого повністю відповідає вищевказаному кредитному договору. Паспорт підписано відповідачем електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (матеріали електронної справи).
02 січня 2022 року ОСОБА_2 від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надано пропозицію (оферту) укласти договір №280771-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (матеріали електронної справи).
02 січня 2022 року ОСОБА_2 прийняв (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору №280771-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) на умовах, визначених офертою та підписав її електронним цифровим підписом (матеріали електронної справи).
Підписанням договору позичальник підтвердив, що до укладання Договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, частиною другою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті кредитодавця.
Відповідно до витягу з анкети клієнта ОСОБА_2 надав ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої особисті дані та вказав номер банківської карти для перерахунку коштів № НОМЕР_1 (а. с. 7).
02 січня 2022 року ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало відповідачу 12000 грн за вказаним кредитним договором, із зазначенням номеру його банківської картки як № НОМЕР_2 (а. с. 7 зв.).
У договорі про надання кредиту №280771-КС-002 від 02 січня 2022 року позичальником вказаний ОСОБА_2 та зазначено, що договір підписаний ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором із зазначенням його як G-2018 (матеріали електронної справи).
ОСОБА_2 , скориставшись кредитними коштами, не виконує належним чином умови договору, у зв'язку з чим станом на 30 жовтня 2025 року в нього утворилася заборгованість у розмірі 18934,25 грн, яка складається з такого: заборгованість за кредитом - 10886,25 грн; заборгованість за відсотками - 6248 грн; 1800 грн - комісія (а. с. 6 зв.).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
У п. 1 договору про надання кредиту №280771-КС-002 від 02 січня 2022 року визначено, що сторони погодили, що комісія за надання кредиту становить 1800 грн.
Проте, у вказаному договорі не зазначено та позивачем не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням кредиту, який надається відповідачу та за які товариством встановлена комісія.
Отже положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача комісії у розмірі 1800 грн за надання кредитних коштів.
Суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.
Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку про необхідність стягнення із ОСОБА_2 на користь позивача 17134,25 грн заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 10886,25 грн, заборгованості по відсоткам у сумі 6248 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути 2192,03 грн понесених та документально підтверджених судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 17134 (сімнадцять тисяч сто тридцять чотири) гривні 25 копійок заборгованості за кредитним договором №280771-КС-002 від 02 січня 2022 року та 2192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) гривні 03 копійки судових витрат.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя