Ухвала від 08.12.2025 по справі 331/3698/22

Дата документу 08.12.2025 Справа № 331/3698/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/3698/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-кп/807/668/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула 08 грудня 2025 року у місті Запоріжжі в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, вдівець, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 - в режимі відеоконференції,

захисника-адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 .

Представник цивільного відповідача AT «СГ «ТАС» - ОСОБА_10 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18 березня 2025 року, яким визнано ОСОБА_6 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) рокиз позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього такі обов'язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ухвалено не обирати.

Вирішена доля речових доказів.

Арешт на автомобіль «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_11 , накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2022 року (справа №334/2888/22, провадження № 1-кс/334/845/22) - скасовано.

Арешт на мотоцикл «SUZUKI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_12 , користувачем якого є ОСОБА_13 накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2022 року (справа №334/2888/22, провадження № 1-кс/334/1188/22) та ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2022 року (справа №334/2888/22, провадження № 1-кс/334/844/22) - скасовано.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_14 51 533, 10 грн (п'ятдесят одну тисячу гривень п'ятсот тридцять три гривні десять копійок) витрат, пов'язаних із лікуванням; 78 000, 00 грн (сімдесят вісім тисяч гривень) шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності; 32 716, 66 грн (тридцять дві тисячі сімсот шістдесят шість гривень 66 копійок) шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності); 8 122, 46 грн (вісім тисяч сто двадцять дві гривні 46 копійок) моральної шкоди.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_13 130 000,00 грн (сто тридцять тисяч гривень 00 копійок) шкоди, заподіяної майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 41 877, 54 грн (сорок одну тисячу вісімсот сімдесят сім гривень 54 копійки) моральної шкоди та 10 000, 00 грн (десять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 19 338,82 грн (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять вісім гривень 82 копійки) у якості відшкодування матеріальної шкоди за знищення майна; 50 000,00 (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) у якості відшкодування моральної шкоди та 10 000, 00 грн (десять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.

Судові витрати віднесено за рахунок держави.

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача просить оскаржуваний вирок судускасувати в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 51533,10 грн витрат на лікування, 78000,00 грн шкоди у зв'язку зі стійкою втратою працездатності, 32716,66 грн шкоди у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, 8122,46 грн моральної шкоди та на користь ОСОБА_13 130000,00 грн шкоди, заподіяної майну, та ухвалити нове рішення, в якому: відмовити ОСОБА_14 у задоволенні позовних вимог до AT «СГ «ТАС» (приватне) в розмірі, який перевищує 135339,75 грн, з яких 50895,00 витрати на лікування, 78000,00 грн шкода у зв'язку зі стійкою втратою працездатності та 6444,75 грн моральна шкода; відмовити ОСОБА_13 у задоволенні позовних вимог до AT «СГ «ТАС» (приватне) в розмірі, який перевищує 99221,17 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що виходячи з норм чинного законодавства, для отримання страхового відшкодування, потерпілим особам необхідно звернутися до AT «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про страхове відшкодування в передбаченому законодавством порядку, та надати необхідні документи для визначення розміру шкоди.

До подання позовної заяви Позивачі не зверталися до AT «СГ «ТАС» (приватне) із заявами про страхове відшкодування.

Таким чином, рішення про виплату страхового відшкодування не приймалося за відсутністю звернень із заявами про страхове відшкодування, а отже оскаржуваний вирок суду в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 51533,10 грн, витрат на лікування, 78000,00 грн шкоди у зв'язку зі стійкою втратою працездатності, 32716,66 грн шкоди у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, 8122,46 грн моральної шкоди, та на користь ОСОБА_13 130 000,00 грн шкоди, заподіяної майну, є незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки з боку AT «СГ «ТАС» (приватне) відсутній факт порушення прав, свобод та інтересів Позивачів.

Окрім цього, оскаржуваним вироком стягнуто з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_13 130 000,00 грн шкоди, заподіяної майну, у зв'язку з пошкодженням мотоциклу.

Вартість відновлювального ремонту мотоциклу перевищує його ринкову вартість, а отже мотоцикл є фізично знищеним.

Згідно з п. 30.2., ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди».

Згідно зі звітом № 35-R/11/28 ринкова вартість мотоциклу до ДТП становить 162137,44 грн, а ринкова вартість після ДТП у пошкодженому стані становить 62916,27 грн.

Виходячи з вищенаведеного, згідно із законодавством відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що становить 99221,17 грн в разі звернення потерпілої особи із заявою про страхове відшкодування, а отже оскаржуваний вирок в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_13 130000,00 грн шкоди, заподіяної майну є незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, оскаржуваним вироком стягнуто з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 51533,10 грн витрат на лікування.

Витрати, понесені потерпілими у зв'язку з лікуванням, повинні бути обґрунтовані та документально підтверджені медичним закладом, а саме кожна витрата повинна підтверджуватися чеками, та згідно з витягом з історії хвороби за період лікування в медичному закладі, засвідченим належним чином медичним закладом, в якому повинно зазначатися про призначення даних лікарських препаратів потерпілому.

Згідно з доданими до позовної заяви документами, обґрунтованими та документально підтвердженими витратами на лікування позивача, є витрати в розмірі 50895,00 грн.

Таким чином, згідно з законодавством, відшкодуванню страховиком підлягають лише обґрунтовані та документально підтверджені медичним закладом витрати на лікування, що становить 50895,00 грн після звернення до АТ «СГ «ТАС» (приватне), в передбаченому законодавством порядку, із заявою про страхове відшкодування та надання відповідних документів, а отже оскаржуваний вирок суду в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 51533,10 грн витрат на лікування є незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Оскаржуваним вироком суду стягнуто з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 78000,00 грн шкоди у зв'язку з стійкою втратою працездатності.

Згідно з п. 26.2, ст. 26 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілимвнаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат в місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку».

Таким чином, у разі встановлення 3 групи інвалідності страховиком відшкодовується 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку після звернення до АТ «СГ «ТАС» (приватне) в передбаченому законодавством порядку, із заявою про страхове відшкодування та надання відповідних документів, а отже оскаржуваний вирок суду в частині стягнення з АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 78000,00 грн шкоди у зв'язку з стійкою втратою працездатності є незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також, оскаржуваним вироком стягнуто з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 32716,66 грн шкоди у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно з доданою до уточненої позовної заяви копії виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_14 отримала 3 групу інвалідності, а отже зазнала стійку втрату працездатності, а не тимчасову втрату працездатності у зв'язку з чим, виплата страхового відшкодування здійснюється в порядку п. 26.2, ст. 26 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після звернення до AT «СГ «ТАС» (приватне) в передбаченому законодавством порядку із заявою про страхове відшкодування та надання відповідних документів, а отже вирок в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 32716,66 грн шкоди у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Окрім того, оскаржуваним вироком стягнуто з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 8122,46 грн моральної шкоди.

Згідно з ч.2, ст. 9 ЗУ «Про страхування»: «Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку».

Згідно із ст. 26 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю».

Таким чином, згідно законодавства страховик відшкодовує моральну шкоду в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, що становлять 6444,75 грн (50895,00+78000)/100*5%-6444,75) після звернення до AT «СГ «ТАС» (приватне) в передбаченому законодавством порядку із заявою про страхове відшкодування та надання відповідних документів, а отже вирок в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 8122,46 грн моральної шкоди є незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з вироком суду, 28 липня 2022 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині пр. Соборного зі сторони вул. Дніпровської в напрямку регульованого світлофором перехрестя з вул.Тургенєва в м. Запоріжжя. Наблизившись до вказаного перехрестя, водій ОСОБА_6 повністю зупинив керований ним транспортний засіб в межах лівої смуги пр. Соборного, з метою подальшого виконання маневру лівого повороту.

У цей час, у зустрічному водію ОСОБА_6 напрямку, в межах правої смуги пр. Соборного, здійснював рух технічно справний мотоцикл «Suzuki GSF600 BANDIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_13 .

На мотоциклі в якості пасажира позаду водія ОСОБА_13 перебувала ОСОБА_14 .

Водій ОСОБА_6 перед відновленням руху та виконанням маневру лівого повороту не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, а також не надавши дорогу водію ОСОБА_13 , який рухався у зустрічному напрямку, відновив рух та виконуючи маневр лівого повороту виїхав на зустрічну праву смугу, де задньою правою бічною частиною кузова керованого ним транспортного засобу допустив зіткнення з передньою частиною мотоциклу «Suzuki GSF600 BANDIT».

Своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами, відповідно до яких:

- п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

- п. 16.6. «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч…».

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ-19/108-22/10591-IT від 09 вересня 2022 року, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу «Suzuki GSF600 BANDIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_13 та його пасажир ОСОБА_14 отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до КНП «МЛЕтаШМД» ЗМР.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1324 п від 08 вересня 2022 року у ОСОБА_13 виявлені наступні ушкодження:закритий уламковий перелом дистального мета епіфізу правої променевої кістки зі зміщенням кісткових фрагментів із наступним проведенням метало остеосинтезу перелому (03 серпня 2022 року), що кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я; закритий поперечний перелом дистального метафазу п'ятої плеснової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, що кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_13 утворилися за механізмом тупої травми, тобто від дії тупого (их) предмету (ів) та могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1323 п від 04 жовтня 2022 року, множинні закриті перелами кісток тазу (лобкових, сідничних, правої клубової кісток), закриті переломи-вивихи третьої п'ясткової кістки правої кисті, фаланги п'ятого пальця правої стопи у ОСОБА_14 самі за собою кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалий розлад здоров'я.

Утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_14 від дії тупого предмету в умовах дорожньо-транспортної пригоди не виключається.

Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, прокурора та представника потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги представника цивільного відповідача; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство зобов'язує суд дослідити усі докази у провадженні (які відповідають вимогам ст.84 КПК України) та надати цим доказам відповідну оцінку у вироку, за винятком процесуальної процедури, передбаченої ч.3 ст.349 КПК України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції цих вимог закону дотримався при розгляді цього провадження і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення при викладених у вироку обставинах, правильно встановив фактичні обставини кримінального провадження і правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у вироку, та правильність кваліфікації його дій, ніким з учасників провадження не оспорюються, у зв'язку з чим, з огляду на положення ч.1 ст.404 КПК України, колегією суддів вирок суду в цій частині не переглядається.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості та фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи винного тощо.

Свої висновки в частині призначеного покарання суд також належним чином вмотивував у вироку.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині вирішення цивільного позову, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

З огляду на це при вирішенні цивільного позову суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2024 рокусправа № 352/2093/22, провадження № 51-5582 км 23.

При вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , в тому числі до ПАТ «Страхова група «ТАС», зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок вчинення ОСОБА_6 вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, було заподіяно шкоду здоров'ю потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у виді тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Судом встановлено, що між ОСОБА_6 і ПАТ «Страхова група «ТАС» існували договірні зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно.

Згідно з положенням ч.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-IV (в редакції станом на момент вчинення кримінального правопорушення), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до ч.23.1 ст. 23 цього Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Згідно з ч.24.1 ст. 24 цього Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено із особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Відповідно до матеріалів провадження, потерпілою ОСОБА_14 подана уточнена позовна заява, з якої убачається, що остання просить стягнути на її користь з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» грошову суму у розмірі 170 929 гривень 00 копійок у якості відшкодування шкоди, заподіяної її здоров'ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з яких:

- 52 072 гривень 90 копійок у якості відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням;

- 78 000 гривень 00 копійок у якості відшкодування шкоди, пов'язаної зі стійкою втратою працездатності;

- 32 716 гривень 66 копійок у якості відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності;

- 8 139 гривень 50 копійок у якості відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_14 просила стягнути на її користь з ОСОБА_6 грошову суму у розмірі 141 860 гривень 00 копійок у якості відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_14 просила стягнути на її користь солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_6 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривен.

В обґрунтування розміру моральної шкоди ОСОБА_14 зазначила, що під час ДТП вона отримала значні тілесні ушкодження і досить тривалий час знаходилась на лікуванні. Від спричинених травм вона зазнала величезний фізичний біль, який не загоївся до теперішнього часу. Тривалий час була прикута до ліжка та знаходилась у лікарняних закладах у незвичних умовах, а через отримані травми вимушена звертатися за сторонньою допомогою, навіть для елементарного догляду за собою. Вимушена зміна звичної домашньої обстановки та звичного режиму та життя завдало їй моральних страждань. Працездатність до нинішнього часу не відновилась у зв'язку із чим МСЕК її визнано особою з інвалідністю ІІІ групи. Вказує, що строк тимчасової втрати працездатності обчислюється із дати отримання травми - 28 липня 2022 року і до встановлення інвалідності - 26 грудня 2022 року, тобто 151 день. Щодо шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності, ОСОБА_14 зазначила, що внаслідок зазначеної ДТП вона отримала тілесні ушкодження та її було визнано особою з інвалідністю ІІІ групи. Шкода, пов'язана з лікуванням, підтверджується наданими суду квитанціями.

Судом були досліджені письмові докази, додані потерпілою ОСОБА_14 до цивільного позову:

- виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №12802 КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, відповідно до якої ОСОБА_14 перебувала на лікуванні з 05 жовтня 2022 року по 20 жовтня 2022 року з діагнозом наслідки поєднаної травми від 28 липня 2022 року, закрита черепно-мозкова травма струс головного мозку. Закрита травма грудної клітини: контузія легень та органів середостіння. Закрита травма черевної порожнини: контузія внутрішніх органів. Закритий перелом кісток тазу у стадії консолідації. Закритий консолідований переломовивих основи третьої п'ясткової кістки правої кисті. Вивих проксимальної фаланги п'ятого пальця правої стопи. Посттравматичні змішані контрактури лівого кульшового суглобу, лівого передпліччя, променево-зап'ястного суглобу, правої стопи. Обмеження функції лівої нижньої кінцівки. Обмеження функції правої верхньої кінцівки. Помірний больовий, м'язово-тонічний синдроми;

- виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №10072 КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР Департаменту охорони здоров'я, відповідно до якої ОСОБА_14 перебувала на лікуванні з 28 липня 2022 року по 25 серпня 2022 року з діагнозом: ПТ, закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Закрита травма грудної клітини: контузія легенів та органів середостіння. Закрита травма черевної порожнини: контузія внутрішніх органів. Забій м'яких тканин правої кисті. Закритий перелом кісток тазу. Забої тулуба та кінцівок. Закритий переломовивих основи третьої п'ясткової кістки правої кисті. Вивих проксимальної фаланги п'ятого пальця правої стопи;

- виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №11059 КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР Департаменту охорони здоров'я, відповідно до якої ОСОБА_14 перебувала на лікуванні з 25 серпня 2022 року по 08 вересня 2022 року з діагнозом: наслідки поєднаної травми від 28 липня 2022 року, закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Закрита травма грудної клітини: контузія легень та органів середостіння. Закрита травма черевної порожнини: контузія внутрішніх органів. Закритий перелом кісток тазу. Закритий переломовивих основи третьої п'ясткової кістки правої кисті. Вивих проксимальної фаланги п'ятого пальця правої стопи. Забої тулуба кінцівок. Посттравматичні змішані контрактури лівого кульшового, колінного суглобів, правої стопи. Забої тулуба, кінцівок. Посттравматичні змішані контрактури лівого кульшового, колінного суглобів, правої стопи, правого передпліччя, променево-зап'ястного суглобу. Порушення функції лівої нижньої кінцівки. Обмеження функції правої верхньої кінцівки. Помірний больовий, м'язово-тонічний синдроми.

До виписки додано довідку до історії хвороби, із чеками, які підтверджують купівлю ліків на загальну суму 3670 гривень 90 копійок, видаткова накладна №10/08/22-1 від 10 серпня 2022 року із рахунком фактурою та дублікатом квитанції №0.0.2636110413.1 на загальну суму 48400 гривень 00 копійок;

- квитанцію від 04 листопада 2022 року за сплату за правничу допомогу у правоохоронних органах та суді першої інстанції по кримінальному провадженню №12022082050001249 за ч.1 ст. 286 КК України за обвинуваченням ОСОБА_6 на суму 10 000 гривень 00 копійок адвокату ОСОБА_8 . Також додано попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та додаткову угоду про внесення доповнень до Договору від 10 серпня 2022 року від 04 листопада 2022 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №440 на ім'я ОСОБА_8 ;

- виписку з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ №152734, згідно з якою ОСОБА_14 встановлена ІІІ група інвалідності.

Потерпілим ОСОБА_15 також поданий цивільний позов до ОСОБА_6 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа ОСОБА_12 , де ОСОБА_13 просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» грошову суму в розмірі 130 000 гривень 00 копійок у якості відшкодування шкоди, завданої майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; стягнути з ОСОБА_6 грошову суму у розмірі 19 338 гривень 82 копійки у якості відшкодування матеріальної шкоди, як різницю між заподіяною матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням за знищення майна; стягнути з ОСОБА_6 грошову суму у розмірі 150 000 гривень 00 копійок у якості відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_6 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди ОСОБА_13 зазначив, що під час ДТП він отримав значні тілесні ушкодження і досить тривалий час знаходився на лікуванні. Від спричинених травм він зазнав нестерпного фізичного болю, який не загоївся і дотепер. Тривалий час ОСОБА_13 був прикутий до ліжка та знаходився в лікарняних закладах у незвичних умовах, а через отримані травми вимушений був звертатися за сторонньою допомогою, навіть задля елементарного догляду за собою. Все зазначене завдавало йому додаткові моральні страждання.

