Справа № 308/13536/20
29 січня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Бачинської А.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мигальчич Людмила Анатоліївна, до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, примусове виселення,-
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 січня 2026 року у позовній заяві ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мигальчич Людмила Анатоліївна, до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, примусове виселення - відмовлено повністю. Судові втрати покладено на позивача.
21.01.2026 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача - Бачинської А.В. про прийняття додаткового рішення (сформована в Електронному суді 20.01.2026), згідно з якою просить присудити з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 132,25 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву, заперечення, дослідивши матеріали справи №308/13536/20, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача. Повний текст рішення складено 20.01.2026.
З метою отримання правничої допомоги, в тому числі у вищезазначеній справі, відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання правничої допомоги №БНО-2 від 04.11.2025 із адвокатом Бачинською А.В. Відповідно до п 3.5 договору про надання правової допомоги від 04.11.2025 року вартість послуг, наданих виконавцем за умовами даного Договору, складає 35% мінімальної заробітної плати за одну людино-годину на день оплати. Участь у судовому засіданні у будь-якому випадку приймається не менше однієї розрахункової години. Прибуття у судове засідання, яке не відбулось не з вини замовника (Довірителя, Клієнта) та виконавця оплачується у розмірі 40 хвилин (2/3 розрахункової години). Робота у нічний час (з 21 год. 00 хвилин попередньої доби до 07 години 00 хвилин наступної доби) оплачується у подвійному розмірі. Участь у судових засіданнях за межами міста Ужгород приймається у розмірі 50% мінімальної заробітної плати за одну людино-годину на день оплати. Згідно Акта №БНО-2 -1 здачі-приймання наданих послуг за Договором № БНО-2 від 04 листопада 2025 року про надання правової допомоги загальна вартість юридичних послуг у кількості 5 (п'ять) людино-годин загальна вартість становить 15132,25 грн. Додано також копії фіскального чеку і платіжних інструкцій.
Представник позивача подала заперечення на заяву про прийняття додаткового рішення, згідно з якими вказує, що в даній справі відповідачем 07.03.2021р. було подано відзив, що є першою заявою по суті для відповідача, де такою жодним чином не наводилась вимога про стягнення з позивача витрат пов'язаних з розглядом даної справи у вигляді орієнтованого розрахунку сум судових витрат в даному випадку на правову допомогу, які відповідачка понесла або планує понести. Така відповідачем не наводилась і у додаткових поясненнях, поданих до суду 21.11.2025. Підчас розгляду справи відповідачем не з'являлось жодної заяви, що після ухвалення судом рішення нею протягом 5 днів буде подана відповідна заява, як цього вимагає частина восьма статті 141 ЦПК України, не кажучи вже про те, що навіть ця заява подана поза межами встановленого законом строку та без відповідного клопотання. Подана заява має бути залишена без розгляду. Щодо суті виконаних робіт адвокатом Бачинською А.В., наведених в Акті, такі є не співмірними зі складністю справи, наведені роботи є ніщо інше, як штучне створення видимості роботи у справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, це справи незначної складності, визнані судом малозначними, а відтак не потребують великого обсягу часу для їх вивчення і аналізу. Ознайомлення з матеріалами справи на суму 3026,45 грн. Так, адвокат Бачинська А.В. приймала участь у цій справі починаючи з 2020р., неодноразово знайомилась з матеріалами справи, незважаючи на те, що відповідачка отримувала всі документи по цій справі (та була особисто присутня у засіданнях) чи то поштою, чи шляхом направлення в Електронний кабінет. Крім цього з матеріалами справи також знайомилась і інший адвокат представник відповідач ОСОБА_3 , тобто штучна видимість створення нібито роботи адвоката. Де як мінімум 3 особи відповідачка та 2 й адвоката ознайомлювались з матеріалами справи. Складання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на суму 1513,25 грн. Таке клопотання розписано на 1 аркуші складається з 3 абзаців та 5 речень, таке жодним чином не пов'язане з предметом даної справи, було спрямоване на штучне затягування розгляду даної справи, яке судом було відхилено, не кажучи вже про те, що таке не містило жодного нормативного обґрунтування необхідності і проведення. Більше того таке подане саме в день винесення судом рішення по суті, тобто 15.01.2026. Складання додаткових пояснень і клопотань про зупинення провадження у справі на суму 4539,67 грн. Як слідує з тексту та відповідно підпису цих додаткових пояснень, такі подані самою відповідачкою 21.11.2025р. і підпис у таких, як складених, стоїть виключно відповідачки. Саме відповідачка зазначає сторони в цих поясненнях, згадує виключно свого адвоката Шуляк Н.О. Будь-яких доказів, що ці пояснення складались адвокатом Бачинською Н.О. (чого така має до їх складання якесь відношення) матеріали справи не містять і спростовуються підписом відповідачки, яка навіть не згадує про причетність до їх складання адвоката Бачинської А. Не кажучи вже про те, що судом питання закриття провадження по справі вже вирішувалось, адже таке відповідачкою було заявлено під час подання відзиву 07.03.2021 р. Тобто є штучне подання повторного клопотання з тих самих питань, які вже судом вирішувались. Участь у судових засідання на суму 6052,9 грн. З даного приводу зазначила на недобросовісну поведінку відповідачки та її представників, які як мінімум 10 разів подавали клопотання про відкладення розгляду справи (хвороба відповідача, зайнятість адвокатів у інших судових засідання, взагалі не з'являлись без надання доказів поважності неявки т.д.) тобто тривалість судових засідань була пов'язана виключно з діями відповідачки та її представників, які таким чином напевно створювали видимість роботи та збільшували суму свого гонорару. Адже метою таких дій було виключно затягування розгляду справи, а не вирішення спору по суті. Відповідно заявлені вимоги про стягнення судових витрат по своїй суті не відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, розумності та справедливості, не кажучи вже про співмірність, як і подання поза межами строку, що має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Підсумовуючи вище викладене, просить суд заяву про присудження судових витрат залишити без розгляду.
Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Заява про ухвалення додаткового рішення подана без порушення строку.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно частин першої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно частин першої-п'ятої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат по справі визначений ст. 141 ЦПК України, відповідно до якого та з врахуванням положень ст. 265 ЦПК України, яка визначає зміст рішення суду, за загальним правилом, судові витрати розподіляються під час ухвалення рішення суду, за умови надання стороною до ухвалення такого рішення доказів понесення відповідних витрат.
Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 по справі №160/16902/20, зазначив, що якщо до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема: право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 134,137 ЦПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19); процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21); потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).
Аналогічні висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 17.12.2021 року у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).
Судом встановлено, що в судовому засіданні, в якому 15.01.2026 року ухвалено рішення у справі, представник відповідача Бачинська А.В., просила відмовити в позові. Відповідач та його представник не порушували питання про понесення відповідачем ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи у суді в усній чи письмовій формі, не надали доказів розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи до закінчення розгляду справи, та представник відповідача не зазначала про надання нею відповідних доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц висловилась, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Таким чином, відповідач втратив право на подання доказів щодо судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення в порядку ч. 8 ст.141 ЦПК України, оскільки до закінчення розгляду справи не зробив відповідної заяви.
Строк на подання заяви про намір подати докази після ухвалення рішення в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України не може бути поновлений, так як його закінчення обумовлене настанням подією у часі - закінчення судових дебатів, або закінчення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, вимога щодо розподілу судових витрат на правову допомогу не була заявлена у встановленому законом порядку до закінчення розгляду справи, а отже у задоволенні відповідної заяви ОСОБА_4 , поданої після розгляду справи в суді, слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ч. 8 ст. 141, 260, 261, 270 ЦПК України,
Відмовити у прийнятті додаткового рішення у справі за заявою представника відповідача - адвоката Бачинської А.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мигальчич Людмила Анатоліївна, до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, примусове виселення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда