Справа №442/8544/25
Провадження №2/442/177/2026
27 січня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Коваля Р.Г.
за участю секретаря судового засідання Чолавін Н.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ФК «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє адвокат Усенко М.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №103637459 від 03.08.2022 у розмірі 12510 грн, яка складається із заборгованості за сумою кредиту в розмір 3000 грн, заборгованість за сумою відсотків в розмірі 8940 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 570 грн та 8000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Свої вимоги мотивує тим, що 03.08.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 103637459 у розмірі 3000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів відповідно до графіку сплати кредитних коштів. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит у сумі визначеній Кредитним договором. Однак, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 12510 грн.
Відповідач для отримання кредиту зареєструвався інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на веб-сайті.
05.12.2022 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги 86-МЛ/Т, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов'язань, а саме було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 22112790 від 16.10.2025.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.01.2026 судовий розгляд цивільної справи відкладено на 27.01.2026 у зв'язку із тим, що не повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу. Одночасно постановлено про дату, час та місце розгляду повідомити відповідача шляхом опублікування на веб порталі Судової влади України.
На адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення, надіслане ОСОБА_1 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.
Представник позивача в позовній заяві просить про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення у справі заочного рішення - не заперечує.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини восьмої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження на підставі доказів та письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається на осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що для отримання кредитних коштів Відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на Веб-сайті Кредитодавця.
03.08.2022 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №193637459 (далі - Договір), який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором «J91007», що був направлений йому 03.08.2022 о 11:25 на номер телефону « НОМЕР_1 ».
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Як видно із матеріалів справи, зазначений вище договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Мілоан» надає відповідачу кредит на суму 3000 гривень, загальним строком на 104 дні з 03.08.2022 і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 17.08.2022 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 15.11.2022 (дата остаточного погашення заборгованості). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 17.08.2022 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 15.11.2022 (останнього дня строку кредитування).
Відповідно до п.1.5-1.6 Договору комісія за надання кредиту: 570.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 840.00 грн., які нараховуються за ставкою 2 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. 1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду:8100.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за Договором про споживчий кредит №103637459 від 03.08.2022 виконало, що підтверджується платіжним дорученням №48805173 від 03.08.2022.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов'язання за кредитним договором.
Згідно наданої виписки з особового рахунку за кредитним договором №103637459 від 03.08.2022, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором станом на 22.10.2025 складає 12510 гривень, з яких: 3000 гривень сума заборгованості за тілом кредиту; 8940 гривень сума заборгованості за відсотками; 570 гривень сума заборгованості за комісією.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають обов'язковими для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З вищенаведеного випливає, що сторони, підписавши договори встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору. Крім договору, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту №10363459 та графік платежів за договором про споживчий кредит.
05.12.2022 між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №86-МЛ/Т, у відповідності до умов ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК Кредит Капітал» за плату, а ТОВ «ФК Кредит Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги.
Згідно витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №86-МЛ/Т від 05.12.2022 (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 26.08.2025), ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК Кредит Капітал» право вимоги в тому числі за Договором про споживчий кредит №103637459 від 03.08.2022.
16.10.2025 вих №22112790/161 ТОВ «ФК Кредит Капітал» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу, згідно якої запропонувало останньому негайно погасити заборгованість за Договором про споживчий кредит №№103637459 від 03.08.2022 в розмірі 12510 гривень.
За положеннями статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22), від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 (провадження № 61-13123св23) вказано, що «тлумачення пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права».
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.
Заміна особи в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення) права вимоги є різновидом правонаступництва.
При цьому слід ураховувати, що у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад в частині кредитора.
Таким чином, у даній справі відбулась виключно заміна сторони кредитора в існуючому зобов'язанні з попереднім змістом та усіма істотними умовами, правовідносини за договором продовжують існувати з попереднім змістом.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «ФК Кредит Капітал» за Договором про споживчий кредит №103637459 від 03.08.2022 в розмірі 12510 гривень.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, за частиною 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.
Відповідач жодним чином не заперечувала факт отримання нею в борг коштів та факт укладення договорів.
Враховуючи, що відповідач, отримавши кошти у кредит, своїх зобов'язання по їх поверненню і сплаті процентів за користування грошима не виконав, суд, установивши всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №103637459 від 03.08.2022 в розмірі 12510 гривень.
Тож, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором про споживчий кредит №103637459 від 03.08.2022 в розмірі 12510 гривень є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.
Згідно з ч.2 ст.137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав до суду копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК Кредит Капітал» та АО «Апологет», акт № Д/5810 від 22.10.2025 наданих послуг; детальний опис наданих послуг, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2093, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адвокатське об'єднання «Апологет». Вартість наданої правової допомоги складає 8000 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, та дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СКредит-Капітал» з 8000 грн до 3000 грн.
Можливість суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище та інших критеріїв підтверджується судовою практикою суду касаційної інстанції, що випливає, зокрема, із постанов Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20.
Окрім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 623,625, 629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 141, 223, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» суму заборгованості за Договором про споживчий кредит №103637459 від 03.08.2022 в розмірі 12510 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит Капітал суму судових витрат в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, 28 корпус, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Повний текс рішення складено 27.01.2026.
Суддя Роман КОВАЛЬ