Іменем України
27 січня 2026 року
м. Харків
справа № 643/12420/21
провадження № 22-ц/818/121/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.
за участю секретаря: Шнайдер Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Аквафонд Плюс» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 адвоката Кравченка Сергія Миколайовича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2025 року, постановлене суддею Новіченко Н.В.
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
?визнати неправомірними дії ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу щодо прийняття рішення за індексним номером 56617897 від 15.02.2021 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс» на об'єкт іпотеки: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291088363101, об'єкт нерухомого майна: літ. «А-1» житловий будинок загальною площею 96,1 м2, житловою площею 38,5 м2, з надвірними будівлями та спорудами: 4 сараї літ. «Б», літ. «Е», літ. «Ж», літ. «З»; вбиральні літ. «Г», літ. «И», льох літ. «Д»; гараж літ. «К»; огорожа № 1-4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
?визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс» щодо рейдерського захоплення об'єкту нерухомого майна: літ. «А-1» житловий будинок загальною площею 96,1 м2, житловою площею 38,5 м2, з надвірними будівлями та спорудами: 4 сараї літ. «Б», літ. «Е», літ. «Ж», літ. «З»; вбиральні літ. «Г», літ. «И», льох літ. «Д»; гараж літ. «К»; огорожа № 1-4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
?скасувати рішення за індексним номером 56617897 від 15.02.2021 року про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс» на об'єкт іпотеки: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291088363101, об'єкт нерухомого майна: літ. «А-1» житловий будинок загальною площею 96,1 м2, житловою площею 38,5 м2, з надвірними будівлями та спорудами: 4 сараї літ. «Б», літ. «Е», літ. «Ж», літ. «З»; вбиральні літ. «Г», літ. «И», льох літ. «Д»; гараж літ. «К»; огорожа № 1-4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідний запис у Державному реєстрі речових прави на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 адвокат Кравченко Сергій Миколайович просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що незаконні та протиправні дії приватного нотаріуса ХМНО Вахрушевої О.О. та ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс» призвели до рейдерського захоплення спірного будинку з нежитловими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Також нотаріус в порушення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не встановив цивільну правоздатність та дієздатність ТОВ «Карточка Плюс» та правомірність дублікату Договору іпотеки № PCL-701/882/2007, посвідченого 18.10.2007 року. ТОВ «Карточка Плюс» в порушення вимог закону не було направлено повідомлення про порушення зобов'язання, тому приватним нотаріусом Вахрушевою О.О. при вчиненні реєстраційної дії було порушено вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Крім того обов'язок залучити належного відповідача після відкриття провадження є обов'язком суду.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що нотаріус не є відповідачем у справах, що виникають із цивільних відносин, пов'язаних з нотаріальною дією. У даній справі, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що приватний нотаріус ХМНО Вахрушева О.О. не повинна відповідати за пред'явленим позовом, а тому є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах. Крім того, враховуючи, що правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно було відчужено третій особі ТОВ «Аквафонд Плюс», вимоги про визнання дій відповідача-2 неправомірними та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно є неналежним способом захисту.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що 18.10.2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено Кредитний договір № МL-701/882/2007, згідно з яким ОСОБА_4 отримав від Банку кредит в сумі 76 954, 38 дол. США.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_4 зобов'язань за Кредитним договором № МL-701/882/2007, між ОСОБА_4 та Банком 18.10.2007 року було укладено Договір іпотеки № РСL-701/882/2007, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
30.06.2009 року державним реєстратором Голосіївської районної у м. Київ держаної адміністрації було проведено реєстрацію змін до установчих документів, з Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».
28.05.2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов пункту 3.1. якого Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» продає (переуступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» прав на кредитний портфель, який включає кредитні договори, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» приймає такий Кредитний портфель та зобов?язується сплатити на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» винагороду.
Право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки укладеним з ОСОБА_4 перейшло до ТОВ «Факторинг України».
ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс» на підставі Договору про відступлення права вимоги від 23.07.2020 року отримало право вимоги до ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданий 30.05.2017 року Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
23.11.2017 року позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_4 .
23 листопада 2017 року до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сафарова Х.З. подала заяву про відмову від частки спадкового майна на користь брата померлого ОСОБА_1 .
Таким чином ОСОБА_5 є спадкоємцем після померлого брата ОСОБА_4 .