Щодо матеріальних збитків зазначив, що згідно зі звітом №50 від 19 вересня 2022 року вартість відновлювального ремонту складає 443 774 гривень 89 копійки, що перевищує ринкову вартість (вартість транспортного засобу до ДТП), яка складає 157 217 гривень 23 копійки. Встановлений факт дає можливість зробити висновок про недоцільність відновлення транспортного засобу з економічної точки зору. Згідно зі звітом №50/1 від 29 вересня 2022 року ринкова вартість мотоцикла SUZUKI GSF600 BANDIT реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням аварійних пошкоджень, отриманих при ДТП складає 11 378 гривень 41 копійок. Таким чином, у відповідності до вимог ст. 30.2 Закону України «Про обов'язкове страхування...», повинна бути відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, яка складає 157 217,23 гривень - 11 378,41 гривень = 145 838 гривень 82 копійки. Оскільки ліміт відповідальності страхової компанії ПАТ «СГ «ТАС» за шкоду, заподіяну майну потерпілого, складає 130 000 гривень, то саме таку суму повинно бути стягнуто на користь ОСОБА_13 з відповідача ПАТ «СГ «ТАС» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ДТП.

До цивільного позову додані такі письмові докази:

- довіреність, видана 19 липня 2022 року, де ОСОБА_12 уповноважив ОСОБА_13 та/або ОСОБА_16 розпоряджатися (продавати, обмінювати, укладати договір позички або здавати до найму (оренди) за ціну та на умовах на свій розсуд) транспортним засобом СХЕ 959072 на мотоцикл SUZUKI GSF600 BANDIT, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- звіт незалежної експертної оцінки спеціаліста-автотоварознавця, оцінювача ОСОБА_17 №50 про оцінку мотоцикла SUZUKI GSF600 BANDIT ідентифікаційний № НОМЕР_2 , згідно з яким вартість матеріального збитку (У), заподіяного власнику мотоцикла SUZUKI GSF600 BANDIT реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП станом на 28 липня 2022 року становить 157 217 гривень 23 копійки. До звіту додано ремонтну калькуляцію, протокол технічного огляду транспортного засобу №50 разом із фототаблицею, де відображені пошкодження мотоцикла;

- звіт незалежної експертної оцінки спеціаліста-автотоварознавця, оцінювача ОСОБА_17 №50/1 про оцінку мотоцикла SUZUKI GSF600 BANDIT ідентифікаційний № НОМЕР_2 , згідно з яким ринкова вартість мотоцикла SUZUKI GSF600 BANDIT реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням аварійних пошкоджень, отриманих при ДТП станом на 28 липня 2022 року складає 11 378 гривень 41 копійка. До звіту додано підтвердження сплати послуг проведення експертної оцінки в сумі 2500 гривень 00 копійок;

- виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №11149 КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР Департаменту охорони здоров'я, відповідно до якої ОСОБА_13 перебував на лікуванні з 30 серпня 2022 року по 13 вересня 2022 року з діагнозом: наслідки після травми правої верхньої та правої нижньої кінцівок від 28 липня 2022 року (Т94.0). Закритий перелом дистального мета епіфізу променевої кістки правого передпліччя зі зміщенням кісткових фрагментів у стадії консолідації. Перелом голівки І плеснової кістки в стадії консолідації зі зміщенням. Стороннє тіло металевої щільності (осколок) в проекції кістки трапеції. Посттравматична контрактура правого передпліччя, променево-зап'ястного суглобу, кисті. Стан після операції МОС перелому правої променевої кістки (від 03 серпня 2022 року). Посттравматична нейропатія правого серединного нерву на рівні н/3 передпліччя. Порушення функції правої верхньої кінцівки. Закритий перелом 5-ї плюснової кістки правої стопи у стадії консолідації зі зміщенням кісткових фрагментів. Посттравматична контрактура правого гомілковостопного суглобу, стопи. Обмеження функції правої нижньої кінцівки. Помірний больовий, м'язово-тонічний синдром;

- виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №10071 КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР Департаменту охорони здоров'я, відповідно до якої ОСОБА_13 перебував на лікуванні з 28 липня 2022 року по 10 серпня 2022 року з діагнозом: закритий перелом дистального метаепіфізу променевої кістки правого передпліччя зі зміщенням фрагментів. Закритий перелом 5-ої плюснової кістки правої стопи зі зміщенням фрагментів, забої. Садна тулуба та кінцівок. До виписки додано медичні документи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу потерпілим поданий попередній розрахунок втрат на професійну правничу допомогу разом із додатковою угодою про внесення доповнень до Договору від 10 серпня 2022 року, квитанцією від 04 листопада 2022 року на оплату за правничу допомогу адвокатом ОСОБА_8 у правоохоронних органах та суді першої інстанції по кримінальному провадженню №12022082050001249 за ч.1 ст. 286 КК України за фактом ДТП від 27 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 на суму 10 000 гривень 00 копійок.

Суд, належним чином дослідивши надані потерпілими документи, дійшов таких висновків.

Оцінюючи розмір витрат, які підлягають стягненню за пошкоджений транспортний засіб, суд вважав, що такі вимоги цивільного позивача ОСОБА_13 підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент вчинення правопорушення) транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону №1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Суд обґрунтовано не врахував висновок про вартість пошкодженого мотоцикла SUZUKI GSF600 BANDIT, наданий експертом ОСОБА_18 , доданий до відзиву АТ «СГ «ТАС», оскільки у ньому міститься лише порівняння цін, які були запропоновані на сайті в мережі Інтернет, жодного розрахунку цін справних частин, їх опису та проведення діагностики, як це передбачено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, не здійснювалось, розрахунок вартості автомобіля здійснювався на підставі формули та за принципом, які не відповідають законодавству.

Також, суд вірно зауважив, що у медичних документах ОСОБА_14 відсутнє призначення такого препарату як церебровітал, а тому витрати на лікування потерпілої ОСОБА_14 , які підтверджені документально, підлягають стягненню у розмірі 51 533,10 грн.

Згідно з положенням ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Таким чином, встановивши загальну шкоду, заподіяну здоров'ю потерпілої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд, з врахуванням меж позовних вимог цивільного позивача, постановив стягнути з ПАТ «Страхова група ТАС» моральну шкоду в розмірі 8 122, 46 грн на користь потерпілої ОСОБА_14 .

Керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості й тим, що потерпілим завдано моральної шкоди, яка полягає в тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, зусиллях, необхідних для відновлення попереднього стану, зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, поведінки обвинуваченого до та після вчинення злочину, суд обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог потерпілих щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 грн кожному із потерпілих.

Стосовно витрат потерпілих на правничу допомогу, суд зазначив про таке.

На підтвердження вказаних витрат суду був наданий договір про надання правової допомоги, у якому перелічений перелік послуг, що надається потерпілим та копії квитанцій про сплату за правничу допомогу.

У зв'язку із тим, що до цивільних позовів додані документи, що свідчать про оплату витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу підтверджені належними доказами, а тому підлягають стягненню з обвинуваченого.

Отже, рішення суду в частині вирішення цивільного позову прийнято з дотриманням положень статей 128, 129 КПК України та статей 1167, 1194 ЦК України. Вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК України, у ньому наведено підстави для задоволення цивільних позовів. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановівід 19 червня 2019 року в справі № 465/4621/16-к, для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV,не є обов'язковим.

Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним обов'язковим у розумінні ст. 124 Конституції України,а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов'язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов'язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров'ю та життю людини.

Відтак, з огляду на зазначені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача про те, що в цьому випадку не було додержано визначений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV порядок отримання страхового відшкодування, оскільки потерпілі до подання цивільних позовів не звертались із заявами про страхове відшкодування до ПАТ «СГ ТАС», не є такими, що спростовують законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку в цій частині.

Доводи представника цивільного відповідача про те, що судом невірно стягнуто з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_13 130000,00 грн шкоди, заподіяної майну, у зв'язку з пошкодженням мотоциклу, не є слушними, оскільки, обґрунтовуючи свою позицію, апелянт посилається на висновок про вартість пошкодженого мотоцикла SUZUKI GSF600 BANDIT, наданий експертом ОСОБА_18 ,який судом не було враховано, із зазначенням у вироку відповідних мотивів прийнятого рішення з цього приводу, з якими погоджується і колегія суддів.

Доводи представника цивільного відповідача про те, що судом невірно стягнуто з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_14 51533,10 грн витрат на лікування, спростовуються відповідними квитанціями та рахунком фактурою №10/08/22-1 від 10 серпня 2022 року, наданими потерпілою, які містяться в матеріалах провадження.

Доводи апелянта про те, що не підлягають одночасному стягненню страхове відшкодування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та у зв'язку із постійною втратою працездатності, є безпідставними, оскільки зазначені види відшкодування не є тотожними та взаємовиключними, виходячи з такого.

Так, відшкодування за тимчасову втрату працездатності внаслідок ДТП - це компенсація за втрачений дохід (середня зарплата), а за постійну - це виплати МСЕК (Медико-соціальної експертної комісії) та/або через суд (залежно від статусу потерпілого), що включають втрачені доходи, витрати на лікування та реабілітацію.

Також, не є слушними доводи апелянта з приводу незгоди з визначеним судом розміром моральної шкоди, який підлягає стягненню з ПАТ «Страхова група ТАС» на користь потерпілої ОСОБА_14 , оскільки апелянт при обчисленні передбачених законодавством 5 %, які підлягають стягненню з відповідача в якості моральної шкоди, виходить із загальної шкоди, заподіяної здоров'ю потерпілої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка, на думку апелянта, є іншою, ніж було встановлено судом.

Отже, колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром стягнутих з ПАТ «Страхова група ТАС» та ОСОБА_6 коштів на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди потерпілим, а також шкоди, заподіяної майну потерпілого ОСОБА_13 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, до початку апеляційного розгляду захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 звернувся до апеляційного суду із письмовим клопотанням про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Безпосередньо в судовому засіданні суду апеляційної інстанції сторона захисту просила звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Заслухавши думку учасників провадження, які підтримали вказане клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від покарання з наведених вище підстав, та просили це клопотання задовольнити; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання.

Так, санкція ч.1 ст.286 КК України, в редакції чинній на час вчинення кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Відповідно до положень ч.1 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, є нетяжким злочином.

В той же час, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно з положеннями ч.5 ст.74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів провадження, в т.ч. вироку суду, інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення вчинено останнім 28 липня 2022 року, тобто на цей час строки, передбачені п.2 ч.1 ст.49 КК України, закінчились.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що подане захисником клопотання, яке підтримано обвинуваченим, про звільнення останнього від призначеного покарання на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України, підлягає задоволенню, а обвинувачений ОСОБА_6 підлягає звільненню від призначеного за оскаржуваним вироком суду покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Колегія суддів окремо звертає увагу на те, що під час апеляційного розгляду провадження не встановлено обставин, які б свідчили про ухилення обвинуваченого від суду.

Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів доходить висновку, що вищевказаний вирок суду підлягає зміні на підставі ст.ст.407-409 КПК України в частині призначення обвинуваченому покарання.

Керуючись п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України, ст.ст. 404, 405, 407-409 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника цивільного відповідача AT «СГ «ТАС» - ОСОБА_19 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18 березня 2025 року, яким визнано ОСОБА_6 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, змінити в частині призначеного ОСОБА_6 покарання.

Звільнити ОСОБА_6 від призначеного за вказаним вироком суду покарання на підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК Україниу зв'язку із закінченням строків давності.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

Попередній документ
133671371
Наступний документ
133671373
Інформація про рішення:
№ рішення: 133671372
№ справи: 331/3698/22
Дата рішення: 08.12.2025
Дата публікації: 02.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Запорізький апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (08.12.2025)
Результат розгляду: змінено
Дата надходження: 24.10.2022
Розклад засідань:
08.11.2022 11:30 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
08.12.2022 13:00 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
27.12.2022 09:30 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
24.01.2023 10:00 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
21.02.2023 10:00 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
07.03.2023 13:00 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
10.06.2024 15:30 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
13.06.2024 09:00 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
24.01.2025 15:40 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
26.02.2025 15:30 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
11.08.2025 12:00 Запорізький апеляційний суд
03.11.2025 11:00 Запорізький апеляційний суд
08.12.2025 12:10 Запорізький апеляційний суд