Як убачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухове майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (№ 260848568 від 10.06.2021) приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Вахрушевою О.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 56617897 від 15.02.2021 про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем ТОВ «Фінансова компанія «Карточка Плюс» на об'єкт іпотеки: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291088363101, об'єкт нерухомого майна літ. «А-1» житловий будинок, загальна площа 96,1 м2, житлова 38, 5 м2, з надвірними будівлями та спорудами: 4 сараї літ. «Б», літ. «Е», літ. «Ж», літ. «З»; вбиральні літ. «Г», літ. «И», льох літ. «Д»; гараж літ. «К»; огорожа № 1-4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді № 275146 від 17.10.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 14.07.2021 року власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами літ. «А-1», надвірні будівлі та споруди: 4 сараї літ. «Б», літ. «Е», літ. «Ж», літ. «З»; 2 вбиральні літ. «Г», літ. «И»; льох літ. «Д»; гараж літ. «К»; огорожа № 1-4,загальною площею 96,1 м2, житловою площею 38,5 м2 за адресою АДРЕСА_1 є ТОВ «Аквафонд плюс» .
Звертаючись до суду із позовом, позивач посилався на те, що через незаконні дії нотаріуса та ТОВ «Карточка Плюс» із його володіння вибув житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат»
Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
Вчинення нотаріальних дій, передбачених законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Про це йдеться у Законі України «Про нотаріат».
Так, зокрема, відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) нотаріус є державним реєстратором прав на нерухоме майно.
Пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) визначено, що нотаріус - державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор).
Нотаріус, реалізуючи функції державного реєстратора:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи), висновки викладені у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18, пункт 36), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18, пункт 53) та від 04 лютого 2020 року у справі № 910/7781/19 (провадження № 12-150гс19, пункт 37).
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даній справі приватний нотаріус ХМНО Вахрушева О.О., яка здійснила державну реєстрацію спірного майна, не є належним відповідачем у спірних правовідносинах.
Щодо вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс» на об'єкт іпотеки, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , судова колегія зазначає наступне.
18.10.2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено Кредитний договір № МL-701/882/2007, згідно з яким ОСОБА_4 отримав від Банку кредит в сумі 76 954, 38 дол. США.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_4 зобов'язань за Кредитним договором № МL-701/882/2007, між ОСОБА_4 та Банком 18.10.2007 року було укладено Договір іпотеки № РСL-701/882/2007, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
30.06.2009 року державним реєстратором Голосіївської районної у м. Київ держаної адміністрації було проведено реєстрацію змін до установчих документів, з Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».
28.05.2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов пункту 3.1. якого Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» продає (переуступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» прав на кредитний портфель, який включає кредитні договори, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» приймає такий Кредитний портфель та зобов?язується сплатити на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» винагороду.
Право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладеним з ОСОБА_4 , перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг України».
ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс» на підставі Договору про відступлення права вимоги укладеного з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 23.07.2020 року отримало право вимоги до ОСОБА_4 за договором кредиту та договором іпотеки.
Обраний позивачем спосіб захисту не є єфективним з огляду на таке.
Згідно відповіді № 275146 від 17.10.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 14.07.2021 року власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами літ. «А-1», надвірні будівлі та споруди: 4 сараї літ. «Б», літ. «Е», літ. «Ж», літ. «З»; 2 вбиральні літ. «Г», літ. «И»; льох літ. «Д»; гараж літ. «К»; огорожа № 1-4,загальною площею 96,1 м2, житловою площею 38,5 м2 за адресою АДРЕСА_1 є ТОВ «Аквафонд плюс».
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2023 року залучено ТОВ «Аквафонд плюс» до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2.
Разом з тим суд не наділений повноваженнями самостійно залучати відповідачів.
Проте обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення про державну реєстрацію з огляду на належність спірного майна іншій особі, а не відповідачеві, не призведе до поновлення прав позивача.
У п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Тобто, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, забезпечувати відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Велика Палата Верховного Суду послідовно виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника (пункти 73, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц; (провадження № 14-256цс18) пункти 84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно є неналежним способом захисту.
Оскільки на даний час власником майна є ТОВ «Аквафор плюс», належним та ефективним способом захисту прав позивача є витребування майна у ТОВ «Аквафор плюс».
Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги про обов'язок суду залучити належного позивача суперечать положенням процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.367,374,375,381,382,384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Кравченка Сергія Миколайовича - залишити без задоволення.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина